2. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК). : Кримінальне право України : B-ko.com : Книги для студентів

2. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК).

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують охорону довкілля. Безпосередній об'єкт злочину — встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення риб та інших представників водної фауни як невід'ємної складової частини довкілля. Предметом злочину є риба різних видів, морські ссавці (наприклад, дельфіни, кити, тюлені, моржі, нерпи тощо), ракоподібні та голкошкірі водні безхребетні тварини (наприклад, раки, краби, креветки, морські їжаки, морські зірки тощо), молюски (наприклад, мідії, кальмари, устриці тощо), а також деякі водні рослини і водорості, які мають промислове значення. Не є предметом цього злочину: а) риба та водні тварини, які вирощуються різними підприємствами, організаціями чи окремими громадянами у спеціально обладнаних (пристосованих) водоймищах або відловлюються такими підприємствами, організаціями або окремими громадянами (їх протиправний вилов чи заволодіння слід кваліфікувати як злочин проти власності); б) водні тварини — бобри, видри, ондатри, хохулі, які є хутровими звірами (їх незаконний відлов чи добування кваліфікується як незаконне полювання).

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 249 КК) містить: 1) діяння у формі незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди; 3) причиновий зв'язок між указаними діянням і наслідками.

Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом — це таке вилучення водних живих ресурсів із природного середовища, яке здійснюється з порушенням чинного законодавства, що регулює порядок і умови промислового, любительського, спортивного рибальства, іншого використання водних живих ресурсів.

Незаконність означає, що зайняття вказаним промислом відбувається: 1) без належного дозволу (самовільно, без одержання права на промисел); 2) у заборонений час (коли будь-який водний добувний промисел заборонений взагалі чи в період строку, забороненого для добування певних видів водної фауни та в конкретних водоймищах); 3) у недозволених місцях (на територіях, де водний добувний промисел заборонений загалом або дозволяється лише протягом певного часу); 4) забороненими знаряддями лову (вогнепальною чи пневматичною зброєю, острогами, сітками з дрібним перерізом тощо); 5) з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.

Промислом може бути визнаний як поодинокий акт добування представників водної фауни, так і неодноразові дії.

Істотна шкода — це оцінне поняття, до якого можна віднести: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено; тощо.

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення певних термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10 грудня 2004 р. «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля».

Злочин є закінченим з моменту спричинення істотної шкоди (матеріальний склад).

Суб'єкт злочину загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 249 КК) є вчинення його: 1) із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу (це такі дії, які здатні спричинити чи спричинили загибель великої кількості представників водної фауни, наприклад, знищення популяції або певного виду тваринного світу в тій чи іншій місцевості чи водоймі, застосування газу, диму, автоматичної зброї, тралення риби за допомогою заборонених прийомів тощо); 2) особою, раніше судимою за цей злочин.

3. Задача:

Я. попросив водія державної нафтобази Т. вивезти з бази шляхом крадіжки і привезти йому додому за винагороду 400 літрів пального вартістю 3600 гривень. Т. домовився із завідуючим складом паливно- мастильних матеріалів Є., який мав «резервне» пальне, викрасти його за рахунок списання за фіктивними актами. Викрадене пальне Т. та Є. привезли Я. додому.

Кваліфікуйте дії вказаних осіб.

Відповідь:

Дії Я. потрібно кваліфікувати за ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 185 КК як посо- бництво у таємному викраданні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Пособництво полягає в тому, що Я. заздалегідь обіцяв купити викрадене пальне, попросивши його вкрасти (така кваліфікація зумовлена тим, що він не знав про службове становище Є.).

Дії Є. потрібно кваліфікувати за ч. 3 ст. 191 КК як заволодіння чужим майном шляхом зловживання ним своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб (при цьому Є. — це службова особа, бо виконує адміністративно-господарські функції).

Дії Т. потрібно кваліфікувати за ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 191 КК, бо він є по- собником злочину, який вчинив спеціальний суб'єкт — службова особа.