Своєрідність художнього бачення Ф. Кафки

— шокуюче поєднання у жахливої фантасмагорії із тверезою буденністю;

— песимістичний характер творчості, в основі якої лежала фантастична подія, що носила реальний характер;

— показ безнадійності людського існування, відчуження особистості у сучасно­му світі;

— віддзеркалення процесу неминучої бюрократизації державної влади;

— соціальний і водночас глибоко особистісний характер конфліктів у творах;

— неможливість і небажання заглянути в душу учасників дивних подій — голо­вне у творі;

— самотність і страждання героїв.

Новаторство митця: ніхто із численних песимістів світової літератури не опус­тив людину до такого жалюгідного стану (перетворення у комаху), як це зробив Ф. Кафка.

Запитання для самоконтролю

1. Чому особливе місце в естетиці та світосприйнятті Рільке відведено речам?

2. Що пов'язало Рільке, як людину і як поета, з Україною?

3. У чому полягали особливості творчості П. Целана?

4. Визначте провідні мотиви вірша «Фуга смерті», простежте за їх розвитком і взаємодією.

5.Які чинники вплинули на формування свідомості та творчого методу Ф. Кафки?

6. Які автобіографічні моменти наявні у новелі «Перевтілення»?

ЛЕКЦІЯ 8

АНГЛІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА

1.                                  Драматургія Б. Шоу — новий етап у розвитку англійської лі­тератури XX століття.

2.                                   Оскар Уайльд — славетний письменник і теоретик англійсь­кого естетизму.

3.                                   Метод «потоку свідомості» у творчості Дж. Джойса.

1. Драматургія Б. Шоу — новий етап у розвитку англійської літератури XX століття

У 70-х роках ХІХ століття Англія стала провідною капіталістичною країною, яка завойовувала важли­ві морські шляхи і колонії. Держава була всесвіт­нім банкіром, світовим купцем і світовою фабри­кою. Найсильніша країна світу могла б шукати союзів, перебуваючи у «блискучій ізоляції». Анг­лійська верхівка спритно приборкала робітничі спілки. Але відносне процвітання Англії як буржу­азної країни продовжувалося недовго. Призупини­вся ріст великої індустрії, США та Німеччина ви­передили її за обсягом виробництва та експорту. Англія відмовилася від «блискучої ізоляції» і піш­ла на зближення з колишніми ворогами — Франці­єю та Росією. Ці основні риси і протиріччя у суспі­льстві викликали економічну кризу, воєнний ажіотаж і загострення класової боротьби.

Розпочався інтенсивний розвиток промисловості, і то