7.4. Формування оптимального соціально-психологічного клімату в колективі

Все наше свідоме життя так чи інакше проходить у стосунках з іншими людьми. Давно помічено, що людина в групі поводиться не так, як на самоті. Група впливає на особу в біль­шості випадків позитивно. Відбувається це тому, що об'єднання людей — не проста сума індивідуальностей, а психологія гру­пи — це не середньоарифметичне індивідуальних свідомостей.

В умовах групи підвищується витривалість до больових від­чуттів, знижується чутливість до шумів приблизно на 30 %. У групі виявляються такі соціально-психологічні явища, як наслі­дування, навіювання, «психологічне зараження», спільні групові емоції.

Кожна людина на виробництві входить до складу того чи ін­шого первинного колективу (бригади, відділу). Первинний коле­ктив, це такий, у якому, як вважав А. С. Макаренко, окремі його члени перебувають у постійному діловому контакті. Люди в пер­винних колективах добре знають один одного і, як правило, пра­цюють у спільному приміщенні, або на одному об'єкті.

У первинному колективі колектив і особа роблять безпосеред­ній взаємний вплив. Тут відбуваються ті соціально-психологічні явища, від яких залежить емоційне самопочуття та емоційний клімат усього колективу.

Під психологічним кліматом розуміють ту емоційно-психоло­гічну атмосферу, яка створюється внаслідок ставлення людей до виробничого середовища (до умов праці, знарядь виробництва та ін.).

У житті кожного виробничого (трудового) колективу виникає незліченна кількість ситуацій, які можуть потягти за собою певне зрушення в психологічній атмосфері. Наприклад, небажано мати «незамінних» працівників, які були б на особливому становищі в колективі, на відміну від його інших членів.

Такі ситуації ускладнюють керівництво підлеглими, бо проти­ставляють «незамінних» осіб іншим членам колективу. Якщо та­кий «незамінний» працівник йде у відпустку або звільняється, це може викликати погіршення взаємовідносин у колективі.

Ніхто не стане заперечувати, що на результати виробничої діяльності в колективі впливають не тільки рівень організації праці, її фондо- та енергоозброєність, а й стан психологічного клімату.

Соціально-психологічний клімат колективу в кінцевому раху­нку — продукт усієї системи соціальних відносин суспільства і специфічного соціального мікросередовища тієї чи іншої конкре­тної організації, підприємства або установи. Природно, що гли­бокі соціальні та соціально-психологічні корені клімату колекти­ву полягають у багатогранній життєдіяльності всього суспільства і є суттєвою передумовою розвитку й формування здорової духо­вної атмосфери.

Разом з тим соціально-психологічна атмосфера колективу не є автоматичним наслідком соціального та науково-технічного про­гресу, не витікає стихійно, сама собою лише з успіхів та досяг­нень виробництва.

ЦЕ ПОЯСНЮЄТЬСЯ РЯДОМ ОБСТАВИН:

По-перше, тим, що зв'язок соціально-психологічного клімату колективу з усіма формами прогресу має не безпосередній, а досить складний, опосе­редкований, у тому числі і структурою внутрішньо-колективних відносин, характер

По-друге тим, що соціальний і науково-технічний прогрес супроводжуєть­ся досить багатогранними і достатньо протилежними за своїм характером соціально-психологічними наслідками. Останнє пов'язане зі зростанням складності, темпів та ритмів, а відповідно — і психологічної напруженості праці та й усієї життєдіяльності людей. Постійно зростає рівень вимог до соціально-психологічної культури міжособистістних відносин, до яких людина може опинитися з тих чи інших причин психологічно не достатньо підготовленою

Не можна при цьому не врахувати реальність існування і ви­значеної категорії осіб, не тільки не зацікавлених у сумлінній пра­ці, а й здатних здійснювати негативний вплив на оточуючих.

З усього сказаного випливає необхідність усвідомленої актив­ності, спрямованої на формування, підтримку та регулювання сприятливого соціально-психологічного клімату колективу.

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ УСВІДОМЛЕНОЇ АКТИВНОСТІ

— підвищення активності самих членів колективу в створенні найбільш сприятливої соціально-психологічної атмосфери сумісної діяльності

— цілеспрямованої роботи керівництва й організації первинного колективу в цілому, спрямованої на оптимізацію клімату

— поєднання практичного досвіду із сучасними досягненнями науки, в да­ному випадку — соціальної психології. По суті, це передбачає введення со­ціально-психологічних розробок, зокрема методів діагностики і регуляції соціально-психологічного клімату колективу, в практику виробництва

Соціально-психологічний клімат колективу може і повинен бути результатом цілеспрямованої роботи керівника і всього ко­лективу.

Одним з напрямів, що допомагають створенню сприятливого психологічного клімату, є організація людей у виробничі колек­тиви на основі їхньої психологічної сумісності, під якою розумі­ється психологічна близькість партнерів, взаємна симпатія, схо­жість їхніх характерів, спільність інтересів та нахилів. Єдність інтересів, взаємодопомога в колективі відіграють величезну роль у ставленні людей один до одного, створюють «настрій» у взає­минах. Часто цій важливій обставині не надають серйозного зна­чення.

Створення сприятливого соціально-психо