1.6.2. Податковий метод нарахування амортизації основних фондів : Капітал, основні та оборотні засоби підприємства : B-ko.com : Книги для студентів

1.6.2. Податковий метод нарахування амортизації основних фондів

На відміну від П(С)БО 7 «Основні засоби» [30], Закон про оподаткування прибутку [1] жорстко регламентує порядок нара­хування амортизації та не допускає можливості будь-якого вибо­ру. Тому, які б методи не вибрало підприємство для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, з метою оподаткування слід твердо дотримуватися вимог, викладених у статті 8 «Амор­тизація» Закону [1]. З погляду на оподаткування інтерес викли­кають не основні фонди як такі, а тільки їх вплив на об'єкт опо­даткування, який виявляється, переважно, через амортизацію, оскільки на її суму зменшується прибуток, що підлягає оподатку­ванню.

Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріаль­них активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх при­дбання, виготовлення чи покращення, на зменшення скоригова- ного прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених цією статтею ( п. 8.1.1 ст. 8 [1]).

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансо­вої вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в наступних розмірах (у розрахунку на по­датковий квартал): група 1 - 2 %; група 2 - 10 %; група 3 - 6 %; група 4 - 15 %.

п. 8.3.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (витяг) від 1.07.2004 р. № 1957-IV

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного пері­оду розраховується за формулою:

Б(а) = Б( а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А( а-1), де

Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду; Б(а-1)- балансова вартість групи на початок періоду, який передує звітному;

Па-1)- сума витрат, понесених на придбання основних фондів,

здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших покращень основних фондів протягом періоду, який передує звітному;

а-і)- сУма виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, який передує звітному;

а-і)- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, який передує звітному. 

Для оподаткування мають значення лише операції, пов'язані зі збільшенням або зменшенням балансової вартості груп основ­них фондів.

Балансова вартість груп основних фондів збільшується, якщо платник податку на прибуток підприємства здійснює витрати на:

-   придбання основних фондів, у тому числі за договором фі­нансового лізингу;

-   самостійне виготовлення основних фондів;

-   поліпшення основних фондів.

Балансова вартість груп основних фондів збільшується також у результаті проведення індексації. І це єдиний випадок, коли ви­трат немає, а збільшення вартості здійснюється.

Збільшення балансової вартості груп основних фондів озна­чає, що здійснені витрати будуть амортизуватися і, таким чином, впливати на об'єкт обкладання податком на прибуток, зменшую­чи його. Такий механізм реалізації одного з найважливіших принципів Закону про оподаткування прибутку підприємств [], згідно з яким амортизується не вартість основних фондів, а пов'язані з ними витрати.

Балансова вартість груп основних фондів зменшується, якщо основні фонди виводяться з експлуатації у зв'язку з:

-   продажем;

-   передачею до статутного фонду іншої юридичної особи;

-   ліквідацією окремих об'єктів основних фондів групи 1;

-   капітальним ремонтом, реконструкцією і консервацією окремих об'єктів основних фондів групи 1.

Балансова вартість груп основних фондів зменшується також у зв'язку з:

-   щоквартальним нарахуванням амортизації;

-   отриманням суми компенсації за зруйновані чи знищені об'єкти основних фондів груп 2 і 3.

Податкову амортизацію розраховують поквартально, а базою для її нарахування є балансова (залишкова) вартість відповідної групи основних фондів на початок кварталу. Розпочинають нара­хування податкової амортизації з кварталу, наступного за тим, коли об'єкт ввели в експлуатацію.

Амортизацію окремого об'єкта основних фондів групи 1 про­водять до досягнення балансової вартості такого об'єкта 100 не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн) (п. 8.3.7 Закону про оподаткування прибутку [1]). Амортизацію основних фондів груп 2, 3 і 4 проводять до досягнення балансової вартості групи нульового значення (п. 8.3.8 Закону [1]).

Якщо окремі об'єкти основних фондів групи 1 виводять з експлуатації, амортизацію припиняють нараховувати з кварталу, наступного за кварталом їх виведення з експлуатації. А при виве­денні з експлуатації окремих об'єктів основних фондів груп 2, 3, 4 з будь-яких причин (крім продажу) балансова вартість таких груп залишається колишньою і її продовжують амортизувати (п. 8.4.6 Закону [1]).

Отже, механізм амортизації основних фондів регламентова­ний Законом про оподаткування прибутку [1], полягає у наступ­ному:

-  принцип нарахування амортизації єдиний для всіх платни­ків податку на прибуток незалежно від форми власності та орга­нізаційно-правової форми господарювання;

-  для цілей оподаткування передбачено єдину класифікацію основних фондів за групами;

-   амортизації підлягають витрати, пов'язані з придбанням, самостійним виготовленням основних фондів;

-  визначення амортизаційних відрахувань здійснюється шля­хом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок розрахункового кварталу;

-  при визначенні балансової вартості основних фондів урахо­вуються витрати, не тільки пов'язані з придбанням (самостійним виготовленням), а й понесені у зв'язку з ремонтом, реконструкці­єю, модернізацією, іншими видами поліпшення основних фондів і з капітальним поліпшенням землі (не пов'язані з будівництвом), а також фактично нарахована сума амортизації;

-   стосовно груп 2, 3 і 4 основних фондів використовується груповий метод визначення їх балансової вартості та розрахунку амортизаційних відрахувань;

- установлено єдині для кожної групи основних фондів (і для всіх платників) норми амортизаційних відрахувань.

Для цілей оподаткування амортизація є окремою статтею, що зменшує валові доходи.

Слід відмітити, що до витрат у зв'язку з придбанням, спору­дженням і поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 2004 року платники податку на прибуток повинні використовува­ти «старі» норми амортизації, а саме: група 1 - 1,25%, група 2 - 6,25%, група 3 - 3,75% (п. 8.6.1 Закону про оподаткування прибу­тку [12]). «Прискорені» норми амортизації платники податку на прибуток мають право використовувати тільки до тих основних фондів групи 3, до яких використовували їх до 1 січня 2003 року. Прискорена амортизація розрахована на 7 років, тому «прискоре­ні» норми можуть використовуватися до 2008 року по об'єктах, на яких їх почали використовувати у 2002 році. Отже, внаслідок використання «старих» і «нових» норм амортизації в податково­му обліку більшість платників податку основні фонди фактично групують не у чотири, а у сім груп.