2.8. Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) : Капітал, основні та оборотні засоби підприємства : B-ko.com : Книги для студентів

2.8. Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ)

Операції з запасами пов'язані з їх транспортуванням. Прин­ципи формування в бухгалтерському обліку інформації про ТЗВ визначені у П(С)БО 9 «Запаси» [32].

Згідно з п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» [32] ТЗВ включаються до со­бівартості запасів, яка є їх первісною вартістю. Передбачені два варіанти відображення ТЗВ у складі вартості запасів:

- їх сума може враховуватися у складі вартості запасів, які придбаваються;

- облік ТЗВ може вестися окремо.

При використанні запасів сума ТЗВ, якщо облік ТЗВ ведеться окремо, щомісяця розподіляється між сумою залишків запасів на кінець звітного періоду і сумою запасів, які вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума ТЗВ, яка включається до вартості запасів, що вибули, визначаєть­ся за формулою:

сумаТЗВ, включена до вартості запасів, що вибули =

залишок ТЗВ на початок місяця + ТЗВ за місяць х

залишок ТЗВ на початок місяця + надходження запасів за місяць X вартість запасів, які вибули у звітному періоді

Приклад 2.8.1. На 1 жовтня поточного року підприємство мало залишок матеріалів вартістю 150 тис. грн і ТЗВ з доставки у сумі 30 тис. грн. Відповідні показники по купівель напівфабрика­тах склали 70 тис. грн і 15 тис. грн.

Протягом жовтня підприємством були здійснені такі госпо­дарські операції: отримані матеріали від постачальника на суму 120 тис. грн, у тому числі ПДВ 20%; нарахована заборгованість спеціалізованому підприємству за транспортування матеріалів у сумі 24 тис. грн, у тому числі ПДВ 20%; оплачена поставка купі­вель напівфабрикатів на суму 60 тис. грн, у тому числі ПДВ 20%; нарахована оплата праці з відрахуваннями водіїв за перевезення купівель напівфабрикатів 4 тис. грн; нараховані амортизаційні ві­драхування автомобілів у сумі 1 тис. грн; зі складу передано ма­теріалів на виробництво продукції на суму 70 тис. грн; була здій­снена уцінка матеріалів на суму 50 тис. грн; видані у виробницт­во купівельні напівфабрикати на суму 60 тис. грн; постачальнику повернені браковані напівфабрикати на суму 5 тис. грн, крім того ПДВ 20%.

Розрахувати ТЗВ з доставки матеріалів, ТЗВ на уцінку мате­ріалів, ТЗВ з доставки покупних напівфабрикатів, ТЗВ на забор­гованість постачальника купівельних напівфабрикатів, а також вартість повернених постачальнику купівельних напівфабрикатів.

Розв'язання: ТЗВ за місяць за транспортування матеріалів складають:

24 - 24 : 6 = 20 тис. грн; за поставку напівфабрикатів: 60 - 60: 6 = 50 тис. грн (без ПДВ); надходження матеріалів за місяць складає 100 тис. грн (без ПДВ).

За формулою ТЗВ з доставки матеріалів складають:

30тис.грн. + 20тис.грн. __

----------------------------------------------- 70тис.грн. = 14тис.грн.

150тис.грн. + 100тис.грн

За формулою ТЗВ на уцінку матеріалів складають:

30тис.грн. + 20тис.грн. __

----------------------------------------------- 50тис.грн. = 10тис.грн.

150тис.грн. + 100тис.грн

За формулою ТЗВ з доставки купівельних напівфабрикатів складають:

15 тис. грн. + 5 тис. грн. ^

--------------------------------------------- 60 тис. грн. = 10 тис. грн.

70 тис. грн. + 50 тис. грн

За формулою ТЗВ на заборгованість постачальника купівель­них напівфабрикатів складають:

15 тис. грн. + 5 тис. грн. _

--------------------------------------------- 5 тис. грн. = 1тис. грн.

70 тис. грн. + 50 тис. грн

Вартість повернених постачальнику купівельних напівфаб­рикатів складає

5 + 5 х 0,2 + 1 = 7 тис. грн.

Отже, ТЗВ за вибором підприємства або безпосередньо включаються до первісної вартості запасів, або накопичуються на окремому субрахунку рахунка обліку запасів (у такому випадку у кінці кожного місяця розраховується та визнається витратами пе­ріоду та їх частина, яка відноситься до запасів, які вибули). Щодо податкового обліку деякі платники податку на прибуток вважа­ють, що перший варіант потребує включення сум транспортно- заготівельних витрат до податкової балансової вартості запасів, а другий дозволяє виключити ці суми зі спеціального обліку при­росту (убутку) балансової вартості запасів. Зрозуміло, що другий варіант більш вигідний платникам податку.