2.1. Пояснювальна записка

Інформаційно-технологічне ХХІ століття характеризуєть-ся філософським переосмисленням ціннісних орієнтирів освіт-ньої політики. У Законах України «Про освіту», «Про вищуосвіту», Національній доктрині розвитку освіти, Державній про-грамі «Вчитель» наголошується на культуроцентричності, збе-реженні та примноженні національних виховних традицій, роз-витку творчої особистості, гуманізації освіти.

У реалізації завдань гуманістичної трансформації освіт-ньої парадигми пріоритетна роль належить учителеві українсь-кої мови. Передусім учитель-словесник, який поєднує в собі ри-си педагога, психолога, філософа, лінгвіста, літературознавця,культуролога й естета, покликаний наповнити життєдіяльністьшколярів досконалим вишуканим світом рідної мови, морально-етичним і культурно-естетичним потенціалом усної народноїтворчості та художньої літератури, цінностями української тасвітової культури, стимулювати прагнення до саморозвитку йсамовдосконалення, виховувати молоду Генерацію активних, ді-яльних громадян, які гідно репрезентуватимуть й утверджува-тимуть свою державу в європейському співтоваристві. Важли-вість таких професійних і особистісних рис потребуєвдосконалення професійної підготовки вчителів-словесників.

Навчальна дисципліна «Шкільний курс української мо-ви» належить до циклу професійно орієнтованих. Мета курсу -озброїти майбутнього вчителя української мови не тільки теорі-єю цією науки, а й найефективнішими формами організації на-вчального процесу, найдоцільнішими методами та прийомаминавчання учнів на сучасному етапі розвитку загальноосвітніхзакладів.

Курс розраховано на 144 години (4 кредити), з яких 64години відводиться на аудиторну (24 год. лекційних, 16 год.практичних, 24 год. лабораторних) і 80 годин на самостійну ро-боту.

Завдання вивчення дисципліни:

підготовка майбутніх учителів до педагогічної діяльності вумовах реформування сучасної школи, реалізації концепцій мо-вної освіти в Україні;

формування у майбутніх вчителів національно свідомогоставлення до української мови як рідної і державної, розумінняїї значення як предмета шкільного навчання і засобу вивченняінших предметів;

забезпечення засвоєння студентами системи теоретичнихзнань і професійних умінь, які допоможуть їм формувати в учнівмовну та мовленнєву компетенції, виховувати свідомих грома-дян України;

навчання співвідносити теоретичні знання з практичнимипотребами сучасної школи, втілювати нові методичні ідеї упрактику вивчення предмета, застосовувати педагогічні іннова-ції;

розвиток у студентів пізнавальних інтересів, прагнення, доудосконалення своєї професійної підготовки, уміння працюватиз навчально-методичною літературою;

формування в майбутніх учителів-словесників дослідниць-ких навичок, розвитку уміння проводити самостійні наукові по-шуки й експериментальні дослідження;

формування у студентів професійно-методичних вмінь.

Традиційно зміст навчальної дисципліни містить такірозділи:

методика вивчення шкільного курсу фонетики, орфоепії таграфіки;

методика вивчення шкільного курсу лексикології та фразео-логії;

методика вивчення шкільного курсу будови слова та слово-твору;

методика вивчення шкільного курсу граматики (морфології,синтаксису).

Сьогодні вища та загальноосвітня школи в Україні нашляху реформування освіти. Реформа може бути здійснена ли-ше спільними діями наукових і навчальних закладів. Лаборато-рія навчання української мови Інституту педагогіки АПН Украї-ни у пояснювальній записці до програми 2005 року проголосила,що «... ураховано статус української мови, її суспільні функції,взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразніінтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчаль-ний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти форму-ванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіхсферах життя демократичного суспільства, сучасні організаційніформи, методи і технології навчання мови.».

Проте не можна висувати на перший план особистісний імовленнєвий розвиток учнів, підпорядковувати завдання систе-много вивчення мови меті мовленнєвого розвитку учнів, плану-вати вивчення основних розділів науки про мову на мовленнєвійоснові, якщо студенти не будуть знати основ мовленнєвого роз-витку учнів, без знання яких вони не зможуть усвідомити кому-нікативну спрямованість навчального предмету. Якщо «завдан-ня системного вивчення мови підпорядковується метімовленнєвого розвитку учнів», то нелогічно спочатку висвітлю-вати студентам питання вивчення системи мови, а потім мов-леннєвого розвитку учнів, а тому виникла необхідність переко-мпонувати структуру традиційної програми, збагатити її зміст.

Професійна підготовка вчителів української мови можли-ва за умови глибокого розуміння ними мети та змісту навчанняукраїнської мови в школі, умов мотиваційного забезпечення на-вчальної діяльності з цього предмета та її успішної організації,формування пізнавальної самостійності учнів. У програмі з рід-ної мови для середньої загальноосвітньої школи зазначається,що основна мета її вивчення в середніх навчальних закладахУкраїни полягає у формуванні національно свідомої, духовнобагатої мовної особистості, яка володіє вміннями та навичкамивільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рід-ної мови - її стилями, формами, жанрами в усіх видах мовлен-нєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо).

Відповідно до поставленої мети у шкільній програмі(2005р.) висуваються такі головні завдання на сучасному, перехід-ному, етапі реформування навчання української мови в основній істаршій ланці загальноосвітньої школи: виховання потреби у ви-вченні української мови (насамперед мовленнєвої потреби, про щопишуть психологи, методисти); формування духовного світу уч-нів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських цінніснихорієнтирів шляхом прилучення через мову до культурних надбаньукраїнського народу, людства; вироблення у школярів умінь і на-вичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови врізних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтворення і ство-рення висловлювань з дотриманням українського мовленнєвогоетикету; засвоєння учнями базових орфоепічних, граматичних, ле-ксичних, правописних, стилістичних умінь і навичок; ознайомлен-ня учнів з мовною системою як основною для формування мовних,мовленнєвих умінь і навичок. Ці завдання зумовлюють поєднанняв навчальному процесі чотирьох змістових ліній мовного курсу -мовної, мовленнєвої, діяльнісної, соціокультурної.

Розроблена співробітниками лабораторії навчання украї-нської мови Інституту педагогіки АПН України система оціню-вання навчальних досягнень учнів 5-12 класів з української мовипобудована з урахуванням основної мети, тобто завдань різнобі-чного мовленнєвого розвитку особистості, освітнього змісту на-вчального предмета, функціонального підходу до шкільного мо-вного курсу, який передбачає вивчення мовної теорії в аспектіпрактичних потреб розвитку мовлення. Як об'єкти регулярноїперевірки та оцінювання насамперед розглядаються мовленнєвівміння та навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності, по-тім знання про мову та мовлення, мовні вміння та навички.

До системи методичної підготовки студентів належитьтеорія з методики навчання української мови, практичні завдан-ня, самостійна робота, педагогічна практика, курсова робота.

Для майбутнього вчителя важливо вміти:

осмислювати основні концептуальні засади мовної освіти вУкраїні, ідеї, закладені у змісті та структурі чинних програм зукраїнської мови для загальноосвітніх навчальних закладів;

проводити методичний аналіз матеріалу, що вивчатиметь-ся: встановлювати наступність і перспективність у його вивчен-ні, співвідношення між теоретичним матеріалом і практичнимиуміннями, диференціювати матеріал за ступенем складності йо-го засвоєння, виділяти в ньому головне;

установлювати основні зв'язки між українською мовою таматеріалом з літератури й інших предметів;

працювати з підручником, уміло використовувати дидак-тичні можливості методичного апарату навчальної книги, її руб-рикацію, умовні позначення, питання і завдання, ілюстративнийматеріал, вправи;

планувати матеріал на навчальний рік, півріччя, з кожноїтеми, розділу;

складати план-конспект уроку: визначати тип уроку, йогоструктуру, формулювати мету, розробляти його зміст і структу-ру, формувати мету, визначати його цілі та завдання, добиратидидактичний матеріал, створювати систему вправ, прогнозуватипізнавальну діяльність учнів;

володіти технологією основних методів і прийомів навчан-ня мови, оптимально використовувати засоби навчання, елемен-ти програмування, алгоритмізацію та комп'ютеризацію на уро-ках мови, виходячи із специфіки матеріалу, що вивчається.

вести позакласну роботу з предмета, вдало поєднувати їїформи з програмним вивченням мови.

Не менш важливим є вироблення у студентів вужчихумінь і навичок: формулювати запитання та визначати завдання;вести перевірку знань, умінь і навичок та аргументовано їх оці-нювати, користуючись критеріями дванадцятибальної системи;проводити різні види мовного розбору, диктанти; працювати надтекстом; проводити підготовку до переказів і творів, попереджа-ти й виправляти помилки; уміло користуватися прийнятими ушколі умовно-графічними позначками; використовувати різнівиди наочності та технічні засоби навчання.

Третю категорію методичних умінь становлять умінняпрацювати над собою, удосконалюючи професійний рівень.

На практичних заняттях студенти знайомляться з основ-ною методичною літературою - посібниками з окремих розділівпрограми, проблемами, що висвітлюються на сторінках методи-чних часописів.

З актуальних проблем лінгводидактики студенти можутьготувати реферати та виступати з повідомленнями. Це стосуєть-ся насамперед тем, що виносяться на самостійне опрацювання, апотім обговорюються у формі колоквіумів, конференцій, диску-сій тощо.

Лабораторні заняття передбачають участь студентів у пе-дагогічному процесі. Мета цих занять - ознайомлення з різнимивидами діяльності вчителя-словесника. У ході лабораторних за-нять вони спостерігають за навчальним процесом, вчаться аналі-зувати відвідані уроки та позакласну роботу з української мови,знайомляться з плануванням, складають конспекти різних типівуроків, розробляють системи тренувальних завдань і вправ, ви-значають їх ефективність для формування мовленнєвих і право-писних навичок, готують дидактичний матеріал відповідноговиховного спрямування тощо. Частина лабораторних занять під-готовчого характеру проводиться в аудиторії, решта - безпосе-редньо у школі.

Під час педагогічної практики студенти вчаться перевіря-ти письмові роботи учнів, оцінювати їх, обліковувати та класи-фікувати помилки, працювати над їх попередженням і виправ-ленням.

Написання курсових робіт з методики привчає студентівдо глибшого самостійного вивчення певної методичної теми,проведення експериментальної роботи. Бажано, щоб поставлені вкурсовій роботі завдання розв'язувалися на матеріалах шкільноїпрактики з використанням доступних для студента методів дослі-дження - методичних спостережень, вивчення досвіду роботи

Перелік дисциплін з визначенням розділів (тем), засвоєнняяких необхідне студентам для вивчення шкільного курсу

української мови

Філософія. Забезпечує методологічні основи шкільногокурсу української мови з методикою викладання, зокрема дляметодики є важливим такі положення філософської науки:

зв'язок мови та свідомості, мови та мислення;

філософська теорія пізнання, згідно з якою шлях до істинипроходить етапи чуттєвого і раціонального пізнання й завершу-ється на практиці.

Лінгвістика. Використовуються дані мовознавчих наук(фонетики, фонології, графіки, орфографії, лексикології, морфо-логії, синтаксису тощо).

Психологія (загальна психологія, вікова психологія, педа-гогічна психологія, психологія мовлення, психологія спілкуван-ня тощо):

закономірності психічної діяльності людини, що є основоюрозуміння тих психічних процесів, які відбуваються під часоволодіння мовленням;

формування психічних процесів пам'яті, уяви, почуттів і пси-хічних якостей особистості; вікові особливості учнів;

розвиток психіки людини у процесі виховання і навчання;проблеми управління засвоєнням знань і формуванням навичок івмінь; психологічні фактори, що зумовлюють успішність на-вчання, стосунки між учнем і вчителем, індивідуально-психологічні характеристики школярів; мотивація діяльностіучнів у процесі оволодіння мовленнєвою діяльністю;

процес володіння та оволодіння мовленням, взаємозв'язокзовнішнього і внутрішнього мовлення, якості вербальноїпам'яті, закономірності усного і писемного мовлення;

види і засоби спілкування.

Дидактика:

використання дидактичних принципів у методиці навчанняукраїнської мови;

використання методів, прийомів і засобів навчання;

- організація активної діяльності учнів у засвоєнні нових знаньта оволодінні вміннями, управління навчально-виховним проце-сом, стимулювання активності учнів, залучення школярів допланування своєї навчальної діяльності, саморегулювання на-вчання.

2.2. Розподіл навчального часу за модулями

№ мо-дуля

Назва модуля

Кількість годин

в VIсемес-трі

 

Ле-кції

Пра

кт

роб.

Ла

бр°

б

Сам.роб.

Заліковий кредит 1. Шкільнийкурс фонетики, орфоепії, орфо-графії, графіки української мовита методика їх навчання в серед-ніх освітніх закладах України

4

4

2

20

ЗМ1.1.

Шкільний курс фонетики,орфоепії, графіки україн-ської мови та методика їхнавчання в середніх освіт-ніх закладах з українськоюмовою навчання.

4

 

2

10

 

ТІ. Фонетика, графіка вшкільному курсі українсь-кої мови та методика їїнавчання.

2

 

2

6

 

Т2. Орфоепія у шкільномукурсі української мови таметодика її навчання.

2

 

 

4

ЗМ

Особливості вивчення шкі-

-

4

-

10

1.2.

льного курсу фонетики,орфоепії і графіки україн-ської мови в умовах близь-коспорідненої двомовності.

 

 

 

 

 

ТІ. Особливості засвоєння

 

2

 

 

 

учнями-полілінгвами шкі-

 

 

 

6

 

льного курсу фонетики,орфоепії, графіки україн-

 

 

 

 

 

ської мови.

 

 

 

 

 

Т2. Формування слухо-

 

2

 

 

 

вимовних навичок в учнів-

 

 

 

4

 

полілінгвів у ситуації ба-

 

 

 

 

 

гатомовності.

 

 

 

 

Заліковий кредит 2. Шкільний

4

4

4

20

курс лексикології, фразеології

 

 

 

 

української мови та методика їх

 

 

 

 

навчання в середніх освітніх за-

 

 

 

 

 

кладах України

 

 

 

 

ЗМ

Шкільний курс лексиколо-

4

-

4

10

2.1.

гії, фразеології українськоїмови та методика їх на-вчання в середніх освітніхзакладах з українською мо-вою навчання.

 

 

 

 

 

ТІ. Лексикологія v шкіль-

2

 

2

6

 

ному курсі української мовита методика її навчання.

 

 

 

 

 

Т2. Фразеологія у шкільно-

2

 

2

4

 

му курсі української мовита методика її вивчення.

 

 

 

 

ЗМ

Шкільний курс лексиколо-

-

4

-

10

2.2.

гії, фразеології українськоїмови та методика їх на-вчання в умовах близькос-порідненої двомовності.

 

 

 

 

 

ТІ. Освітньо-пізнавальний

 

2

 

6

 

і нормативно-практичний

 

 

 

 

 

аспекти вивчення лексико-

 

 

 

 

 

логії та фразеології на ос-

 

 

 

 

 

нові взаємозв язку в на-

 

 

 

 

 

вчанні двох мов (рідної та

 

 

 

 

 

української).

 

 

 

 

 

Т2 .Лінгвокультурологічний

 

2

 

4

 

підхід до вивчення україн-

 

 

 

 

 

ської лексики учнями-

 

 

 

 

 

полілінгвами.

 

 

 

 

Заліковий кредит 3. Шкільний

4

4

4

16

курс будови слова, словотвору

 

 

 

 

української мови та методика їх

 

 

 

 

навчання в середніх освітніх за-

 

 

 

 

 

кладах України

 

 

 

 

ЗМ

Шкільний курс будови

4

-

4

8

3.1.

слова, словотвору україн-ської мови та методика їхнавчання в середніх освіт-ніх закладах з українськоюмовою навчання.

 

 

 

 

 

Т1. Методика вивчення

2

 

2

4

 

морфемної будови слова у

 

 

 

 

 

школі.

 

 

 

 

 

Т2. Методика вивчення

2

 

2

4

 

словотвору в школі.

 

 

 

 

ЗМ

Шкільний курс будови

-

4

-

8

3.2.

слова, словотвору україн-ської мови та методика їхнавчання в загальноосвіт-ніх закладах з національ-ною мовою навчання.

 

 

 

 

 

ТІ. Засвоєння основних по-нять з будови слова й укра-їнського словотворення задопомогою елементів іс-торичної фонетики, сема-нтики окремих морфем,будови власне українськихслів і способів їхнього сло-вотворення в умовах бли-зькоспорідненої двомовно-сті.

 

2

 

4

 

Т2. Формування навичокукраїнського слововживан-ня. Попередження та ви-правлення помилок інтер-феруючого характеру вмовленні учнів.

 

2

 

4

Заліковий кредит 4. Шкільнийкурс граматики української мовита методика її навчання в серед-ніх освітніх закладах України

12

4

14

24

ЗМ4.1.

Шкільний курс морфології.Методика вивчення частинмови.

6

 

8

12

 

ТІ. Методика вивчення

2

2

2

4

 

самостійних частин мовиу школі. Особливості ви-вчення українських само-стійних частин мови уч-

 

 

 

 

 

нями-полілінгвами.

 

 

 

 

 

Т2. Методика вивчення слу-

2

 

2

4

 

жбових частин мови у школі.Особливості вивчення украї-нських службових частин

 

 

 

 

 

мови учнями-полілінгвами.

 

 

 

 

 

ТЗ. Формування орфогра-фічної грамотності учнів.Шляхи попередження ін-терферуючого впливу наорфографічну грамот-ність учнів в умовах близь-коспорідненої двомовнос-ті.

2

2

4

4

ЗМ4.2.

Шкільний курс синтаксисута методика його вивчення.

6

 

6

12

 

ТІ. Методика вивчення

2

 

2

4

 

словосполучення, простогоречення у школі. Особливо-сті вивчення словосполу-чення й простого реченняучнями-полілінгвами.

 

 

 

 

 

Т2. Методика вивченняскладного речення у школі.Особливості вивченняскладного речення учнями-полілінгвами.

2

 

2

4

 

ТЗ. Формування пунктуа-ційної грамотності учнів.

2

 

2

4

 

Разом:

24

16

24

80

 

 

год.

год.

год.

год.

2.3. Зміст лекційного курсу

1. Методика навчання фонетики, орфоепії, графіки

Зміст шкільного курсу фонетики та його значення. Зв'язокзанять з фонетики з вивченням графіки, орфографії, орфоепії,граматики, із заняттями з розвитку мовлення. Ознайомлення іззасобами милозвучності української мови.

Завдання вивчення фонетики: вироблення вмінь і навичокправильно артикулювати звуки; розвиток мовного слуху учнів,мовної та слухової пам'яті; чітке розмежування звуків і літер;установлення відповідності чи невідповідності між вимовою та

106

написанням. Формування орфоепічних навичок, удосконаленнядикції та розвиток умінь володіти голосом (змінювати його зависотою, силою, темпом, тембром). Зіставлення діалектної й лі-тературної вимови. Подолання фонетичних діалектизмів.

Особливості вивчення шкільного курсу фонетики, орфоепіїта графіки української мови в умовах близькоспорідненої дво-мовності. Формування фонематичного слуху шляхом зіставлен-ня та розрізнення класифікаційних характеристик звуків в укра-їнській і рідній мовах учнів Помилки інтерферентного характерута шляхи їх попередження і виправлення.

Методи та прийоми вивчення фонетики й орфоепії: спо-стереження над звуковим складом слів, фонетичний розбір, ви-значення наголосу в словах, списування з фонетичним завдан-ням, правильна літературна вимова звуків і звукосполучень,виразне читання текстів, з'ясування співвідношення між напи-санням і вимовою у словах тощо.

Використання наочності та технічних засобів навчання упроцесі роботи з фонетики й орфоепії. Роль, орфоепічних слов-ників.