1. Ісікава Такубоку. Жанр танка у творчості поета

Особливості розвитку літератури Сходу:

Японія завжди була країною, яка, за словами Ко- ^^^^ щ бо Абе, стояла «осторонь світу». Її тривала історич-

щ на відокремленість обумовила мовну та духовну своєрідність нації. Географічне розташування Японії І Л ^фЩ 11 стало причиною її ізоляції від світової спільноти. ^ іт^^Ш Щ Японія намагалася подолати ізоляцію і розпочати

новий період історії, але колоніальна політика іспа- Щ нців і португальців викликала у японців такий жах, Щ що вони знову майже на триста років відсторонили­. ся від усього світу. Відокремленість допомогла Японії уникнути долі колоніальних країн і зберегти етнічну однорідність та самобутність культури.

Наприкінці XIX— початку XX століття Японія сама розпочала колоніальні загарбання, виробивши ідеологічне виправдання такої політики. Винятковість Японії, її «призначення» правити світом були оформлені у концепції «духу Ямато» (Ямато — давня назва Японії). Однак після Другої світової війни, після Хіросіми та Нагасакі «дух Ямато» для об'єднання нації вже не підходив. Змусити японський народ повірити у винят­ковість своєї країни допомогли нові ідеологічні орієнтири: «японське економічне диво» і «небачена японська працелюбність». Уже в 70-х роках XX століття більша половина дорослого населення вважала себе вищими за американців та європейців. Японці знову стали пишатися своєю країною.

Проте світ, що відкрився японцям після Другої світової війни, був уже іншим. Світова економіка потребувала розширення торгово-грошових відносин між краї­нами, тому в новій конституції Японії з'явилися закони, що забезпечували зв'язки країни зі світом. Однак входження у «світовий вимір» виявилося для японців неле­гким. Широка пропаганда американського способу життя, прагматичне розуміння сенсу людського існування не тільки підривали засади «духу Ямато», а й створюва­ли загрозу духовного зубожіння японців і втрати ними моральних традицій. Японія більш гостро, ніж будь-яка інша країна, відчула зворотний бік технічного прогресу: забруднення навколишнього середовища, агресія з боку американської технотрон­ної культури, що почалася з атомної атаки, а головне — технічне рабство людей, які ставали гвинтиками машин і втрачали здатність на свої думки та почуття, пере­творюючись на бездумні прагматичні істоти.

«Епоха цивілізації та просвіти» позначилася на літературному процесі Японії. Наприкінці XIX століття японські читачі ознайомилися з кращими творами захід­ноєвропейської та російської літератур, оскільки в результаті європеїзації значно зросла кількість перекладів. Твори російських класиків, а також ідеї письменників- демократів Бєлінського, Чернишевського, Добролюбова помітно вплинули на япон­ську літературу.

Нова епоха вимагала й нових форм у поезії. У поезії збільшилася кількість пере­кладів з європейських мов. Але злет японської лірики обумовлений не тільки інтен­сивністю перекладацької діяльності. Річ у тім, що перекладати довгі вірші західних поетів традиційними короткими формами хоку й танка виявилося неможливим. У системі японського віршування з'явилася нова форма «сінтайсі» (дослівно — «вір­ші нової форми»). Японські вірші нової форми уподібнювалися європейським «бі­лим віршам», до того ж вони могли мати необмежену кількість р