3. Кнут Гамсун — співець кохання

У світовій літературі Кнут Гамсун посів одне із найпомітніших місць як «поет кохання», який від­крив і відтворив нові його відчуття. Разом з тим йо­го вважали славою і водночас — ганьбою Норвегії через те, що заплямував себе підтримкою тоталітар­ного режиму. Поет Нудель Гріг відзначи: «...Гамсун віддав реакції головне, що в нього було: і своє ім 'я. А ми зберегли ті скарби, які він подарував світові».

А. П. Чехов назвав норвезького письменника «натхненним співцем кохання», який показав чарів­ність і драматизм бурхливих пристрастей. Дійсно, Кнута Гамсуна завжди цікавили процеси, що відбу­валися в людській душі. Він вважав, що почуття і переживання — це «особливе повітря, яким дихала кожна епоха, і головне, щоб воно завжди лишалося чистим і свіжим, наповненим ароматом трав і дерев, а не гірким смаком цивілізації». Його думки знайшли відо­браження і у його творах.

Основна тема: змалювання світу у процесі безпосереднього бачення, у мінли­вості, швидкоплинності

Справжнє прізвище Кнута Гамсуна — Педерсен. Літературиний псевдонім автор узяв від назви хутора Гамсунд, де мешкала його родина. Випадково під час публі­кації однієї його газетної статті загубилася остання літера цієї назви. Утворилось прізвище Гамсун. Воно сподобалося письменникові, і під ним Кнут Педерсен увійшов у світову літературу.

Народився майбутній письменник родині на крайній півночі Норвегії в м. Ломі у Гадбрансдаленській долині, сільськогосподарському районі Центральної Норвегії. Його батько, Педер Педерсен, був сільським кравцем. Спочатку його батьки осели­лися у Гармутреті на невеличкому хуторі, де в оточенні трьох старших братів і двох молодших сестер Кнут провів три перших роки життя. Згодом родина переїхала до Хамароя, містечка в Нурлані. Там вони орендували Гамсунд, маленьку ферму, що належала дядькові Кнута. Хлопець пас корів, насолоджувався красою норвезьких фіордів, укритих снігами вершин.

Невдовзі сім'я заборгувала велику суму господареві ферми. Дев'ятирічний Кнут змушений був працювати на свого дядька, людину сувору, який часто бив його і не давав їсти. Лише серйозна хвороба дядька звільнила хлопця від постійну прини- женнь і нарікань. Юнак пішов у світ шукати щастя. Він змінив багато професій — був помічником прикажчика при лавці, дрібним торгівцем, рахівником. Освіту здо­був у сільській школі, де лише опанував грамоту. Решту знань брав з книг, читаючи все підряд. По суті, був самоуком.

Перший твір — повість «Загадкова людина» — був надрукований за гроші нур- ланського торгівця у 1877 році. А через рік побачили світ велика балада «Побачен­ня». Ці книги мали величезний успіх у читача, і Кнут Гамсун вирішив присвятити своє життя художній творчості. На гроші купця він вирушив до Копенгагена — культурного центру Скандинавії. Там він мав намір видати любовну повість із сіль­ського життя «Фріда». Проте твір жоден із видавців не захотів опублікувати. З ве­ликими труднощами юнак повернувся у рідну Норвегію і зупинився у Кристіанії, нинішньому Осло. Він звернувся за допомогою до відомого письменника Бьорнсо- на, але той не оцінив «Фріду», і тому автор знищив рукопис.

Гамсун пережив неймовірно складні часи, бід