2.4. Напрями використання мережі Інтернет у різних країнах світу : Інтернет в маркетингу : B-ko.com : Книги для студентів

2.4. Напрями використання мережі Інтернет у різних країнах світу

Аналітики дослідницької фірми ComScore підрахували, що що­дня в он-лайн виходять майже 122 мільйони жителів країн Європи або 40% європейського населення. У звіті World Metrix також пові­домляється, що середній європеєць користується Інтернетом як на роботі, так і удома 16,5 дня в місяць. Крім того, на проглядання 2662 веб-сторінок у європейського «інтернетчика» йде 24 години.

У ході досліджень аналітики ComScore порівняли он-лайнову діяльність користувачів у шістнадцяти європейських державах. До речі, з'ясувалося, що в Нідерландах і країнах Скандинавії Інтернетом користується 68-83% населення. У решті країн ЄС цей показник на­багато нижчий: наприклад, в Швейцарії в мережу виходять 58% жи­телів, в Бельгії — 54%, у Франції — 51%, в Німеччині — 46%, в Пор­тугалії — 44%, в Ірландії — 42%, в Іспанії — 39%, а в Італії — 36%. Найнижчий рівень проникнення Інтернету в Росії, де мережею ко­ристуються лише 11% населення.

На даний час користувачами Інтернет стає все більша частка насе­лення країн Європи, поступово наздоганяються показники США. За­галом можна сказати, що відсоток громадян, які постійно користують­ся мережею Інтернет досить високий і продовжує зростати (рис. 2.5).

У Німеччині послуги мережі Інтернет використовує майже 51% жителів. Сама тільки різниця між тими, хто використовує, і тими, хто може це, але не робить, становить приблизно 8 мільйонів осіб. Зага­лом близько 11 мільйонів осіб у Німеччині — приблизно кожен п'ятий віком від 14 до 69 років — використовують Інтернет щодня. Типо­вий користувач — чоловічої статі, молодий, освічений, і навіть якщо структура користувачів Інтернету загалом наближається до загальної структури населення, «інтернетчики» все ще залишаються понадпро- порційно молодими, формально освіченішими й мають вищий заро­біток. Частка жіноцтва все ще низька, однак поступово збільшується.

Серед тих, хто купує через Інтернет, теж більше чоловіків: най­більш інтенсивно пропозиції електронної комерції використовують молоді люди віком 20-29 років. Найчастіше (60%) в Інтернеті купу­ють представники групи так званих «подвійних користувачів», тобто ті, хто використовує Інтернет і приватно, й на роботі. Найбільш стри­мані щодо он-лайн-замовлень люди, які користуються Інтернетом переважно службово.

Користувачі старшого віку наздоганяють молодь: останнім часом у структурі користувачів Інтернету можна спостерігати зсув у бік ко­ристувачів старшого віку. Частка молодих людей віком 14-29 років дещо зменшується, в той час як збільшуються середня й старша віко­ві групи. Проте діапазон поширення нового засобу інформації серед молоді значно більший: Інтернетом користуються 76% 14-19-річних, 66% 20-29-річних, 50% 40-49-річних і тільки 13% 60-69-річних.

До речі, у Великобританії проживають найактивніші користувачі мережі. Щодня в он-лайні перебувають 21,8 мільйона британців, які проводять в Інтернеті, в середньому, по 34,4 години в місяць.

У Фінляндії середній користувач буває в мережі 16,4 дня в місяць, в Бельгії — 15,5 дня, в Швейцарії — 15,1 дня, в Данії і Норвегії — по 14,7 дня, в Португалії — 13,4 дня, в Ірландії — 13 днів, в Італії — 12,9 дня, в Австрії — 12 днів і, нарешті, в Росії — 11,4 дня. Середній швед­ський «інтернетчик» проглядає 4019 веб-сторінок щомісячно, що на 51% перевищує середній показник по Європі в цілому. Російські ко­ристувачі проглядають щомісячно 1695 сторінок, італійські — 1862 сторінки, ірландські — 1871 сторінку, австрійські — 1906 сторінок, бельгійські — 2399 сторінок, французькі — 2768 сторінок, норвезь­кі — 3080 сторінок, а британські — 3440 сторінок.

За даними звіту World Metrix, найбільш відвідуваним ресурсом в Європі є сайт Google. Друге місце за відвідуваністю належить сер­вісам корпорації Microsoft, а третю позицію займають ресурси Yahoo. Проте Росія стала єдиною країною в звіті, де Google не потрапив в трійку лідерів: російські інтернетчики найчастіше заходять на сайти Yandex, Mail.ru і Rambler.

За прогнозами аналітиків PricewaterhouseCoopers, протягом на­ступних п'яти років у всіх країнах, включаючи Сполучені Штати, буде рости кількість широкосмугових підключень до мережі, оскільки все більш популярним ставатиме так званий «пакет трьох послуг» — Ін- тернету, телефонії й телебачення. Інвестиції телефонних операторів в інфраструктуру також сприятимуть розповсюдженню високошвид- кісного доступу до Інтернету, і користувачі поступово відмовляться від комутованого доступу до мережі. Отже, витрати на послуги dial- up знижуватимуться на 25,5% щорічно.

Американський ринок широкосмугового доступу в мережу буде рости на 11,9% в рік і до 2011 року досягне обсягу в 41,4 мільярда доларів США. Кількість передплатників високошвидкісного доступу в США через п'ять років досягне показника в 89 мільйонів чоловік, тобто щорічне зростання складе 12,2%.

За даними на середину 2007 р., кількість інтернет-користувачів в Китаї досягла позначки в 162 млн осіб і росте швидкими темпами, повідомляє Мережевий інформаційний центр Китаю (China Інтернет Network Information Center). Згідно з даними цієї організації, китай­ське інтернет-співтовариство вступило в новий етап швидкого зрос­тання. Так, кількість користувачів мережі виросла на 31,7% з червня 2006 р. Це найшвидше збільшення користувачів мережі в Китаї, по­чинаючи з 2004 року.

Згідно з офіційними даними Мережевого інформаційного центру Китаю ріст чисельності користувачів за 2005 і 2006 рр. склав 18,2% і 18,1% відповідно.

Як повідомляє NYTimes, регулярний доступ до мережі за підсум­ками останнього дослідження має всього близько 4% населення Аф­рики. Більша частина людей, що мають доступ до Інтернету, живе в Північній Африці або в ПАР. Фахівці заявляють, що цей ринок міг би стати перспективним для розвитку, але провайдерам в Африці до­ведеться зіткнутися з рядом серйозних проблем, головною з яких є недоліки в розвитку інфраструктури. Багаторічні внутрішні конфлік­ти і політична нестабільність не сприяють створенню нових систем для забезпечення країн Африки якісним зв'язком з мережею.

У деяких країнах є серйозні обмеження на функціонування ме­режі: на державному рівні блокується доступ до окремих веб-сайтів. Особливо це стосується країн Сходу, де не має великої можливості розвитку аудиторія користувачів Інтернету. Наприклад, у Китаї діє так звана «Велика китайська інформаційна стіна» (Great Firewall of China), яка блокує ІР-адреси веб-сайтів «сумнівного змісту». При цьому обов'язки блокувати ці веб-сайти китайський уряд переклав на місцевих провайдерів. Показовим є блокування сайту «Google», яке було скасоване лише у січні 2006 року. Однак, згідно із домовле­ностями з китайським урядом, результати пошуків для китайських користувачів Інтернету будуть і надалі «дещо обмежені».

Незважаючи на наявність каналу зв'язку з Інтернетом, Північна Корея не має на своїй території доступних мереж серверів; декіль­ка веб-сайтів, що належать північно-корейському урядові, фізично перебувають за межами країни. Тим не менш, з 2004 року в КНДР працює електронна пошта, доступна обмеженому колу осіб. Водночас на території країни діє не зв'язана з Інтернетом власна комп'ютерна мережа «Кванмен».

На Кубі Всесвітньою павутиною можуть користуватись лише лі­карі, тоді як іншим громадянам країни це заборонено на законодав­чому рівні.

Узагальнення різних інформаційних повідомлень і офіційних матеріалів дає можливість визначити основні загальні риси, прита­манні сучасному періоду використання Інтернет загалом у світі.

Субкультура мережі Інтернет. Сучасний Інтернет має дуже ба­гато соціальних та культурних граней. Він є універсальним середови­щем для спілкування, розваг та навчання. За допомогою Інтернету стало можливо робити покупки та оплачувати послуги. Для багатьох людей Інтернет — це спосіб заробітку, а в цілому — це віддзеркалення сучасного суспільства та світосприйняття.

Інтернет-товариства. Мережа Інтернет пропонує широкі мож­ливості для спілкування; в ньому легко знайти людей зі спільними інтересами, хобі і світоглядом. Крім того, в мережі психологічно зна­чно простіше спілкуватись, аніж при особистій зустрічі. Ці причини обумовлюють створення та активний розвиток інтернет-товариств — груп людей зі спільними інтересами, котрі спілкуються переважно через Інтернет. Такі товариства поступово відіграють все важливішу роль у житті всього сучасного суспільства.

Інтернет-залежність. Із зростанням популярності Інтернету стали проявлятись і негативні сторони його застосування. Зокрема, дехто настільки захоплюється віртуальним простором, що проводить за комп'ютером до 18 годин на добу. Таку залежність багато хто по­рівнює з тютюнопалінням чи наркоманією. Визначення інтернет-за- лежності звучить так: «Це наполегливе бажання вийти в Інтернет, перебуваючи off-line, і нездатність вийти з Інтернету, знаходячись on-line». Згідно з даними різноманітних досліджень, сьогодні інтер- нет-залежними є близько 10% користувачів у всьому світі. Фахівці вже розробили методики позбавлення від цієї залежності.

Інтернет-знайомства. Знайомства в Інтернеті зазвичай пов'я­зують із розвагами або пошуком чоловіка за кордоном. Обидва на­прямки нерідко стають своєрідною залежністю. Дуже рідко можна знайти службу знайомств, що здійснює виключно серйозні знайом­ства для шлюбу, зокрема, знайомства для християн чи, взагалі, людей з традиційними поглядами на шлюб.

Тролінг. Це психологічний та соціальний феномен, який заро­дився в Інтернеті протягом 1990-х років. Інтернет-тролями, або про­сто тролями у Всесвітній павутині називають тих людей, котрі спеці­ально публікують провокаційні статті чи повідомлення (на форумах, в групах новин Usenet, у вікі-проектах), завдання яких — викликати конфлікти між учасниками, образи тощо. Такі статті чи повідомлен­ня також іноді називають тролями, а процес їх написання — тролін- гом. Сьогодні будь-який популярний ресурс (форум, група новин, ві- кі-проект) стикається з цим явищем.