1.10. Індексація балансової вартості основних фондів : Капітал, основні та оборотні засоби підприємства : B-ko.com : Книги для студентів

1.10. Індексація балансової вартості основних фондів

Механізм, який дозволяє врахувати інфляційні процеси з ме­тою оподаткування, - це індексація балансової вартості основних виробничих фондів. Механізм індексації був передбачений у За­коні про оподаткування прибутку підприємств [12], але на прак­тиці він широкого використання не знайшов у зв'язку з тим, що впритул до 2001 року частина сум амортизаційних відрахувань централізувалась у держбюджеті (або у вигляді 10 % відрахувань, або за допомогою понижуючих коефіцієнтів до норм амортиза­ції). Збільшення амортизаційних відрахувань унаслідок індексації в таких умовах означало відповідне збільшення платежів до держбюджету при незмінних доходах підприємств. Ситуація принципово змінилася з дати введення в дію Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» (1.01.2001 р.), яким вперше не було передбачено вилучення частини сум амор­тизації.

п. 8.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (витяг) від 1.07.2004 р. № 1957-IV

Платники податку всіх форм власності мають право використовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів і нематері­альних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

К = [I(а-1) -10] : 100,

де I(а-1)- індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

У формулі число 10 - поріг індексації (%), який відповідає річному індексу інфляції 110 %.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це статистичний по­казник, який характеризує зміну цін (тарифів) на споживчі товари та послуги у часі. Інакше, він відображає зміну вартості фіксова­ного набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості в базисному періоді (у періоді, для якого індекс ін­фляції приймається за 100%).

Індексація проводиться за умови, коли Кі > 1. Отже, для до­тримання даного правила потрібно, щоб річний індекс інфляції був більший за 100%. Подібний випадок був 2000 року - за під­сумками року індекс інфляції становив 125,8%. Після чотириріч­ної перерви індекс інфляції досяг тієї межі, коли можна було про­водити індексацію. За даними Держкомстату України за підсум­ками 2004 року індекс інфляції становив - 112,3%, 2005 року - 110,3%, 2006 року - 111,6%.

«Податкова уцінка» неможлива, бо індексація при Kt < 1 не проводиться.

Використання у наведеній формулі офіційного індексу ін­фляції що абстрактне, оскільки він відображає інфляційні проце­си на ринку споживчих товарів і послуг, але не відповідає індексу росту цін на певні основні фонди, тому індексація за такою мето­дикою не може забезпечити відповідності балансової вартості та­ких активів їх ринковій вартості.

Якщо платник податку використав коефіцієнт індексації, то він повинен визнати капітальний дохід у сумі, що дорівнює різ­ниці між балансовою вартістю відповідної групи основних фон­дів, визначеною на початок звітного року з використанням коефі­цієнта індексації, та балансовою вартістю такої групи основних фондів до індексації. Вказаний капітальний дохід відноситься до складу валових доходів платника податків кожного звітного ква­рталу у сумі, яка дорівнює одній четвертій процента річної норми амортизації відповідної групи основних засобів від суми капіта­льного доходу такої групи.

Тільки раз на рік можна провести індексацію балансової вар­тості груп основних фондів, нематеріальних активів і витрат, пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Індексувати чи не індексувати основні фонди - вибирати платнику податку. Цією можливістю варто скористатися. Справа в тому, що з 01.01.2003 р. із Закону про оподаткування прибутку підприємств [1] вилуче­но поняття «капітальний дохід» (сума збільшення вартості осно­вних фондів у результаті індексації), який потрапляв до валового доходу. Тому індексація основних фондів збільшує їх вартість, що збільшує амортизаційні відрахування, а це у свою чергу, зме­ншує оподатковуваний прибуток.

Процедура проведення індексації:

-  необхідно визначити балансову вартість кожної групи осно­вних фондів, а також кожного об'єкта групи 1 і кожного об'єкта нематеріальних активів станом на 31 грудня попереднього року;

-  отриманий результат помножити на коефіцієнт індексації.

У результаті буде отримана нова (проіндексована) балансова вартість, це і буде вартість на 1 січня поточного року, тобто на початок нового податкового року. Виходячи з цієї суми будуть визначатися:

-  суми амортизації за перший квартал;

-    10-процентний «ремонтний» ліміт на весь поточний рік. Отже, проведення індексації приведе до зменшення об'єкта опо­даткування. Крім того, при ліквідації основних фондів групи 1 до валових витрат попаде проіндексована балансова вартість (п. 8.4.8 Закону про оподаткування прибутку підприємств [1]).

Отже, в результаті податкової індексації на відміну від бух­галтерської переоцінки балансова вартість груп основних фондів і нематеріальних активів тільки збільшується. Це робить індекса­цію одночасно вигідною для платників податку на прибуток, оскільки в результаті її проведення:

-  збільшиться сума амортизаційних відрахувань;

-   з'явиться можливість прямого збільшення валових витрат. Скористатися цією можливістю можна буде при ліквідації об'єкта основних фондів групи 1 (п. 8.4.8 Закону про оподатку­вання прибутку підприємств [1]) сума проіндексованої, а значить збільшеної вартості балансової вартості цього об'єкта попаде до валових витрат;

-  збільшиться сума, яку можна буде включити до валових ви­трат у межах 10% «ремонтного» ліміту. Згідно з п. 8.7.1 Закону про оподаткування прибутку підприємств [1] ця сума розрахову­ється виходячи з сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок року. А в результаті проведення індексації су­купна балансова вартість груп збільшиться.

У табл. 1.13 наведені дані про основні засоби в економіці України з урахуванням їх індексації.

Таблиця 1.13.

 

1990 р. | 1995 р.

2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р.

млрд. крб

млн грн

Основні засоби (у фактич­них цінах)

474

10865152

828822

915477

965756

990437

Індекси основних засобів,

%

 

- до 1990 р.

100

107,5

110,6

113,4

114,6

117,5

- до попереднього року

103,1

99,0

101,0

102,4

101,1

102,5

* Статистичний щорічник України за 2003 рік с. 86.

Приклад 1.10.1. За даними Держкомстату України за підсу­мками 2006 року індекс інфляції становить 111,6 %. Коефіцієнт індексації у 2007 році складає К = (111,6 - 10) : 100 = 1,016.

Отже, якщо платник податку вирішує провести індексацію основних фондів, то необхідно визначити балансову вартість ко­жної групи основних фондів, а також кожного об'єкта групи 1 і кожного об'єкта нематеріальних активів станом на 31 грудня 2006 року і отриманий результат помножити на коефіцієнт індек­сації 1,016. У результаті буде отримана нова (проіндексована) ба­лансова вартість на 1 січня 2007 року.

Отже, податкова індексація та облікова переоцінка суттєво відрізняються:

-   індексація може проводитися щороку, водночас як переоці­нка може бути здійснена на кожну дату балансу (щокварталу);

-   індексація здійснюється виключно враховуючи індекс ін­фляції, а на індекс переоцінки впливає зміна справедливої варто­сті активів, що є наслідком не тільки інфляційних процесів, а і співвідношення попиту та пропозиції, морального зносу необоро­тних активів, державної політики цін і інших факторів;

Основні засоби в економіці України з урахуванням їх індексації *

-   індексації підлягає балансова вартість груп основних фон­дів, причому всі вони індексуються на однаковий коефіцієнт ін­дексації, а індекси переоцінки для необоротних активів однієї і тієї самої групи можуть відрізнятися один від одного (за деякими з них балансова вартість при переоцінці може взагалі не змінюва­тися у випадку незмінності їх справедливої вартості);

-   проведення податкової індексації завжди означає збільшен­ня балансової вартості основних фондів. Переоцінка може здійс­нюватися як у бік збільшення (дооцінка), так і у бік зменшення (уцінка) балансової вартості кожного об'єкта, навіть у межах од­нієї і тієї самої групи;

-   використання порога індексації при проведенні податкової індексації призводить до того, що темпи росту балансової вартос­ті завжди відстають від темпів інфляційних процесів. При перео­цінці, якщо вона проводиться, балансова вартість необоротних активів збільшується (зменшується) до їх справедливої вартості без використання будь-якого „коефіцієнта гальмування".