Запитання для самоконтролю

1.       Виділіть особливості розвитку французької літератури ХХ століття.

2.       Визначте риси творчого методу Екзюпері.

3.       Подумайте, як поєдналося життя письменника з його творчістю?

4.       Простежте етапи творчого становлення А. де Сент-Екзюпері.

ЛЕКЦІЯ 2

ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. Ж.-П. САРТР, А. КАМЮ

1.                                  Екзистенціалізм як напрям філософії та літератури. Його особливості.

2.                                  Ж.-П. Сартр — теоретик екзистенціалізму у літературі.

3.                                  Вплив екзистенціалістських ідей на творчість А. Камю.

1. Екзистенціалізм як напрям філософії та літератури. Його особливості

Екзистенціалізм — (лат. існування) напрям у філософії та одна із течій модернізму, де джерелом художнього твору став сам митець, який висловив життя особистості, відтворивши художню дійсність, яка розкрила сенс життя взагалі.

Дана течія у літературі виникла після Першої світової війни, сформувалася у 30—40-ві роки, найбільшого розквіту досягла у 50—60-х роках ХХ століття.

Серед письменників, які водночас виступили і як філософи-екзистенціалісти, іс­нувало декілька течій:

—релігійна (Г. Марсель);

—атеїстична (Ж. П. Сартр, С. де Бовуар, А. Камю);

— онтологічна (М. Мерло-Понті).

Окрім французької літератури, екзистенціалізм був поширений у німецькій (Е. Носсак, пізній А. Деблін), англійській (А. Мердок, В. Голдінг), іспанській (М. де Унамуно), американській (Н. Мейлер, Дж. Болдуїн), японській (Кобо Абе) літера­турах.

В Україні проявився у творчості В. Підмогильного (повість «Остап Шаптала» та збірка новел «Проблема хліба»). Пізніше він постав у прозі І. Багряного, Т. Осьмач- ки, В. Барки, В. Шевчука, в поезії представників «нью-йоркської групи», в ліриці В. Стуса.

Витоки екзистенціалізму були яскраво відчути у роботах німецького мислителя XIX століття Е. С. К'єркегора. Саму теорію сформовано у працях німецьких та французьких філософів і мислителів.

Основні категорії екзистенціалізму:

•         Екзистенція — внутрішнє буття, те центральне ядро людського «я», котре зро­било індивіда неповторною особистістю;

•         «Прикордонна» ситуація — період у житті людини, коли вона в добу вели­ких потрясінь відкрила свою екзистенцію і почала розуміти, що жити слід лише заради неї;