Загальна класифікація веб-серверів Інтернету має наступний вигляд: : Інтернет в маркетингу : B-ko.com : Книги для студентів

Загальна класифікація веб-серверів Інтернету має наступний вигляд:

група 1 — сервери управління трафіком (Web Traffic Control

Sites), які включають: — пошукові системи;

- каталоги;

- ініціюючі сервери;

група 2 — кінцеві сервери (Destination Sites), а саме:

- інформаційні сервери;

- сервери присутності в Інтернеті;

- інтерактивні магазини.

Такий розподіл обумовлений загальною логікою навігації в се­редовищі Інтернету, тому що спочатку користувач повинен знайти необхідні ресурси, а потім уже ними скористатися. Виділені функці­ональні категорії комерційних веб-серверів можна розглядати як еле­менти інтегрованої системи маркетингу фірми в Інтернеті.

У зв'язку з різноманітністю використовуваної інформації та ти­пів її обробки існують різні види серверів. Основні види серверів та функції, які вони виконують, подано в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Види серверів та їх функціональне призначення

Вид сервера

Функції сервера

Файл-сервер

Зберігання файлів даних, до яких звертаються робочі станції

Сервер бази даних

Зберігання бази даних та керування доступом до неї

Поштовий сервер

Управління передачею електронних повідо­млень між користувачами мережі

Факс-сервер

Управління потоком вхідних та вихідних фак­симільних повідомлень через один чи декілька факс-модемів

Сервер друку

Управління доступом користувачів до систем­них пристроїв виводу, наприклад принтерів

Комунікаційний сервер

Управління потоком даних і поштових повідо­млень між мережами або віддаленими користу­вачами через модем та телефонну лінію

Найпоширенішим серед них є файловий сервер, під яким розумі­ють комп'ютер, який підключений до мережі і використовується для зберігання файлів даних, до яких звертаються робочі станції. З точки зору користувача файловий сервер розглядається як центральний ар­хів, в якому зберігається спільна для всіх робочих станцій інформація.

Сервер друку — це комп'ютер, який спеціалізується на управлін­ні доступом користувачів до системних пристроїв виводу, наприклад принтерів. Існування сервера обумовлено доцільністю більш ефек­тивного використання дорогих друкуючих пристроїв. В крупних ме­режах сервер друку може керувати одночасно декількома принтерами.

Сервер бази даних призначений для зберігання бази даних та керування доступом до неї. База даних — це сукупність зв'язаних об'єктів, які включають таблиці, форми, звіти тощо. Формування баз даних, установка зв'язку між її об'єктами, а також організація доступу до вмісту бази здійснюється за допомогою спеціального додатку — системи управління базою даних (СУБД).

Поштовий сервер — комп'ютер, що управляє потоком електронної пошти, передачею повідомлень та зв'язком з серверами глобальних мереж, зокрема Інтернету.

Організація сервера. Розрізняють дві технології використання сервера:

- технологію файл-сервера;

- архітектуру клієнт-сервер.

У випадку першої моделі використовується файловий сервер, на якому зберігається більшість програм і даних. За вимогою користува­ча йому пересилаються необхідна програма і дані. Обробка інформа­ції виконується на робочій станції.

У системах з архітектурою клієнт-сервер обмін даними здійсню­ється між додатком-клієнтом і додатком-сервером. Зберігання даних і їх обробка здійснюється на потужному сервері, який також контр­олює доступ до ресурсів і даних. Робоча станція одержує тільки ре­зультати запиту. Розробники додатків з обробки інформації зазвичай використовують цю технологію.

Технологія клієнт-сервер, яка широко застосовується при роботі з базами даних в мережі, відома вже давно і найчастіше застосову­валась у великих організаціях. Сьогодні, з розвитком Інтернету, ця технологія все частіше приваблює погляди розробників програмного забезпечення, оскільки в світі нагромаджено величезну кількість ін­формації стосовно різноманітних питань і найчастіше ця інформація зберігається в базах даних (рис. 3.1).

Стандартне програмне забезпечення, що реалізує технологію клі- єнт-сервер, має хорошу масштабованість (ефективне використання нарощеного апаратного забезпечення), стійкість в роботі, захист від несанкціонованого доступу і потужність при роботі з великими про­ектами в галузі баз даних.