2.2. Визначення, склад і структура оборотних засобів

Для здійснення виробничого процесу згідно з Господарським (ст. 139) та Цивільним (ст. 190, 191) кодексами України підпри­ємство володіє майном, тобто підприємство має потребу не тіль­ки в основних фондах, а і в оборотних засобах, коштах, товарах [24,23].

Господарський кодекс України ст. 139 (витяг) ___________________ від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Стаття 139. Майно у сфері господарювання

1. Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визна­чення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів госпо­дарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших пе­редбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

2. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до осно­вних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

3. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, вироб­ничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

4. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборот­них засобів.

5. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у на­ціональній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних від­носин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

6. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.

_____ 7. Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.

Оборотні засоби підприємства - це сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні виробничі фонди і фонди обігу з метою забезпечення безперервності процесу виро­бництва і реалізації продукції.

Тому оборотні засоби як економічна категорія більш широка, ніж оборотні виробничі фонди.

Оборотні засоби являють собою частину фінансових ресурсів підприємства. Склад оборотних засобів подано на рис. 2.3.

Оборотні виробничі фонди - це частина виробничих фон­дів, речовинні елементи яких в процесі праці витрачаються в ко­жному виробничому циклі, змінюють (втрачають) свою натура­льно-речову форму і переносять усю свою вартість на собівар­тість виготовленої продукції у даному виробничому циклі. Вони є найважливішою частиною оборотних засобів промисловості, складають більше 70% всіх оборотних засобів підприємства.

Оборотні виробничі фонди представлені предметами праці. Склад їх визначається видом підприємницької діяльності і може включати сировину, матеріали, запчастини, паливо, інструменти, насіння, посадочний матеріал, корм, добрива тощо. Ця частина фондів називається виробничими запасами. Надлишок вироб­ничих запасів лягає тягарем на собівартість продукції, нестача спричиняє затримку роботи заготівельних і виробничих цехів. Другою складовою фондів є незавершене виробництво, тобто предмети праці, які вступили до процесу їх споживання, але не пройшли всіх стадій обробки, необхідної для приймання готової продукції. До поняття незавершеного виробництва відносять на­півфабрикати власного виробництва. Цей вид продукції для її ви­робників є закінченою продукцією, однак у масштабах підприєм­ства належить до подальшої переробки іншими підрозділами для вироблення готової продукції. Третьою складовою оборотних ви­робничих фондів є витрати майбутніх періодів. До них відно­сяться засоби, затрачені у звітному періоді на підготовку і випуск нової продукції, яка потребує конструкторських розробок, прове­дення випробовування, які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені у наступні періоди; це витрати на придбання патентів, технологій, раціоналізацію, вина­хідництво та інформаційне забезпечення виробництва.

 

05

SJ

Гі

Co

a

Гі С Ол

§

«

З О 05

к

Гі

 

Оборотні виробничі фонди обчислюються в натуральних по­казниках (штуках, літрах, метрах та інші) і у грошовому виразі.

Для нормальної виробничо-господарської діяльності підприємства, виконання постачально-збутових операцій, розрахунків з працівниками, а також виробничих та господарсь­ких потреб неабияку роль відіграють фінансові ресурси, що пере­бувають в обігу. Такі ресурси і утворюють фонди обігу - частину виробничих фондів підприємства, що залишила сферу виробниц­тва і знаходиться у сфері обігу. У русі фондів обігу відображаються результати власної ринкової господарської діяльності підприємства, його відносини з зовнішнім середови­щем, іншими підприємствами, що має життєво важливе значення для підприємства як самостійного виробника товарів на ринок.

Фонди обігу містять такі елементи:

Готова продукція на складі підприємства, що призначена для продажу.

Продукція відвантажена, яка знаходиться на шляху до за­мовника.

Кошти на поточному рахунку підприємства в банку та в касі.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебітори - юридичні та фізичні осо­би, які унаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів (п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» [33]).

Інші кошти.

За способами планування та нормування оборотні засоби по­діляються на нормовані, які забезпечують мінімум оборотних за­собів, необхідних для безперебійного функціонування підприєм­ства, та ненормовані. До нормованих належать оборотні виробничі фонди та готова продукція на складі підприємства, а до ненормованих - відвантажена продукція й усі грошові кошти.

Практичне значення мають виявлення та оцінювання струк­тури оборотних засобів підприємства. Функціонально- технологічна структура оборотних засобів характеризує відсоткове співвідношення часток оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Оборотні засоби використовують тим ефективніше, чим більша їх частка обслуговує сферу виробниц­тва, тому що знаходячис