3.9. Методичні поради щодо підготовкита проведення уроків української мови

магниевый скраб beletage

Основним підходом до впровадження системи навчання івиховання у сучасній школі залишається класно-урочна система,за якої провідною формою організації навчально-виховної робо-ти є урок. У дидактиці під уроком розуміють основну одиницюосвітнього процесу, чітко обмежену часом, планом роботи таскладом учнів (класом). Стосовно процесу навчання урок вико-нує інтегруючу роль, оскільки відображає та поєднує такі йогокомпоненти: мету, зміст, методи, засоби навчання, взаємодіювчителя та учнів.

Методисти сучасним уроком вважають таку форму на-вчання, яка своїми цілями (освітньою, розвивальною, виховною),змістом, структурою та методами проведення відповідає най-новішим вимогам теорії, практики навчання у школі та є ефе-ктивною.

Сьогодні згідно з вимогами Державних стандартів базо-вої та повної середньої освіти учнів необхідно змінювати тра-диційні можливості уроку, посилювати його місткість,підвищувати рівень індивідуалізації навчання і самостійної ро-боти учнів, розвивати їх творчу активність. Основними завдан-нями сучасного уроку є:

відповідність навчального матеріалу з української мовивимогам науковості, оптимальності, єдності навчання і вихован-ня, зв'язку з життям;

реалізація комплексної мети уроку: навчальної, виховної тарозвивальної;

урахування вікових особливостей учнів та їх пізнавальнихможливостей, інтересів і запитів;

реалізація інноваційних технологій сучасного уроку;

інтегральність уроку (використання міжпредметнихзв'язків);

цілеспрямованість і копітка робота над пізнавальними за-вданнями та запитаннями, що виникають у результаті створенняпроблемних ситуацій;

практична спрямованість уроку - всебічний мовленнєвийрозвиток учнів.

У працях сучасних методистів сформульовано основнівимоги до уроків мови, що орієнтують учителя на те, щоб коженйого урок сприяв розвиткові пізнавальних інтересів учнів, фор-муванню навичок самостійного здобуття знань, вихованню лю-бові до праці.

Вимоги до сучасного уроку:

відповідне теоретичне підґрунтя має визначати науковий рі-вень змісту уроку;

за умови належного наукового рівня забезпечувати оптима-льність змісту уроку;

урок має бути містким, але не перевантаженим, оскільки по-рушення цієї умови спонукає учнів до механічного за-пам'ятовування матеріалу, послаблення інтересу, затримки зага-льного розвитку;

слід урізноманітнювати організаційні форми уроків мови,вдосконалювати їхню структуру, раціонально використовуватичас;

урізноманітнювати види робіт, методи та прийоми навчанняі викладання, організаційні форми уроку, широко поєднуватиіндивідуальні, групові та фронтальні форми роботи;

добирати суб'єктивно значущу для учнів інформацію, текстихудожніх творів і різноманітні мовленнєві зразки для насліду-вання;

забезпечувати інтенсивну мовленнєву практику учнів, цілес-прямовану та систематичну роботу над розвитком зв'язного мо-влення;

постійно активізувати учнів (максимальне включення до різ-них видів діяльності) і розвивати їхню самостійність, ініціати-вність;

ураховувати навчально-виховні можливості уроку, передба-чати, щоб зміст сприяв вихованню (національному, розумовому,моральному, естетичному) особистості учня;

виховувати в учнів стійкий інтерес до вивчення українськоїмови;

постійно збуджувати позитивне емоційне ставлення до на-вчання, стимулювати інтелект, естетичні потреби школяра;

дбати про високу педагогічну культуру вчителя-словесника,його постійне духовне збагачення, ідейно-моральне зростання.

Специфічні вимоги до уроків української мови:

дбаючи про науковість змісту уроку, варто користуватисялише достовірними відомостями, в яких відсутня розбіжність упоглядах вчених-мовознавців;

у забезпеченні наукового рівня змісту уроку та піднесенні ін-тересу учнів до предмета варто ознайомлювати їх не тільки з тео-рією української мови, а й з деякими питаннями мовознавства;

не варто надмірно захоплюватися теорією, необхідно дбатипро економне розкриття теми, щоб мати час на практичне засво-єння матеріалу;

оптимальне наповнення змісту уроку мови значною міроюдосягається через вивчення мовного матеріалу укрупненими,логічно завершеними частинами із використанням узагальнюю-чих таблиць, схем тощо;

важливо виділяти з широкого кола відомостей найбільш істот-не, головне, узагальнювати та систематизувати вивчене на основіпевного теоретичного положення, мовного поняття або правила;

важливе місце у змісті уроку посідає цілеспрямована, систе-матична та копітка робота над пізнавальними завданнями, запи-таннями;

попередньо орієнтувати учнів на важливість матеріалу, якийвивчається для мовленнєвої практики;

органічно та раціонально поєднувати на уроці роботу надзасвоєнням відомостей з фонетики, лексики, словотвору, грама-тики, орфографії і пунктуації з розвитком усного та писемногомовлення;

необхідно, щоб мовний матеріал, практичні завдання і впра-ви сприяли вихованню особистості учня, розкривали суть мовияк суспільного явища, її комунікативні функції, закономірностірозвитку.

Типи уроків з української мови

Уроки української мови методисти орієнтовно поділяютьна дві основні групи. Перша група - аспектні уроки українськоїмови - уроки пов'язані з вивченням окремих аспектів мови. Го-ловна мета їх - на основі засвоєння теоретичних відомостей змови формувати та розвивати в учнів частково-мовленнєві, абопервинні уміння, навички, а саме: орфоепічні, лексичні, слово-твірні, правописні - орфографічні та пунктуаційні. На такихуроках переважають вправи, підпорядковані вивченню окремиходиниць мови: звуків, морфем, слів, словосполучень, речень.

Друга група - уроки розвитку зв 'язного мовлення - уро-ки, які проводяться з метою формування та розвитку в учнів ко-мунікативних (вторинних) умінь і навичок.

Існує багато класифікацій аспектних уроків. Найбільшприйнятою для сучасної практики навчання української мови у5-9 класах вважаємо класифікацію, запропоновану О.Бєляєвим,що виходить з основної дидактичної (навчальної) мети. У відпо-відності з цим виділяються:

уроки вивчення нового матеріалу, або засвоєння нових знань;

уроки формування умінь і навичок;

уроки перевірки й обліку якості знань, умінь і навичок;

уроки аналізу контрольних робіт;

уроки узагальнення і систематизації вивченого;

уроки повторення окремої теми, розділу.

М.Пентилюк класифікує уроки української мови за видомтворчої роботи і метою її проведення:

уроки, на яких учні виконують «малі жанри» творчих робіт(усний переказ, складання автобіографії, розгорнутого протоко-лу, написання нарису, вільного або творчого диктанту);

уроки проведення великих за обсягом переказів і творів (на-вчальних і контрольних) та їх аналізу з учнями;

урок підготовки до контрольного твору.

К.Плиско виділяє типи уроків за етапами пізнання інформації:

урок вивчення інформації;

урок закріплення інформації, (урок повторення);

урок застосування інформації.

Часом автори називають окремі типи уроків, які, звичай-но, не охоплюють усієї різноманітності форм навчання зв'язногомовлення. Так, О.Петровська, виділяючи в системі занять з укра-їнської мови уроки навчальних і контрольних робіт, називає ли-ше один тип уроку зв'язного мовлення - урок навчальногописьмового переказу, і ніби мимохідь згадує ще урок аналізуписьмового переказу.

У класифікації Г.Приступи виділено як окремий тип урокрозвитку мовлення з його «різновидами»: урок вільного диктан-ту, урок творчого диктанту, урок навчального твору за карти-ною. Тут не знайшлося місця, урокам, на яких учні пишуть кон-трольні перекази та різні (не лише за картиною) навчальнітвори. В основу визначення кожного з різновидів (варіантів) ав-тор кладе зовсім інший принцип, ніж для класифікації «звичай-них» уроків, - вид роботи, виконуваної на уроці. До того ж дик-танти, перекази та твори за картиною, що дали назву урокамрозвитку мовлення, не вичерпують передбачених програмоюусіх завдань і робіт, до яких належать: усний виклад матеріалу вмежах одного або кількох параграфів підручника, стаття-нарисдо стінгазети, різні види ділового мовлення. Таку роботу ніяк неможна поділити за відповідними типами уроків. Варто зважатитакож і на те, що багато робіт з розвитку зв'язного мовлення,зокрема вільний і творчий диктанти, проводяться переважно науроках вивчення основної програми курсу, де вони займаютьзвичайно не весь урок, а лише частину його. Проте якщо певнийвид роботи (наприклад, усний переказ, складання автобіографії,розгорнутого протоколу, написання нарису, вільного або твор-чого диктанту) учні виконують вперше, то на ознайомлення зйого особливостями, змістом можна відвести весь урок.

Ураховуючи надзвичайну різноманітність завдань з роз-витку зв'язного мовлення, на думку вчених, буде виправданимдля уроку, на якому проводяться перелічені вище види роботи,вживати узагальнюючу назву «Урок розвитку умінь і навичокзв'язного мовлення» (або коротше - «урок розвитку зв'язногомовлення»), визначаючи, залежно від завдання, його конкретнунавчальну мету: вчити школярів зв'язно викладати матеріалпідручника, писати нарис, творчий диктант, замітку до стін-газети, складати розгорнутий протокол тощо.

В основу пропонованої класифікації уроків розвиткузв'язного мовлення покладено вид творчої роботи та мету їїпроведення. Відповідно вчені виділяють два їх різновиди:

уроки, на яких учні виконують, «малі жанри» творчих ро-біт (усний переказ, складання автобіографії або розгорнутогопротоколу, написання нарису, вільного або творчого диктанту);

уроки проведення великих за обсягом переказів і творів(навчальних і контрольних) та їх аналізу;

урок підготовки до контрольного твору.

Особливості конструювання уроків української мови ушколах з національними мовами навчання

Виходячи з лінгводидактичного та психологічного обґру-нтування навчання другої мови, з цілей і завдань навчальногопроцесу, можна визначити такі специфічні особливості уроку:

обов'язкова комунікативна спрямованість усього уроку йокремих його етапів;

комплексний розвиток мовленнєвих умінь і навичок;

єдність тренування і творчості у процесі проведення окремихетапів уроку, зокрема виконання вправ;

органічне включення нового мовного матеріалу у виконуваніна уроці вправи;

єдність методів роботи з опанованим і новим матеріалом про-тягом кожного конкретного уроку;

єдність контролюючої та навчальної функції уроку.

У різних типах уроків ці особливості виявляються по-різному.

На основі аналізу цих особливостей В.Скуратівський ви-діляє два типи уроків другої мови:

уроки прищеплення, закріплення умінь і навичок (мовленнє-вих, орфографічних та ін.) із включенням нового матеріалу;

уроки прищеплення, закріплення й автоматизації зазначнихумінь і навичок на основі відомого учням мовного матеріалу.

Кожний з таких уроків має свої особливості, свою структу-ру. Однак перший тип уроку спрямований на вивчення новогоматеріалу, усвідомлення його, а потім уже на формування уміньі навичок. Другий тип уроку передбачає самостійну роботу уч-нів над закріпленням умінь і навичок. Контроль за вивченим ма-теріалом може здійснюватися на уроках обох типів.

Часто уроки другої мови нічим не відрізняються від уроківрідної. Особливості ж навчання другої мови вимагають дещоінших підходів в організації та проведенні уроків. Співвідно-шення типів уроків другої мови відрізняється ширшим викорис-танням уроків, пов'язаних з формуванням практичних умінь інавичок, з комунікативною діяльністю учнів. Уроки другої мовимають ряд особливостей, що стосуються не тільки їх структури,методики проведення, а й змісту. Адже на цих уроках ви-вчається матеріал іншої (хоч і спорідненої) мовної системи.Специфіка змісту уроку української мови в російській школі, надумку М.Пентилюк, залежить від того, які явища (спільні, част-ково схожі, специфічні чи відмінні) вивчаються, які методи таприйоми роботи застосовуються тощо. Структура уроків другоїмови зумовлена їх змістом. Якщо, наприклад, вивчаються спе-цифічні або відмінні в обох мовах явища, то істотної різниці уструктурі уроків рідної і другої мови немає. Якщо ж опрацьову-ються спільні, частково схожі явища, то опора на знання рідноїмови дає можливість більше уваги приділяти мовленнєвій дія-льності учнів. Новими на таких уроках буде термінологія в пе-рекладі українською мовою та текстовий матеріал.

Структура уроку української мови як рідної і як другої(державної) складається з його етапів і передбачає послідов-ність, логічні зв'язки. Структура уроку зумовлюється його ти-пом, а тому є явищем відносно змінним. Розглянемо структурута структурні варіанти уроку української мови.

Структура та структурні варіанти комбінованогоуроку української мови (за М.Пентилюк)

1. Перевірка домашнього завдання

Організація перевірки стану виконання домашнього за-вдання передбачає: перегляд наявності в учнів зошитів з домаш-нім завданням, з'ясування питання, хто його не виконав з якихпричин, які труднощі виникли під час його виконання, оцінку тамотивацію знань учнів.

Мета опитування учнів: виявлення ступеня засвоєння вивче-ного на попередньому уроці теоретичного матеріалу, сформовано-сті умінь самостійно застосовувати набуті знання під час виконан-ня практичних завдань, поглиблення та розширення знань, умінь інавичок за рахунок самоосвіти; усунення прогалин у знаннях, ви-явлення зацікавленості до вивченої теми програмового матеріалу,ставлення до предмету і виконання домашнього завдання.

Способи перевірки знань учнями теоретичного матеріалу:зв'язна відповідь учнів, відповідь на запитання вчителя, скла-дання схем, таблиць.

Способи перевірки практичних завдань: вибіркове читаннявідповідей або тексту домашньої вправи, виконання диктантів затекстом домашньої вправи, взаємоперевірка якості виконаннядомашнього завдання, письмо по пам'яті за текстом домашньоївправи, робота одного-двох учнів біля дошки за контролюючоїучасті учнів класу, виконання аналогічних завдань, перевіркалише наявності завдання, самостійна короткочасна диференці-йована робота з картками з аналогічними завданнями тощо.

Регламент часу: 8-15 хвилин.

Актуалізація і корекція опорних знань учнів

Організація: відтворення раніше засвоєних знань і способів ді-яльності, необхідних і достатніх для засвоєння нового навчальногоматеріалу, стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Способи організації актуалізації опорних знань: бесіда,письмова робота, короткий запис відповідей, заповнення таб-лиць, повторення матеріалу за підручником, використання нау-ково-популярної чи довідкової літератури, розгляд малюнків,аналіз таблиць, створення проблемної ситуації, постановка учнівв умови пошуку способів її розв'язання тощо.

Регламент часу: 5-7 хвилин.

Вивчення нового матеріалу

Процес вивчення нового матеріалу включає чотири етапи:

підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу та спону-кання їх до активного учіння;

сприйняття, розуміння нового матеріалу (сприйняття й усві-домлення суттєвих ознак мовного явища);

осмислення, запам'ятовування нового матеріалу та застосу-вання його у простих навчальних ситуаціях;

застосування знань у видозмінених ситуаціях.

Структурні елементи організації процесу вивчення новогоматеріалу: повідомлення теми, цілей і завдань уроку, мотиваціянавчально-пізнавальної діяльності учнів; сприйняття та первиннеусвідомлення нового матеріалу, осмислення зв'язків і співвідно-шень в об'єктах вивчення; узагальнення та систематизація знань.

Завдання вчителя: дібрати педагогічно доцільний зміст іобсяг нового навчального матеріалу, оптимальні методи та при-йоми його реалізації, забезпечити доцільність поєднання своїхдій і дій учнів на етапі вивчення нового матеріалу; створити оп-тимальні умови для творчої праці учнів у навчальному процесіта використанні набутих знань у практичній діяльності.

Види дидактичних вправ: вступні; тренувальні: за зразком,за інструкцією, за завданням; творчі: складання речень різнихвидів зв'язних висловлювань.

Закріплення, систематизація та узагальнення знань

учнів

Правильна організація закріплення, систематизація та уза-гальнення знань учнів сприяє підвищенню рівня їх навчальнихдосягнень.

Організація: добір змісту тих елементів знань, які підля-гають закріпленню; добір відповідного дидактичного матеріалу(вправи, запитання, мовленнєві зразки тощо); підпорядкуваннязазначеного матеріалу поставленій меті складової структуриуроку; визначення форми виконання навчальних завдань щодозакріплення знань учнями (самостійно, за допомогою вчителя,чи сильних учнів, групами, індивідуально, колективно), органі-зація контролю та корекції знань учнів у процесі їх закріплення,систематизації та узагальнення.

Завдання додому й інструктаж до його виконання

Домашня навчальна робота тісно пов'язана з роботою на

уроці та розрахована на розвиток самостійності учнів і їх твор-чого мислення.

Мета домашньої роботи учнів: закріплення, поглиблення,розширення, систематизація та узагальнення знань, набутих науроці. У процесі виконання домашнього завдання в учнів фор-муються загальнонавчальні та спеціальні вміння і навички, при-йоми здійснення самоорганізації та самоконтролю, формуютьсяспособи раціональної організації самоосвіти.Види домашніх завдань.

Залежно від основних дидактичних функцій: засвоєння те-оретичного матеріалу; формування навичок та умінь; застосу-вання набутих знань і вмінь за різних умов; узагальнення і сис-тематизація знань; пропедевтичні завдання; комбінованідомашні завдання.

За формою організації навчальної праці учнів: фронтальні,групові, індивідуальні.

Вимоги до домашнього завдання: інформувати до дзвінка;подавати короткий або повний інструктаж до виконання; не пе-ревантажувати учнів домашніми завданнями; за необхідностідиференціювати завдання або пропонувати індивідуальні робо-ти; підказувати раціональні способи та прийоми його виконання.

Зразки типів і структур уроків української мовиУрок вивчення нового матеріалу

Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань.

Повідомлення теми та мети уроку.

Пояснення вчителем нового матеріалу.

Вправи на закріплення одержаних знань.

Підсумки уроку.

Завдання додому та інструктаж про його виконання.

Урок формування умінь і навичок

Повідомлення мети роботи, усвідомлення її учнями.

Відтворення теоретичних відомостей, необхідних на уроці.

Виконання учнями вправ.

Перевірка якості самостійної роботи учнів.

Завдання додому та інструктаж про його виконання.

Підведення підсумків уроку.

Урок контрольної роботи

Повідомлення мети перевірки та способів її проведення.

Усна перевірка знань учнів (фронтально).

Самостійне виконання учнями контрольної роботи.

Відповіді вчителя на запитання учнів.

Підведення підсумків уроку.

Завдання додому та інструктаж про його виконання.

Урок аналізу контрольної роботи

Вступне слово вчителя.

Бесіда про характер недоліків і помилок.

Робота над помилками.

Підведення підсумків роботи.

Завдання додому та інструктаж про його виконання.

Урок узагальнення вивченого

Перевірка домашнього завдання.

Повідомлення мети уроку.

Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

Робота над висновками.

Вправи на застосування узагальнюючих правил.

Оголошення оцінок.

Завдання додому та інструктаж про його виконання.

Підсумки уроку.

Урок повторення

Ознайомлення учнів із завданням уроку.

Повторення вузлових питань розділу.

Усні та письмові вправи на матеріалі повторення.

Підсумки проведеної роботи.

Виставлення оцінок.

Завдання додому та інструктаж про його виконання.

Урок навчального переказу

Вступна бесіда.

Читання тексту.

Бесіда над змістом прочитаного.

Складання плану.

Мовний аналіз тексту.

Повторне читання тексту.

Підготовка чорнового варіанта переказу.

Редагування роботи і переписування її начисто.

Перевірка й аналіз робіт.

Доопрацювання переказів.

Урок контрольного переказу

Вступне слово вчителя.

Читання тексту.

Пояснення нових слів і запис їх на дошці.

Самостійне складання учнями плану.

Повторне читання тексту.

Написання переказу в чорновому варіанті.

Переписування робіт начисто.

Самостійна перевірка написаного.

Урок аналізу контрольного переказу

Вступне слово вчителя.

Загальна оцінка якості виконання переказу.

Розгляд кращих робіт.

Аналіз допущених у переказах недоліків і помилок.

Виконання вправ на подолання помилок.

Завдання додому та інструктаж про його виконання.

Урок навчального твору

Вступна бесіда (тема, мета, особливості жанру).

Ознайомлення із зразком.

Робота над усвідомленням теми та основної думки твору.

Колективне складання плану письмової роботи.

Складання усного твору.

Написання твору на чернетці.

Удосконалення написаного.

Перевірка й аналіз творів.

Доопрацювання робіт і переписування їх начисто.

Урок контрольного твору

Вступне слово вчителя.

Самостійне складання плану твору.

Написання роботи на чернетці.

Редагування твору та переписування начисто.

Самостійна перевірка написаного.

Урок аналізу контрольного твору

Вступне слово вчителя.

Загальна характеристика виконання твору.

Розгляд кращих робіт або фрагментів з них.

Колективний аналіз допущених помилок.

Проведення вправ на подолання помилок.

Індивідуальна робота учнів над помилками.

Завдання додому та інструктаж про його виконання.

Організація уроку є одним із основних його аспектів.Мета організації полягає в забезпеченні успішної реалізації змі-сту та завдань навчання, умов для ефективної взаємодії вчителяй учнів у навчально-виховному процесі. Науковці та учителі-практики виділяють два аспекти організації уроку: упорядкова-ність і спрямованість. «Упорядкованість визначається кількіс-но як рівень організованості системи, тобто її певний стан.Спрямованість характеризує відповідність чи невідповідністьорганізації умовам навколишнього середовища (І.Радченко)». Зточки зору забезпечення впорядкованості уроку організація пе-редбачає раціональність його структури в цілому та структурнихкомпонентів зокрема; педагогічної діяльності вчителя, навчаль-но-пізнавальної діяльності учнів, стосунків між ними; матеріа-льно-технічне оснащення уроку, раціональне використання часуна уроці.

Успішна реалізація навчального матеріалу на уроці знач-ною мірою залежить від раціональної організації педагогічноїпраці вчителя-словесника та навчально-пізнавальної діяльностіучнів. Організація педагогічної діяльності вчителя на уроці пе-редбачає:

постановку доцільної та раціональної мети (практичної, ви-ховної, загальноосвітньої та розвивальної) і завдань навчання;

мотивацію спільної діяльності вчителя й учнів;

знання умов навчання: вікових особливостей учнів, специфі-ки конкретного класу;

планування, нормування діагностування, прогнозування,стимулювання, контроль і корекцію процесу навчання та йогорезультативності;

знання основних методичних вимог до сучасних уроків укра-їнської мови;

урахування дидактичних і методичних принципів навчання;

використання раціональної й ефективної технології навчан-ня.

Підготовка до складання поурочних планів з українсь-кої мови:

Ознайомитися із змістом відповідного розділу курсу україн-ської мови: проаналізувати зміст програми «Рідна мова» 5-11(5-12) класи або «Українська мова» 5-11 (5-12) класи (вибір про-грами залежить від мови, якою ведеться навчання у школі);ознайомитися з матеріалами підручників «Українська мова» або«Рідна мова» (вибір підручника залежить від мови, якою ведеть-ся навчання у школі).

Визначити обсяг знань, умінь і навичок.

Дібрати або виготовити дидактичний матеріал (тексти таприклади до вправ для осмислення й усвідомлення теоретичногоматеріалу), наочні посібники, підготувати технічні засоби на-вчання.

Визначити тип і структуру уроку, забезпечити органічнийзв'язок між вивченням програмового матеріалу та формуваннямкомунікативних умінь і навичок учнів, розвиток їх мислення,мовлення, вдосконалення естетичних смаків, виховання само-стійності й активності розумової діяльності.

Скласти план і конспект уроку:

продумати всі етапи уроку, здійснити правильне дозуваннячасу, спланувати використання наочних посібників, технічнихзасобів навчання, дидактичного матеріалу;

дібрати методи та прийоми роботи з класом;

спиратися на принципи системності та послідовності на-вчання;

визначити місце нового матеріалу в структурі теми, розділу;

планувати вивчення нового матеріалу, встановлюючи зв'язкиз раніше вивченим: за схожістю ознак чи протиставленням;

забезпечити послідовність етапів уроку, яка відповідала бйого дидактичній меті;

створювати проблемні ситуації;

планувати поступовий перехід до самостійної роботи учнів;

після кожного етапу уроку планувати підсумок роботи.

Планування уроків української мови

Специфіка педагогічної технології полягає в тому, що вній констатується і здійснюється такий навчальний процес, якийповинен гарантувати досягнення поставлених цілей. Основоюпослідовної організації навчання є оперативний зворотнийзв'язок, який пронизує весь навчальний процес.

Так, відповідно до програм навчання української (як рідної,або як державної) мови передбачає комплексне досягнення прак-тичної, виховної, загальноосвітньої та розвивальної мети.

Практична мета передбачає навчання учнів говоріння,аудіювання, письма, читання українською в межах тематики тамовного матеріалу, визначених програмою.

Загальноосвітня мета сприяє розширенню загального тафілологічного світогляду учнів.

Розвивальна мета спрямована на розвиток інтелектуаль-ної, пізнавальної діяльності учнів, їх мовних здібностей.

Виховна мета забезпечує моральне, естетичне, трудовевиховання учнів засобами української мови.

Виходячи із загальної кінцевої мети навчання, вчительвизначає конкретну мету уроку: практичну, загальноосвітню,розвивальну, виховну. Формулюючи практичну мету, вчительвизначає, чого конкретно він буде навчати учнів на уроці. Доці-льно починати формулювання практичної мети словами «вчи-ти...» або «навчити...», якщо подається новий матеріал -«ознайомити...».

Плануючи досягнення розвивальної, загальноосвітньої,виховної мети, вчитель повинен чітко визначити відповіднийпотенціал навчального матеріалу уроку та своїх дій.

Формулювання загальноосвітньої мети доцільно почина-ти словами: «розширити уявлення», «формувати уявлення...».

Планування починається складанням тематичного пла-ну. Він дозволяє вчителю бачити в цілому цикл уроків за темою,роль і місце кожного уроку в ньому й завдяки цьому добиратинайбільш ефективні методи, прийоми та засоби навчання длявирішення завдань на шляху досягнення кінцевої мети в оволо-дінні учнями конкретними комунікативними навичками тавміннями в рамках відповідної теми.

Для складання тематичного плану М.Пентилюк пропо-нує:

визначити характер мовного та мовленнєвого матеріалу ко-жного уроку, передбачених підручником;

вивчити методичні рекомендації до уроку мови та сформу-лювати мету кожного уроку з урахуванням етапів роботи наднавчальним матеріалом і вимог програми;

визначити необхідні для досягнення мети методи та прийоминавчання;

спланувати домашнє завдання;

забезпечити оснащення уроку як технічними, так і традицій-ними засобами навчання;

ураховувати специфіку роботи в певному класі (рівень підго-товки учнів, їх пізнавальну активність, уміння використовуватирізні види вправ, інтерес до предмета, ставлення до вчителя то-що).

Тематичний план є основою для поурочного плануван-ня, в якому розкривається зміст кожного уроку. Під час плану-вання і складання плану-конспекту уроку необхідно пам'ятати,що:

на уроці мови формуються мовленнєві навички та вміння;

змістом уроку є певний комплекс вправ, які виконуються вчіткій послідовності;

завдання кожного уроку визначається залежно від його мі-сця в тематичному циклі;

для формування мовленнєвих навичок і розвитку вмінь урізних видах мовленнєвої діяльності повинен виконуватися від-повідний комплекс вправ;

мовленнєва практика (вправи) повинна імітувати процесмовленнєвого спілкування, тобто мати комунікативну спрямо-ваність, мотивованість і ситуативну зумовленість;

ефективність уроку визначається ступенем мовленнєвоїактивності учнів;

урок повинен передбачати систематичний і планомірнийконтроль рівня сформованості мовленнєвих навичок, умінь уч-нів і сприяти здійсненню диференційованого підходу до навчан-ня;

зміст уроку повинен готувати учнів до виконання домаш-нього завдання;

урок повинен проводитися доступними для розуміння уч-нів формами;

діяльність учителя повинна викликати інтерес і пізнаваль-ну активність учнів;

у процесі планування необхідно враховувати вікові особ-ливості учнів.

Як планувати урок з української мови?

Мотивація. Чому цей урок важливий, як він пов'язаний зтим, чого я вже навчив, і з тим, чого буду навчати? Які можли-вості надає урок для розвитку мовлення, мислення?

Завдання уроку. Розуміння яких проблем буде досягатися?Які дії учнів передбачено?

Передумови. Що учень має вже знати, що повинен уміти ро-бити для того, щоб успішно засвоювати урок?

Оцінювання. Яких доказів того, що учні дійсно навчилися,буде знайдено?

Ресурси та використання часу, необхідного для навчальногопроцесу.

Групування. Як мають бути згруповані учні для навчальногопроцесу?

Власне урок. Актуалізація опорних знань, умінь і навичокучнів. Підвести учнів до формування запитань і цілей навчання,а також до оцінювання своїх попередніх знань.

Усвідомлення змісту. Яким чином учні досліджуватимутьзміст, як вони будуть відслідковувати усвідомлення змісту?

Рефлексія. Яким чином можна використати зміст уроку?Спрямування на обмірковування нових знань, на запитання, щозалишилися, та на розв'язання заплутаних моментів.

Закінчення. Яких результатів треба досягти на уроці? Наскі-льки бажаним є остаточне розв'язання проблем?