1.3. Бухгалтерські рахунки. План рахунків бухгалтерськогообліку бюджетних установ

Рахунки є методом бухгалтерського обліку. За їх допомогою фі-ксують зміни в наявності та стані майна установ, а також джерел йогоутворення. Рахунок є двосторонньою таблицею, ліва частина якої на-зивається дебет (від лат. debet — винен, держати), а права — кредит(від лат. kredit — вірити, довіряти). На рахунках обліку може бути за-лишок господарських засобів чи їхніх джерел — це початкове сальдо(від італ. saldo — залишок).

Залежно від економічного змісту й будови розрізняють три видирахунків:

активні, які призначені для обліку наявності й руху активіввидатків бюджетної установи;

пасивні, які призначені для обліку наявності й руху власногокапіталу бюджетної установи та її доходів;

активно-пасивні, які призначені для обліку розрахунків.

Сальдо активних рахунків записують у дебеті, сальдо пасивних —

у кредиті, а сальдо активно-пасивних рахунків може записуватись яку дебеті, так і в кредиті.

У бухгалтерському обліку бюджетних установ застосовуються різніза змістом, призначенням і побудовою бухгалтерські рахунки. Для забез-печення однаковості відображення господарських операцій, групуваннята накопичення облікової інформації, необхідної для систематичного конт-ролю, складання звітності та проведення економічного аналізу, призначе-ні План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядокзастосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ,затверджені наказом Головного управління Державного казначействаУкраїни від 10.12.1999 р. № 114 зі змінами (додаток Б).

План рахунків має основні характеристики (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Характеристика Плану рахунків бюджетних установ       

Показники

План рахунків

Групування рахунків

2 розділи, 8 класів, 0-й клас — позабалансові рахунки

Нумерація синтетичнихрахунків

2 цифри

Субрахунки

Більшість субрахунків затверджені законодавчо

Нумерація субрахунків

Затверджені номери з 1-ї цифри

Аналітичні рахунки

Відкриваються самостійно установою, номери повин-ні починатися з номера відповідного субрахунка

Велика кількість субрахунків у Плані рахунків пояснюється тим,що саме через систему субрахунків відображаються специфічні особ-ливості фінансово-господарської діяльності бюджетних установ іоб'єктів обліку — видатків, асигнувань з бюджету, доходів спеціально-го фонду, грошових коштів на реєстраційних рахунках, розрахунків згрошового забезпечення військовослужбовців, розрахунків зі стипенді-атами, лікувальних засобів, продуктів харчування, результатів вико-нання кошторису, фондів тощо. Тому для записів господарських опера-цій у поточному обліку, подальшого узагальнення облікових даних зметою складання звітності користуються субрахунками і лише в окре-мих випадках інформацію узагальнюють на синтетичних рахунках.

Позабалансові рахунки виділено в самостійний розділ. Вонипризначені для обліку активів і розрахунків, які виключені з оборотубюджетної установи і не відображаються в балансі.

Структуру плану рахунків орієнтовано для потреби складання бала-нсу та інших форм звітності. Цей зв'язок наочно представлено на рис. 1.2.

Правильне використання Плану рахунків з метою відображеннягосподарських операцій бюджетних установ забезпечує Інструкція прокореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображенняосновних господарських операцій, розроблена і затверджена наказомДержавного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61, яка міс-тить близько 300 типових операцій та порядок їх відображення в сис-