До тих чинників, які знижують імовірність використання мережі вітчизняними користувачами, належать:

1) приналежність до більш старших вікових груп;

2) проживання в сільській місцевості;

3) проживання в східній і східно-центральній частинах України;

4) заняття фізичною працею;

5) жіноча стать.

Інформація про кількість й характеристики інтернет-користу- вачів в Україні, що час від часу публікується в пресі, дуже фрагмен­тарна, і, до того ж, найчастіше досить сильно відрізняється одна від одної. Державні органи, які могли б надавати подібну інформацію (Держкомстат, Державний комітет зв'язку й інформатизації), як пра­вило, цього не роблять.

Єдиним джерелом подібного роду даних залишаються поки що публікації комерційних дослідницьких компаній (рис. 2.6). Очевид­но, що існує проблема відсутності доступної, надійної та достовірної інформації про український сегмент користувачів Інтернету, яка не­обхідна для прийняття різного роду рішень учасниками ринку.

Оцінки числа користувачів Інтернету, що надають відомі до­слідницькі компанії, які давно працюють на українському ринку і у професіоналізмі яких сумніватися не доводиться, досить рідко спів­падають. Схожа ситуація складається й у Росії: наприклад, оцінки кількості користувачів Інтернету, які публікувалися такими лідера­ми дослідницького ринку, як ФОМ, КОМКОН-2, досить сильно від­різняються одна від одної.

На наш погляд, поясненням цього може бути тільки одне: найчас­тіше порівнюються непорівнянні показники. Різнобій у таких цифрах викликає обґрунтовану недовіру потенційних клієнтів, тим більше, що дослідницькі компанії найчастіше й не намагаються пояснювати причини того, чому за їх дослідженнями виходять різні результати.

Ці дві проблеми — недоліки інформації про користувачів Інтер­нету і «різнобій» у наявній інформації як в Україні, так і в Росії — викликані, в першу чергу, відсутністю загальноприйнятої системи виміру інтернет-аудиторії, хоча така система існує й активно вико­ристовується у вимірах телеаудиторії.

Однак такі проблеми характерні не тільки для «слов'янських» ринків. Як зазначають фахівці компанії eForecast, основні розход­ження в оцінках аудиторії того або іншого медіа носія викликані дво­ма причинами:

- по-перше, різними визначеннями того, що вимірюється;

- по-друге, різною методологією проведення дослідження. На­приклад, користувачем Інтернету можна вважати того, хто хоча б один раз заходив у мережу, а можна й такого, хто робить це хоча б раз у тиждень.

Таким чином, назріла необхідність розробки єдиної, добре про­думаної й докладної системи індикаторів, які характеризують вико­ристання мережі Інтернет населенням України.

За кордоном про необхідність створення такої системи говорять як представники державних структур, так і комерційні компанії. Єв- росоюз ініціював програму eEurope, однією зі складових якої є роз­робка системи статистичних показників користування Інтернетом мешканцями Європи.

Тільки створення єдиної системи виміру аудиторії Інтернету до­зволить проводити моніторинг, що дасть можливість відслідковувати тенденції зміни кількості користувачів, їхнього складу, характеру пе­реваг і т.д.

Київський міжнародний інститут соціології (надалі — КМІС) досліджує інтернет-аудиторію вже протягом 7 років, і набутий до­свід дозволяє йому запропонувати свою систему індикаторів оцінки користування Інтернетом. Розглянемо особливості пропонованої КМІС методики.

Методологія дослідження. Це повинне бути регулярне репрезен­тативне загальнонаціональне моніторингове дослідження, методом збору даних у якому будуть face-to-face-інтерв'ю. Частота цього до­слідження — приблизно один раз в 4 місяці.