§ 47. УТВОРЕННЯ РОДОВИХ НАЗВ ТА ВИДОВИХ ЕПІТЕТІВ РОСЛИН ВІД ВЛАСНИХ НАЗВ

Від власних назв (імен та прізвищ) можуть утворюватися як назви родів рослин, так і видові епітети.

Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури рекомендує нада­вати жіночий рід родовим назвам рослин, утвореним від імен та прі­звищ, незалежно від того, особам якої статі вони присвячені.

При утворенні назв родів рослин від імен та прізвищ слід дотри­муватися таких правил:

а) якщо власна назва закінчується на голосний (крім -а) або -er, то додається закінчення -а:

Saussure - Saussure-a Otto - Otto-a Lonitzer - Lonicer-a;

б) якщо власна назва закінчується на -а, то додається закінчення - ea або -ia:

Colla - Colla-ea Pontedera - Ponteder-ia;

в) якщо власна назва закінчується на приголосний, то додається закінчення -іа:

Begon - Begon-ia Vavilov - Vavilov-ia Komarov - Komarov-ia;

г) у латинізованих власних назвах або назвах, утворених від ла­тинських імен, що закінчуються на -us, це закінчення змінюється на -а:

Linnaeus - Linnaea Dionysius - Dionysia. Згідно з Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури, видові епітети можуть утворюватися від власних назв двома основними спосо­бами:

1) шляхом додавання до основи власної назви закінчень родового відмінка;

2) шляхом утворення прикметників.

Утворення епонімів залежить від закінчення вихідних власних назв. При першому способі слід дотримуватися таких правил:

а) якщо власна назва закінчується на голосний (крім -а) або -er, то додається закінчення -і (як у іменників чоловічого роду II відмі­ни):

Orchis fedtchenko-i - Зозулинець Федченка Centaurea angelescu-i - Волошка Анжелеску Cytisus zinger-i - Зіновать Зінгера Brasenia shreber-i - Бразенія Шребера;

б) якщо власна назва закінчується на -а, то до основи додається за­кінчення -ае (як у іменників, I відміни). Закінчення -ае додається також, якщо видовий епітет утворено від жіночих імен та прі­звищ:

Abutilon avicenn-ae - Абутилон Авіценни

Crataegus poiarcov-ae - Глід Пояркової Primula juili-ae - Первоцвіт Юлії.

Інколи латинізовані жіночі імена та прізвища можуть бути вико­ристані як видовий епітет без змін (у nom. sing.): Daphne sophia - Вовчі ягоди Софії;

в) якщо власна назва закінчується на приголосний, то до неї дода­ється закінчення -іі:

Triticum timopheev-n - Пшениця Тимофєєва Abies glehn-ii - Ялиця Глена;

г) якщо видовий епітет дається на честь кількох осіб, то додаються закінчення родового відмінка множини -orum (для чоловічого роду) або -arum (для жіночого роду):

verlotiorum (від братів Verlot) brauniarum (від сестер Braun). При другому способі видові епітети утворюються від власних назв такими способами:

а) якщо власна назва закінчується на голосний (крім -а) або -er, то додається суфікс -an- і відповідні родові закінчення -us, -a, -um: Pyrus radde-ana - Груша Радде

Scilla mischtschenko-ana - Проліска Міщенко;

б) якщо власна назва закінчується на -а, то додається суфікс -n- (зрідка -aen-) і відповідні родові закінчення -us, -a, -um: Saussurea kitamura-na - Соссюрея Кітамури

Adenophora golubinzew-aena - Аденофора Голубінцевої;

в) якщо власна назва закінчується на приголосний (крім -а), то до­дається суфікс -ian- і відповідні родові закінчення -us, -a,

-um:

Thymus marschall-ian-us - Чебрець Маршаллів Stipa lessing-ian-a - Ковила Лессінга Veratrum lobell-ian-um - Чемериця Лобелієва.

NB! У латинських номенклатурних найменуваннях видові епітети, утворені від власних назв, пишуться з малої букви, а в українських - з великої.

Власні назви, запозичені з мов із латинським алфавітом (англійсь­кої, французької тощо) зберігають оригінальне написання. Наприклад: Jonson - Джонсон, Gilmour - Гилмур, Pourtet - Пурте.

Власні назви, запозичені з мов із нелатинськими алфавітами, тран­слітеруються за спеціальними правилами, які склалися під впливом ла­тинської та німецької орфографії. Таблиця транслітерації українських букв наводиться в додатках у кінці посібника.