1.6. Амортизація основних засобів

Амортизація (англ. - amortization, ісп. - amortizacion) - пога­шення будь-чого.

Амортизація - це процес поступового знецінення основних засобів під впливом фізичного та морального зношування, а та­кож наступного відшкодування його шляхом відрахування визна­чених грошових сум, які включаються до собівартості продукції. Ці відрахування називаються амортизаційними, а фонд, який во­ни поповнюють, - амортизаційним фондом.

 

 

На рис. 1.8 і 1.9 у найпростішому вигляді показане поступове знецінення балансової вартості основних засобів і накопичення зносу.

Поняття «Амортизація» визначено п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби» [30] як систематизований розподіл вартості, яка аморти­зується, тобто первісної чи переоціненої вартості необоротних активів протягом терміну їх корисного використання за вираху­ванням ліквідаційної вартості - коштів, які можна залучити шля­хом продажу виведених з експлуатації об'єктів. Знос необорот­них активів - це сума амортизації об'єкта необоротних активів з початку їх корисного використання. Таким чином, щомісяця на­раховується амортизація, а накопичується знос. Об'єктом амор­тизації є основні засоби (крім землі і незавершених капітальних інвестицій, вартість яких не підлягає амортизації).

В економічній теорії амортизація - це систематизований розподіл вартості основних фондів протягом строку їх корисної експлуатації. Проте говорити про амортизацію вартості можна тільки стосовно основних фондів. Якщо вони представляють со­бою натурально-речову форму засобів праці, то амортизувати можна їх вартість. Самі основні фонди підлягають старінню, а не амортизації. Основні засоби представляють собою вартісне вира­ження засобів праці. У зв'язку з таким їх розумінням про посту­пове перенесення вартості цілком можна говорити як про аморти­зацію основних засобів. Отже, у контексті економічного змісту терміна «основні засоби» можна говорити про амортизацію осно­вних засобів. В економічній теорії частина суми вартості основ­них фондів, яка переноситься на вартість продукції, що виготов­ляється, називається амортизаційними відрахуваннями. Про амортизаційні відрахування в економічному їх змісті сказано у ст. 3акону про оподаткування прибутку. Проте в інших нормах цього Закону мова йде про амортизацію основних фондів, а не про на­рахування амортизаційних відрахувань. На жаль, стандарти бух­галтерського обліку термін «амортизаційні відрахування» не ви­користовують. Може, бажано було би, щоб у законах і норматив­них документах економічні терміни використовувалися б у від­повідності з їх змістом.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк експлуатації, то кожна з цих частин може ро­зглядатися як окремий об'єкт основних засобів (п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби» [30]), для яких можна встановлювати різні строки експлуатації. Амортизація нараховується на кожний об'єкт основних засобів щомісяця протягом усього строку його корисного використання. Термін корисного використання об'єкта встановлюється підприємством із урахуванням: очікуваного строку використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичного чи морального зносу, що передбачається; правових або інших обмежень стосовно тер­мінів використання об'єкта тощо. Нарахування амортизації при­зупиняється на період його реконструкції, модернізації, модерні­зації, дообладнання і консервації.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для ко­рисного використання.

Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переве­дення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дооблад­нання, консервацію.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відобража­ють збільшенням суми витрат підприємства та зносу основних засобів.

Одночасно на суму нарахованої амортизації об'єктів зовніш­нього благоустрою та житлових будинків, які знаходяться на ба­лансі житлово-комунальних організацій, що відносяться до сфери управління органів місцевого самоуправління і місцевих органів виконавчої влади, а також автомобільних доріг загального корис­тування, збільшуються доходи цих підприємств і організацій зі зменшенням додаткового капіталу, а при його недостатності - статутного капіталу.

При переоцінці об'єкта основних засобів переоцінюється і сума зносу або накопиченої амортизації. Переоцінена сума зносу (накопиченої амортизації) визначається помноженням суми зносу (накопиченої амортизації) на індекс переоцінки (п. 36.3.3 П(С)БО 7 «Основні засоби» [30]).

 

 

Сума зносу (накопиченої амортизації) збільшується при втраті від зменшення корисності об'єктів основних засобів і зменшується, якщо причини зменшення корисності перестають існувати (п. 31, 32, п. 36.3.6 П(С)БО 7 «Основні засоби» [30]).

При списанні об'єкта основних засобів списується і сума зно­су (п. 34, п. 36.3.4 П(С)БО 7 «Основні засоби» [30]).

При частковій ліквідації об'єкта сума зносу зменшується на суму ліквідованої частини об'єкта (п. 35 П(С)БО 7 «Основні за­соби» [30]).

1.6.1. Методи нарахування амортизації основних засобів

Сучасні проблеми нарахування амортизації полягають, з од­ного боку, у задоволенні об'єктивної необхідності відтворення основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, з другого, - у поповненні Держбюджету.

Систему створення та використання амортизаційних відраху­вань регулюють нормативно-правові акти.

Підприємства самостійно встановлюють за кожним об'єктом основних засобів порядок нарахування амортизації, на суму якої зменшується фактично отриманий підприємством прибуток у ре­зультаті його фінансово-господарської діяльності.

Метод нарахування амортизації вибирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання еко­номічних вигод від його використання, тобто потенційної мож­ливості отримання підприємством грошових коштів від викорис­тання об'єкта (п. 1 [30]). Якщо очікуваний спосіб отримання еко­номічних вигод змінюється, то вибирається інший метод нараху­вання амортизації.

П(С)БО 7 «Основні засоби» пропонує проводити нарахуван­ня амортизації основних засобів (крім інших необоротних акти­вів) із застосуванням таких методів:

-  прямолінійного;

-  виробничого;

-  кумулятивного;

-  прискореного зменшення залишкової вартості;

-  зменшення залишкової вартості.

- підприємство може застосовувати норми і методи нараху­вання амортизації основних засобів, які передбачені податковим законодавством (податковий метод).

Розглянемо кожен з них.