Прогнозування росту числа користувачів Інтернету.

магниевый скраб beletage

Для прогнозування росту чисельності користувачів якої-небудь послуги (особливо в сфері телекомунікацій), зазвичай використову­ють математичну модель логістичного росту. Змістовною основою цієї математичної моделі є такі міркування (вони були неодноразово підтверджені емпіричними результатами):

- на першому етапі адаптації суспільства до нового виду послуги темпи росту її використання незначні, нею користуються най­більш схильні до інновацій люди;

- на другому етапі наступає період швидкого росту, коли нову послугу освоює значна частина населення;

- потім наступає третій, завершальний, етап, під час якого темпи росту знову незначні, і кількість користувачів послуги досягає так званого рівня насичення.

У загальному вигляді логістична крива росту чисельності корис­тувачів Інтернету подана на рис. 2.7. Виходячи з динаміки кількості користувачів мережі в Україні, наша країна поки перебуває на першо­му етапі адаптації цієї послуги — темпи росту невеликі. А це означає, що в найближчі кілька років темпи росту значно зростуть, тому що ринок далекий від насичення (горизонтальна лінія на рівні 20% по­казує максимальний обсяг ринку).

За всіма прогнозами, в Україні незабаром повинна наступити друга фаза — швидкого росту кількості користувачів Інтернету. Чи відбудеться перехід до цієї фази швидкого росту і наскільки вищи­ми будуть його темпи порівняно з початковим етапом становлення вітчизняного Інтернету? Відповіді на такі запитання залежать від впливу таких чинників, як динаміка рівня телефонізації; динаміка рівня комп'ютеризації (як установ, так і домогосподарств); динаміка доходів населення та динаміка цін на телекомунікаційні послуги.

Розмір української аудиторії користувачів Інтернету (уні­кальних користувачів, які зробили більше одного перегляду сторін­ки) склав у вересні 2007 року 5,576 млн осіб, що на 9% більше, ніж у серпні 2007 року.

Географія розподілу користувачів Інтернету свідчить, що, в осно­вному, українські користувачі Інтернету живуть у столиці та у ве­ликих містах, на які припадає майже 90% вітчизняних користувачів Інтернету.

З безпрецедентним відривом лідирує Київ, в якому знаходяться 61,44% користувачів Інтернету. Далі йдуть Одеса (6,13%), Дніпро­петровськ (5,08%), Донецьк (4,43%), Харків (4,38%), Львів (з,06%), Крим (2,67%), Запоріжжя (1,77%). Їх сумарна частка в загальному числі українських користувачів Інтернету у вересні 2007 року склала 27,52%. На решту регіонів припало всього 10,63%. Аутсайдерами за рівнем проникнення Інтернету в Україні стали Житомирська обл. і Волинь, на які припало, відповідно, 0,17% і 0,28% загальної кількості користувачів у аналогічний період.

Активними користувачами мережі Інтернет в Україні станом на 1.10.07 року, були 12 осіб зі 100, у той час як на 30.07.07р. цей показ­ник становив лише 10,1 осіб. За даними Держдепартаменту зв'язку й інформатизації, до початку жовтня 2007 року в Україні було зареє­стровано 40,3 тис. веб-сайтів і 200,5 тис. реальних хостів у національ­ному домені Інтернету.

Найпопулярнішою пошуковою системою в Україні у 2007 р. за­лишився Google — з нього українські користувачі здійснили 49,65% переходів у 8 985 483 кліка. Пошукова система «Яндекс» користуєть­ся меншою популярністю: 16,96% переходів із результатів пошуку, а в числах — 3 069 846 переходи. Третє, четверте і п'яте місце в Топ-10 популярних в Україні пошукових систем, відповідно, зайняли «Рамб- лер», український пошук META і ^gm^^t. Найчастіше через Інтер- нет в Україні шукають реферати (92 617 запитів) або ж здійснюють пошук потенційного місця роботи (57 531 запит).

Чисельність інтернет-аудиторії в Україні станом на 1 жовтня 2008 року складає 9,6 млн осіб. Простежується тенденція нерівно­мірного розподілу користувачів мережі по регіонах. Позицію лідера займає Київ. Далі — із сумарною часткою 29,91% — Одеса, Дніпро­петровськ, Донецьк, Харків, Львів, Крим та Запоріжжя. Найменша активність користувачів зафіксована у Житомирській (0,18%), Во­линській (0,15%) та Чернівецькій (0,20%) областях. На інші регіони припадає 9,53% користувачів.

У 2008 р. серед пошукових систем лідером залишився Google (68,3%), далі йдуть Yandex (17,9%), Rambler (2,9%), Bigmir.net (2,7%) і Meta.ua (2,4%). Найпопулярнішими пошуковими запитами серед користувачів були: «погода», «автобазар», «робота», «чат» тощо.

За результатами досліджень встановлено, що користування Ін- тернетом більш поширене серед міських жителів (рис. 2.8).

Чоловіки порівняно із жінками користуються Інтернетом біль­ше, так як серед чоловіків частка користувачів становить 23%, а серед жінок — 16%. Вони частіше відправляють електронну пошту (47% проти 42% у жінок), більше розважаються іграми (29% і 20%), біль­ше звертаються для отримання оперативної інформації (44% і 39%). Майже однаковою мірою чоловіки і жінки використовують Інтернет для спілкування (17% і 15%) і для купівлі товарів чи оплати послуг (7% і 5%). Хоча жінки більш активні в отриманні через Інтернет нав­чальної інформації (42% — чоловіки, 53% — жінки).

В Україні інтернет-користувачів значно більше серед молоді: Ін­тернетом користуються 42% людей віком від 18 до 29 років, i при пе­реході до старших вікових груп цей відсоток відчутно скорочується (рис. 2.9). Стосовно вартості Інтернет далеко не усім верствам насе­лення є доступний. Поряд з цим, поширенню інтернет-користування сприяє інтеграція його до системи освіти у вищих навчальних закла­дах України, а також прив'язаність місця роботи до використання ме­режі в практичній діяльності.

45,0%

42,0%

 

40,0%

 

 

 

35,0%

 

 

 

30,0%

 

 

 

25,0%

 

 

21,5%

 

20,0%

 

 

 

 

15,0%

 

 

 

13,3%

10,0%

 

 

 

 

 

 

5,0%

 

 

 

 

 

1,8% 1 1

0,0%

 

і

 

18-29

30-44

45-59

60+

Рис. 2.9. Відсоток користувачів Інтернету серед різних вікових категорій

За різними оцінками 79% користувачів Інтернету рідною мовою назвали українську, 21% — російську. Проте за мовою повсякденного спілкування лише українською мовою спілкуються 25% користувачів Інтернету, тільки російською — 35%, 1% — іншими мовами, а 39% — двомовні, тобто такі, що користуються російською чи українською мовою залежно від обставин.

Згідно з дослідженням, працюючі користувачі складають близько 70% он-лайн аудиторії України (зростання з 66,7% в травні до 69,2% в липні). Проте, Інтернетом на роботі користується лише 50% корис­тувачів, хоч і ця частка поступово збільшується (в травні було 48,1%). Причому зростання йде не лише за рахунок збільшення числа корис­тувачів, але й щодо інтенсивності використання Інтернету — збільшу­ється час проведений в мережі та кількість переглядів веб-сторінок.

З'єднання з Інтернетом вдома здебільшого йде через телефонну лінію (49%), а через виділену лінію дещо менше — 41,5%. Телефонне з'єднання переважає і у містах (48%, 42% — через виділену лінію), і у селах (відповідно, 54% і 39%). Спосіб з'єднання з Інтернетом зале­жить, як правило, від матеріального становища користувачів, а саме:

- серед тих, хто визначив його як вищий за середній, більшість (53%) — з'єднуються з Інтернетом через виділену лінію (43% — через телефон);

- серед користувачів, які зарахували себе до середнього рівня, дещо переважає телефонне з'єднання (47% і 43% — через виді­лену лінію);

- серед тих, чий добробут нижчий, ніж середній, істотно перева­жає телефонне з'єднання (58% проти 31% тих, хто користуєть­ся виділеною лінією).

Основною метою використання Інтернету в Україні є робота з по­штою (49%), пошук інформації про товари та послуги (35%), пошук навчальної інформації (33%), скачування музики та фільмів (26%).

Незважаючи на свій потенціал, ринок послуг інтернет-доступу в Україні все ще залишається на початковому етапі свого розвитку, про що йдеться у звіті, підготовленому аналітиками дослідницького агентства iKS-Consulting.

До українських користувачів схожими є російські, проте, вони почали завойовувати Всесвітню мережу дещо раніше, тому виперед­жають Україну за багатьма кількісними і якісними характеристика­ми її користувачів (рис. 2.10).

Мають місце в Україні і позитивні тенденції. Згідно з прогнозами аналітиків в 2010 році обсяг доходів від доступу до Інтернету досягне $400 млн, а рівень «широкого» доступу перевищить 6% від загальної чисельності українських домогосподарств.

На процес збільшення кількості інтернет-користувачів в Україні суттєво впливають такі чинники, як:

- стан i розвиток системи освїти, оскільки саме вона забез­печує основу для формування інформаційного суспільства, у якому знання (інформація) стають основним товаром;

- рївень доходїв, структура витрат i рївень зайнятостї на­селення, які визначають економічні умови і темпи розвитку Інтернету, оскільки будь-яка послуга, в тому числі й інфор­маційна, повинна бути оплачена, а діяльність, пов'язана з їх на­данням, — рентабельна;

- стан i рївень розвитку технїнної структури — передбачає наявність необхідних технічних засобів i технологій, що дозво­ляють здійснювати доступ до Інтернету усім охочим.

У одному з досліджень інформаційний канал subscribe.ru зро­бив спробу визначити основні типи користувачів Інтернету, взявши в основу методику вивчення стилю життя користувачів Інтернету — VALS, розроблену компанією SRI International.

Учасникам опитування було запропоновано виразити ступінь своєї згоди або незгоди з переліком тверджень, що характеризують поведінку інтернет-користувача. Аналіз результатів опитування до­зволив виділити сім чинників, що визначають основні відмінності в поведінці користувачів Інтернету і пояснюють близько 60% варіації поведінки респондента в рамках даної моделі. В дослідженні брала участь активна частина аудиторія Інтернету.

Перший чинник характеризує установку користувача на спілку­вання в Інтернеті: ті респонденти, для кого спілкування і знайомство є головним в мережі, спілкуються з багатьма людьми на форумах, в чатах і, як правило, активно беруть участь в інтернет-дискусіях, а та­кож ті, кому інтернет-форуми і чати не цікаві, або не відвідують їх зовсім, або обмежуються читанням чужих записів, не беручи участі в обговоренні.

Другий чинник відображає ставлення користувача до Інтернету як до джерела інформації: ті респонденти, для кого Інтернет перетво­рився на першочергове і незамінне джерело інформації, добре орієн­туються в мережі і, як правило, швидко знаходять те, що їм потрібне; ті, хто погано орієнтується в Інтернеті і часто заходить при пошуку інформації в безвихідь, починають відчувати ностальгію за традицій­ними джерелами інформації і навіть підозрюють Інтернет в негатив­ному впливі на людську психіку.

Третій чинник відображає зміни, що відбуваються, в звичках ко­ристувача у міру перетворення Інтернету на основне джерело інфор­мації. А саме, зростання кількості часу, що проводиться в Інтернеті, зазвичай супроводжується помітним зменшенням тієї, що обертаєть­ся до звичайних ЗМІ, часу, що відводиться на перегляд телепередач і читання друкованої літератури.

Четвертий чинник протиставляє два основні мотиви використан­ня Інтернету: ті, хто використовує комп'ютер в основному для роботи або навчання, аналогічно поступають і з Інтернетом — використову­ють його переважно для роботи, щоб отримати ефективніший резуль­тат (як правило, ці користувачі рідко відвідують інтернет-форуми, чати); ті, для кого комп'ютер є, головним чином, інструментом для розваги і відпочинку у вільний час, і до Інтернету підходять відповід­ним чином.

П'ятий чинник різко протиставляє користувачів Інтернету в їх ставленні до інтернет-реклами: ті, кому в основному не подобаються будь-які форми реклами в Інтернеті, схильні пов'язувати негативний вплив Інтернету на людську психіку в першу чергу з настирливою рекламою і, навпаки, ті, для кого реклама в Інтернеті часто цікава і корисна, самі поводяться належним чином — постійно шукають нові сайти, колекціонують корисні посилання.

Шостий чинник відображає відмінності в установках користува­чів Інтернету, що стосуються інформаційних запитів — одним більше подобається отримувати короткі новини, їх заголовки, ніж повністю, у всіх деталях. Інші, навпаки, вважають за краще отримувати всеосяж­ну і детальну інформацію ніж коротку. Відповідно, першим не цікаве тривале обговорення будь-якої теми на інтернет-форумі, другі охоче проглядають записи на форумах у пошуках потрібної інформації.

Сьомий чинник відображає відмінності між користувачами Інтер- нету в підході до програмного забезпечення, що, мабуть, обумовлено відмінностями в загальній комп'ютерній писемності. Одні слідують інструкції крок за кроком, коли починають користуватися новим ПЗ. Серед них частіше можна зустріти тих, хто використовує комп'ютер в основному для розваги або ж для відпочинку. Інші ж розбираються в новому програмному забезпеченні самостійно, експериментуючи на його можливостях.

На основі цієї факторної моделі, здійснена спроба описати струк­туру поведінки активної частини користувачів Інтернету. Виділені такі категорії:

«Експерти» (12% від числа опитаних) — найбільш активні і такі, що володіють професійними навиками в сфері Інтернету користу­вачі. Інформаційні технології — ключовий момент їх стилю життя. Вони впевнено поводяться з комп'ютером, хоча не обов'язково мають технічну освіту. Інтернет для них — можливість задовольнити як осо­бисті потреби, так і вирішити питання, пов'язані з роботою або про­фесійною діяльністю. Вони творчо підходять до Інтернету (багато експериментують, пробують) і проводять більше часу в мережі, чим основна маса користувачів. Для них Інтернет — незамінний інстру­мент для отримання знань в будь-якій галузі. В цілому вони вважають за краще отримувати всеосяжну і детальну інформацію ніж коротку.

«Робочі коні» (15%) — люди, що використовують Інтернет пе­реважно в утилітарних цілях. Комп'ютери використовують в основ­ному для того, щоб ефективніше і швидко працювати, вирішувати питання. Тому для них Інтернет також є, перш за все, інструментом для отримання дуже спеціальної, професійної інформації. Для біль­шості з них Інтернет перетворився на першочергове і незамінне дже­рело інформації. Тому, більшість з них планують відвідини Інтерне- ту, контролюючи час, який вони проводять в мережі. Вони можуть брати участь в деяких конференціях, спілкуватися з людьми, якщо це принесе їм певну користь або вирішить їх проблеми. Іноді відчувають себе в мережі недостатньо комфортно.

«Досвідчені користувачі» (46%). Для них Інтернет — це мож­ливість задовольнити як особисті потреби, так і вирішити питання, пов'язані з роботою або професійною діяльністю. Найчастіше вони використовують Інтернет з місця роботи і сконцентровані на отри­манні корисної для себе інформації. Значну частину призначеного для користувача часу просто бродять по мережі. Відчувають себе в Ін­тернеті досить упевнено, але у них немає бажання прикладати зусил­ля, щоб оволодіти великими професійними навиками в цій сфері. Їх професійні інтереси зазвичай не включають питання комп'ютерного забезпечення і інформаційних технологій.

«Товариські» (24%) — це користувачі, орієнтовані на соціальні аспекти Інтернету. У он-лайні цей тип зустрічається і знайомиться з великою кількістю людей. Їх часто можна зустріти на конференціях, де обговорюються соціальні питання, актуальні проблеми. Витрача­ють багато часу подорожуючи, бродячи по Інтернету. Вони прагнуть дізнатися якомога більше про мережу. Для них Інтернет — це перш за все розвага і місце проведення дозвілля. Вони упевнено відчувають себе в Інтернеті.

«Малодосвідчені користувачі» (3%) — ті, хто відносно недавно почали користуватися Інтернетом, тому знайомі лише з обмеженим числом сфер мережі. Ці користувачі не платитимуть свої гроші за

Інтернет, якщо у них не буде безкоштовного доступу на роботі або в школі. Вони вважають, що у них є важливіші справи, ніж вивчення кіберпростору, тому не хочуть ставати експертами в даній області. Вони мало часу приділяють розвагам в Інтернеті, мало спілкуються в чатах, конференціях або переписуються з людьми по електронній пошті. Багато хто з них скептично настроєний до Інтернету, хоча і розуміють корисність цього інструменту для роботи і вирішення по­точних проблем.