1.4. Оцінка основних засобів : Капітал, основні та оборотні засоби підприємства : B-ko.com : Книги для студентів

1.4. Оцінка основних засобів

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та гро­мадського регулювання, забезпечення створення системи незале­жної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, май­нових прав і використання її результатів регулюються Законом про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяль­ність в Україні [6].

П(С)БО 7 «Основні засоби» [30] вказує на необхідність оцін­ки основних засобів на дату балансу (така оцінка потрібна для то­го, щоб можна було прийняти рішення про проведення переоцін­ки і у випадку зменшення корисності основних засобів). Причо­му, у результаті переоцінки виникає переоцінена вартість.

На рис. 1.6 надано перелік існуючих різновидів вартості ос­новних засобів.

Натуральна оцінка (у штуках основних засобів, обсягах вироб­ничої потужності окремих засобів, розмірах виробничих площ то­що) необхідна для розрахунку виробничих потужностей дільниць, цехів, підприємства в цілому, а також галузей промисловості; для складання балансу обладнання; урахування технологічної структури обладнання та його технічного стану. Для такої оцінки ведеться пас­портизація основних засобів. Окремим об'єктам основних засобів (обліковим одиницям) присвоюється інвентарний номер.

Інвентарний номер закріплюється за об'єктом основних засобів на весь час його знаходження на даному підприємстві. Інвентарні номери об'єктів основних засобів, що вибули, не присвоюються ін­шим об'єктам основних засобів, які надійшли на підприємство, про­тягом періоду, який забезпечує виключення ідентифікації нових об'єктів з тими, що вибули (наприклад, протягом строків зберігання документів). Орендовані об'єкти основних засобів можуть залиша­тися з інвентарним номером орендодавця (п. 8 [61]).

Для правильного визначення обсягу основних засобів, дина­міки та структури, розрахунку економічних показників господар­ської діяльності підприємства за певний період часу використо­вують вартісну (грошову) оцінку.

Практичні задачі викликають використання різних видів оці­нки.

Первісна вартість ідентифікує вартість на момент введення в експлуатацію або придбання основних засобів.

«Первісна вартість - історична (фактична) собівартість не­оборотних активів у сумі грошових засобів чи справедливої вар­тості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для при­дбання (створення) необоротних активів» (п. 4 [30]).

Згідно з п. 8 [30] первісна вартість об'єктів основних засобів включає такі елементи:

-  суми, які сплачені постачальникам активів і підрядникам за виконані будівельно-монтажні роботи (без непрямих податків);

-  суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створен­ням) основних засобів, якщо ці податки не відшкодовуються під­приємству;

-  реєстраційні збори, держмито та інші платежі, які пов'язані з придбанням прав на об'єкт основних засобів;

-  суми ввізного мита;

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

-  витрати на транспортування, встановлення, монтаж і нала­годження основних засобів;

-  інші витрати, які безпосередньо пов'язані з доведенням ос­новних засобів до стану, в якому вони придатні для їх викорис­тання у запланованих цілях.

Витрати на сплату процентів за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, які придбані (створені) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Однак щодо процентів, сплачених за користування фінансо­вим або товарним кредитом [95], якщо основні засоби придбава- лися на умовах такого кредиту, то до 1.01.2007 року витрати на сплату процентів однозначно не включалися до первісної вартос­ті основних засобів (п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби» [30]). Із вка­заної дати набрало чинності П(С)БО 31 «Фінансові витрати» [39] і у п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби» внесено зміни. Тепер підпри­ємства самостійно визначають, чи включати фінансові витрати, пов'язані з придбанням основних засобів до поточних витрат, чи їх капіталізувати, тобто включати до вартості таких активів, коли йдеться про придбання «кваліфікаційних активів». Під кваліфі­каційним активом розуміється актив, підготовка якого до викори­стання за призначенням потребує значних витрат часу (понад рік). Кваліфікаційними активами можуть визнаватися основні за­соби, наприклад, у разі ведення капітального будівництва, й запа­си, наприклад, запаси у галузі виробництва тощо. Для оподатку­вання ДПАУ не заперечує проти включення процентів за товар­ний кредит (лист від 21.10.2002 р. № 8208/5/15-2116) [69], і за фі­нансовий кредит (лист від 10.07.2002 р. № 4354/6/15-1116 [70]) до складу валових витрат.

Для виробничого устаткування первісна вартість (Фпере)

включає оптову ціну придбання (Цпр), витрати на транспорту­вання (Ктр) і будівельно-монтажні роботи (Кбмр), тобто

Фпере = Цпр + Ктр + Кбмр                                                                       (U)

Для будівельних об'єктів первісною вартістю служить кош­торисна вартість будівництва.

Якщо покупець не зареєстрований як платник ПДВ, первісна вартість формується з урахуванням суми ПДВ, сплаченої про­давцю, а балансова вартість груп основних фондів (п. 8.3.2 За­кону про оподаткування прибутку) збільшується на суми витрат, які включають ПДВ.

Якщо покупець - платник ПДВ, то суми ПДВ, сплачені поку­пцем у складі ціни придбання і у вартості витрат, пов'язаних із придбанням, залежно від конкретної ситуації:

-  повністю включаються до податкового кредиту (п. 7.4.1 За­кону про ПДВ [4]);

-  разом з іншими витратами збільшують балансову вартість відповідної групи основних фондів;

-  частково включаються до податкового кредиту, частково збільшують балансову вартість групи (п. 7.4.2 і п. 7.4.3 Закону про ПДВ [4]);

-  включаються до валових витрат. Це спеціальне правило, встановлене п. 7.4.2 Закону про ПДВ, діє з 31.03.2005 р. щодо сум ПДВ, сплачених при придбанні легкових автомобілів (крім так­сомоторів). Зрештою, навіть після рішення Господарського суду м. Києва (Постанова від 19.10.2006 р. № 32/509-А) ДПАУ запере­чує проти валових витрат, про що свідчить лист від 1.12.2006 р. № 22466/7/31-0017 [71];

- не відображаються у податковому обліку (наприклад, через відсутність податкової накладної).

Отже, якщо покупець основних засобів не є платником ПДВ, до первісної вартості об'єкта він повинен включити всю суму, сплачену постачальнику. Якщо об'єкт основних засобів буде ви­користовуватися (повністю або частково) для здійснення не опо­датковуваних ПДВ операцій, то сума ПДВ, сплачена постачаль­нику, повинна увійти до первісної вартості об'єкта в частині про­порційній обсягу неоподатковуваних операцій.

Крім того, збір на обов'язкове державне пенсійне страхуван­ня з вартості продажу нерухомого майна та легкових автомобілів включається до складу валових витрат платника податку на при­буток за умови безпосереднього зв'язку операції з господарською діяльністю цього платника. Щодо включення цього збору до «ін­ших витрат», пов'язаних із придбанням основних засобів або до витрат періоду П(С)БО 7 «Основні засоби» не вказує.

Для забезпечення однозначної вартісної оцінки основних за­собів, які були введені в експлуатацію в різні роки, їх періодично переоцінюють. Вартість основних засобів після їх переоцінки бу­де відновною (переоціненою) вартістю. Вона відображає вар­тість відтворення засобів за сучасних умов виробництва (у цінах року переоцінки). Структурно цю вартість формують ті ж самі складові, що і первісну вартість. Відновна вартість (Фе) може бу­ти підрахована як

(1.2)

де Фпере - первісна вартість об'єкта основних засобів, у гро­шових одиницях, q - середньорічні темпи зростання продуктив­ності суспільної праці в галузі, де виробляються основні засоби, у %, чи середньорічні темпи інфляції, у %; Тп - період часу від мо­менту введення в дію основних засобів до моменту їх переоцінки (чи від моменту попередньої переоцінки до даної; в такому випа­дку замість первісної вартості буде попередня відновна вартість), у роках.

Якщо «придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю» (п. 7 [30]) чи за від­новною, то цей вид вартості називають балансовою вартістю

(Фбал ).

Залишкова вартість основних засобів характеризує реально існуючу їх вартість, яка ще залишилася, тобто ще не перенесена на собівартість продукції (робіт, послуг), що виготовляється. Ви­значення залишкової вартості не наводиться в законодавстві. Її розраховують на певну дату як різницю між первісною (переоці­неною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою зносу (амортизаційних відрахувань) основних засобів (п.16 [27]).

ф t Т = ф - ф t Т ,                                        (1.3)

зал t=l е                                   пере       зноз t=l е'                                   V

де Фперв - первісна вартість основних засобів на певну дату через t = T(, (Те- період експлуатації засобів); Фзноз ,=Те- сума на­копиченого зносу за період t = Те.

«До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) варті­стю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу» (п. 16 [27]). У цьому випадку залишкова вартість ще також називається балансовою вартістю (Фбал).

Ліквідаційна вартість - сума грошових засобів або вартість інших активів, яку підприємство чекає отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів по закінченню строку їх корис­ного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, які пов'язані з продажем (ліквідацією) (п. 4 [30]), тобто

Фл = Фзал t=Т„ ,                                                                                    О.4)

де Тсл - строк корисного використання (експлуатації) основ­них засобів, строк служби, років.

Справедлива вартість (Фсправ) - сума, за якою може бути здій­снений обмін активу чи оплата зобов'язання в результаті операції між поінформованими зацікавленими і незалежними сторонами [37]. Стосовно справедливої вартості роз'яснень немає, однак в до­датку до П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» [37] наведено поря­док визначення справедливої вартості (табл. 1.4).

Вартість, що амортизується (Фам) - первісна або переоці­нена вартість необоротних активів, за вирахуванням їх ліквіда­ційної вартості (п. 4 [30]);

Ф = ф - ф                                          (15)

ам перв л                                                                                           V /

З усіх перелічених видів вартості для податкового обліку має значення тільки первісна вартість, оскільки вона, як прави­ло, збігається з витратами, які відповідно до ст. 8 [1] збільшують балансову вартість груп основних фондів з метою оподаткування.

Первісна вартість об'єкта основних засобів залежить від спо­собу його придбання [30]. Загальний порядок оцінки основних засобів при їх зарахуванні на баланс підприємства наведений у таблиці 1.5.

Таблиця 1.4.

Порядок визначення справедливої вартості___________

Об'єкти визначення справедливої вартості

Визначення справедливої вартості

Земля і будови

Ринкова вартість

Машини і обладнання

Ринкова вартість. За відсутності даних про ри­нкову вартість - відновна вартість (сучасна со­бівартість придбання)

Інші основні засоби

Відновна вартість за вирахуванням суми зносу на дату оцінки

 

Таблиця 1.5.

Порядок оцінки основних засобів при їх зарахуванні _______ на баланс підприємства   

Порядок надходження основних засобів

Порядок визначення первісної вартості

Придбання за грошові кошти

Витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням і доведенням основних засобів до стану, в якому во­ни придатні для їх використання у запланованих цілях

Придбання об'єктів основних засобів, зобов'язання за якими визначені загальною сумою

Розподілення загальної суми пропорційно справед­ливій вартості окремого об'єкта основних засобів

Внесення до статутного капіта­лу

Справедлива вартість, погоджена з засновниками (учасниками) з урахуванням витрат, передбачених п. 8 [30]

Переведення в основні засоби з оборотних активів, товарів, го­тової продукції тощо

Собівартість, яка визначається згідно з П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 16 «Витрати»

Продовження таблиці

Порядок надходження основних засобів

Порядок визначення первісної вартості

Обмін на подібний об'єкт

Залишкова вартість переданого об'єкта. Якщо за­лишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду

Обмін на неподібний об'єкт

Справедлива вартість переданого об'єкту, збільше­на (зменшена) на суму грошових коштів, яка пере­дана (отримана) при обміні

Безоплатне отримання

Справедлива вартість з урахуванням витрат, пе­редбачених п. 8 [30]

Види вартості необоротних активів наведено у додатку 1. Операції з об'єктами основних засобів можна поділити на три етапи:

-  надходження на підприємство (зарахування на баланс);

-  утримання (зберігання та експлуатація);

-  вибуття (планове або «форс-мажорне», тимчасове або пос­тійне).

Для кожного етапу характерні певні господарські операції. Операції, пов'язані з надходженням об'єктів основних засобів:

-  придбання за гроші;

-  придбання в обмін на інші активи;

-  безоплатне отримання;

-  отримання як внесок до статутного капіталу;

-  виготовлення власними силами;

-  отримання в оренду.

Операції, які здійснюються з об'єктами в ході їх експлуатації:

-  амортизація;

-  поліпшення (ремонт, реконструкція, модернізація тощо);

-  утримання та технічне обслуговування;

-  внутрішнє переміщення;

-  консервація;

-  переоцінка (індексація);

-  зменшення корисності.

Операції, пов'язані з вибуттям об'єктів основних засобів:

-  продаж за гроші;

-  продаж по бартеру;

-  безоплатна передача;

-  передача як внесок до статутного капіталу;

-  передача у сумісну діяльність;

-  повернення орендованого об'єкта;

-  ліквідація.

Для обліку та оподаткування мають суттєве значення такі фактори:

-  форма розрахунку (грошова, бартерна, змішана, взаємозалік тощо);

-  статус партнера з операції (резидент або нерезидент, плат­ник або неплатник ПДВ, приватний підприємець, фізична особа, державне підприємство, пов'язана особа і т.д.);

-  придбавається об'єкт за кордоном або на території України і

т.д.

Для оподаткування мають значення і деякі інші фактори, зок­рема:

-  належність об'єктів основних фондів до однієї з чотирьох груп, встановлених ст. 8 Закону про оподаткування прибутку пі­дприємств;

-  здійснюється операція в одному звітному періоді або її окремі частини відносяться до різних періодів;

-  складається операція з двох подій (оплата і отримання об'єкта, відвантаження та отримання оплати) або здійснюється за більш складною схемою;

-  інші фактори.

Закон про ПДВ розглядає основні фонди як один із видів то­варів, тому на операції з основними фондами поширюються всі правила, які стосуються товарів. А з точки зору Закону про пода­ток із доходів фізичних осіб основні фонди - це рухоме або неру­хоме майно із усіма податковими наслідками. Крім того, окремі операції з основними фондами потребують сплати внесків до Пе­нсійного фонду, податку з власників транспортних засобів тощо.

Для обліку руху основних засобів (введення в дію об'єктів основних засобів і вибуття внаслідок продажу, безкоштовної пе­редачі тощо) підприємством розраховується середньорічна ба­лансова вартість основних засобів

12 12

ф    = Ф  + -tl           (1 6)

  • бал сер. р.        бал п. р.                           Л <-\                                   '                            V

Фбал сер р - середньорічна балансова вартість основних засобів,

грошових одиниць;

Фбал п - балансова вартість основних засобів на початок ро­ку, грошових одиниць;

Фвві - вартість введених в дію основних засобів в і -му місяці,

грошових одиниць;

аі - число цілих місяців з моменту введення до кінця року; Фвив. - вартість основних засобів, які виведені з експлуатації в

і -му місяці, грошових одиниць;

ві - число цілих місяців з моменту виведення до кінця року. Середньорічна балансова вартість основних засобів може бу­ти підрахована за даними квартального обліку по вартості на кі­нець кожного кварталу.

j               Фбал п. р. + Фбал к. I кв + Фбал к. II кв + Фбал к. III кв + Фбал к. IV кв / л

  • бал сер. р.                                            5                                         'V /

Фбалк. I кв , Фбалк. II кв , Фбалк. II кв , Фбалк. IV кв - відповідно баЛанс°-

ва вартість основних засобів на кінець I, II, III, IV кварталів пото­чного року, грошових одиниць.

фб . = фб + У ф . - У ф ., (1.8)

бал к. I кв                                бал п. р. / , вв і           / > вив і '                        v '

і=1   і=1 6 6

  • Фб П = Фб г + У Ф - У Ф ,                           (1.9)

бал к. II кв                                бал к. I кв / , вв і / / вив і '                                 \ /

і= 4  і= 4

9                                                                        9

Фб т = Фб гг + У Ф . - У Ф .,                           (1.10)

  • балк. III кв                                балк. II кв / , вв і / , вив і '                                 V

і=7   і= 7

12 12

Фбал к. IV кв Фбал к. III кв + У Фвв і У Фвив і .                         (1.11)

і=10 і=10

Балансова вартість на кінець четвертого кварталу буде одно­часно балансовою вартістю на кінець поточного року.

У Ф .. а. - У Ф

/ j вв і і / j ві _____ і

12

Слід відмітити, що постановами Кабінету Міністрів України затверджені чотири національні стандарти оцінки:

Національний стандарт № 1 «Загальні принципи оцінки майна та майнових прав» [62], який є обов'язковим для використання при проведенні оцінки майна і майнових прав суб'єктами оцінювальної діяльності, а також особами, які у відповідності до чинного законо­давства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна» [63], який є обов'язковим для використання при проведенні оцінки не­рухомого майна (нерухомості) суб'єктами оцінювальної діяльно­сті, а також особами, які згідно з чинним законодавством здійс­нюють рецензування звітів про оцінку майна і проводять держав­ну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ді­лянок державної та комунальної власності у випадку їх продажу.

Національний стандарт № 3 «Оцінка цілісних майнових ком­плексів» [64], який є обов'язковим для використання при прове­денні оцінки цілісного майнового комплексу суб'єкта господа­рювання суб'єктами оцінювальної діяльності, а також особами, які згідно з чинним законодавством здійснюють рецензування звітів про оцінку цілісного майнового комплексу.

Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуа­льної власності», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3.10.2007 р. № 1185, який є обов'язковим для викорис­тання суб'єктами оціночної діяльності при проведенні оцінки май­нових прав інтелектуальної власності, а також особами, які згідно з чинним законодавством здійснюють рецензування звітів про оцінку.