12.4. Управління стресами

Дуже часто перед менеджерами різних рівнів виникає питання: як управляти, щоб підвищити продуктивність праці й знизити рівень стресу? Ідеальним буде такий стан, коли продук­тивність праці знаходиться на високому рівні, а стрес на макси­мально низькому.

Багато керівників не вміють знайти в своєму житті чіткий ба­ланс між роботою й іншими радощами життя, не володіють мис­тецтвом відключатись від службових проблем.

Останніми десятиліттями серед керівних працівників пошири­лися симптоми «роботоголізму». Тому стреси, від яких стражда­ють менеджери, спричиняють агресивність і спустошують, роб­лять рутинним особисте й сімейне життя.

ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ СПОСОБИ УПРАВЛІННЯ СТРЕСАМИ

• Вольовий контроль за станом свого організму на основі опанування мето­дів аутотренінгу, послідовної м'язової релаксакції (розслаблення і напру­ження м'язів)

• Свідома зміна процесів сприйняття й оцінки ситуації (заперечення — ухи­лення від сприйняття негативної інформації; витіснення — забування чи пе­реключення на інше; прийняття обставин такими, які вони є; заміщення не­досяжної мети реальною; раціоналізація — навіювання думок про мало- значущість проблеми

• Емоційно-психологічна розрядка за допомогою сну, сліз, розмови з іншими людьми, обмеженого прийому алкоголю, розваг, фізичних вправ тощо

• Зміна позиції щодо проблеми (зниження вимог і претензій до себе та до інших, передовірення вирішення проблеми іншим; ігнорування проблеми

ЛЮДИ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ВІД НАДМІРНОГО СТРЕСУ НА РОБОТІ, МОЖУТЬ ЗАСТОСУВАТИ ТАКІ МЕТОДИ:

• розробити систему пріоритетів у своїй роботі: «маю зробити сьогодні», «зробити пізніше, на тому тижні» і т. д.

• навчитися говорити «ні», коли досягнуто рубіж, після якого вже неможли­во взяти на себе більше роботи

• налагодити особливо ефективні і надійні відносини з менеджером: зрозумі­ти його проблеми і допомогти йому зрозуміти Ваші

• не погоджуватися з менеджером або будь-ким, хто починає встановлювати суперечливі вимоги

• обговорити причини почуття нудьги або відсутності інтересу до роботи зі своїм менеджером

ЧИННИКИ ЗНИЖЕННЯ ВІРОГІДНОСТІ СТРЕСУ

• Дотримання належного режиму харчування

• Дотримання здорового способу життя, підтримка фізичної форми підтрим­ка фізіологічної норми

• Досягнення загальної рівноваги (духовної гармонії) в житті

Негативний вплив стресу можна ліквідувати за допо­могою самоуправління та застосування певних управлін­ських рішень.

ПРАВИЛА УСУНЕННЯ СТРЕСУ В ПРОЦЕСІ САМОУПРАВЛІННЯ

• Оцінити свій власний стан та результати своєї діяльності

• Конкретизувати систему своєї роботи

• Не погоджуватися із суперечливими вимогами до себе та до своєї роботи

• Не погоджуватись на виконання нової роботи (завдання), якщо не заверше­на попередня

• Підтримувати доброзичливі стосунки з керівником

• Інформувати керівника про нечітко сформульоване ним завдання

• Поліпшувати стосунки з членами колективу, формальними та неформаль­ними групами

• Не скаржитися

• Обмірковувати кожен свій крок

• Вміло організовувати свій відпочинок

• Вивчати психологічну літературу та застосовувати отримані знання на практиці

Академік І. П. Павлов установив, що для значного зниження стресу необхідно враховувати біологічно зумовлену структуру людини, яка визначається різним співвідношенням двох основ­них нервових процесів — збудженням і гальмуванням, які мо­жуть бути сильними або слабкими, рухомими або інертними, врі­вноваженими або неврівноваженими.

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ІНШИМИ ЛЮДЬМИ

• Оцініть здібності, діапазон знань своїх підлеглих, їх ставлення до роботи

• Визначте потреби і схильності ваших працівників

• Вибирайте обсяг і тип робіт відповідно до здібностей, потреб і навичок працівників

• Дозволяйте вашим працівникам відмовлятися від виконання будь-якого за­вдання, якщо в них є для цього обґрунтовані підстави

• Чітко опишіть конкретні зони повноважень, відповідальності і виробничих завдань

• Надавайте підлеглим повну характеристику майбутньої роботи та пояс­нюйте необхідність її виконання

• Удосконалюйте комунікації

• Сприяйте підвищенню кваліфікації підлеглих та розвитку їхніх здібностей

• Використовуйте стиль лідерства, який відповідає вимогам конкретної ситуації

• Не приховуйте виробничо-господарської інформації

• Забезпечте належну винагороду за ефективну роботу

• При необхідності сприяйте працівникам у зміні робочих місць

• Виступайте в ролі наставника по відношенню до ваших підлеглих, розви­ваючи їхні здібності, і обговорюйте з ними складні питання

Надмірний стрес може бути викликаний дуже великим або дуже малим обсягом роботи, конфліктом ролей та їхньою неви­значеністю, нудьгою, фізичними факторами і різними подіями особистого характеру.

Особливе місце займає біологічно зумовлена підструктура особистості: темперамент, сила, рухомість, врівноваженість.

Емоційна врівноваженість — це контроль менеджером своїх емоційних проявів. У цьому зв'язку емоційна врівноваженість є умовою підвищення працездатності менеджера, його ділової ак­тивності. Не менш важливо для менеджера опанувати засобами емоційного розвантаження: прийомами м'язової релаксації, ауто­тренінгом та ін.

З емоційною врівноваженістю тісно пов'язаний термін «стре- совитривалість». Навіть у добре керованих системах повсякден­но виникають ситуації, які викликають стрес. Керівник відчуває стрес внаслідок того, що йому не вистачає часу для виконання всього обсягу запланованої роботи; коли ситуація стає неконтро- льованою, коли необхідно терміново обрати одну з кількох не кращих альтернатив, коли виникає конфлікт ролей або їх неви­значеність. Крім того, життєдіяльність людини не обмежується тільки працею, і причини багатьох стресових ситуацій — поза роботою. Вміння впоратися з власною напруженістю, максима­льно зменшити прояви стресових симптомів, уникнути дистресу є професійно необхідним. Низька власна стресовитривалість ке­рівника породжує ланцюг стресів у колективі.

Серед численних рекомендацій щодо підвищення рівня стре- совитривалості спеціалісти рекомендують такі, як необхідність вести розмірене життя, вміти відключатися від службових про­блем, мати почуття гумору та ін.

Негативний вплив стресу можна ліквідувати за допомогою самоуправління та застосування певних управлінських рішень. Для усунення стресу в процесі самоуправління працівник пови­нен: оцінити свій власний стан та результати діяльності; конкре­тизувати систему своєї роботи; не погоджуватися із суперечли­вими вимогами до нього та до своєї роботи.

Стрес стає звичною справою

Вчені (фахівці Компанії Ipsos-Reid) з'ясували, як часто й з яких причин жителі десяти країн світу зіштовхуються зі стресом, повідомляє Washington ProFile.

Як виявилося, найбільш напружене життя в Німеччині. 51 % німців кожний день по декілька разів переживають сильний стрес. В Австралії таких 41, в Італії — 40 %.

Більшість жителів інших країн хвилюються приблизно також часто — на щоденні стреси скаржаться 39 % американців, по 38 — британців, канадців і французів, 35 % — південнокорейців.

Найменш травмуючий вплив будні роблять на іспанців (29 %) і особливо на мексиканців (15 %). Через стрес найчастіше життя виходить з-під контролю в жителів Великої Британії (51 % бри­танців заявили, що подібне відбувається «часто» або «постійно»).

У Франції аналогічні проблеми переживають 45 %, в Іспанії й Південній Кореї — 39 у США й Австралії — 28 у Мексиці — 34 в Італії — 31 у Німеччині — лише 28 %.

Опитаним також було запропоновано назвати головні причи­ни стресу. Як виявилося, для німців такими є робота (37 %). В Австралії цю причину назвали 35 %, в Іспанії — 34 в Італії й Південній Кореї — 33 в Канаді — 32 у Франції — 30 у США й Великій Британії — 26 у Мексиці — 20 %. Мексиканців (38 %) найбільше хвилює стан особистих фінансів. У США це голо­вний подразник для 34 %, у Великобританії — для 32, у Фран­ції — для 30, у Канаді й Південній Кореї — для 28, в Австра­лії — для 27, в Італії — для 19, у Німеччині — для 18, в Іспа­нії — для 15 %.

Жителі Німеччини — на першому місці за ступенем занепо­коєння за своє здоров'я (25 %). В Італії аналогічні проблеми провокують стрес у 23 %, у Франції й Іспанії — в 20, у Канаді — в 19, у США й Мексиці — в 15, в Австралії — в 14, у Південній Кореї — в 13 %. Найбільші проблеми в сімейному житті — в авс­тралійців. 24 % з них скаржаться на стреси, що виникають через сімейні безладдя. У Великій Британії та Італії на подібну причи­ну стресу скаржаться 19 %, у Південній Кореї — 17, в США — 16, у Німеччині — 15, у Канаді й Італії — 13, у Мексиці — 12 %.

 

Шема

 

СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ КОНФЛІКТАМ

План

13.1. Взаємодія людини та організації.

13.2. Особистісні основи поведінки людини в організаційному оточенні.

13.3. Стратегія управління персоналом.

13.4. Кадрова та соціальна політика фірми.

Література: 1, 2, 11,18, 20, 33, 37, 50.

Базові поняття: організаційне оточення; прихильність; стимулюючий вплив; вірування; дисципліна; самодисципліна; норми та цінності організації'; мімікрія; стратегічне управ­ління персоналом; конформізм; компетенція персоналу; управ­ління людськими ресурсами; управління компетенцією; управління персоналом; організаційна культура.