1.19. Бартер подібними та неподібними активами

Основні засоби можуть надходити на підприємство в резуль­таті обмінної (бартерної) операції або обміну з частковою опла­тою коштами (barter - англ. - товарообмін). У таких випадках оцінка основних засобів залежить від того, обмін якими об'єктами мав місце: подібними або неподібними.

Подібні об'єкти - це об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість (п.

4 [30]).

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переда­ного об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переда­ного об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду (п. 12 [30]).

Приклад 1.19.1. За договором підприємство передає будинок складу готової продукції в обмін на подібний будинок. Первісна вартість будинку, що передається, Фперв = 300000 грн. Сума нара­хованого зносу Фзн = 50000грн. Вартість обміну, зазначена в договорі (справедлива вартість), Фсправ = 240000 грн, у тому числі

ПДВ 20%. Визначити первісну вартість отриманого в обмін об'єкта.

Розв'язання: Залишкова вартість

Фзал = Фперв - Ф3н = 300000грн - 50000грн = 250000грн перевищує Фсправ = 200000грн (без ПДВ). Отриманий в обмін

об'єкт основних засобів буде оцінений за первісною вартістю, рівною справедливій вартості 200000 грн. Сума перевищення залишкової вартості над справедливою вартістю - 50000 грн (250000 - 200000) списується на витрати.

Господарський кодекс України (витяг) від 16.01.2003 р. № 436-IV

Стаття 293. Міна (бартер) у сфері господарювання

1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.

2. Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.

3. За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється, на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.

4.  Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавст­вом до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним або комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням ок­ремих видів майна, а також здійснення таких операції в окремих галузях господарювання._____

5. До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

Приклад 1.19.2. За договором підприємство передає будинок складу готової продукції в обмін на подібний будинок. Первісна вартість будинку, що передається, Фперв = 300000 грн. Сума нара­хованого зносу Фзн = 100000 грн. Вартість обміну, зазначена в договорі (справедлива вартість), Фсправ = 240000 грн, у тому числі

ПДВ 20%. Визначити первісну вартість отриманого в обмін об'єкта.

Розв'язання: Залишкова вартість

Фал = Фперв - Фзн = 300000 грн - 100000грн = 200000 грн

дорівнює Фсправ = 200000 грн (без ПДВ). Отриманий в обмін

об'єкт основних засобів буде оцінений за первісною вартістю, рівною справедливій вартості 200000 грн.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням і мають однакову справедливу вартість (п. 9 [35]).

«Для визначення подібних активів різниця між справедливою вартістю об'єктів обміну не повинна перевищувати 10 відсотків» [65].

Якщо справедлива вартість об'єктів основних засобів, що обмінюються, відрізняється і виникає необхідність у грошовій доплаті, то такі об'єкти вважають неподібними.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, яка була передана (отримана) під час обміну (п. 13 [30]).

Однак у будь-якому випадку первісна вартість отриманого об'єкта не може перевищувати його справедливої вартості.

Приклад 1.19.3. Підприємство обміняло супутникову антену первісною вартістю 21200 грн, балансовою вартістю 19200 грн, справедливою вартістю - 20000 грн на гараж первісною вартістю 8000 грн, балансовою вартістю 7000 грн, справедливою вартістю - 6000 грн з доплатою 14000 грн. Визначити первісну вартість одержаного гаража та фінансовий результат від цієї операції.

Розв'язання: Оскільки обмінювані об'єкти є не подібними не лише за справедливою вартістю, а й за функціональним при­значенням, у цій операції наявний фінансовий результат. Первісна вартість одержаного гаража дорівнює справедливій вартості переданої антени (20000 грн) за вирахуванням грошової компенсації (14000 грн) і становить 6000 грн. Первісна вартість одержаної антени дорівнює справедливій вартості переданого га­ража (6000 грн) плюс грошова компенсація (14000 грн) і стано­вить 20000 грн. Дохід від операції з передачі антени дорівнює 20000 грн (справедливій вартості одержаного гаража 6000 грн плюс сума грошової компенсації 14000 грн). Дохід від операції з передачі гаража дорівнює 6000 грн (справедлива вартість отриманої антени - 20000 грн мінус сума грошової компенсації 14000 грн). Фінансовий результат від передачі антени 20000 грн - 19200 грн = 800 грн (прибуток). Фінансовий результат від передачі гаража 6000 грн - 7000 грн = - 1000 грн (збиток). Договірну ціну встановлюють, виходячи з максимальної справедливої вартості (20000 грн). Отже, доцільно укласти договір на суму 24000 грн, у тому числі ПДВ 20%.

Основні засоби також можуть надходити на підприємство в результаті бартерного обміну не тільки на основні засоби, але і на інші активи (запаси, цінні папери). Первісна вартість основних засобів, отриманих у результаті такого обміну, дорівнює справедливій вартості переданих активів, відкоригованій на суму грошових доплат (відшкодувань), якщо такі мали місце.

п. 1.19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

________________ (витяг) від 01.07.2004 р. № 1957-IV._______________

Бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

З метою оподаткування прибутку підприємств при вибутті з експлуатації об'єктів групи 1 їх вартість прирівнюється до нуля, а балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вар­тості об'єкта, що вибуває. Сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку (п. 8.4.3 [1]).

Якщо обмінюється об'єкт, який з метою оподаткування відноситься до 2, 3, 4 груп, то балансова вартість групи зменшується на суму вартості об'єкта, отриманого в рамках бартерної операції (п. 8.4.4 [1]).

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»

_________________ (витяг) від 01.07.2004 р. № 1957-IV________________

п. 7.1.1. Доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються платником податку виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижче за звичайну ціну.

п. 7.1.2. Платник податку щоквартально подає розрахунок фінансових результатів товарообмінних (бартерних) операцій разом із податковою декларацією про прибуток.

Щодо ПДВ, база оподаткування при здійсненні товарообмін­них операцій визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче від звичайних цін (п. 4.2 [4]).

Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартер­них) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» [17] встановлює режим здійснення товарообмінних (бартерних) опе­рацій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм та визначає повноваження і функції державних органів під час здійснення контролю за проведенням таких операцій.