2.1. Нормативні вимоги до суспільних форм поведінки : Конфліктологія : B-ko.com : Книги для студентів

2.1. Нормативні вимоги до суспільних форм поведінки

• В англійській мові поняття «нормальний» відповідає звичайному, регулярному, сталому зразку. В сучасній літературній мові поняття норми відповідає встанов­ленню міри, розміру, стандарту чого-небудь. Переклад значення норми з латинської «norma» відповідає по­няттю «правило», «міра». Тепер у поняття норми вкла­дається сенс найбільш стійких форм відносин (взаємо­стосунків).

• Характерною особливістю поняття норми поведінки, відносин, стану ще з античних часів була конкретиза­ція певних канонів і правил, що лімітують поведінку людини відповідному соціальному середовищу.

 

• Індивідуальна норма поведінки завжди конкретна і специфічна, але вона не існує як окреме явище, без зв'язку із суспільством. У дійсності не існує людини стандартизованої за всіма моральними, етичними і правовими параметрами.

Трудова поведінка — це виконавча сторона трудової діяльності, зовнішній її прояв.

2.2. Характеристика особливостей індивідуальної трудової поведінки

2.3. Справедливість як основа

СОЦІАЛЬНО-СЕРЕДОВИЩНОГО СКЛАДУ НОРМИ

Базовим фактором зберігання рівноваги як інваріант­ної форми норми її оцінки на різних соціальних рівнях організації суспільних стосунків є поняття справедливос­ті, або фактора справедливості в стосунках між людьми. Фактор справедливості у взаємовідносинах будується на двох діях: дати і отримати. Для зберігання рівноваги в стосунках необхідно як давати, так і отримувати. Альтруїзм і егоїзм — це соціальні форми поведінки, які часто протиставляються як взаємопротилежні, яв­ляються породженням суспільних відносин і виразом конкретних форм життя людей.