8.5. Пилип Орлик

магниевый скраб beletage

Благородні ідеали Івана Мазепи в боротьбі за національну дер-жавність України породили значну кількість політиків, які продовжувалийого справу — «мазепинців». За Іваном Мазепою спочатку пішла май-же вся старшина. Згодом, коли виявилося, що успіх шведів сумнівний,дехто покинув табір гетьмана і з'явився до царя, прохаючи амністії. Царусіх приймав, залишав на посадах, не застосовуючи покарань до самоїПолтавської битви. Після перемоги, відчуваючи себе все міцніше, вінстав заарештовувати всіх, хто з'являвся тепер до нього, й судити за«зраду». Однак найбільш авторитетні і вірні прихильники українськоїдержавності пішли за Іваном Мазепою в еміграцію: генеральний писарПилип Орлик, генеральний обозний Іван Ломиковський, генеральнийосавул Григорій Герцик, прилуцький полковник Дмитро Горленко, пле-мінник Мазепи Андрій Войнаровський та інші, а також кілька тисяч за-порожців на чолі з кошовим Костем Гордієнком. Всі вони вирішилипродовжувати боротьбу, спираючись на допомогу татар і турків, якоїдобивався також король Швеції.

На чолі української еміграції стояв генеральний писар (канцлер)Мазепи і його найближчий соратник Пилип Орлик. Він походив зі шля-хетської чеської сім'ї, яка у свій час емігрувала до Польщі. У молодіроки перебрався в Україну, з якою навіки пов'язав свою долю. Навчавсяв Києво-Могилянській академії, а в 1700 р. став генеральним писарем —одним із однодумців Івана Мазепи. Коли він працював у канцелярії,гетьман запримітив Орлика завдяки його хорошій освіті, здібностям інаблизив до себе. У квітні 1710 р. в Бендерах козацька рада обралайого гетьманом і він був визнаний шведським королем та турецькимсултаном. Пилип Орлик підписав зі шведами угоду, в якій обидві сто-рони зобов'язувалися не складати зброї доти, доки Україна не будезвільнена від царського ярма.

Пилип Орлик у 1710 р. підписав зі своїми виборцями «Конституціюправ і свобод Запорозького війська». її головна ідея — незалежністьУкраїни від Польщі та Росії і демократичність державного устрою. Геть-манське самодержавство (влада гетьмана) мало бути обмежене гене-ральною радою, яка складалася з генеральної старшини, полковників івиборних депутатів від кожного полку. Крім того, тричі на рік мав зби-ратися сейм з полкової і сотенної старшини, депутатів і послів від за-порозького війська. Православна церква України мала знову перейти упідпорядкування Константинопольського патріарха. Мали бути скасо-вані всі тягарі, накладені на селянство, заборонялося чинити утискисільському населенню та ін. Слід зазначити, що цей один із перших вісторії Східної Європи конституційний документ характеризувався де-мократичним духом, турботою про соціальні права козацьких, селянсь-ких та міщанських мас, про державність України. «Конституція» ПилипаОрлика — видатний пам'ятник політичної думки України XVIII ст.

У боротьбі за здійснення своїх завдань він міг заручитися своїминевеликими силами та іноземною допомогою. Відразу після своїх ви-борів він підписує договір з Кримом, за яким зобов'язувався допома-гати визволити Україну. Пилип Орлик та Карл XII створили коаліцію длявійни проти Москви у складі Туреччини, Кримського ханства, про-шведської групи польської шляхти. У листопаді 1710 р. Туреччина ого-лосила війну Росії. У січні 1711-го 50-тисячна Орда кримських татаррушила на Слобідську Україну, а весною Орлик із організованою ним16-тисячною армією та польськими частинами прибічників Лещинсько-го й татарськими силами вирушив відвойовувати Правобережну Украї-ну. На Правобережжі він мав успіх. Населення йому співчувало й однеза другим здавали без бою міста. Правобережні козацькі полки пере-ходили на його бік і визнавали за свого гетьмана. Лівобережний геть-ман Скоропадський вислав проти нього війська, але вони були розбитіпід містом Лисянка. В кінці березня Пилип Орлик підійшов до БілоїЦеркви, однак тут його успіхи скінчилися. У нього не було сучасноїартилерії, і Білої Церкви він взяти не зміг. У цей же час татари почалиграбувати правобережні міста і забирати населення в неволю.

На Лівобережжі татарські війська дійшли до Харкова, зруйнували рядмістечок та сіл. Захопивши полонених і велику здобич, вони повернулив Крим, уникаючи боїв з російськими військами. І хоч Пилип Орликумовив султана відпустити захоплених на Правобережжі у неволю ук-раїнців, населення України розчарувалося в його намірах.

Влітку 1711 р. російська армія під керівництвом Петра І починаєконтрнаступ на Правобережну Україну. Він перш за все розгорнув ши-рокомасштабні репресії проти населення міст, які без бою здалисяОрлику: їх насильно переселили на Лівобережжя і в Слобідську Украї-ну. Українців, які недавно постраждали від татарських спустошень, те-пер добивали московські війська.

У липні 1711 р. Петро І зі своєю армією (45 тис. чол.) був оточенийтурецькою армією (210 тис. чол.) і перебував напередодні повної капі-туляції і полону. Однак йому вдалося за великі гроші підкупити голов-нокомандувача турецької армії, і той дав згоду провести переговори.12 липня 1711 р. був укладений так званий Прутський трактат, згідно зяким Росія повертала Туреччині Азов, зобов'язувалася зруйнувати фор-теці Таганрог, Кам'яний Затон та Новобогородицьку.

У 1712 і 1713 рр. були укладені нові угоди, за якими царський урядвідмовлявся від претензій на Правобережну Україну.

Після війни з Туреччиною Росія звернула увагу на боротьбу протиШвеції, виграла кілька морських і сухопутних битв. Швеція змушена булапіти на переговори. У 1721 р. в місті Ніштадт (Фінляндія) був підписа-ний мирний договір, за яким Росія отримала вихід до Балтійського моря.Вона стала Російською імперією зі столицею в Санкт-Петербурзі.

Після цілого ряду невдач Пилип Орлик перебрався з Молдавії доШвеції, а потім в інші європейські країни. Він намагався створити дляборотьби проти Росії коаліцію держав. Особливі зусилля він докладавдля того, щоб викликати війну Туреччини проти Росії і звільнити Украї-ну від царизму. Але всі намагання українського патріота були даремні.Московське царство після перемоги під Полтавою перетворилося умогутню Російську імперію, з якою тепер було надзвичайно важко бо-ротися. Пилип Орлик помер у 1739 р., і разом з ним надовго зійшла вмогилу ідея незалежності Української держави.