2. Вимагання (ст. 189 КК). : Кримінальне право України : B-ko.com : Книги для студентів

2. Вимагання (ст. 189 КК).

Стаття складається з чотирьох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності. Додатковими необхідними безпосередніми об'єктами злочину виступають здоров'я, психічна або фізична недоторканність людини, її особиста свобода. Додатковими факультативними безпосередніми об'єктами злочину виступають життя, честь, гідність людини тощо. Предметом злочину є чуже майно, а предметом відносин власності може бути право на майно (документ, що дозволяє отримати у свою власність майно, наприклад, заповіт на квартиру, договір дарування машини, боргова розписка тощо) й будь-які дії майнового характеру (виконання певних робіт або надання певних послуг, приміром, ремонт квартири, будівництво гаража, примушування відвезти на транспортному засобі в певне місце без матеріальної винагороди тощо).

Об'єктивна сторона вимагання (ч. 1 ст. 189 КК) виражається у вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь- яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Таким чином, діяння виражається в незаконній вимозі — викладеній у рішучій формі пропозиції винного до потерпілого (власника, особи, у віданні чи під охороною яких перебуває майно) про передачу чужого майна, права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру.

Спосіб вимагання — це погроза заподіяння потерпілому або його близьким родичам певної шкоди, зміст якої може бути різним. Ст. 189 КК називає чотири види погроз: 1) погроза насильством; 2) погроза обмеженням прав, свобод або законних інтересів; 3) погроза знищенням чи пошкодженням майна; 4) погроза розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в темниці. При цьому погроза має бути дійсною, а не уявною, сама ж форма погрози вирішального значення не має (вона може бути висловлена усно, письмово, телефоном, через електронну пошту, через інших осіб тощо).

Погроза при вимаганні має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погроз (зіпсована зброя, макет зброї тощо), але потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я. Така погроза може стосуватись як потерпілого, так і його близьких родичів і завжди містить у собі вимогу майнового характеру щодо передачі майна в майбутньому.

Злочин є закінченим з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами незалежно від досягнення винною особою поставленої мети (формальний склад).

Суб'єкт злочину — фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. При цьому винний має на меті незаконно одержати чуже майно, право на нього чи домогтися вчинення потерпілим дій майнового характеру.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 189 КК) є вчинення вимагання: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб;

службовою особою з використанням свого службового становища;

з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень; 5) з пошкодженням чи знищенням майна; 6) що завдало значної шкоди потерпілому.

Особливо кваліфікуючі ознаки злочину мають місце тоді, коли вимагання: 1) поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи; 2) завдало майнової шкоди у великих розмірах (ч. 3 ст. 189 КК); 3) завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах; 4) вчинене організованою групою; 5) поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження (ч. 4 ст. 189 КК).

Вимагання, поєднане з пошкодженням чи знищенням майна, має місце тоді, коли у зв'язку з пред'явленою вимогою робиться непридатним майно, у збереженні якого зацікавлений потерпілий. Такі дії можуть бути доказом, що підкріплює раніше висловлену вимогу, або вчинками, що безпосередньо супроводжують майнову вимогу. Для кваліфікації вимагання, поєднаного з пошкодженням або знищенням майна, не потрібно, щоби потерпілому цими діями було завдано значної шкоди, і додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 194 КК такі дії не потребують. Але якщо знищення або пошкодження майна вчинене шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, такі дії потребують додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 194 КК.

3. Задача:

1 квітня 2011 року раніше судимий за грабіж 3., розбивши вікно, в нічний час проник в приміщення кафе з метою вчинення крадіжки з каси. Оглянувши приміщення, 3. нічого цікавого для себе не знайшов і, залишивши будівлю, прихопив з собою дві пляшки горілки на загальну суму 70 гривень.

Кваліфікуйте дії 3.

Відповідь:

Дії 3. не є кримінально караними, оскільки мінімальна сума викраденого (70 гривень) замала для порушення кримінальної справи за ст. 185 КК (у 2011 р. ця сума повинна бути більшою 94,10 гривень). 3. може підлягати тільки адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».