4.7. Організація розрахунків із заробітної плати та стипендійчерез банківські пластикові картки

На сьогодні актуальним є виплата заробітної плати працівникамза допомогою банківських платіжних карток.

Провідну позицію в Україні і за кордоном займають банківськіплатіжні картки міжнародних платіжних систем Visa і MasterCard.Ще в нашій державі працюють платіжні системи НСМЕП (Націона-льна система масових електронних платежів) і УкрКарт.

НСМЕП функціонує виключно на території України на основістарт-карток (пластикових карток, в які як носій інформації вбудо-вано електронний чип). Платіжні картки НСМЕП — інструмент ви-ключно платіжний і кредитні операції з їх використанням немож-ливі.

УкрКарт — член міжнародних платіжних систем Visa іMasterCard і позиціонує себе як малобюджетну альтернативу картко-вим продуктам відповідних платіжних систем. На особливу увагу за-слуговує картковий продукт Maestro, який обслуговують системи Ук-рКарт і MasterCard.

За видом власності банківські платіжні картки поділяються наособисті (видаються фізичній особі, яка має право розпоряджатисякартрахунками на власний розсуд) та корпоративні (видають суб'єктупідприємницької діяльності або його довіреному представникові).

Відповідно по п. 1.5 Положення про порядок емісії платіжнихкарток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого пос-тановою НБУ від 19.04.2005 р. № 137, особисту платіжну картку банкемітує на ім'я клієнта — фізичної особи, яка не є суб'єктом підприє-мницької діяльності

На ці картрахунки може бути зараховано: заробітну плату, сти-пендію, пенсію, соціальні допомоги, авторські гонорари, страхові ви-плати за договорами страхування тощо.

Поповнювати банківський картрахунок можна:

готівкою через каси банків і банкомати, які підтримують цюфункцію;

коштами з інших своїх рахунків;

кредитними грошима;

відсотками, нарахованими на залишок коштів на картрахунку;

коштами з рахунків інших осіб за їх дорученням.

Фізична особа вправі розпоряджатися картрахунком як завгод-но, наприклад, оплачувати комунальні й інші послуги; розраховува-тися за придбаний товар; перераховувати кошти на рахунки іншихосіб; одержувати готівку в касах банків, інших фінансових установ,торговців або через банкомати.

Ст. 24 Закону про оплату праці дозволяє виплачувати заробітнуплату працівникам через установи банків на зазначені ними рахунки.Для цього підприємству необхідно врахувати, що:

для виплати заробітної плати в безготівковій формі слід отри-мати письмову згоду працівника;

банківські послуги, пов'язані з такими виплатами, має опла-чувати установа.

Після прийняття рішення щодо видачі заробітної плати в безго-тівковій формі й обравши банк-емітент банківської платіжної картки,установа повинна заручитися згодою працівників. Найзручніше, якщовони напишуть заяву на відкриття карткового рахунка і виплату заро-бітної плати в безготівкові формі або в бухгалтерії буде складеносписок бажаючих одержувати заробітну плату через платіжну картку,а співробітників ознайомлять з ним під підпис. Потім необхідно ви-дати наказ про виплату заробітної плати в безготівкові формі.

Для того щоб реалізувати зарплатний картковий проект, бюд-жетна установа підписує з банком договір і забезпечує підписання до-говорів між банком і працівниками.

Згідно з п. 2.5 Положенням про порядок емісії платіжних картокі здійснення операцій з їх застосуванням, перед підписанням догово-ру працівників ознайомлюють з умовами одержання і використаннякарток (тарифи, правила тощо). Цю інформацію банк повинен викла-сти в зрозумілій формі й розмістити в доступному для клієнтів місці(на вимогу клієнта інформація може бути в письмовому або елект-ронному вигляді).

Для відкриття працівникам картрахунків довірена особа підпри-ємства подає до банку такі документи:

паспорт або документ, що його заміняє, а також документ,який підтверджує повноваження довіреної особи;

документи (або копії, завірені в установленому порядку), напідставі яких банк може ідентифікувати юридичну особу (підт-вердити держреєстрацію, а також визначити назву, місцезна-ходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, реквізитибанківського рахунка підприємства);

заяву юридичної особи про відкриття поточних рахунків накористь фізичної особи;

перелік фізичних осіб із зазначенням прізвища, ім' я, по бать-кові та ідентифікаційного номера кожної фізичної особи, за-тверджений підписом керівника і скріплений печаткою підп-риємства.

Коли весь пакет документів зібрано і підписано договір, праців-никам відкривають картрахунки і видають пластикову картку, а разомз нею — конверт з PIN-кодом.

По закінченні строку дії платіжної картки (він є в договорі збанком і на самій картці) працівники повертають її до банку для про-довження або заміни. Інакше картка автоматично перестане працю-вати після закінчення останнього дня місяця року, зазначеного на їїлицьовій стороні, і зняти гроші з картки вже не вдасться. У разі розір-вання (припинення строку дії) договору про надання та використаннябанківської картки за заявою власника картрахунка кошти, що зна-ходяться на ньому, перераховують на інші банківські рахунки влас-ника або видають йому готівкою. Врахуйте, що правила обслуго-вування банківських платіжних карток кожного банка-емітента частовідрізняються, тому слід уважно їх вивчати, відкриваючи рахунок, акраще — мати примірник для себе.

Процедура перерахування заробітної плати залежить від умов,записаних у договорі на банківське обслуговування підприємства. На-приклад, вони можуть бути такими. За 1-2 дні до видачі заробітноїплати до банку подають відомість (реєстр) розподілу заробітної пла-ти. Форму вищезазначеної відомості банки розробляють самі. Її скла-дають в електронній формі й передають до банку електронною по-штою або у вигляді файлу на диску. Крім того, знадобиться іпаперовий варіант відомості, який підписують керівник з головнимбухгалтером, а також завіряють печаткою підприємства.

У день видачі заробітної плати або дещо раніше (знову-таки всезалежить від умов банківського договору) необхідно подати до банкудекілька платіжних доручень: на перерахування заробітної плати, наоплату комісійної винагороди банку за перерахування заробітної пла-ти, на перерахування ПДФО і внесків до Пенсійного фонду та фондівсоціального страхування. Установа зобов'язана інформувати співро-бітників про зарахування коштів на їх картрахунки.

Банки залежно від умов договору можуть справляти комісію абоза зняття готівки, або за поповнення картрахунка. Комісійні при знят-ті можуть відрізнятися залежно від того, де знімають гроші: в устано-ві обслуговуючого банку (банкоматах) чи банків-партнерів, у мережіінших українських банків (банкоматах), у мережі закордонних банків,на території України чи за її межами тощо.

Зазначимо, що така форми оплати має позитивні моменти дляобох сторін. Установі не потрібно зберігати великих сум готівки, де-понувати зарплату, та й сам процес її видачі спрощується. А працівни-ки, у свою чергу, коли завгодно можуть зняти з картрахунка в банко-матах або в касах банків будь-яку суму готівки, їм зручно робитипокупки в магазинах, а на залишок грошей на рахунку банк нараховуєвідсотки.

Питання для самоконтролю

Розкрийте сутність, види та форми заробітної плати.

Висвітліть порядок нарахування заробітної плати працівникам таутримань з неї.

Визначте підстави та черговість утримань із заробітної плати.

Назвіть види та порядок нарахування виплат з розрахунку серед-ньої заробітної плати, доплат і надбавок.

Аналітичний та синтетичний облік розрахунків з оплати праці, ро-зрахунків по страхуванню.

Особливості виплати заробітної плати через банківські платіжнікартки.

Визначте порядок документування та відображення в обліку роз-рахунків із стипендіатами.

МОДУЛЬ 2ОБЛІК АКТИВІВ ТА ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Розділ 5. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ5.1. Поняття, класифікація та оцінювання основних засобів

Основним результатом діяльності бюджетних установ є послуга.Для надання послуг різного характеру бюджетні установи повиннімати насамперед засоби праці, оскільки саме вони є визначальним іс-тотним елементом у процесі надання послуг. У бухгалтерському об-ліку бюджетних установ засоби праці виокремлюються в самостійнийоб'єкт обліку, що має назву „необоротні активи".

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку ін-формації про необоротні активи визначені в Інструкції з обліку основ-них засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, зат-вердженій ДКУ від 17.07.2000 р. № 64 (додаток Ж).

Необоротні активи — це матеріальні та нематеріальні активи,які належать установі та забезпечують її функціонування і строк кори-сної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.

У складі необоротних активів обліковуються: земельні ділянки,капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, переда-вальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, транспортнізасоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарськийінвентар, обчислювальна техніка, музейні цінності виставок, бібліо-течні фонди, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, бі-лизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди,природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого викори-стання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, правакористування природними ресурсами, майном, об'єктами промисло-вої власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривало-го використання.

Необоротні активи бюджетних установ складаються з:

основних засобів;

інших необоротних матеріальних активів;

нематеріальних активів.

Основні засоби — це необоротні активи, що мають матеріальнуформу і вартість яких становить понад 1000 гривень за одиницю(комплект).

До складу основних засобів бюджетних установ включено:

земельні ділянки;

капітальні витрати на поліпшення земель;

будинки та споруди;

машини та обладнання;

транспортні засоби;

інструменти та інвентар;

багаторічні насадження;

інші основні засоби.

Крім того, в п. 6 вищезазначеної Інструкції наведено перелік ма-теріальних цінностей, які підлягають зарахуванню до складу основ-них засобів незалежно від вартості:

сільськогосподарські машини та знаряддя;

будівельний механізований інструмент;

робочі та продуктивні тварини;

усі види засобів пересування, призначені для переміщеннялюдей і вантажів;

документація з типового проектування.

До основних засобів належать сценічно-постановочні засобивартістю більше 10 гривень (декорації, меблі та реквізит, бутафорія,театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття).

Не належать до основних засобів матеріальні цінності незалеж-но від вартості:

знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.);

бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг ітимчасові будівлі в лісі зі строком експлуатації до двох років(пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майс-терні, бензозаправки та ін.);

спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для се-рійного і масового виробництва певних виробів або для виго-товлення індивідуальних замовлень);

спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні речі;

формений одяг, призначений для видачі працівникам установи;

тимчасові нетитульні споруди, пристосування і пристрої, ви-трати на зведення яких включаються до собівартості будіве-льно-монтажних робіт;

тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на скла-дах або для здійснення технологічних процесів;

предмети, призначені для видачі напрокат;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутровізвірі, сім' ї бджіл.

У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються ос-новні засоби, розподіляється на:

балансову вартість;

первісну вартість;

відновлювальну вартість.

Балансова вартість — це вартість, за якою основні засобивключаються до Балансу після вирахування суми нарахованого зносу.

У бухгалтерському обліку основні засоби відображаються запервісною вартістю, до якої включаються всі фактичні витрати,пов'язані з їх придбанням, спорудженням і виготовленням, або за ві-дновною (первісною вартістю, зміненою після індексації).

Первісна вартість — це вартість, що історично склалася, тобтособівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудженнята виготовлення.

Відновлювальна вартість — це первісна вартість, змінена післяпереоцінювання. Зміна первісної (відновлювальної) вартості основнихзасобів проводиться у випадках індексації їх первісної вартості відпо-відно до чинного законодавства, а також при добудові, дообладнанні,реконструкції, частковій ліквідації відповідних об' єктів та модерніза-ції, яка призвела до додаткового укомплектування основних засобів.

Витрати, пов'язані з придбанням основних засобів, відобража-ються за кодом економічної класифікації витрат 2110 „Придбання об-ладнання та предметів довгострокового використання".

При цьому Інструкцією з обліку основних засобів та інших не-оборотних активів бюджетних установ № 64 визначено, що не відно-сяться на збільшення первісної вартості основних засобів:

витрати на наймання транспорту для перевезення основних засо-бів. Ці витрати відносяться на фактичні витрати установи та відо-бражаються за кодом економічної класифікації витрат 1135 „Опла-та транспортних послуг і утримання транспортних засобів";

суми ПДВ, сплачені при придбанні основних засобів. Залежно відджерела придбання суми ПДВ відносяться:

на витрати установи та відображаються за КЕКВ 2110 ,Дрид-бання обладнання і предметів довгострокового використан-ня" — при придбанні основних засобів за рахунок коштів за-гального фонду кошторису;

до складу податкового кредиту — при придбанні основнихзасобів за рахунок коштів спеціального фонду. При цьому су-ми ПДВ, сплачені при придбанні основних засобів, бюджетнаорганізація відносить до складу податкового кредиту тільки втому випадку, якщо вона зареєстрована як платник ПДВ. Як-що ж вона не є платником ПДВ, такі суми відносяться на ви-трати установи за КЕКВ 2110 „Придбання обладнання і пред-метів довгострокового використання".

Згідно з Інструкцією № 64, зміна первісної вартості основнихзасобів може відбуватися у випадках:

а)         індексації (переоцінювання), що проводитися щорічно згідно з ін-дексом інфляції року та відповідно до порядку, передбаченогоп.п. 8.3.3 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку під-приємств";

б)         добудування, дообладнання, реконструкції та модернізації, щоспричинили додаткове укомплектування основних засобів;

в)         часткової ліквідації відповідних об'єктів.

Зміна вартості основних засобів після проведення індексації не єпідставою для переведення їх на інший субрахунок. Зміна первісноївартості основних засобів не є додатковим доходом установи і не на-лежить до доходів.

Основні засоби бюджетних установ переооцінюються тимчасо-вою комісією з переоцінювання, яка назначається наказом керівникаустанови. До її складу входять:

заступник керівника установи (голова комісії);

головний бухгалтер чи його заступник;

керівники груп обліку (в установах, які обслуговуютьсяцентралізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухга-лтерії, які обліковують основні засоби;

особи, на яких покладена відповідальність за збереження ос-новних засобів;

інші посадові особи (на розсуд керівника установи).

Комісія переоцінює кожну окрему одиницю основних засобів і

встановлює нові ціни. Встановлені ціни на однотипні предмети в ме-жах однієї установи повинні бути однаковими.

Комісія з переоцінювання відштовхується від коефіцієнта індек-сації, який визначать відповідно до п.п. 8.3.3 ст. 8 Закону України„Про оподаткування прибутку підприємств" з урахуванням індексуінфляції:

Кі = [І (а - 1) — 10] / 100,де: К; — коефіцієнт індексації;

І (а - 1) — індекс інфляції року, за результатами якого проведенаіндексація.

Якщо розрахований коефіцієнт індексації менший за одиницю,індексація не проводиться, а якщо перевищує, то комісія обґрунтовуєсвій висновок щодо проведення індексації об' єкта основних засобів.Документально його оформлюють протоколом засідання, підписанимїї членами.

При проведення індексації основних засобів одночасно індек-сують і балансову (залишкову) вартість, і суму зносу, а не їх первіснувартість.

Коефіцієнт індексації застосовують для всіх необоротних акти-вів, крім землі та об'єктів житлового фонду.

За результатами переоцінки комісія складає Акт про зміну вар-тості основних засобів, який затверджує керівник установи. Відпові-дальність за організацію роботи комісії покладається на керівникаустанови, а за об' єктивність визначення реальної вартості активів —на керівника і голову комісії.

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів,малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільнихречей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання длянаукових цілей та таких, що мають обмежене використання) ведетьсяв повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбанняактивів, відноситься одразу на фактичні видатки установи.

Головні завдання обліку основних засобів:

правильне документальне оформлення і своєчасне відобра-ження в облікових реєстрах надходження основних засобів, їхвнутрішнього руху та вибуття;

контроль за збереженням основних засобів та ефективним ви-користанням кожного об'єкта;

правильне обчислення та відображення в обліку суми зносуосновних засобів та видатків, пов' язаних з їх ремонтом;

точне визначення результатів ліквідації основних засобів;

достовірна оцінка основних засобів в балансі та звітності.