8. ДОДАТКИ : Капітал, основні та оборотні засоби підприємства : B-ko.com : Книги для студентів

8. ДОДАТКИ

Види вартості необоротних активів

Додаток 1

Таблиця 1.

Види оцінки (вартості)

Визначення терміна, характеристика, обставини застосування

Первісна вартість*

Історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових засобів чи справедливої вартості інших ак­тивів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів" (п. 4 [30]). «Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підпри­ємства за первісною вартістю» (п. 7 П(С)БО 7 «Основні за­соби» [30]). У тих випадках, коли фактичну собівартість ви­значити неможливо, наприклад, у разі безоплатного отри­мання активу, первісною вартістю визнається справедлива вартість (п. 12 П(С)БО 9 «Запаси» [32], п. 10 П(С)БО 7 «Ос­новні засоби», п. 13, 15 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» [31]). Визначення терміна надано тільки у», П(С)БО 7 «Ос­новні засоби», але якщо виключити з нього згадку про не­оборотні активи, то його цілком можна застосовувати і до запасів (п. 9 - 14 П(С)БО 9 «Запаси»), і до фінансових інве­стицій, і до деяких інших видів активів. Первісна вартість формується на момент первісного визнання (порядок фор­мування залежить від способу придбання активу. Первісна вартість може залишатися незмінною аж до вибуття активу, але за певних умов може змінюватися. Зокрема, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (п. 14 П(С)БО 7 «Основ­ні засоби»), або у зв'язку з проведенням переоцінки (п. 16 П(С)БО 7 «Основні засоби»). У першому випадку вона за­лишається первісною, а в другому називається переоціне­ною.

Переоцінена вартість

Переоцінена вартість з'являється у результаті переоцінки основних засобів або нематеріальних активів. Якщо об'єкт переоцінювався хоча б один раз, його первісна вартість вважається переоціненою, і в балансі такий об'єкт відобра­жається за переоціненою вартістю. Причина переоцінки - невідповідність залишкової вартості об'єкта його справед­ливій вартості на дату балансу. Тому переоцінка виконуєть­ся на дату балансу і переоцінена вартість може змінюватися на дату балансу. У разі вибуття переоціненого об'єкта спи­сується його переоцінена вартість, а також сума переоціне­ного зносу (накопиченої амортизації).

Балансова вартість

Це та сума, за якою активи та зобов'язання відображаються у балансі. Застосовується до всіх видів активів та зо-

Види оцінки (вартості)

Визначення терміна, характеристика, обставини застосування

 

бов'язань. Балансовою залежно від конкретних обставин може бути первісна вартість активів, амортизована собівар­тість фінансових інвестицій тощо. Не відображається у ба­лансі, а отже, за жодних обставин не може називатися бала­нсовою, наприклад, ліквідаційна вартість основних засобів. «До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вар­тістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу». У цьому випадку залишкова вартість ще називається балансо­вою вартістю.

Ліквідаційна вартість

Сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних ак­тивів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з про­дажем (ліквідацією)" (п. 4 [30]). Потрібна тільки для розра­хунку вартості, що амортизується. У фінансовій звітності не відображається. Визначається аналітично на основі припу­щень і міркувань відповідних фахівців підприємства на мо­мент первісного визнання основних засобів і тих нематеріа­льних активів, стосовно яких:

- існує безвідмовне зобов'язання іншої особи щодо прид­бання цього об'єкта наприкінці строку його корисного ви­користання;

- ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що та­кий ринок існуватиме наприкінці строку корисного викори­стання цього об'єкта. Ліквідаційна вартість інших немате­ріальних активів прирівнюється до нуля (п. 4 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» [31]).

Ліквідаційна вартість гарантована

«Для орендаря - частина ліквідаційної вартості, яка гаран­тується до сплати орендарем або пов'язаною стороною» (п. 4 П(С)БО 14 «Оренда» [34].

«Для орендодавця - частина ліквідаційної вартості, яка га­рантується до сплати орендарем або незалежною третьою стороною, здатною за своїм фінансовим станом відповідати за гарантією» (п. 4 П(С)БО 14 «Оренда»).

Ліквідаційна вартість негарантована

«Частина ліквідаційної вартості об'єкта оренди, отримання якої орендодавцем не забезпечується або гарантується лише пов'язаною з ним стороною (п. 4 П(С)БО 14 «Оренда»).

Вартість, яка аморти­зується

Первісна або переоцінена вартість необоротних активів, за ви­рахуванням їх ліквідаційної вартості (п.4 П(С)БО 7 «Основні засоби» [30]). Потрібна тільки для розрахунку сум амортизації. У фінансовій звітності та примітках до неї не відображається. Може застосовуватися до основних засобів і нематеріальних активів. Визначається розрахунково на момент первісного ви­знання. Може дорівнювати первісній або переоціненій вартості (якщо ліквідаційна вартість дорівнює нулю). Може змінювати­ся, якщо змінюється первісна, переоцінена або ліквідаційна ва-

Види оцінки (вартості)

Визначення терміна, характеристика, обставини застосування

 

ртість. Не визначається для об'єктів, вартість яких не підлягає амортизації (земля, незавершені капітальні інвестиції) або амо­ртизується із застосуванням методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості або по­даткового методу.

Залишкова вартість

Залишкова вартість - один з трьох поряд з первіс­ною/переоціненою вартістю та сумою накопиченої аморти­зації/зносу показників, якими подано у балансі нематеріа­льні активи та основні засоби. Характеризує реально існую­чу вартість, яка ще залишилась, тобто, ще не перенесена на собівартість продукції (робіт, послуг), яка виготовляється. Визначення залишкової вартості не наводиться в законодав­стві. При цьому саме залишкова вартість включається до підсумку балансу (п. 14,16 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [26]). Визначається на дату балансу розрахунково як різниця між первісною (переоціненою) ва­ртістю і сумою накопиченої амортизації (для нематеріаль­них активів) або зносу (для основних засобів). Залишкова вартість використовується для розрахунку сум амортизації при застосуванні методу зменшення залишкової вартості, прискореного методу зменшення залишкової вартості та методу податкової амортизації. На дату балансу залишкова вартість порівнюється зі справедливою вартістю з метою визначення наявності передумови для проведення переоці­нки. У разі проведення переоцінки залишкова вартість ви­користовується для розрахунку індексу переоцінки. У ре­зультаті переоцінки залишкова вартість дорівнюватиме справедливій вартості, проте ототожнювати їх не можна.

Справедлива вартість

Сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (п. 14 П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» [37]). Це поняття дуже широко використовується у стандартах бухгалтерського обліку. За справедливою вартістю деякі активи зараховуються на ба­ланс, тобто первісна вартість таких активів дорівнює спра­ведливій. Зі справедливою вартістю на дату балансу порів­нюється залишкова вартість основних засобів і нематеріа­льних активів. За методом справедливої вартості відобра­жаються на дату балансу фінансові інструменти. Єдиної ме­тодики визначення справедливої вартості не існує, але у до­датку до П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» наведено порядок визначення справедливої вартості майже всіх видів активів та зобов'язань.

Відновлювальна вар­тість

Згадуючи цей вид вартості у додатку до П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» [37], уточнюють: «сучасна собі­вартість придбання». Згідно з П(С)БО 19 «Об'єднання підп­риємств» відновлювальна вартість є справедливою для та­ких видів активів як матеріали й основні засоби (окрім зем-

Види оцінки (вартості)

Визначення терміна, характеристика, обставини застосування

 

лі та будівель, машин та устаткування). Для основних засо­бів відновлювальна вартість дорівнює відновлювальній вар­тості за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Фактична собівартість

Прямого визначення терміна «фактична собівартість» в українському законодавстві немає. Але воно приховане у визначенні терміна «первісна вартість», наведеному в п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби». Згідно з цим визначенням істо­рична (фактична) собівартість - це:

- або сума грошових коштів, сплачених у разі придбання (створення) активу;

- або справедлива вартість інших активів, переданих для придбання (створення) необоротних активів.

За фактичною собівартістю оцінюються за первісного ви­знання (зарахування на баланс) основні засоби, нематеріа­льні активи, запаси, фінансові інвестиції, дебіторська забор­гованість, зобов'язання. Отже, фактична собівартість здебі­льшого є первісною вартістю.

Чиста вартість реаліза­ції

«Справедлива вартість необоротного активу за вирахуван­ням очікуваних витрат на його реалізацію» (п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Чиста вартість реаліза­ції активу

«Справедлива вартість активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію» (п.4 П(С)БО 28 «Зменшення ко­рисності активів» [38]). Згідно з п. 9 і п. 10 П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» чиста вартість реалізації активу базується :

- або на цінах активного ринку;

- або (якщо активний ринок відсутній) на наявній інформа­ції про суму, яку можна отримати у разі продажу активу обізнаній, зацікавленій та незалежній стороні.

В обох випадках цю суму має бути зменшено на суму очі­куваних витрат на реалізацію. До таких витрат належать лише ті витрати, які можна безпосередньо пов'язати з реалі­зацією активу.

Сума очікуваного від­шкодування активу

Найбільша з двох оцінок:

- або чиста вартість реалізації;

- або теперішня вартість майбутніх грошових надходжень від активу (п. 4 П(С)БО 28 «Зменшення корисності акти­вів»).

Застосовується до тих активів, на які поширюється дія П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів». У даному ста­ндарті названо активи, на які його дія не поширюється. А це

- запаси, активи, які виникають у підрядника від виконання будівельних контрактів, відстрочені податкові активи, акти­ви, які виникають від виплат працівникам, фінансові акти­ви, які обліковуються за справедливою вартістю. Отже, П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» поширюється на основні засоби, нематеріальні активи, фінансові інвести­ції, які утримуються підприємством до їх погашення, довго-

Види оцінки (вартості)

Визначення терміна, характеристика, обставини застосування

 

строкову дебіторську заборгованість, не визначену для про­дажу. Отже, ,до цих активів і застосовується поняття «сума очікуваного відшкодування активу». Необхідність у визна­ченні цієї суми виникає, якщо на дату річного балансу іс­нують ознаки зменшення корисності активу. Крім того, не­залежно від ознак зменшення корисності активів на дату річного балансу визначають суму очікуваного відшкоду­вання:

- гудвілу;

- нематеріальних активів з невизначеним строком корис­ного використання;

- нематеріальних активів, які не використовуються на цю дату.

Отже, на дату річного балансу балансова (залишкова) вар­тість зазначених активів дорівнює сумі очікуваного відшко­дування.

Теперішня вартість майбутніх чистих гро­шових надходжень від активу

Вартість, яка визначається шляхом застосування «відповід­ної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків» від безперервного використання активу та його продажу (спи­сання) наприкінці строку корисного використання (експлу­атації)» (п. 11 П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів»). Ця вартість за умови, що вона перевищує чисту вартість ре­алізації розглядається як сума очікуваного відшкодування. Тому вона застосовується тоді, коли потрібно визначити таку суму, і до тих активів, щодо яких виникає необхідність визначити її. Теперішня вартість майбутніх чистих грошо­вих надходжень - показник розрахунковий, але розрахунок базується не на фактичних, а на прогнозних даних.

Додаток 2

Таблиця 2.

Порівняльна характеристика основних засобів і основних

фондів за різними ознаками в обліково-податковому ______ законодавстві

Ознаки

Основні засоби [30]

Основні фонди [1]

Визначення

Основні засоби - це матері­альні активи, які підприємс­тво утримує з метою вико­ристання в процесі вироб­ництва або постачання това­рів, надання послуг, здаван­ня в оренду іншим особам або для здійснення адмініс­тративних і соціально- культурних функцій, очіку­ваний строк корисного ви­користання (експлуатації) яких становить більше од­ного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік) (п. 4 [30]).

Основні фонди - це матеріальні цінності, які призначаються платни­ком податку для використання в го­сподарській діяльності платника по­датку протягом періоду, який пере­вищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких ма­теріальних цінностей, вартість яких перевищує 1000 гривень, і постійно зменшується у зв'язку з фізичним і моральним зносом [1].

Класифікація

Основні засоби:

- Земельні ділянки Капітальні витрати на по­ліпшення земель. Будинки, споруди та пере­давальні пристрої Машини та обладнання.

- Транспортні засоби. Інструменти, прилади, інве­нтар (меблі).

Робоча і продуктивна худо­ба.

Багаторічні насадження.

- Інші основні засоби. Інші необоротні матеріа­льні активи:

- Бібліотечні фонди. Малоцінні необоротні мате­ріальні активи (МНМА*). Тимчасові (нетитульні) спо­руди.

- Природні ресурси.

Основні фонди:

група 1 - будівлі, споруди, їх струк­турні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові бу­динки та їх частини (квартири та мі­сця загального користування), вар­тість капітального покращення зем­лі;

група 2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та ін­струменти, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фо­нди, які не включені до групи 1, 2 і 4;

група 4 - електронно- обчислювальні машини, інші маши­ни для автоматичної обробки інфо­рмації, пов'язані з ними засоби зчи-

Ознаки

Основні засоби [30]

Основні фонди [1]

 

- Гнвентарна тара.

- Предмети прокату.

Гнші необоротні матеріальні активи.

Незавершені капітальні інвестиції

[30].

тування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вар­тість яких перевищує вартість мало­цінних товарів (предметів) (ст. 8 [1]).

Призначення

Призначення об'єкта основ­них засобів не має значення. Амортизація нараховується на всі об'єкти основних за­собів, як виробничого, так і невиробничого призначен­ня.

Витрати на придбання, ремонт, ре­конструкцію, модернізацію або інше поліпшення невиробничих фондів не підлягають амортизації.

Переоцінка ос­новних засобів, індексація ос­новних фондів

Підприємство може перео­цінювати основні засоби (як дооцінювати так і уцінюва- ти), якщо залишкова вар­тість об'єкта суттєво відріз­няється від його справедли­вої вартості на дату балансу. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіта­лу, а сума уцінки - до скла­ду витрат поточного періо­ду.

Платники податку всіх форм влас­ності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вар­тості груп основних фондів на кое­фіцієнт індексації, який залежить від індексу інфляції року, за результа­тами якого проводиться індексація. «Податкова уцінка» неможлива.

Безоплатно отримані осно­вні засоби (ос­новні фонди)

Безоплатно отримані основ­ні засоби зараховуються на баланс підприємства за справедливою вартістю; амортизація нараховується виходячи з цієї вартості.

Вартість безоплатно отриманих ос­новних фондів не збільшує балансо­вої вартості основних фондів, тобто не підлягає амортизації.

Поліпшення і ремонт

Первісна вартість основних засобів збільшується на су­му витрат, пов'язаних із по­ліпшенням об'єкта (модер­нізація, модифікація, добу­дова, дообладнання, реконс­трукція та ін.), що приво­дить до збільшення майбут­ніх економічних вигод пер-

Платник податку має право впро­довж звітного періоду відносити до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації у сумі, що не перевищує 10 % суку­пної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду.

Ознаки

Основні засоби [30]

Основні фонди [1]

 

вісно очікуваних від вико­ристання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з час­тковою ліквідацією об'єкта основних засобів. Витрати, що здійснюються для підт­римання об'єкта в робочому стані і отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Витрати, що перевищують вказану суму, розподіляються пропорційно до суми фактично понесених плат­ником податку витрат на поліпшен­ня основних фондів груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розраху­нкового кварталу.

Визначення те­рміна «аморти­зація»

Амортизація - системати­зований розподіл вартості, яка амортизується, необоро­тних активів протягом стро­ку їх корисного використан­ня (експлуатації).

Амортизація - поступове віднесен­ня витрат на придбання, виготов­лення або поліпшення основних фо­ндів на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених ст.8 Закону України про оподаткування прибутку.

Правила та ме­тоди нараху­вання аморти­зації

П(С)БО 7 "Основні засоби" пропонує проводити нара­хування амортизації осно­вних засобів (крім інших необоротних активів) із застосуванням таких мето­дів:

- прямолінійного;

- виробничого;

- кумулятивного;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- зменшення залишкової вартості.

Підприємство може засто­совувати норми і методи на­рахування амортизації осно­вних засобів, які передбаче­ні податковим законодавст­вом (податковий метод). Для амортизації малоцін­них необоротних матеріа­льних активів (МНМА) і

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) пе­ріоду в такому розмірі (у розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 %; група 2 - 10 %; група 3 - 6 %; група 4 - 15 %.

Амортизація окремого об'єкта осно­вних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковува­них мінімумів доходів громадян. За­лишкова вартість такого об'єкта ві­дноситься до складу валових витрат за результатами відповідного подат­кового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля. Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульо-

 

бібліотечних фондів можуть використовуватися: прямо­лінійний, виробничий ме­тод, а також методи списан­ня 100 % амортизованої вар­тості в першому місяці ви­користання чи списання 50 % амортизованої вартості в першому місяці викорис­тання, а решту 50 % - у мі­сяці вилучення з активів пі­дприємства (п. 27 [30]). Під­приємства самостійно вста­новлюють за кожним об'єктом основних засобів порядок нарахування амор­тизації, на суму якої змен­шується фактично отрима­ний підприємством прибу­ток у результаті його фінан­сово-господарської діяльно­сті.

Метод нарахування аморти­зації вибирається підприєм­ством самостійно з ураху­ванням очікуваного способу отримання економічних ви­год від його використання, тобто потенційної можливо­сті отримання підприємст­вом грошових коштів від використання об'єкта (п. 1 [30]). Якщо очікуваний спо­сіб отримання економічних вигод змінюється, то обира­ється інший метод нараху­вання амортизації. Нараху­вання амортизації за новим методом починається з мі­сяця, що настає за місяцем прийняття рішення про змі­ну методу амортизації. Суму нарахованої амортиза­ції всі підприємства відо­бражають збільшенням ви- вого значення.

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б (а) = Б( а-1) + П(а-1) — В(а-1) — А( а-1) ,

де Б( а) - балансова вартість групи на

початок звітного періоду; Б а - балансова вартість групи на

початок періоду, що передує звітно­му;

П(а-1) - сума витрат, понесених на

придбання основних фондів, здійс­нення капітального ремонту, рекон­струкцій, модернізацій та інших по­ліпшень основних фондів протягом періоду, що передує звітному; В(а а-1) - сума виведених з експлуа­тації основних фондів протягом пе­ріоду, який передував звітному; А _п - сума амортизаційних відра­хувань, нарахованих у періоді, що передував звітному (п.8.3.2) [1].

 

Ознаки

Основні засоби [30]

Основні фонди [1]

 

трат підприємства та зносу основних засобів (п. 30 [30]).

Амортизація інших необо­ротних матеріальних ак­тивів нараховується за пря­молінійним і виробничим методами.

 

Строки нараху­вання аморти­зації

Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється з місяця, що настає за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації починаєть­ся з кварталу, що настає за кварта­лом, у якому об'єкт основних фондів став придатним для використання. Нарахування амортизації припиня­ється, починаючи з кварталу, що на­стає за кварталом вибуття об'єкта основаних фондів.

Вибуття основ­них засобів

Об'єкт основних засобів ви­лучається з активів (спису­ється з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вира­хуванням з доходу від ви­буття основних засобів їх залишкової вартості, непря­мих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям осно­вних засобів.

У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем ба­лансова вартість групи 1 зменшуєть­ся на суму балансової вартості тако­го об'єкта. Сума перевищення виру­чки від продажу над балансовою ва­ртістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 включається до ва­лових доходів платника податку, а сума перевищення балансової варто­сті над виручкою від такого продажу

- до валових витрат платника подат­ку.

У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструк­цією та консервацією балансова вар­тість такого об'єкта для цілей амор­тизації прирівнюється до нуля і амо­ртизація не нараховується. У разі виведення з експлуатації ос­новних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості

 

Ознаки

Основні засоби [30]

Основні фонди [1]

 

 

продажу таких основних фондів. Якщо сума вартості основних фон­дів дорівнює або перевищує балан­сову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включа­ється до валового доходу платника податку відповідного періоду. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 з будь- яких причин (крім їх продажу) бала­нсова вартість таких груп не зміню­ється.

Додаток 3

Державний Класифікатор України «Класифікація основних

фондів ДК 013-97», затверджений Державним комітетом України зі стандартизації, метрології і сертифікації наказом від 19.08.1997 р. № 507 (витяг)

2. Класифікація основних фондів

Код КОФ

Назва

100000

БУДОВИ, СПОРУДИ, IX СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ І ПЕРЕ­ДАВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ

110000

БУДИНКИ, БУДОВИ

110100

БУДИНКИ ЖИТЛОВІ

110101

Будинки і котеджі одно-, двохквартирні

110102

Будинки багатоквартирні

110103

Будинки житлові готельного типу

110104

Гуртожитки

110105

Будинки тимчасові житлові баз і таборів відпочинку, профілакторіїв, творчого відпочинку

110106

Селища дачні з угіддями

110199

Будинки і приміщення житлові інші

110200

БУДИНКИ І БУДОВИ НЕЖИТЛОВІ

110201

Склади і споруди виробничі універсальні одноповерхові

110202

Склади і споруди виробничі універсальні багатоповерхові

110203

Склади товарні, силоси і резервуари

110204

Склади, гаражі і споруди виробничі універсальні підземні

110205

Склади, гаражі і споруди виробничі універсальні на воді

110299

Склади, гаражі і споруди виробничі універсальні інші

110600

БУДОВИ І СПОРУДИ ДЛЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, ШКІЛ І ПО­ЗАШКІЛЬНИХ УСТАНОВ

110601

Будови вищих навчальних закладів

120000

БУДОВИ ПРОМИСЛОВІ, СПЕЦІАЛЬНІ І ІНЖЕНЕРНІ СПОРУДИ

121200

БУДОВИ І СПОРУДИ ГІРНИЧОВИДОБУВНОГО ТА ПРОМИСЛОВО­ГО ВИРОБНИЦТВА

121201

Будови і споруди підприємств нафтопереробної промисловості

121202

Будови і споруди підприємств добувної газової промисловості

121207

Будови і споруди промисловості рідких та дорогоцінних металів і алма­зів

121208

Споруди електростанцій і підприємств електро- і теплоенергетики

121209

Споруди для хімічної та нафтопереробної промисловості і пов'язаних з ними виробництв

121210

Будови і споруди для чорної металургійної і металопереробної промис­ловості (крім виробництва машин і обладнання)

121211

Будови і споруди підприємств машинобудування та інших підприємств обробної промисловості

Код КОФ

Назва

130000

ПРИСТРОЇ ПЕРЕДАВ АЛБШ

130100

БУДОВИ I СПОРУДИ МАПСТРАЛЬНОГО ТРУБОПРОВЩНОГО ТРАНСПОРТУ

130200

БУДОВИ I СПОРУДИ ЛШШ ЗВ'ЯЗКУ I ПЕРЕДАЧ (ТЕЛЕВШИШ, РАДЮ, ТЕЛЕГРАФНІ ТЕЛЕФОНШ ТА ЕНШ)

130201

Лінії та вузли зв'язку

130202

Станції та системи телефонні

130204

Будови і споруди магістральних і розподільних ліній електропередач ве­ликої протяжності

130205

Будови і споруди систем електрозабезпечення

130206

Трубопроводи та кабелі локальні і допоміжні споруди

130207

Лінії зв'язку і передач локальні та допоміжні споруди

200000

ТРАНСПОРТШ ЗАСОБИ, ВКЛЮЧАЮЧИ ВАНТАЖШ ТА ЛЕГКОВI АВТОМОБIЛI, МЕБЛ^ ОФГСНЕ ОБЛАДНАННЯ; ЕЛЕКТРОМЕХАШ- ЧШ ПРИЛАДИ ТА ШСТРУМЕНТИ; ШФОРМАЦШШ СИСТЕМИ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬШ ТА !НШ! МАШИ­НИ ДЛЯ АВТОМАТИЧНОЇ ОБРОБКИ ШФОРМАЦЙ

210000

ЗАСОБИ ТРАНСПОРТШ, ВКЛЮЧАЮЧИ ВАНТАЖШ ТА ЛЕГКОВI АВТОМОБIЛI

210800

ЛОКОМОТИВИ ЗАЛ!ЗНИЧН! I РЕИКОВИИ РУХОМИИ СКЛАД

230000

ПРИЛАДИ ТА !НСТРУМЕНТИ ПОБУТОВI ЕЛЕКТРОМЕХАН!ЧН!

230112

Печі мікрохвильові

230113

Плити кухонні, електропечі

230200

ШСТРУМЕНТИ

230204

Iнстpументи для обробки металів

230209

Iнстpументи для пресування, штампування або перфорування

230212

Iнстpументи ручні електромеханічні з вбудованим електродвигуном

240000

ШФОРМАЦШШ СИСТЕМИ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЕЛЕКТРОННО- ОБЧИСЛЮВАЛЬШ ТА !НШ! МАШИНИ ДЛЯ АВТОМАТИЧНОЇ ОБ­РОБКИ ШФОРМАЦЙ

240100

ШФОРМАЦШШ СИСТЕМИ

240102

Автоматизовані системи для наукових досліджень

240103

Автоматизовані системи управління виробництвом

240104

Автоматизовані системи управління рухомими об'єктами

240105

Діагностичні та експертні системи

240200

МАШИНИ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬШ ТА !НШ! ДЛЯ АВТО­МАТИЧНОЇ ОБРОБКИ ШФОРМАЦЙ

310000

МАШИНИ I ОБЛАДНАННЯ

310200

ВЕРСТАТИ

310201

Верстати комбіновані для обробки металів

310202

Центри, що обробляють, верстати агрегатні

310203

Верстати, що працюють за принципом вилучення металу

310204

Верстати свердлильні, розточувальні та фрезерні для обробки металів

310205

Верстати різьбонарізні та гайконарізні, що працюють за принципом ви­лучення металу

310206

Верстати для кінцевої обробки, формування, пресування і витяжки ме­талів

310207

Верстати з числовим програмним управлінням

Код КОФ

Назва

310208

Верстати для обробки методами пластичної деформації

310209

Верстати для обробки каменю, дерева і аналогічних жорстких матеріа­лів; преси для виготовлення деревостружкової плити та інших матеріа­лів

310310

Машини та молоти ковальські або штампувальні; преси гідравлічні і преси для обробки металу

310211

Верстати лазерні, ультразвукові, електричні

310212

Деталі, вузли і пристосування до верстатів

310229

Верстати інші

310800

ДВИГУНИ, ГЕНЕРАТОРИ І ТРАНСФОРМАТОРИ ЕЛЕКТРИЧНІ

310801

Електродвигуни постійного току

310802

Електродвигуни універсальні

310803

Електродвигуни змінного току

310804

Генератори змінного току (синхронні генератори)

310805

Установки електрогенераторні і перетворювачі електричні, що оберта­ються

310806

Трансформатори електричні

310809

Двигуни, генератори і трансформатори електричні інші

340000

ІНШІ ОСНОВНІ ФОНДИ, НІДЕ НЕ КЛАСИФІКОВАНІ

340100

ФОНДИ БІБЛІОТЕК, ОРГАНІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, АРХІВІВ, МУЗЕЇВ І ПОДІБНИХ УСТАНОВ