6.3. Оцінка висновку судово-економічної експертизиорганами попереднього слідства та судом

магниевый скраб beletage

Оцінка висновку експерта передбачає перевірку правильностівикористання методики дослідження, наукової обґрунтованості ідостовірності висновків і проводиться в таких напрямках:

перевірка кваліфікації експерта, наявність спеціальної освіти,а також його незацікавленості по справі;

перевірка дотримання при виконанні експертизи процесуаль-них норм;

перевірка правильності застосованих експертом методів до-слідження;

виявлення можливих протиріч, допущених експертом в своє-му висновку, особливо це стосується одних і тих самих цифровихданих, які наведені експертом в різних частинах висновку;

чи надані вичерпні відповіді на всі поставлені питання;

чи достатньо ясно і детально у логічній послідовності викла-дений у висновку процес дослідження та обґрунтування результатівз посиланням на документи і нормативні акти;

чи вірно виконані розрахунки у дослідницькій частині та за-стосовані нормативні положення;

чи надані висновки у межах компетенції експерта;

чи відповідають висновки іншим доказам по справі.

Висновки експерта повинні відповідати іншим зібраним по справі

доказам, доповнювати їх. Однак, якщо висновки експерта суперечатьіншим доказам, то це не означає, що експертиза проведена недобро-якісно. Документально господарські операції можуть бути оформле-ні та проведені по обліку відповідно до вимог чинного законодавстваі експерт правильно вирішив поставлені перед ним питання відпові-дно до цих документальних даних, але в результаті аналізу всіх зі-браних доказів і обставин справи з'ясовано, що такі господарськіоперації не проводились взагалі або в іншому періоді, тому висновкиексперта не можуть бути (повністю чи частково) використані як до-каз. В такому випадку необхідна оцінка доказів у їх сукупності.

Доказове значення висновку експерта залежить також від фор-ми висновків (категорична, умовно-категорична та альтернативна).Звичайно, на підставі всебічного використання при дослідженнідокументальних даних, необхідно досягати об'єктивної категорич-ності відповідей на питання, що вирішуються.

За необхідності уточнення окремих положень висновку експер-та, якщо це не потребує додаткового дослідження, відповідно допроцесуальних норм, проводиться допит експерта. За недостатньоїчіткості або повноти висновку, залучення до справи додатковихдокументів, які можуть вплинути на раніше надані висновки, при-значається додаткова експертиза. Якщо висновки експерта-економіста прямо суперечать матеріалам справи, визнані як необ-грунтовані та сумнівні, — призначається повторна експертиза.

Всебічна, вмотивована оцінка слідчим (судом) висновку експер-та-економіста сприяє підвищенню ефективності його використаннята доказовості по кожній конкретній справі.

Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оціню-ють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується навсебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом. Висновок експерта є одним іздоказів у справі.

Судам потрібно мати на увазі, що акти чи інші документи, в то-му числі відомчі, де зазначаються обставини, встановлені із засто-суванням спеціальних знань (наприклад, про причини аварії, вар-тість ремонту, розмір нестачі матеріальних цінностей), не можутьрозглядатися як висновок експерта та бути підставою для відмови впризначенні експертизи, навіть якщо вони одержані на запит суду,органу дізнання, слідчого або адвоката.

Питання для обговорення та самоперевірки

Висновок експерта, його структура та зміст.

Яка інформація наводиться у вступній частині висновку екс-перта?

Що необхідно розкрити у дослідницькій частині висновкуекспертизи?

Яким чином формується заключна частина висновку експерта?

Правова регламентація висновку експерта-бухгалтера.

В чому полягають особливості складання висновку, який ви-конується під час судового розгляду?

Як оцінюється висновок судово-бухгалтерської експертизислідчим чи адвокатом?

Які підстави призначення додаткової експертизи?

Які підстави призначення повторної експертизи?

Як реалізується висновок експерта в судовому процесі?

Визначте профілактичні заходи щодо запобігання правопо-рушень у господарській діяльності.

Підстави та порядок передавання висновку експерта замов-нику експерта.

Назвіть обставини, за яких експерт повідомляє орган, щопризначив експертизу, про неможливість дати висновок.

Назвіть напрямки оцінки висновку експерта органами попе-реднього слідства та судом.

Від яких форм висновків залежить доказове значення висно-вку експерта?

ДОДАТКИ

Додаток 1

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про судову експертизу

Закон введено в дію з дня опублікування — 21 квітня 1994 року(згідно з Постановою Верховної Ради Українивід 25 лютого 1994 року № 4038a-XII)

Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українивід 3 квітня 2003 року № 662-IV,від 9 вересня 2004 року № 1992-IV,Рішенням Конституційного Суду Українивід 9 липня 2007 року № 6-рп/2007

(Установлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії абощомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок,підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій заособливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановленихзаконодавством), призначених (перерахованих) у 2006 — 2007 роках від-повідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірівпенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван-ня» згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V)

(Установлено, що у 2007 році працюючим пенсіонерам, на яких поши-рюється дія цього Закону, достроково призначена пенсія за віком (з ураху-ванням підпункту «г» пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятістьнаселення», пункту «в» частини другої статті 12 Закону України «Про за-гальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильсь-кої АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕСна екологічно безпечну систему» та статті 21 Закону України «Про основнізасади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилоговіку в Україні») у період до досягнення пенсійного віку, передбаченого за-конодавством для відповідної категорії осіб, не виплачується згідно із За-коном України від 19 грудня 2006 року № 489-V, це положення, передба-чене статтею 98 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, визнанотаким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідноз Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007)

(Установлено, що у 2007 році пенсія за віком відповідно до цього За-кону призначається лише при досягненні пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійнестрахування», згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V,це положення, передбачене статтею 103 Закону України від 19 грудня2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду Українивід 9 липня 2007 року № 6-рп/2007)

Цей Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалеж-ною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на макси-мальне використання досягнень науки і техніки.

Розділ IЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття судової експертизи

Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальнихзнань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію прообставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудо-вого та судового слідства.

(стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від09.09.2004 p. № 1992-IV)

Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу

Законодавство України про судову експертизу складається із цього За-кону, інших нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого наданаВерховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передба-чено законодавством України про судову експертизу, застосовуються пра-вила міжнародного договору України.

(стаття 2 у редакції Закону України від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Стаття 3. Принципи судово-експертної діяльності

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності,незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

Стаття 4. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його

висновку

Незалежність судового експерта та правильність його висновку забез-печуються:

процесуальним порядком призначення судового експерта;

забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втру-чатися будь-кому в проведення судової експертизи;

існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнан-ня, досудового та судового слідства;

(абзац четвертий статті 4 із змінами, внесенимизгідно із Законом України від 09.09.2004 p. № 1992-IV)створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, йогоматеріальним і соціальним забезпеченням;

кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомонеправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконанняпокладених на нього обов'язків;

можливістю призначення повторної судової експертизи;присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках підчас проведення судової експертизи.

Стаття 5. Максимальне збереження об'єктів дослідження

Під час проведення судових експертиз об'єкти дослідження можутьбути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно длядослідження.

Стаття 6. Забезпечення умов праці судового експертаза місцезнаходженням об'єктів дослідження

Якщо судову експертизу необхідно провести на місці події або за міс-цезнаходженням об'єкта дослідження, особа або орган, який її призначив,повинні забезпечити судовому експертові безперешкодний доступ дооб'єкта дослідження і належні умови праці.

Стаття 7. Суб'єкти судово-експертної діяльності

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізованіустанови, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судовіексперти, які не є працівниками зазначених установ.До державних спеціалізованих установ належать:

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиціїУкраїни;

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судо-во-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;

експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерст-ва оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонноїслужби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється су-дово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, су-дово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключ-но державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або ор-гану, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судовихекспертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

(стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом України від03.04.2003 p. № 662-IV, у редакції Закону України від 09.09.2004 р.№ 1992-IV)

Стаття 8. Науково-методичне та організаційно-управлінськезабезпечення судово-експертної діяльності

(назва статті 8 у редакції Закону України від 09.09.2004 p. № 1992-IV)Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної дія-льності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціа-лізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органивиконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалі-зовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

(частина перша статті 8 у редакції Закону України від 09.09.2004 р.№ 1992-IV)

Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, щомають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюєть-ся Координаційна рада з проблем судової експертизи, яка діє відповідно доПоложення про неї, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних тасудово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в по-рядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

(статтю 8 доповнено новою частиною третьою згідно із ЗакономУкраїни від 09.09.2004 p. № 1992-IV, у зв'язку з цим частину третю вважа-ти частиною четвертою)

Міністерство юстиції України забезпечує видання міжвідомчого нау-ково-методичного збірника «Криміналістика та судова експертиза».

Стаття 9. Державний Реєстр атестованих судових експертів

Атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаютьсядо державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого по-кладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручитиїї проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєст-ру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиноючетвертою статті 7 цього Закону, — іншим фахівцям з відповідних галузейзнань.

(стаття 9 у редакції Закону України від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Розділ IIСУДОВИЙ ЕКСПЕРТ

Стаття 10. Особи, які можуть бути судовими експертами

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знаннядля надання висновку з досліджуваних питань.

(частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із ЗакономУкраїни від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бу-ти фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційнийрівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отрималикваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

(частина друга статті 10 у редакції Закону України від 09.09.2004 р.№ 1992-IV)

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключнодержавними спеціалізованими установами, можуть залучатися також су-дові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони ма-ють відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижчеспеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованихустановах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфі-кацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченомуцим Законом.

(статтю 10 доповнено частиною третьою згідно із Законом України від09.09.2004 p. № 1992-IV)

Стаття 11. Особи, які не можуть бути судовими експертами

Не можуть залучатися до виконання обов'язків судового експерта осо-би, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті,які мають судимість.

Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинс-тві, передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 12. Обов'язки судового експерта

Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний:

провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивнийписьмовий висновок;

на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду датироз'яснення щодо даного ним висновку;

заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством під-став, які виключають його участь у справі.

Інші обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним за-конодавством.

Стаття 13. Права судового експерта

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предметасудової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових мате-ріалів;

вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судо-вої експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йо-му не були поставлені питання;

(пункт 2 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із За-коном України від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бутиприсутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотан-ня, що стосуються предмета судової експертизи;

подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа,якщо ці дії порушують права судового експерта;

одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо їївиконання не є службовим завданням;

проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань,що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням об-межень, передбачених законом.

(частину першу статті 13 доповнено пунктом 6 згідно із ЗакономУкраїни від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законо-давством.

Стаття 14. Відповідальність судового експерта

Судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавст-вом, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністра-тивної чи кримінальної відповідальності.

Розділ III

ФІНАНСОВЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВО-ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(назва розділу III у редакції Закону України від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Стаття 15. Фінансування судово-експертної діяльності

Проведення науково-дослідними установами судових експертиз нау-кових розробок з питань організації та проведення судових експертиз фі-нансується за рахунок Державного бюджету України.

Проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративнихсправах державними спеціалізованими установами здійснюється за раху-нок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертнимустановам з Державного бюджету України.

Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень судово-медич-ними та судово-психіатричними установами здійснюється за рахунок кош-тів, які безпосередньо і цільовим призначенням виділяються цим експерт-ним установам з державного чи місцевого бюджету.

Витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними уста-новами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України у ци-вільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаче-ному чинним законодавством.

Проведення інших експертних досліджень і обстежень державнимиспеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Державні спеціалізовані установи, а також фахівці, що не є працівни-ками цих установ, зазначені у статті 7 цього Закону, виконують інші робо-ти на договірних засадах.

(стаття 15 у редакції Закону України від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Стаття 16. Атестація судового експерта

Метою атестації судового експерта є оцінка професійного рівня фахів-ців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь урозробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно відспеціалізації їм присвоюється кваліфікація судового експерта з правомпроведення певного виду експертизи.

Метою атестації працівників державної спеціалізованої установи, якізалучаються до проведення судових експертиз та/або беруть участь у роз-робленні теоретичної та науково-методичної бази судової експертизи, єоцінка рівня їх спеціальних знань та відповідність займаній посаді.

Залежно від спеціалізації і рівня підготовки працівникам державноїспеціалізованої установи присвоюються кваліфікація судового експерта ікваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації та присвоєння чи позбавлення кваліфі-каційних класів судового експерта визначається міністерствами та іншимицентральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких на-лежать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

(стаття 16 у редакції Закону України від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Стаття 17. Експертно-кваліфікаційні комісії

Для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і квалі-фікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міні-стерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфериуправління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійсню-ють судово-експертну діяльність.

До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досві-дчені фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового експерта тастаж практичної роботи за спеціальністю не менше п'яти років. Серед нихмає бути не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності і того кла-су, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судовогоексперта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних пи-тань судової експертизи.

Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи по-збавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівникамидержавних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиціїУкраїни. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється

Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до поло-ження про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.

Присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класівсудово-медичним і судово-психіатричним експертам та позбавлення ква-ліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних ісудово-психіатричних експертів проводяться в порядку, що встановлюєть-ся Міністерством охорони здоров'я України.

(стаття 17 у редакції Закону України від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Стаття 18. Оплата праці та соціальний захист судових експертів

Питання оплати праці та умови соціального захисту судових експертіввизначаються Кодексом законів про працю України та іншими актами за-конодавства України.

На працівників державних спеціалізованих установ судових експертизпоширюються особливості матеріального та соціально-побутового забез-печення, передбачені Законом України «Про державну службу», якщо ін-ше не передбачено законами України.

(частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно із ЗакономУкраїни від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Стаття 19. Охорона державних спеціалізованих установ,що проводять судові експертизи

(назва статті 19 у редакції Закону України від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Охорона приміщень і територій установ судових експертиз Міністерс-тва юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України, а також ре-жим утримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу, забезпечуються Міністерством внутрішніх справУкраїни за рахунок коштів, що виділяються йому на цю мету з державногобюджету.

Охорона експертних служб Міністерства внутрішніх справ України,Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної при-кордонної служби України забезпечується цими органами.

(частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із ЗакономУкраїни від 03.04.2003 p. № 662-IV)

Стаття 20. Інформаційне забезпечення

Підприємства, установи, організації незалежно від форми власностізобов'язані надавати безоплатно інформацію, необхідну для проведеннясудових експертиз, державним спеціалізованим установам, а також, за зго-дою, натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документаціюта іншу інформацію, необхідну для створення й оновлення методичної танормативної бази судової експертизи. Державні спеціалізовані установи,судові експерти та залучені фахівці, що проводять судові експертизи, у ра-зі отримання інформації, що становить державну, комерційну чи іншуохоронювану законом таємницю, повинні забезпечити нерозголошенняцих відомостей.

(частина перша статті 20 у редакції Закону України від 09.09.2004 р.№ 1992-IV)

Державні спеціалізовані установи, що проводять судові експертизи,мають право одержувати від судів, органів дізнання і попереднього слідст-ва знаряддя злочину та інші речові докази, щодо яких закінчено прова-дження у справах, для використання в експертній і науковій діяльності.

(частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із ЗакономУкраїни від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Стаття 21. Кадрове забезпечення

Підготовка фахівців для державних спеціалізованих установ, що про-водять судові експертизи, здійснюється вищими навчальними закладами;спеціалізація та підвищення кваліфікації проводяться на курсах та у спеці-альних закладах відповідних міністерств та інших центральних органіввиконавчої влади.

Фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ імають на меті здійснювати експертну діяльність, проходять навчання звідповідної експертної спеціальності в державних спеціалізованих устано-вах Міністерства юстиції України з урахуванням обмежень, передбаченихзаконом.

Для забезпечення належного професійного рівня фахівці, які не є пра-цівниками державних спеціалізованих установ і отримали кваліфікаціюсудового експерта, крім тих, які мають науковий ступінь, один раз на трироки повинні пройти стажування в державних спеціалізованих установахМіністерства юстиції України відповідно до спеціальності та підтвердитирівень своїх професійних знань.

Вивчення потреб у підготовці, спеціалізації та підвищенні кваліфікаціїекспертів, а також розроблення пропозицій щодо задоволення цих потребздійснюються міністерствами та іншими центральними органами виконав-чої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізованіустанови, що здійснюють судово-експертну діяльність.

(стаття 21 у редакції Закону України від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Розділ IV

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВОВ ГАЛУЗІ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Стаття 22. Проведення судової експертизи за дорученням відповідногооргану чи особи іншої держави

У разі проведення судової експертизи за дорученням відповідного ор-гану чи особи іншої держави, з якою Україна має угоду про взаємну пра-вову допомогу і співробітництво, застосовується законодавство України,якщо інше не передбачено зазначеною угодою.

Оплата вартості судової експертизи здійснюється за домовленістю міжзамовником і виконавцем судової експертизи.

Стаття 23. Залучення фахівців з інших державдля спільного проведення судових експертиз

Керівники державних спеціалізованих установ, що проводять судовіекспертизи, у необхідних випадках мають право за згодою органу або осо-би, що призначили судову експертизу, включати до складу експертних ко-місій провідних фахівців інших держав. Такі спільні експертні комісіїздійснюють судові експертизи за нормами процесуального законодавстваУкраїни.

(частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із ЗакономУкраїни від 09.09.2004 p. № 1992-IV)

Плата іноземним фахівцям за участь у судовій експертизі та відшкоду-вання інших витрат, пов'язаних з її проведенням, здійснюється за домов-леністю сторін.

Стаття 24. Міжнародне наукове співробітництво

Державні спеціалізовані установи, що виконують судові експертизи,користуються правом встановлювати міжнародні наукові зв'язки з устано-вами судових експертиз, криміналістики тощо інших держав, проводитиспільні наукові конференції, симпозіуми, семінари, обмінюватися стажис-тами, науковою інформацією і друкованими виданнями та здійснюватиспільні видання в галузі судової експертизи і криміналістики.

(стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом України від09.09.2004 p. № 1992-IV)

Президент УкраїниЛ. КРАВЧУК

м. Київ

25 лютого 1994 року№ 4038-XII

Додаток 2

ІНСТРУКЦІЯ

ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗТА ЕКСПЕРТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Затверджена наказом Міністерства юстиції Українивід 8 жовтня 1998 року № 53/5(у редакції наказу Міністерства юстиції Українивід 30 грудня 2004 року № 144/5)

Зареєстрованов Міністерстві юстиції України3 листопада 1998 року за № 705/3145

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень(далі — експертизи та дослідження) судовим експертам науково-досліднихінститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестова-ним судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованихустановах (далі — експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, орга-нізація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаютьсяКримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарськимпроцесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністратив-ні правопорушення, Митним кодексом України, Законами України «Просудову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.

Основними видами експертизи є:

1.2.1. Криміналістична: почеркознавча; авторознавча; технічна експер-тиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна (крім дослідженьслідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілес-них пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи) табалістична; вибухотехнічна; відеозвукозапису; матеріалів, речовин та ви-робів з них (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів,пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильнихматеріалів; скла, кераміки; наркотичних, сильнодійних і отруйних речо-вин; спиртомістких сумішей; металів і сплавів).

(підпункт 1.2.1 пункту 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказами Мі-ністерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5, від 29.12.2006 р.№ 126/5)

Ґрунтознавча.

Біологічна.

Екологічна із дослідження пестицидів.

(підпункт 1.2.4 пункту 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Мі-ністерства юстиції України від 15.07.2008 р. № 1198/5)

Інженерно-технічна: автотехнічна; транспортно-залізнична; ста-ну доріг та дорожніх умов; гірничотехнічна; пожежно-технічна; будівель-но-технічна; в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності; електро-технічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційних систем та засобів.

(підпункт 1.2.5 пункту 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Мі-ністерства юстиції України від 29.12.2006 р. № 126/5)

Економічна.

(підпункт 1.2.6 пункту 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Мі-ністерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5)

Товарознавча.

Автотоварознавча.

Оціночна (у т. ч. оцінка цілісних майнових комплексів; паїв;цінних паперів; оцінка будівельних об'єктів та споруд; оцінка машин,обладнання, транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавнихзасобів).

(підпункт 1.2.9 пункту 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Мі-ністерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5)

Експертиза охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Психологічна.

Мистецтвознавча.

З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практи-ки експертні установи можуть організовувати проведення інших видівекспертизи (крім судово-медичної та судово-психіатричної).

Для проведення експертизи може утворюватися комісія експертів.Комісійна експертиза проводиться двома чи більшою кількістю експе-ртів.

Експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з різних галу-зей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною.До проведення таких експертиз, у разі потреби, залучаються фахівці уста-нов та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої владиабо інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експерт-них установах.

Згідно із процесуальним законодавством України експертами можутьвиконуватись первинні, додаткові та повторні експертизи.

1.3. Відповідно до чинного законодавства за дорученням правоохо-ронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушенняадміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державноїподаткової адміністрації України, Державної митної служби України,Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників таосіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, но-таріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юри-дичних і фізичних осіб можуть виконуватись експертні дослідження,що потребують спеціальних знань та використання методів криміналіс-тики і судової експертизи. Результати експертних досліджень виклада-ються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чиннимзаконодавством України.

(пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юсти-ції України від 10.06.2005 р. № 59/5, від 15.07.2008 р. № 1198/5, від01.06.2009 р. № 965/5)

Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майназдійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Просудову експертизу», з урахуванням особливостей, визначених ЗакономУкраїни «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяль-ність в Україні» щодо методичного регулювання оцінки майна.

(пункт 1.4 у редакції наказу Міністерства юстиції України від15.07.2008 р. № 1198/5,

із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції Українивід 01.06.2009 р. № 965/5)

Експертизи та дослідження проводяться експертними установами,як правило, за зонами регіонального обслуговування (перелік зон наведенов додатку).

За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоціль-ність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особаабо орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви,можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

(пункт 1.5 доповнено абзацом другим згідно з наказом Міністерстваюстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5)

Експертизи та дослідження, які проводяться атестованими судо-вими експертами, що не працюють у державних установах, здійснюютьсяз урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України «Просудову експертизу».

Підставою для проведення експертиз є передбачений законом про-цесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи,складений уповноваженою на те особою (органом).

Підставою проведення експертного дослідження є письмова заява(лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим зазначен-ням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а та-кож об'єктів, що надаються.

У випадках, передбачених законодавством, експертною установоюнадсилається рахунок вартості робіт за проведення досліджень.

(пункт 1.7 доповнено абзацом третім згідно з наказом Міністерстваюстиції України від 15.07.2008 р. № 1198/5)

Експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають від-повідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліс-та, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих устано-вах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певноїспеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експе-ртів.

При проведенні експертиз в державній експертній установі органі-заційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль засвоєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на керівника експертноїустанови.

(пункт 1.9 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиціїУкраїни від 10.06.2005 р. № 59/5)

Якщо експерт здійснює судово-експертну діяльність у складіюридичної особи, що не є державною установою, організаційне, матеріа-льно-технічне забезпечення виконання експертиз та контроль за своєчас-ним їх проведенням покладається на її керівника.

(пункт 1.10 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юсти-ції України від 10.06.2005 р. № 59/5)

Експерти, що не працюють в державних спеціалізованих устано-вах та на професійній основі здійснюють судово-експертну діяльність, за-безпечують проведення експертиз та досліджень відповідно до вимог Ін-струкції про особливості здійснення судово-експертної діяльностіатестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціа-лізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юс-тиції України від 24.12.2003 № 170/5, зареєстрованої Міністерством юсти-ції України 24.12.2003 за № 1209/8530.

Керівник експертної установи може виступати як експерт відпо-відно до присвоєної йому експертної спеціальності.

Строк проведення експертизи встановлюється, у залежності відскладності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахів-ців, керівником експертної установи (або заступником керівника чи керів-ником структурного підрозділу), у межах:

10 днів — щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і нескладних за характером досліджень;

1 місяця — щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або се-редньої складності за характером досліджень;

2 місяців — щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або скла-дних за характером досліджень;

більше 2 місяців — щодо матеріалів з особливо великою кількіс-тю об'єктів або найскладніших за характером досліджень (використан-ня криміналістичного обладнання /лазерного, оптичного, електронно-го/, проведення експериментальних досліджень, застосуваннядекількох методів), при цьому термін виконання не повинен перевищу-вати 3 місяців.

(абзац п'ятий пункту 1.13 із змінами, внесеними згідно з наказом Міні-стерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5)

У виняткових випадках, якщо експертиза є особливо складною, потре-бує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребу-ють декількох досліджень, чи налічує більше п'яти томів матеріалів спра-ви, або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (утому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути ви-конана в зазначені строки, більший розумний строк установлюється записьмовою домовленістю з органом (особою), який призначив експертизу,після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднєвивчення матеріалів при нескладних та середньої складності дослідженняхне повинно перевищувати п'яти днів; при складних та найскладніших до-слідженнях — відповідно десяти та п'ятнадцяти днів.

(абзац шостий пункту 1.13 із змінами, внесеними згідно з наказом Мі-ністерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5, у редакції наказу Мі-ністерства юстиції України від 29.12.2006 р. № 126/5)

У разі відмови органу, що призначив експертизу, у погодженні запро-понованого розумного строку проведення експертизи, матеріали справиможуть бути повернені з пропозицією призначити експертизу іншимсуб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 ЗаконуУкраїни «Про судову експертизу».

(пункт 1.13 доповнено новим абзацом сьомим згідно з наказом Мініс-терства юстиції України від 29.12.2006 р. № 126/5)

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додатковихматеріалів, несплати вартості експертизи в порядку, передбаченому чин-ним законодавством, незабезпечення доступу до об'єкта дослідження(учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстежен-ні об'єкта), матеріали справи можуть бути повернуті органу (особі), якийпризначив експертизу, із зазначенням мотивованих причин неможливостіїї проведення.

(пункт 1.13 доповнено новим абзацом восьмим згідно з наказом Мініс-терства юстиції України від 29.12.2006 р. № 126/5, у зв'язку з цим абзацисьомий та восьмий вважати відповідно абзацами дев'ятим та десятим)

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступногоза днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується удень направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. Якщозакінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на не-робочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним ро-бочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання кло-потань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових матеріалів абоусуненням інших недоліків, допущених особою або органом, яка призна-чила експертизу.

2. ОБОВ'ЯЗКИ, ПРАВА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЕКСПЕРТА

2.1. На експерта покладаються такі обов'язки:

Прийняти до виконання доручену йому експертизу.

Провести повне дослідження, дати обгрунтований таоб'єктивний висновок.

Повідомити в письмовій формі особу або орган, яка призначилаекспертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання ви-ходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали не-достатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додатковіматеріали не були отримані.

З'явитися на виклик особи або органу, яка призначила експерти-зу, для надання роз'яснень чи доповнень з приводу проведеної експертизиабо причин повідомлення про неможливість її проведення.

Заявити самовідвід за наявності передбачених законом об-ставин.

З дозволу особи або органу, яка призначила експертизу, прово-дити окремі дослідження в присутності підозрюваного, обвинуваченого,підсудного та інших осіб у випадках, передбачених законодавством.

Експерт має право:

Ознайомлюватись з матеріалами справи, які стосуються експер-тизи.

Порушувати клопотання відповідно до процесуального законо-давства про надання додаткових та інших матеріалів, необхідних для ви-рішення поставлених питань.

З дозволу особи або органу, яка призначила експертизу, бутиприсутнім під час проведення слідчих, судових, виконавчих дій та задава-ти питання, що стосуються предмета чи об'єкта експертизи.

Указувати у висновку на факти, які мають значення для справи,але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, щосприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.

У разі незгоди з іншими членами експертної комісії — складатиокремий висновок.

Викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йомупід час надання роз'яснень.

Оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи абооргану, яка призначила експертизу, що порушують права експерта або по-рядок проведення експертизи.

На забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав.

Експерту забороняється:

Проводити експертизу без письмової вказівки керівника (заступ-ника) експертної установи, керівника структурного підрозділу, за винят-ком експертиз, доручених йому безпосередньо органом дізнання, слідчим,після огляду, у якому він брав участь як спеціаліст, а також експертиз, якіпроводяться під час судового розгляду.

Самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, атакож вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відо-бражені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

Розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи, яка про-вадить дізнання, суду дані, що стали йому відомі під час проведення екс-пертизи, та повідомляти її результати будь-кому, крім особи (органу), щопризначила експертизу.

Вступати у не передбачені порядком проведення експертизи кон-такти з особами, якщо такі особи прямо чи побічно зацікавлені в результа-тах експертизи.

Зберігати матеріали справ та об'єкти експертних досліджень позаслужбовим приміщенням.

2.4. За надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без пова-жних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також зарозголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи,експерт несе кримінальну відповідальність.

За злісне ухилення від явки до органів дізнання та досудового слідстваабо суду експерт несе адміністративну відповідальність.

За допущені порушення під час проведення експертизи, що не тягнутьза собою кримінальної чи адміністративної відповідальності, експерт можебути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

3. ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗ (ДОСЛІДЖЕНЬ)

Експертиза проводиться після подання особою чи органом, яка їїпризначила, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального за-конодавства та цієї Інструкції.

До експертної установи надаються: постанова (ухвала) про при-значення експертизи, об'єкти, зразки для порівняльного дослідження та, уразі потреби, — матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, прото-коли вилучення речових доказів тощо).

У постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються такідані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прі-звище особи, що призначила експертизу; назва суду; назва справи та її но-мер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи;підстави призначення експертизи; прізвище експерта або назва установи,експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносять-ся на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню(у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених екс-пертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах спра-ви); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Якщо під час проведення експертизи об'єкт (об'єкти) дослідження мо-же бути пошкоджений або знищений, у постанові (ухвалі) повинен місти-тися дозвіл на його пошкодження або знищення.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при прове-денні експертизи, надається в Науково-методичних рекомендаціях з пи-тань підготовки і призначення судових експертиз.

Вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та відібраннязразків оформлюються протоколами згідно з вимогами процесуального за-конодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, за-значається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умовивідбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення длявирішення поставлених питань. Протокол мають підписати всі особи, якібрали участь у вилученні об'єктів, відібранні зразків.

Об'єкти, що надаються на дослідження, відповідно упаковуються тазасвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку.

Для відібрання зразків особа або орган, які призначили експертизу,можуть залучити спеціаліста.

Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення, вилучен-ня, зберігання об'єкта експертного дослідження або про інші обставини,що могли вплинути на його властивості та ознаки, про них слід зазначитив постанові (ухвалі) про призначення експертизи та надіслати засвідченіналежним чином копії протоколів слідчих дій в експертну установу (екс-пертові).

У виняткових випадках, коли об'єкт дослідження не може бутипредставлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімкамита іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, додани-ми до справи в установленому законом порядку. Про проведення експер-тизи за такими матеріалами має бути вказано в постанові (ухвалі) про їїпризначення.

У разі призначення додаткової або повторної експертизи, крім ма-теріалів, указаних у пункті 3.3 цієї Інструкції, до експертної установи(експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма до-датками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додатковіматеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після на-дання первинного висновку.

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової або повторної експе-ртизи зазначаються мотиви й підстави їх призначення.

У разі, коли експертиза або додаткова експертиза призначена як по-вторна, але за процесом дослідження чи наданими об'єктами не є такою посуті, керівником експертної установи організовується проведення відпові-дної експертизи, а у вступній частині висновку вказуються мотиви зміни їїпроцесуального визначення відповідно до законодавства.

(пункт 3.6 доповнено абзацом третім згідно з наказом Міністерстваюстиції України від 15.07.2008 р. № 1198/5)

У постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи за-значаються її назва та установа (установи), експертам якої (яких) дорученоїї проведення, а в разі участі в її проведенні особи, яка не працює в експер-тній установі, — також прізвище, ім'я та по батькові, освіта, спеціальність,місце роботи, адреса цієї особи, інші дані. У разі, якщо проведення ком-плексної експертизи доручено експертам декількох установ, у постанові(ухвалі) про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яказ них здійснює організацію проведення експертизи, зокрема координаціюроботи експертів і зв'язок з особою або органом, яка призначила експертизу.

Якщо проведення комплексної експертизи доручено співробітникамекспертної установи та особі, яка не є працівником цієї установи, провід-ною визначається експертна установа.

Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи направ-ляється в кожну з установ-співвиконавців, а також особі, яка не є праців-ником експертної установи. Об'єкти дослідження і матеріали справи на-правляються провідній установі.

Якщо в постанові (ухвалі) провідну установу не визначено, вона ви-значається за згодою між керівниками установ, а якщо вони не дійшли дозгоди, — то особою чи органом, яка призначила комплексну експертизу.

Оформлення матеріалів для призначення комісійної експертизиздійснюється за правилами, викладеними в пункті 3.7 цієї Інструкції.

(пункт 3.8 в редакції наказу Міністерства юстиції України від10.06.2005 р. № 59/5)

Якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на місці подіїабо огляд об'єкта за його місцезнаходженням, орган або особа, яка при-значила експертизу (замовила дослідження), повинна забезпечити прибут-тя експерта, безперешкодний доступ до об'єкта, а також належні умовийого роботи, а в разі потреби викликати учасників процесу або інших осіб.У разі неявки осіб чи їх законних представників, що викликалися у визна-чений час на місце події або огляду об'єкта, дослідження (огляд) прово-диться без їх участі, про що зазначається у висновку.

3.10. Пункт 3.10 виключено

(згідно з наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2005 р.№ 59/5)

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗ(ДОСЛІДЖЕНЬ) ТА ОФОРМЛЕННЯ ЇХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і до-ручає відповідному структурному підрозділу установи організувати про-ведення експертизи.

При цьому він може безпосередньо призначити експерта та встановитистрок виконання експертизи відповідно до вимог цієї Інструкції або пере-дати вирішення цих питань заступнику керівника установи чи керівниковіпідрозділу. Якщо в установі не проводяться певні види експертиз та відсу-тні фахівці з певної галузі спеціальних знань, керівник установи повідом-ляє про це орган (особу), що призначив експертизу, та повертає матеріалисправи без виконання.

(абзац другий пункту 4.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міні-стерства юстиції України від 29.12.2006 р. № 126/5)

Якщо в одній постанові (ухвалі) про призначення експертизи єпитання, що стосуються предметів різних видів експертиз, керівникустанови визначає питання, які підлягають вирішенню в кожному зпідрозділів, кількість виконуваних при цьому експертиз та послідов-ність їх виконання.

Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виклю-чають можливість організації проведення експертизи (не надійшла поста-нова або ухвала про призначення експертизи, не надійшли об'єкти дослі-джень тощо), керівник установи терміново у письмовій формі повідомляєпро це особу або орган, які призначили експертизу.

Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають на-лежних заходів для усунення цих перешкод, керівник установи по за-кінченні одного місяця з дня направлення повідомлення повертає їмматеріали.

Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник уста-нови доручає проведення досліджень відповідним підрозділам установи івизначає, який з них є провідним.

Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками іншихпідрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної ко-місії.

Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох установ,комісія експертів формується керівником провідної установи разом з кері-вниками інших установ-співвиконавців. Голову комісії призначає керівникпровідної установи.

Експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед інши-ми співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Як голова комісіївін виконує лише організаційні функції, а саме:

скликає нараду експертів, на якій ознайомлює їх з постановою (ух-валою) про призначення експертизи та матеріалами, які надійшли на до-слідження;

організовує розробку спільної програми досліджень, у тому числі звизначенням послідовності та термінів виконання окремих досліджень; уразі неузгодження дій комісії при виконанні досліджень чи порушення їхпослідовності повідомляє про це керівника установи;

організовує попереднє вивчення досліджуваних об'єктів членамикомісії;

здійснює зв'язок з керівниками установ (підрозділів), співробітникияких є членами комісії, контролює строки проведення окремих дослідженьі координує виконання всієї програми досліджень;

керує проміжними та підсумковими нарадами експертів;

складає проект висновку (повідомлення про неможливість наданнявисновку) або доручає будь-кому з членів комісії.

Якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її прове-денні з'ясується, що вирішення поставлених питань або деяких з них по-требує застосування спеціальних знань, що належать до різних галузейзнань, керівник експертної установи організовує її виконання за правила-ми проведення комплексної експертизи.

Якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійсне-не силами експертів даної установи, її керівник повідомляє про це особуабо орган, яка призначила експертизу, та просить залучити до проведен-ня експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого екс-перта провадиться з дотриманням вимог процесуального законодавстваУкраїни.

Якщо протягом одного місяця робота комісії експертів різнихустанов не була розпочата, керівник експертної установи, що здійснюваворганізацію роботи комісії, повідомляє про це орган, що призначи