4. ВИНИКНЕННЯ ПЕРШИХ УНІВЕРСИТЕТІВ У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ ТАОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ : Історія педагогіки : B-ko.com : Книги для студентів

4. ВИНИКНЕННЯ ПЕРШИХ УНІВЕРСИТЕТІВ У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ ТАОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ

У зв'язку з необхідністю поширення знань і з економічним розвитком Європив ХІІ-ХІІІ ст. почала складатися особлива форма вищих навчальних закладів -університети (від лат. "unіversіtas" - сукупність). Це були небачені ранішекорпорації вчителів-магістрів та учнів-школярів. Університетська вчена спільнота- аналог цеху середньовічних ремісників: школяр - учень, бакалавр - підмайстер,магістр чи доктор - майстер. Навчаючи вчитися - формула середньовічної освіти.Сьогоднішній учень - завтра вчитель, сам був не проти повчитися на вченогомайстра.

Вчені люди, які мандрували Європою в цей час, стали звичним явищем. Середних значну частину складали так звані ваганти (від латинського дієслова "vagari"

23

- бродити), які являли собою культурну верхівку середньовічного учнівства. Цебули шукачі кращої школи з кращою ученістю. Про них казали, що "вонизбирають знання по школах, як бджоли свій мед по квітах". Університетивиникали по всій Європі: у Болоньї (1158), Оксфорді (1168), Парижі (1200),Кембриджі (1209), Празі (1348), Кракові (1364) та в інших містах.

Навчання в середньовічному університеті велося латинською мовою. Всівикладачі гуртувалися в особливі організації, так звані факультети (від лат."facultas"- здібності). Пізніше під словом "факультет" почали розуміти тевідділення університету, на якому викладалась та чи інша галузь знань.Університети мали чотири факультети. "Молодший", або "артистичний" (від лат."ars" - мистецтво) - найбільш численний. Це був загальноосвітній факультет зістроком навчання 5-7 років, протягом яких вивчались "сім вільних мистецтв".Крім того було ще три "старших" факультети: медичний, юридичний,богословський (строк навчання 5-6 років), на які студентів приймали лише позакінченні "артистичного" факультету.

Таким чином, навчання мало приблизно такий вигляд. До п'ятнадцяти роківхлопець навчався латинській мові, читанню, письму та рахунку в монастирськійчи місцевій школі. По закінченню школи він - учень університетського магістразагальноосвітнього факультету, тобто "семи вільних мистецтв". Це відбувалосяпротягом двох років. Юнака вчили Аристотелевій логіці та фізиці, залучали доучасті в студентських диспутах, а потім випробували на ступінь бакалавра.Наступні два роки відводилися на слухання лекцій з метафізики, психології,етики, політики (знову ж таки за творами Аристотеля). Вивчалась космологія іматематика. Далі студент починав вчителювати. Він ставав помічником магістра,який вів диспути, де виступав у ролі відповідача. Результат цієї праці - іспит наступінь ліценціата. Перша лекція в новій якості - і він вже магістр мистецтв. Щедва роки молодий викладач навчає студентів, але й навчається сам. Двадцять одинрік - початок кар'єри магістра, а за плечима вже шість років університетськоїнауки. Паралельно з обов'язковою дворічною викладацькою діяльністю можнабуло починати слухати курс якогось "старшого" факультету. Там свої правилаіспитів, свої вікові межі. Після іспитів одержували ступінь магістра права,медицини чи теології. Але, щоб навчати теології, потрібно було, щоб вчителювиповнилось 34 роки, і щоб цьому передували вісім років навчання. Навчатися набогословському факультеті було найважче. Одних тільки бакалаврів треба булоодержати трьох видів: бакалавр Біблії, бакалавр сентенції та повний бакалавр.

Для того, щоб здобути вище звання "доктора наук", потрібно закінчитиповний курс навчання в університеті (11-13 років).Основними методами навчанняв університетах були лекції і диспути; студенти виконували багато вправ і писалиписьмові роботи - трактати. Лекція являла собою читання тексту, який вивчався,та пояснення цього тексту у вигляді коментарів до нього або до його окремихчастин. Другою формою навчання був диспут, основою якого було питання дляобговорення. Тезу обирав магістр. Заперечення висував або він сам, або йогостуденти (в тому числі й ті, що випадково потрапили на диспут).

Середньовічні університети були автономними установами, які мали органисамоврядування. Ректор університету обирався на загальних зборах і, теоретично,ним міг стати навіть студент. Завдяки своєму статусові, університети відігравализначну роль у розвитку культури, руйнуванні феодальної обмеженості.

КУЛЬТУРА ЕПОХИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ. "БУДИНОК

РАДОСТІ" ВІТТОРИНО ДА ФЕЛЬТРЕ

Гуманізм епохи Відродження відбився як у поглядах на виховання, так і наорганізації практичної роботи школи. Гуманістична педагогіка характеризуваласьповагою до дітей, протестом проти фізичних покарань, прагненням довдосконалення здібностей дітей. У школах значну увагу приділяли естетичномувихованню, вивченню латинської і грецької мов, а також математики, астрономії,механіки, природознавства, географії, літератури, мистецтва.

Одним з найяскравіших представників епохи Відродження є Вітторіно даФельтре (1378-1446). В 1424 р. відкрив при дворі герцога Мантуанського школу,в якій навчались діти герцога і його наближених, а також діти бідних батьків, якіутримувались за рахунок Вітторіно да Фельтре. Ця школа знаходилась на березімальовничого озера, кімнати в ній були світлими, просторими. Школа називалась"Будинком радості". Самою назвою Вітторіно да Фельтре підкреслюваввідмінність своєї школи від середньовічної аскетичної школи. Велика уваганадавалась фізичному вихованню: діти займались верховою їздою, плаванням,гімнастикою, фехтуванням. Тілесні покарання допускались лише за антиморальнідії вихованців. Вивчались давні мови, римська і грецька літератури. Дітививчали математику, у викладанні якої мали місце наочні посібники і практичніроботи. Школа Вітторіно да Фельтре користувалась популярністю, вона булазразком для створення нових гуманістичних шкіл в різних країнах ЗахідноїЄвропи, а самого Вітторіно да Фельтре називали "першим шкільним учителем новоготипу".

ПОЄДНАННЯ НАВЧАННЯ З ПРОДУКТИВНОЮ ПРАЦЕЮ ТОМАСА

МОРА Й ТОМАЗО КАМПАНЕЛЛИ

Думка про виховання молодого покоління в процесі трудової діяльності булавперше висловлена англійським гуманістом Томасом Мором (1478-1535). Він буванглійським письменником утопічного соціалізму. У творі "Золота книга пронайкращий люд і про новий острів "Утопія" намалював картину ідеальногосуспільного ладу, де була відсутня приватна власність, панувала суспільнаорганізація виробництва і розподілу. У змальованій Т.Мором картині державапіклується про освіту і виховання своїх громадян. Навчання є загальним для дітейобох статей, ведеться рідною мовою.

Поряд з елементарною освітою учням-утопійцям даються також знання змузики, діалектики, науки числа і виміру, а також астрономії. Молодь виховуєтьсяв дусі гуманістичної моралі, фізичного розвитку, підготовки до трудовоїдіяльності. Землеробство вивчається теоретично в школі і практично на полях.Люди, які займаються наукою, звільнені від фізичної праці, а ті, які невиправдовують покладених надій, повертаються до землеробства і ремесел. Вседоросле населення Утопії може на дозвіллі займатися наукою і мистецтвом вспеціально відведених для цього місцях.

Т.Мор проголошує принципи загального навчання, рівноправної освіти дляобох статей, висловлює думку про організацію самоосвіти, підкреслює великуроль праці у вихованні дітей, вперше висловлює думку про знищенняпротилежності між фізичною та розумовою працею.

Ще одним представником утопічного соціалізму був італійський мислительТоммазо Кампанелла (1568-1639). У творі "Республіка Сонця" чи "Місто Сонця"показав ідеальний суспільний лад, при якому люди живуть на засадах повноїполітичної і економічної рівності. Приватна власність і гроші відсутні. Всі членисуспільства зобов'язані займатись сільськогосподарською і ремісничою працею небільше чотирьох годин на день. Найздібніші займаються наукою і мистецтвом.Готуючись до трудової діяльності, діти спочатку відвідують різні майстерні, апотім долучаються до громадської праці. Навчання розпочинається з двох років іззастосуванням наочності. Стіни "Місто Сонця" розписані картинами, на якихзображені різні галузі знань і ремесел. Гуляючи зі своїм наставниками вздовжстін, маленькі діти засвоюють алфавіт і вчаться говорити, потім, граючись,оволодівають навчальними предметами. На восьмому році життя дітиприступають до активного і свідомого навчання. Виховним керівником держави євчений Сонце (метафізик), його помічники - Мон (могутність), Сін (мудрість),Мор (любов).