11.2.4. Нове в теоріях лідерства

В основі розглянутих традиційних та ситуаційних кон­цепцій лідерства лежить передбачення про те, що лідерство та його управлінський ефект можуть бути виміряні та легко визна­чені. На жаль, на практиці це не завжди так. Потреба в розробці нових підходів до вивчення лідерства були викликана й тим, що традиційні та ситуаційні підходи робили односторонній опір або на риси та поведінку лідера, або на ситуацію, в якій він вибирав потрібний йому стиль. Тому концепції лідерства, що з'явилися останнім часом, намагаються об'єднати ці дві добре вивчені сто­рони, провести ситуаційний аналіз ефективного лідерства як су­купності лідерських рис та їх проявлення в поведінці.

Тут можна виділити три основні підходи: концепцію атрибу­тивного лідерства, концепцію харизматичного лідерства, концеп­цію перетворюючого лідерства.

Концепція атрибутивного лідерства (причинно-наслідковий підхід) спирається на теорію атрибуції, що пояснює причинно- наслідковий зв'язок між тим, що відбулося, та тим, що люди вважають причиною того, що відбулося. Такий підхід передба­чає, що знання причин, які створили ситуацію, підсилює лідерсь­ке розуміння та спроможність передбачити реакцію людей на си­туацію. Концепції та моделі, що були розроблені на цій основі, намагаються відповісти на питання, чому люди поводяться так чи інакше. При цьому враховується й те, що в більшості випадків лідер не має можливості безпосередньо контролювати роботу підлеглого.

Концепція харизматичного лідерства передбачає наявність у лідера харизми. Харизма є формою впливу на інших шляхом осо- бистісної привабливості, що зумовлює підтримку та визнання лі­дерства. Отже, харизматичним вважається той лідер, який внаслі­док своїх особистісних якостей спроможний глибоко впливати на послідовників. Лідери цього типу відчувають сильну потребу у владі та переконані в моральній правоті того, в що вони вірять. Дослідники засвідчують, що в харизми є й негативна сторона: вона пов'язана з узурпацією власної влади та повним фокусом лідера на самого себе, а позитивна пов'язана з опором на владу, що розділя­ється за тенденцією до делегування частини її послідовникам.

Концепція перетворюючого лідерства або лідерство для змін, схожа з концепцією харизматичного лідерства, але тракту­ється дещо інакше. Лідер-реформатор мотивує послідовників шляхом підвищення рівня їх свідомості важливості та цінності поставленої мети, створення атмосфери довіреності. Модель пе­ретворюючого, або реформаторського, лідерства передбачає на­явність у лідера та послідовників певної поведінки, що придатна до творчого рішення проблеми в кризовій ситуації. Від послідо­вників не вимагається сліпе слідування за лідером, а критична оцінка тих можливостей, що постають, та свідомий підхід до своїх дій.

Однак, оскільки атмосфера довір'я розвиває сильну взаємоза­лежність між лідером та послідовниками, то виникає серйозна небезпека того, що керівник підпорядковується підлеглим або створить біля себе коло згодних.

Отже, кожна концепція має в собі правильні припущення та положення. Це свідчить, що однобічно жодне поняття трактувати не можна. Тому всі підходи та концепції лідерства є важливими в вивченні поняття та значення лідерства як окремого феномену.

Лідеру, щоб діяти ефективно, потрібно цій справі вчитися, а організації, щоб вижити, потрібні ефекти­вні лідери.

Лідерство — це не управління. Управління концентрує увагу на тому, щоб люди робили справу правильно, а лідерство — на тому, щоб люди робили правильні справи.

Відмінність між лідером та менеджером проводиться за бага­тьма позиціями.

ВІДМІННІСТЬ МІЖ МЕНЕДЖЕРОМ ТА ЛІДЕРОМ

Менеджер

Лідер

Адміністратор

Іноватор

Доручає

Запалює

Працює за цілями інших

Працює за своїми цілями

План — основа дій