Інструктивно-методичні матеріали

«Маленький принц» — це остання книга А. де Сент Екзюпері, написана в 1942 році в Нью-Йорку. Він присвятив її другові — Леонові Верту, який свого часу ховався від нацистів у Франції. Сам автор говорив, що написав цю казку для дорос­лих — вона про людину, її місце у світі й про шанс подолати відчуженість між лю­дьми. Образ маленького принца виник не випадково. В Екзюпері був брат Франсуа, який помер дитиною. Брати дружили між собою. А потім один з них став дорослим, обрав професію льотчика, а інший полетів на невідому далеку планету і назавжди залишився дитиною.

«Маленький принц» — казка-притча, розповідь не про конкретних людей, а про людство і душу людини взагалі.

Філософська казка виявилася найбільш поетичним виразником ідей письменни­ка. В кожній її історії відображено філософський погляд на життя людини, на її призначення. Екзюпері використав форму притчі, яку потрібно глибоко осмислити, хоча зовні мова йшла про звичайні життєві події і поведінку персонажів. Це свого роду «Євангеліє» — вчення про те, як треба жити людям, щоб пізнати щастя, мир, почуття гідності. Автор переконаний, що найголовніше знаходилася всередині нас, в нашому ставленні до моральних і матеріальних цінностей. Маленький принц для Екзюпері — ангел, що зійшов на землю. Він втілив в собі вічну живу частинку ду­ші, став образом, що дозволив оцінити в людині людяне.

У казці розкрито життєві проблеми: влади; честолюбства; пияцтва; ділової лю­дини; почуття відповідальності; ефемерності; черствої душі.

ЖАНРОВІ ОЗНАКИ ТВОРУ

Народна казка

«Маленький принц»

Фантастика

Фантастика мала реалістичне підґрунтя (порушували реа­льні земні проблеми, діяли сучасні образи тощо)

Розподіл персонажів на позитивних і негативних

У творі наявне протиставлення — «дорослі» — «діти», письменник прагнув розбудити дитячу душу в кожній до­рослій людині

Мандрівка героя як композиційний прийом