Розв'язання: : Капітал, основні та оборотні засоби підприємства : B-ko.com : Книги для студентів

Розв'язання:

Q 1900

Фондовіддача Fe =------------- = = 1,12

в ф6 1700

ф6 1

т-, 6алсер. р. 1 л с

FM =---------- iLJL- = — = 0,8

м Q Fe

6ал сер. р.

фондомісткість продукції

грн. осн. засобів

грн. продукції

фондоозброєність праці

^ = ^апсрр-=17001І0І=2000

осо6у

Приклад 9 (перша дооцінка, справедлива вартість більша від первісної). Визначити первісну вартість, знос та залишкову вар­тість після першої переоцінки об'єкта основних засобів первіс­ною вартістю 6000 грн, сума зносу якого 1000 грн, справедлива вартість згідно з експертною оцінкою на дату переоцінки складає 8000 грн. Визначити суму дооцінки первісної, залишкової вартос­ті та зносу.

Розв'язання: Індекс переоцінки 8000 грн : (6000 грн - 1000 грн) = 1,6. Після переоцінки: первісна вартість 6000 х 1,6 = 9600 грн; сума зносу 1000 х 1,6 = 1600 грн; залишкова вартість 9600 - 1600 = 8000 грн. Сума дооцінки первісної вартості 9600 - 6000 = 3600 грн, зносу 1600 - 1000 = 600 грн, залишкової вартості 3600 - 600 = 3000 грн.

грн. осн. засо6ів

Отже, первісна вартість об'єкта основних засобів у результаті переоцінки збільшилася на 3600 грн, сума зносу збільшилася на 600 грн, а сума дооцінки залишкової вартості 3000 грн збільшує додатковий капітал підприємства (п. 19 [30]). Внаслідок переоці­нки залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює його справедливій вартості.

Приклад 10 (перша уцінка, справедлива вартість менша від первісної). Визначити суму переоціненої первісної вартості, зно­су, залишкової вартості об'єкта основних засобів, первісна вар­тість якого складає 5000 грн, сума зносу на дату уцінки 1000 грн, справедлива вартість згідно з експертною оцінкою 3000 грн. Ви­значити суму уцінки первісної, залишкової вартості та зносу.

Розв'язання: Індекс переоцінки 3000 : (5000 - 1000) = 0,75. Після переоцінки: первісна вартість об'єкта 5000 х 0,75 = 3750грн; сума зносу 1000 х 0,75 = 750 грн; залишкова вартість 3750 - 750 = 3000 грн. Сума уцінки первісної вартості 5000 - 3750 = 1250 грн; зносу 1000 - 750 = 250 грн; залишкової вартості 1250 - 250 = 1000 грн.

Отже, в результаті уцінки первісна вартість зменшена на 1250 грн, знос - на 250грн, а на суму уцінки залишкової вартості 750 грн збільшуються витрати поточного періоду (п. 19 [30]). Внаслідок переоцінки залишкова вартість об'єкта основних засо­бів дорівнює його справедливій вартості.

Приклад 11 (уцінка раніше дооціненого об'єкта). Визначити суму уцінки первісної вартості, зносу, залишкової вартості рані­ше дооціненого об'єкта основних засобів. Первісна вартість об'єкта на 1 березня поточного року (до переоцінки) 7000 грн, сума зносу - 2000 грн, справедлива вартість згідно з експертною оцінкою - 8000 грн 1 жовтня поточного року проведена уцінка того самого об'єкта. До уцінки: переоцінена первісна вартість - 11200 грн, сума зносу (переоцінена сума зносу плюс сума зносу, нарахованого в період між першою та другою переоцінкою) дорі­внює 4200 грн, справедлива вартість згідно з експертною оцін­кою - 3000 грн.

Розв'язання: Індекс переоцінки 8000 : (7000 - 2000) = 1,6. Після переоцінки: первісна вартість 7000 х 1,6 = 11200 грн; сума зносу 2000 х 1,6 = 3200 грн; залишкова вартість 11200 - 3200 = 8000 грн. Сума дооцінки: первісної вартості 11200 - 7000 = 4200 грн, зносу 3200 - 2000 = 1200 грн, залишкової вартості 4200 - 1200 = 3000 грн.

Індекс переоцінки 3000 : (11200 - 4200) = 0,429. Після уцін­ки: повторно переоцінена первісна вартість 11200 х 0,429 = 4804 грн, сума зносу 4200 х 0,429 = 1804 грн, залишкова вартість 4804 - 1804 = 3000 грн. Сума уцінки: первісної вартості 11200 - 4804 = 6396 грн, зносу 4200 - 1804 = 2396 грн, залишкової варто­сті 6396 - 2396 = 4000 грн.

Отже, сума уцінки залишкової вартості складає 4000 грн, а сума попередньої дооцінки - 3000 грн, то різниця між цими су­мами 4000 - 3000 = 1000 грн збільшує витрати поточного періоду (п. 20 [30]).

Приклад 12 (дооцінка раніше уціненого об'єкта). Визначити суму дооцінки первісної вартості, зносу, залишкової вартості ра­ніше уціненого об'єкта основних засобів. До уцінки (на 1 берез­ня): первісна вартість 6000 грн, сума зносу за час експлуатації 1000 грн, справедлива вартість 4000 грн. До дооцінки (на 1 черв­ня) раніше уціненого об'єкта: первісна вартість 4800 грн, сума зносу (переоцінена сума зносу плюс сума зносу, нарахованого за період між першою та другою переоцінками) 900 грн, справедли­ва вартість 6000 грн.

Розв'язання: Індекс переоцінки 4000 : (6000 - 1000) = 0,8. Після уцінки: первісна вартість 6000 х 0,8 = 4800 грн, сума зносу 1000 х 0,8 = 800 грн, залишкова вартість 4800 - 800 = 4000 грн. Сума уцінки: первісної вартості 6000 - 4800 = 1200 грн, суми зносу 1000 - 800 = 200 грн, залишкової вартості 1200 - 200 = 1000грн.

Індекс переоцінки 6000 : (4800 - 900) = 1,538. Після дооцінки раніше уціненого об'єкта: повторно переоцінена первісна вар­тість 4800 х 1,538 = 7382 грн, сума зносу 900 х 1,538 = 1384 грн. Сума дооцінки: первісної вартості 7382 - 4800 = 2582 грн, зносу 1384 - 900 = 484 грн, залишкової вартості 2582 - 484 = 2098 грн.

Отже, сума дооцінки залишкової вартості складає 2098 грн, а сума попередньої уцінки 1000 грн, тому на суму 1000 грн збіль­шуються доходи поточного періоду, а на різницю 2098 - 1000 = 1098 грн збільшується додатковий капітал підприємства (п. 20 [30]).

Приклад 13. Підприємство споруджує цех господарським способом. Використано матеріалів на суму 15000 грн, у тому чи­слі ПДВ 20 %, оплата праці виробничому персоналу 1000 грн, ви­трати на оплату монтажних і проектно-дослідних робіт 2000 грн, у тому числі ПДВ 20 %, витрати на державну реєстрацію 150 грн (без ПДВ), витрати на страхування 500 грн, у тому числі ПДВ 20%. На підставі експертної оцінки встановлено, що справедлива вартість побудованого цеху Фсправ = 15500 грн. Визначити первіс­ну вартість цеху.

Розв'язання: Собівартість будівництва цеху 15000 - 15000 : 6 + 1000 + 2000 - 2000 : 6 + 150 + 500 - 500 : 6 + 150 = 15733,34 грн. Сума перевищення собівартості будівництва над справедливою вартістю 15733,34 - 15500 = 233,34 грн відносить­ся до інших витрат звичайної діяльності. Первісна вартість визна­ється на рівні справедливої вартості й дорівнює 15500 грн (п. 11 [30]).

Приклад 14. Придбано два об'єкти основних засобів загаль­ною вартістю 3000 грн, справедлива вартість одного з них - 2000 грн, другого - 1500 грн. Визначити первісну вартість кожно­го об'єкта.

Розв'язання: Коефіцієнт розподілу загальної суми, яка сплачена за придбані об'єкти, 3000 : (2000 + 1500) = 0,857. Вар­тість першого об'єкта - 2000 грн х 0,857 = 1714 грн, другого - 1500 грн х 0,857 = 1286 грн (п. 9 [30]).

Приклад 15. Визначити ефективність використання оборот­них засобів, якщо відомо, що залишки оборотних засобів на машинобудівному підприємстві склали на:

1.1. - 280 тис. грн; 1.07. - 315 тис. грн;

1.2. - 320 тис. грн; 1.08. - 325 тис. грн;

1.3. - 330 тис. грн; 1.09. - 280 тис. грн;

1.4. - 200 тис. грн; 1.10. - 285 тис. грн;

1.5. - 310 тис. грн; 1.11. - 320 тис. грн;

1.6. - 325 тис. грн; 1.12. - 330 тис. грн;

31.12. - 300 тис. грн

Обсяг реалізованої продукції за звітний період склав 2480 тис. грн.

Qp _ 2480

v — у — к , _ — _ •

Розв'язання: Середньорічний залишок оборотних засобів розраховується за формулою:

Ощ/2 + Оп2 + Оп3 +................................................................................ + Оп12 + Окп/2

Ос _

12

280/2 + 320 + 330 + 200 + 310 + 325 + 315 + 325 + 280 + 285 + 320 + 330 + 300/2

^ 90 х 5000

Qn =------------------------------------------ = 1250 грн.

*р 360 у

Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві по виробу складає:

Озв = ННзв х Qp = 5,6 х 1250 = 7000 грн.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів визначається від­ношенням реалізованої продукції за рік до середньорічного за­лишку оборотних засобів:

К = Qр = 90 х 1,25 х 5000 = 15 грн.прод о6 = Ос ~ 37500 = грн. ОС '

Кількість оборотів оборотних засобів:

Qp 90х 1,25 х5000 . . . .

по6 = -L- =------------------------------------- = 15 о6оротів / рік.

о6 Ос 37500

Період обороту (тривалість одного обороту) оборотних засо­бів розраховується за формулою:

Т Тк 360 д .

Т06 =---------------------------------- = — = 24 дні.

по6 15

Приклад 17. Визначити додатковий обсяг випуску продукції в наступному (плановому) році, якщо середньорічний розмір оборотних засобів зросте на 5%, а число оборотів збільшиться на два. Вихідні дані: випуск продукції у звітному (фактичному) році - 60 тис. грн, середньорічний розмір оборотних засобів у звітному році - 20 тис. грн.

Розв'язання: Кількість оборотів оборотних засобів у звітному /фактичному/ році дорівнював:

п о6.ф=="20=3 о6ороти.

Тоді число оборотів в наступному (плановому) році склада­тиме

По6.пл = По6.ф + 2 = 3 + 2 = 5 оборотів

Середньорічний розмір оборотних засобів у наступному (плановому) році зросте на 5% та складатиме:

Ос.пл = Ос.ф х 1.05 =20 х 1,05 = 21 тис. грн.

Випуск продукції в планованому році визначимо виходячи з формули розрахунку коефіцієнта оборотності як добуток коефіці­єнта оборотності оборотних засобів та середньорічного розміру оборотних засобів у плановому році:

Ор.пл= Поб.пл х Ос.пл = 5 х 21 = 105 тис. грн.

Тоді додатковий обсяг продукції в плановому році складати­ме:

A Qр = 105 - 60 = 55 тис. грн.

Приклад 18. У поточному періоді час одного обороту оборо­тних засобів буде фактично доведений до 60 днів упровадженням організаційно-технічних заходів. Запланований обсяг реалізованої продукції становив 45 млн грн, а середньорічний за­лишок оборотних засобів — 8 млн грн.

Визначити, на скільки днів скоротилася тривалість одного обороту та абсолютну суму вивільнених оборотних засобів.

Розв'язання: Визначимо середньорічний залишок оборотних засобів у поточному періоді за умови, що обсяг реалізованої продукції не змінився:

п = Тоб.пл х Qp = 60 х 45 =

с ф. 360 360 , млн.грн.

Визначимо період обороту оборотних засобів у поточному періоді за планом:

360 х 0с4 = 360 х! Qp4 ~ 45

Період обороту оборотних засобів у поточному періоді ско­ротиться на

A Тоб = Тоб.ф - Тоб.пл = 60 - 64 = - 4 дні.

Абсолютна сума вивільнених оборотних засобів дорівнюватиме

A Ос.абс = 0с.ф. - Ос.пл. = 7,5 - 8,0 = - 0,5 млн грн.

Відповідь: період обороту скоротиться на 4 дні, що дасть змогу вивільнити 0,5 млн грн оборотних засобів (зекономити кошти).

Приклад 19. Чи можна нараховувати амортизацію на холо­дильники, мікрохвильові печі та електропечі, які використову­ються у діяльності кафе, при розрахунку прибутку підприємства для оподаткування?

Тоб.пл. = - ф = — = 64дні .

Розв'язання: Згідно з п. 8.2.2 Закону про оподаткування прибутку підприємств [1], яким встановлено порядок віднесення основних фондів до тієї чи іншої групи у податковому обліку, ви­значено, що до групи 2 основних фондів відносять, зокрема, еле­ктромеханічні прилади та інструменти. Відповідно до Державно­го класифікатора України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів» [83] (додаток 3), який використовується в частині, що не суперечить цьому Закону, визначено, що холодильники (код 230112), електричні печі (код 230113) є побутовими приладами і якщо вони використовуються у господарській діяльності, то слід нараховувати амортизацію.

Приклад 20. Чи може підприємство обкладати податком складові комп'ютера як окремі об'єкти основних фондів вартістю до 1000 грн, оскільки різні його складові мають різні строки і по­рядок використання ?

Розв'язання: Згідно з п. 8.2.2 Закону [1] електронно- обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, пов'язані з ними засоби зчитування чи друку інфор­мації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, теле­фони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів), відносяться до четвертої групи основних фондів.

Облік балансової вартості основних фондів групи 4 ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення до експлуатації таких основ­них фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індиві­дуальної матеріальної цінності, яка входить до складу основних фондів груп 2, 3 і 4, з метою оподаткування не ведеться (п. 8.3.5 Закону [1]).

Тобто якщо підприємство з метою оподаткування повинно вести облік не за окремими складовими комп'ютера, а за сукуп­ною балансовою вартістю групи 4 основних фондів у порядку, передбаченому п. 8.4 Закону [1] («Амортизація у податковому обліку платника податку на прибуток» брошура підготовлена Де­партаментом інформаційної політики і масово-роз'яснювальної роботи ДПАУ [79]).

Приклад 21. Чи включаються до складу валових витрат ви­трати на встановлення телефонного номера?

Розв'язання: Згідно з п. 5.3.2 Закону про оподаткування прибутку підприємств [1] до складу валових витрат не включа­ються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, моде­рнізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів і витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбання нематеріальних активів, які належать амортизації згідно зі ст. 8, 9 і п. 7.9.4 Закону про оподаткування прибутку підприємств [1].

Витрати на проектування, прокладку кабелю і підключення його до ліній зв'язку відноситься на збільшення балансової вар­тості першої групи основних фондів, вартість телефонного апара­та - до другої або четвертої групи основних фондів і підлягає амортизації за ставками, передбаченими для відповідної групи основних фондів.

Згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» [31] до нематеріа­льних активів відносяться активи, які не мають матеріальної фо­рми, які можуть бути ідентифіковані і утримуються підприємст­вом з метою використання протягом періоду більше одного року для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надані в оренду іншим особам. У податковому обліку під терміном «нема­теріальний актив» розуміють об'єкти інтелектуальної власності, у тому числі промислової власності, а також аналогічні права влас­ності платника податку.

Отже, оскільки придбання телефонного номера відповідає всім переліченим критеріям, витрати на отримання телефонного номера можна визнати об'єктом права власності орендатора та віднести до нематеріальних активів.

У податковому обліку для нематеріальних активів передба­чений прямолінійний метод амортизації згідно з п. 8.3.9 Закону [1] («Амортизація у податковому обліку платника податку на прибуток» брошура підготовлена Департаментом інформаційної політики і масово-роз'яснювальної роботи ДПАУ [79]).

Приклад 22. Для отримання і обробки інформації, необхідної у господарській діяльності, підприємство підключило комп'ютери до локальної мережі. Як правильно відобразити у податковому обліку витрати на ці заходи ?

Розв'язання: Локальна комп'ютерна мережа за умови вико­ристання її у господарській діяльності підприємства протягом пе­ріоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення до експлуатації, і перевищення вартості 1000 грн відповідає визна­ченню основних фондів згідно з п. 8.2.1 відповідно до Закону [1].

Розподіл основних фондів по групах з метою амортизації у пода­тковому обліку здійснюється згідно з п. 8.2.2 даного Закону. Ви­ходячи з того, чи є локальні мережі передавальними пристроями чи інформаційними системами, їх можна віднести до 1 чи 4 групи основних фондів і амортизувати витрати на їх придбання за від­повідними нормами.

Класифікація основних фондів здійснюється відповідно з Державним класифікатором України ДК 013-97 [83], який є скла­довою системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Згідно з Класифікатором до коду 130207 віднесені «Лінії зв'язку та передач локальні та допоміжні спору­ди», які входять до класифікаційної групи 130200 «Будови та споруди ліній зв'язку та передач (телевізійні, радіо, телеграфні, телефонні тощо)». Локальна комп'ютерна мережа згідно з термі­нологією визначена як мережа, яка пов'язує кілька станцій в од­ній локальній зоні в радіусі до 1 км, які обмежені, наприклад, од­нією спорудою, одним підприємством (організацією), відділом, цехом тощо і використовує зорієнтовані на цю територію засоби та методи передачі даних («Інструкція про порядок складання звіту про використання програмних продуктів і комп'ютерних мереж на 1 січня 1998 р., затверджена наказом Держкомстату України від 27.08.97 р. № 10»). Відповідно до Державного класи­фікатора продукції та послуг ДК 016-97 обладнання для автома­тичної обробки інформації (код 30.02.16) не включає модеми, ко- дери та іншу апаратуру з'єднання засобів передачі даних і досту­пу до засобів зв'язку, які класифікуються як «Апаратура елект­розв'язку» (код 32.20.20).

Отже, витрати на підключення комп'ютерів до локальної ме­режі є витратами на створення передаточних пристроїв і у подат­ковому обліку амортизуються за нормами для групи 1 основних фондів («Амортизація у податковому обліку платника податку на прибуток» брошура підготовлена Департаментом інформаційної політики і масово-роз'яснювальної роботи ДПАУ [79]).

Приклад 23. Для отримання інформації, необхідної для гос­подарської діяльності, підприємство здійснило підключення до мережі Інтернет. Чи можна витрати на підключення віднести до складу валових витрат?

Розв'язання: Підприємству надаються телекомунікаційні послуги, які полягають у наданні доступу до мережі Інтернет за допомогою виділеної лінії і забезпеченні цілодобового доступу до мережі Інтернет.

Державним класифікатором видів економічної діяльності, за­твердженим наказом Державного комітету зі стандартизації, мет­рології і сертифікації від 22.10.1996 року № 441, діяльність, пов'язана з передаванням чи прийманням знаків, письмового тек­сту, зображення і звуку, повідомлень, є послугами зв'язку.

Витрати підприємства, понесені на Інтернет, є витратами на зв'язок, які в податковому обліку відображаються таким чином:

- витрати на комунікаційне обладнання і його підключення у податковому обліку відображаються як створення основних фон­дів групи 1 (передаточні пристрої) за умови їх використання у го­сподарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 ка­лендарних днів (п. 8.2.1, п. 8.2.2, 8.4.1 Закону [1]);

- витрати з надання послуг зв'язку (абонентна плата, плата за оренду порталу, логіна) - відносяться до складу валових витрат на основі п. 5.2.1 Закону № 334/94-ВР, при наявності документа­льного підтвердження понесених витрат із господарської діяль­ності підприємства.

Приклад 24. Підприємство продає об'єкт основних засобів, який відноситься до 1 групи основних фондів, за ціною:

а) 25332 грн;

б) 36000 грн;

в) 12000 грн

Об'єкт придбаний до 1.01.2004 р., а проданий у березні 2007 р. Первісна вартість об'єкта 56000 грн. Залишкова такого об'єкта дорівнює балансовій вартості у податковому обліку (так може статися на практиці, коли підприємство використовує по­датковий метод нарахування амортизації, дозволений п. 26 П(С)БО 7 «Основні засоби» [30], і нараховує амортизацію не що­місяця, а щокварталу). Балансова вартість об'єкта на початок 2007 р. - 47300 грн. Сума зносу, накопиченого на початок 2007 р. - 34299 грн. Сума амортизації за І квартал 2007 р. - 591 грн (47300 х 1,25%). Визначити фінансовий результат від продажу об'єкта основних засобів.

Розв'язання: Залишкова вартість об'єкта основних засобів: 56000 грн - (34890 грн + 591 грн) = 21110 грн. Фінансовий ре­зультат від продажу об'єкта основних засобів:

а) 25322 - 25322 : 6 - 21110 = 0 грн;

б) 36000 - 36000 : 6 - 21110 = 8890 грн (прибуток);

в) 12000 - 12000 : 6 - 21110 = - 11110 грн (збиток).

Отже, фінансовий результат і суми валового доходу (варіант б) і валових витрат (варіант в) збіглися. Це пов'язано з тим, що балансова вартість об'єкта дорівнює його залишковій вартості.

Приклад 25. Балансова вартість об'єкта групи 1 (варіант б прикладу 24) на 1 січня 2007 р. складає 37229 грн, у березні 2007р. об'єкт проданий за 30000 грн, крім того ПДВ 20 %. Визна­чити фінансовий результат від продажу об'єкта основних засобів.

Розв'язання: Фінансовий результат від продажу об'єкта ви­кладений у прикладі 24, а податковий результат буде таким:

Амортизація за I квартал 37229 х 1,25 % = 465 грн; балансова вартість об'єкта на момент продажу 37229 грн - 465 грн = 36764 грн; сума валових витрат 36000 - 6000 - 36764 = 6764 грн. Отже, за даними бухгалтерського обліку прибуток склав 8890 грн, а у податковому обліку - валові витрати. Справа у тому, що для ці­лей бухгалтерського обліку підприємство використало норми амортизації, які значно перевищують податкові норми.

Приклад 26. Підприємство закупило у IV кварталі 2006 р. матеріальні цінності вартістю менше 1000 грн. Строк їх експлуа­тації перевищує 365 днів (почали експлуатувати у I кварталі 2007 р.). Як відобразити такі операції з метою оподаткування прибутку підприємств?

Розв'язання: Витрати на матеріальні цінності, призначені для використання у господарській діяльності, вартість яких не перевищує 1000 грн, включають до складу валових витрат за за­гальними правилами та враховують за п. 5.9 Закону [1]. Отже, та­кі витрати треба включити до складу валових витрат:

- за першою подією, якщо продавець - платник податку на прибуток;

- за датою оприбуткування, якщо продавець не є платником податку на прибуток або сплачує його за іншою ставкою, ніж 25 %.

Потім вартість оприбуткованих, але не введених в експлуата­цію матеріальних цінностей за результатами 2006 р. перерахову­ють за п. 5.9. Закону [1]. Після введення в експлуатацію треба на їх вартість зменшити балансову вартість запасів на кінець звітно­го кварталу (у І кварталі 2007 р.).

Приклад 26. Під час ремонту теплотраси здійснено заміну труб. Старі труби оприбутковані на склад (як утиль). Чи виника­ють у підприємства податкові зобов'язання та валові доходи у ра­зі продажу старих труб або здачі у металобрухт?

Розв'язання: Згідно з п. 3 «Правил будови і безпечної екс­плуатації трубопроводів пари та гарячої води», затвердженого наказом Держнагляду охорони праці України від 8.09.1998 р. №177, зареєстрованого в Мін'юсті України 7.10.1998 р. №636/3076, сукупність деталей і складальних одиниць із труб з елементами, що є їхніми складовими, утворюють трубопровід. Отже, труби у складі трубопроводу в податковому обліку окремо не відображаються, а вартість трубопроводу у складі теплових мереж утворює об'єкт основних фондів групи 1. На підставі цьо­го, відновлення пошкоджених, зношених або таких, що стали не­придатними, елементів трубопроводу згідно з цими Правилами належать до ремонтів, а у податковому обліку - до поліпшення основних фондів групи 1 (п. 8.7.1 Закону [1]). Оприбуткування старих труб, отриманих після того, як було проведено ремонт не впливає на об'єкт оподаткування. У податковому обліку буде ві­дображено лише вартість їх реалізації в результаті продажу або здачі в металобрухт. Отриманий підприємством дохід відобража­ється у складі валового доходу (п. 4.1.1 Закону [1]) за вартістю реалізації. При цьому слід нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ у загальному порядку (п. 4.1 Закону про ПДВ [4]). Щодо ко­ригування ПДВ, що припадає на вартість труб, які було утилізо­вано, то його, є така думка, проводити не слід.

Приклад 27. Підприємство у зв'язку зі зміною виду діяльно­сті обміняло друкарське устаткування (первісна вартість 21200 грн, балансова вартість 19200 грн, справедлива вартість 20000 грн) на хлібопекарське устаткування іншого підприємства (первісна вартість - 20000 грн, балансова вартість - 18000 грн, справедлива вартість - 20000 грн).

Визначити первісну вартість обмінюваного устаткування - друкарського і хлібопекарського, та фінансовий результат від об­мінної операції.

Розв'язання: Справедливі вартості обмінюваних активів од­накові, отже, ці активи є подібними, і первісна вартість хлібопе­карського устаткування дорівнює балансовій вартості вибулого друкарського устаткування (19200 грн), а первісна вартість дру­карського устаткування дорівнює балансовій вартості вибулого хлібопекарського устаткування (18000 грн). Договірну ціну слід сформувати так, щоб вона була не нижча від справедливої варто­сті. З огляду на це при обміні подібними активами договірну ціну доцільно встановлювати на рівні справедливої вартості, тому за договірну вартість приймають справедливу оцінку обмінюваних основних засобів - 20000 грн, ПДВ 20 % (4000 грн), разом 24000 грн. Згідно з П(С)БО 15 «Дохід» [35] (виручка) не визна­ється, якщо здійснюється обмін продукцією, товарами, роботами, послугами та іншими активами, що подібні за призначенням і мають однакому справедливу вартість. Отже, при здійсненні та­кої бартерної операції немає ні фінансових результатів, ні вируч­ки [106].

Приклад 28. Підприємство обміняло супутникову антену (первісна вартість 21200 грн, балансова вартість 19200 грн, спра­ведлива вартість - 20000 грн) на гараж (первісна вартість - 8000 грн, балансова вартість - 7000 грн, справедлива вартість - 6000 грн) з доплатою 14000 грн. Визначити первісну вартість одержаного гаража та дохід від цієї операції.

Розв'язання: Оскільки обмінювані об'єкти є не подібними не лише за справедливою вартістю, а й за функціональним приз­наченням, у цій операції наявний фінансовий результат. Первісна вартість одержаного гаража дорівнює справедливій вартості від­даної антени (20000 грн) мінус грошова компенсація (14000 грн) і становить 6000 грн. Первісна вартість одержаної антени дорівнює справедливій вартості відданого гаража (6000 грн) плюс сума грошової компенсації (14000 грн) Дохід від операції з передачі антени, згідно з П(С)БО 15 «Дохід» [35] дорівнює справедливій вартості одержаного гаража (6000 грн) плюс сума грошової ком­пенсації (14000 грн) - 20000 грн. Дохід від операції з передачі га­ража, згідно з П(С)БО 15 «Дохід» [35], дорівнює справедливій вартості отриманої антени (20000 грн) мінус сума грошової ком­пенсації (14000 грн) - 6000 грн. Фінансовий результат від пере­дачі антени дорівнює дохід мінус балансова вартість антени: 20000 - 19200 = 800 грн (прибуток). Фінансовий результат від пе­редачі гаража: дорівнює дохід мінус балансова вартість гаража: 6000 - 7000 = - 10000 грн (збиток). Договірну ціну встановлю­ють, виходячи з максимальної справедливої вартості - 20000 грн, у тому числі ПДВ 20 % (4000 грн) [106].

Приклад 29. Підприємство реалізує легковий автомобіль, первісна вартість якого 21200 грн, нарахований знос - 2000 грн, ціна реалізації 24000 грн з ПДВ. Визначити фінансовий результат від реалізації автомобіля.

Розв'язання: Фінансовий результат від реалізації автомобіля складає: 24000 - 24000 : 6 - (21200 - 2000) = 800 грн (прибуток) [106].

Приклад 30. Внаслідок стихійного лиха (урагану) окремо розташоване складське приміщення стало не придатним для ви­користання. Підприємство прийняло рішення про його ліквідацію через обставини, що не залежать від підприємства. Об'єкт був за­страхований. Первісна вартість об'єкта - 171000 грн, знос об'єкта, який ліквідовується, - 112500 грн, витрати на розбирання об'єкта - 800 грн, оприбутковані матеріальні цінності - 4100 грн. Страхова компанія через місяць компенсувала заподіяні збитки. Визначити фінансовий результат від ліквідації складського при­міщення.

Розв'язання: Втрати від псування майна (балансова (залиш­кова) вартість об'єкта) складає: 171000 - 112500 = 58500 грн, яка є заборгованістю страхової компанії. Фінансовий результат: 58500 + 4100 - (58500 + 800) = 3300 грн (прибуток) [106].

Приклад 31. Термін корисного використання легкового ав­томобіля, визначений підприємством, - 10 років. Норма пробігу двигуна - 1000000 км. Собівартість усього автомобіля - 15000 грн, у тому числі двигуна - 4000 грн Ліквідаційна вартість усього автомобіля визначена у 3000 грн, у тому числі двигуна - 1000 грн. Визначити амортизовану вартість і річні суми аморти­заційних відрахувань автомобіля та двигуна, якщо для автомобіля вирішено застосовувати прямолінійний метод, а для двигуна ви­робничий.

Розв'язання: Амортизована вартість автомобіля становить: 15000 - 4000 - 3000 - 1000 = 7000 грн, амортизована вартість двигуна: 4000 - 1000 = 3000 грн Щорічна сума амортизаційних відрахувань для автомобіля: 7000 : 10 = 700 грн Сума амортизації двигуна в розрахунку на 1 км пробігу складає 3000 : 1000000 = 0,003 грн / км [106].

Приклад 32. Підприємство закупило деревину для виготов­лення столярних виробів на суму 18000 грн, у тому числі ПДВ 20 %. Витрати на транспортування становили 600 грн, у тому чи­слі ПДВ 20 %. Визначити первісну вартість деревини.

Розв'язання: Витрати з транспортування (без ПДВ) включа­ються до первісної вартості деревини. Первісна вартість деревини складає: 18000 - 18000 : 6 + 600 - 600 : 6 = 15500 грн Податкові кредит з ПДВ по деревині та за транспортними витратами скла­дає: 18000 : 6 + 600 : 6 = 3100 грн.

Приклад 33. (справедливі вартості обмінюваних запасів вищі за їхню балансову вартість). Підприємство А придбало цеглу білу у підприємства Б для будівництва трансформаторної підстанції в обмін на червону цеглу. Балансова вартість червоної цегли - 1000 грн, її справедлива вартість на дату обміну 1100 грн Балан­сова вартість білої цегли - 600 грн, справедлива вартість на дату обміну - 1100 грн. Визначити первісну вартість білої цегли для підприємства А та червоної цегли для підприємства Б, договірну вартість обмінюваних запасів, фінансові результати.

Розв'язання: Щодо функціонального призначення і справед­ливої вартості, обмінювані активи є подібними, при цьому їхні справедливі вартості вищі за балансові, отже, балансова вартість одержаних активів визначається на рівні балансової вартості тих, що вибули. Отже, для підприємства А первісна вартість одержа­ної білої цегли дорівнює балансовій вартості червоної цегли і становить 1000 грн, а для підприємства Б первісна вартість одер­жаної червоної цегли дорівнює балансовій вартості білої цегли і становить 600 грн.

Для оподаткування прибутку валові доходи і валові витрати від здійснення бартерних операцій визначають, виходячи з дого­вірної ціни, але не нижче від звичайної ціни. Щодо ПДВ, то ба­зою оподаткування в цьому випадку є фактична ціна операції, яка також не повинна бути нижчою за звичайну. З огляду на це при обміні подібними активами договірну вартість доцільно прийняти на рівні справедливої. Отже, за договірну вартість приймають справедливу оцінку обмінюваних виробничих запасів - 1100 грн, пДв - 220 грн, разом: 1320 грн = 1100 + 220 (1100 х 0,2 = 220 грн

- сума ПДВ).

Дохід (виручка) не визнається (П(С)БО 15 «Дохід» [35]), як­що здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послу­гами та іншими активами), яка подібна за призначенням і має од­накову справедливу вартість. Отже, при здійсненні такої бартер­ної операції відсутні фінансові результати і виручка [106].

Приклад 34. (справедливі вартості обмінюваних запасів ни­жчі за їхню балансову вартість). Підприємство А придбало цеглу білу у підприємства Б для будівництва трансформаторної підста­нції в обмін на червону цеглу. Балансова вартість червоної цегли

- 1000 грн, її справедлива вартість на дату обміну - 400 грн. Ба­лансова вартість білої цегли - 600 грн, справедлива вартість на дату обміну - 400 грн. Визначити первісну вартість білої цегли для підприємства А та червоної цегли для підприємства Б, дого­вірну вартість обмінюваних запасів.

Розв'язання: Якщо справедливі вартості обмінюваних запа­сів нижчі за їхню балансову вартість, одержані запаси оприбут­ковуються за справедливою вартістю, а різниця списується на ви­трати звітного періоду. Отже, для підприємства А первісна вар­тість одержаної білої цегли дорівнює справедливій вартості чер­воної цегли і становить 400 грн, а різниця між балансовою та справедливою вартістю 1000 - 400 = 600 грн списується на витра­ти звітного періоду. Для підприємства Б первісна вартість одер­жаної червоної цегли дорівнює справедливій вартості білої цегли і становить 400 грн, а різниця між балансовою та справедливою вартістю 600 - 400 = 200 грн списується на витрати звітного пері­оду.

За договірну вартість доцільно прийняти справедливу вар­тість з урахуванням ПДВ - 480 грн (400 + 400 х 0,2) [106].

Приклад 35. Підприємство А обміняло цемент (балансова вартість - 1000 грн, справедлива вартість - 1100 грн) на паливно- мастильні матеріали (ПММ) від підприємства Б (балансова вар­тість ПММ - 2000 грн, справедлива вартість - 1600 грн). Підпри­ємство А доплатило підприємству Б 500 грн. Визначити первісну вартість одержаних ПММ і цементу, дохід і фінансовий результат від передачі ПММ та цементу, договірну вартість.

Розв'язання: Обмінювані запаси є не подібними не лише за їхньою справедливою вартістю, а й за функціональним призна­ченням. Отже, від цієї операції отримають фінансовий результат. Первісна вартість одержаних ПММ дорівнюватиме справедливій вартості переданого цементу (1100 грн) плюс сума сплаченої грошової компенсації (500 грн) - 1600 грн (П(С)БО 9 «Запаси» [32]). Первісна вартість одержаного цементу дорівнює справед­ливій вартості відданих ПММ (1600 грн) мінус сума одержаної грошової компенсації (500 грн) - 1100 грн.

Дохід від операції з передачі цементу, згідно з П(С)БО 15 «Дохід» [35], дорівнює справедливій вартості одержаних ПММ (1600 грн) мінус сума сплаченої грошової компенсації (500 грн) - 1100 грн. Дохід від операції з передачі ПММ, згідно з П(С)БО 15 «Дохід» [35], дорівнює справедливій вартості одержаного цемен­ту (1100 грн) плюс сума одержаної грошової компенсації (500 грн) - 1600 грн. Фінансовий результат від передачі цементу становить: дохід - балансова вартість цементу = 1100 - 1000 = 100 грн (прибуток). Фінансовий результат від передачі ПММ ста­новить: дохід - балансова вартість ПММ = 1600 - 2000 = - 400 грн (збиток). Формування договірної ціни операції не має у цьому випадку принципового значення, тому вартість такого до­говору встановлюють у розмірі 1920 грн, у тому числі ПДВ 20 % (1920 : 6 = 320 грн) [106].