§ 39. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДІЄСЛОВО

магниевый скраб beletage

Основу біологічної номенклатури становлять іменники та прикме­тники. Дієслова вживаються лише в описах рослин і тварин у спеціаль­ній біологічній літературі.

Граматичні категорії дієслів

Дієслово в латинській мові має: два числа: однину - singularis множину - pluralis; три особи: першу - persona prima другу - persona secunda третю - persona tertia; шість часів, з яких в агробіологічній термінології вживаються зде­більшого: теперішній час - tempus praesens, минулий час доконаного виду - tempus perfectum; три способи, з яких в агробіологічній термінології вживається в основному дійсний спосіб - modus indicativus;

два стани: активний - genus activum

пасивний - genus passivum; неозначену форму (інфінитив) - infinitivus.

Латинські дієслова у словниках подаються в чотирьох основних формах:

1) перша особа однини теперішнього часу дійсного способу акти­вного стану (Praesens indicativi activi):

planto - я саджу;

2) перша особа однини минулого часу доконаного виду дійсного способу активного стану (Perfectum indicativi activi):

plantavi - я посадив;

3) віддієслівний іменник середнього роду із значенням мети (Su- pinum):

plantatum - щоб садити;

4) неозначена форма дієслова (Infinitivus praesentis activi): plantare - садити.

Повна форма: planto, plantavi, plantatum, plantare Скорочена форма: planto, avi, atum, are.

У навчальній літературі існує традиція наводити дієслова лише у двох формах: першій та четвертій. При цьому форма першої особи од­нини теперішнього часу дійсного способу активного стану наводиться повністю, потім указується закінчення неозначеної форми -re з поперед­ньою голосною:

planto, are - садити

colo, ere - обробляти, вирощувати.

Дієвідміни

Латинські дієслова поділяються на чотири дієвідміни залежно від кінцевого звука основи теперішнього часу.

Основа теперішнього часу визначається шляхом відкидання від неозначеної форми дієслова (інфінітива) закінчення -re/-ere:

Дієвідміна

Кінцевий звук основи

Приклади

I

planta-re садити

II

vide-re бачити

III

приголосний

cresc-ere рости

 

або -u

dilu-ere розводити

IV

audT-re слухати

Від основи теперішнього часу утворюються форми теперішнього часу дійсного способу активного і пасивного станів, дієприкметники те­перішнього часу та деякі інші форми, які в біологічній термінології не вживаються.