Що повинно увійти до системи вимірюваних показників?

магниевый скраб beletage

По-перше, слід прийняти єдине визначення генеральної сукупнос­ті. Досить часто результати дослідження інтернет-аудиторії, отримані різними організаціями, неможливо порівняти через різні вікові кате­горії досліджуваних популяцій. Найчастіше, як в нашій країні, так і за кордоном, використовуються вибірки 18+, а при дослідженні ко­ристувачів Інтернету іноді переходять до вибірки 14+, що робить дані непорівнянними. Наприклад, оцінки числа користувачів Інтернету в Україні, отримані КМІС, важко прямо порівнювати з показниками компанії GFK, тому що вибірка КМІС репрезентує населення Укра­їни за віком (18+), а вибірка GFK обмежена діапазоном 18-59 років.

По-друге, необхідно вимірювати забезпеченість всіх домогоспо- дарств технічними пристроями для доступу до Інтернету:

- відсоток респондентів, у яких є стаціонарний телефон;

- відсоток респондентів, у яких є мобільний телефон;

- відсоток респондентів, у домогосподарствах яких є персональ­ний комп'ютер (технічні характеристики якого дозволяють здійснювати доступ до Інтернету);

- відсоток респондентів, у домогосподарствах у яких є модем;

- відсоток респондентів, у домогосподарствах яких є інші канали доступу до Інтернету (виділені лінії, супутникові канали);

- відсоток респондентів, які мають доступ до комп'ютера на ро­бочому місці або в місці навчання.

По-третє, потрібно вимірювати показники частоти користуван­ня Інтернетом за такими показниками (запропоновані індикатори базуються на методиках, які використовуються ФОМом і Nielsen// NetRatings):

- відсоток респондентів, які знають, що таке Інтернет;

- відсоток респондентів, які хоча б один раз користувалися Ін- тернетом (Чи доводилося вам особисто користуватися Інтер- нетом?);

- відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останніх шести місяців (піврічна аудиторія);

- відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останніх трьох місяців (тримісячна аудиторія);

- відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останнього місяця (місячна аудиторія);

- відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останнього тижня (тижнева аудиторія);

- відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останньої доби (добова аудиторія).

По-четверте, доцільно отримати відповіді на питання про місце доступу до Інтернету («Ви користуєтеся Інтернетом...»/відзначте всі можливі варіанти відповіді:

- вдома;

- на роботі;

- у місці навчання (школа, університет);

- у друзів;

- в інтернет-кафе або інших громадських місцях).

По-п'яте, блок питань щодо намірів населення почати корис­туватися Інтернетом. Як відзначають фахівці англійської компанії Prodata, дані про наміри розпочати користування телекомунікацій­ними послугами значно поліпшують якість прогнозів кількості ко­ристувачів.

По-шосте, так званий «бізнес-блок», питання в який можуть вво­дити конкретні клієнти. У цей блок можуть бути включені питання, які задаються не всім опитуваним, а тільки користувачам Інтернету. Наприклад, про досвід он-лайнових покупок, намірах їх робити, реак­цію на інтернет-рекламу й т.д.

Дані такого дослідження дозволяють одержати комплексну картину користування Інтернетом в Україні й відслідковувати тен­денції розвитку цього ринку. Існуючий стан справ на сьогодні поки що не дає можливості ні чітко уявити картину ринку інтернет-по- слуг, ні надійно спрогнозувати його розвиток у найближчому май­бутньому.

Прогнозування росту використання Інтернету в Україні. Крім якісної методики дослідження стану ринку інтернет-послуг, яка б до­помагала зрозуміти дійсний стан справ, для прийняття рішень необ­хідна надійна (наскільки це можливо в сфері прогнозування) методи­ка прогнозування розвитку інтернет-ринку.