4.4. Зміст курсової роботи

Успішне виконання курсової роботи залежить значною мі-рою і від техніки письмового викладу студентом результатіввласного дослідження. Тому перед безпосереднім написаннямкурсової роботи автор повинен глибоко продумати план, компо-зицію викладу матеріалу, а також ознайомитися із вимогамищодо змісту та технічного оформлення курсових робіт з методи-ки навчання української мови. Цей вид роботи доцільно спочат-ку готувати у попередньому (чорновому) варіанті. До остаточ-ного тексту курсової роботи вносяться всі зміни, запропонованінауковим керівником.

Готуючись до написання тексту курсової роботи, доці-льно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему.Проаналізований і систематизований матеріал викладається від-повідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (пара-графів). Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підроз-діл (параграф) - окрему частину цього питання.

Основна частина (назва першого розділу; назва другогорозділу) курсової роботи складається із розділів, підрозділів,пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають із нової сторінки.Основному тексту кожного розділу може передувати передмоваз коротким описом обраного напрямку та обґрунтуванням засто-сованих методів досліджень. У кінці кожного розділу форму-люють короткі висновки, що дає змогу вивільнити загальні ви-сновки від зайвих подробиць. Основна частина поділяється натеоретичні та практичні розділи.

Теоретичний розділ (перший розділ) включає аналіз опра-цьованої наукової літератури відповідно до завдань досліджен-ня, а також певні авторські висновки з вивченням перспективподальших дослідних пошуків. Студент шляхом огляду літера-тури окреслює основні етапи становлення та висвітлення про-блеми, визначає своє місце у її розв'язанні, виявляючи ті питан-ня, які залишилися нез'ясованими.

Практичні розділи (може бути один практичний розділ) ізвичерпною повнотою викладають результати власних дослі-джень автора із виділенням того нового, що він вносить у розро-бку проблеми. Розробляється система вправ, методів і прийомівроботи або система уроків, що забезпечують ефективність ви-вчення теми. У таблиці подаються наслідки перевірної роботи,проведеної студентом під час педагогічної практики в експери-ментальному класі. Для порівняння результатів перевірну робо-ту проводять також в іншому класі, який не працював за систе-мою студента-практиканта (цей клас називають контрольним).Наслідки роботи також оформляють у таблиці. Порівняння циф-рових даних результатів перевірної роботи в експериментально-му та контрольному класах свідчитиме про ступінь ефективностіапробованої студентом методики вивчення теми.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, то-му, починаючи працювати над розділом, треба відзначити йогоголовну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необхіднопідтверджувати фактами, думками різних авторів, результатамианкетування та експерименту, аналізом конкретного практично-го досвіду. Необхідно уникати безсистемного викладення фактівбез достатнього їх осмислення й узагальнення.

Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесьтекст підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок неповинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо ви-сновки не будуть пов'язані між собою, текст втратить свою єд-ність. Кожний доказ має випливати з попереднього.

Щодо кожного розділу роботи необхідно зробити висновки,на основі яких формулюють висновки до всієї роботи в цілому.

Достовірність висновків загалом підтверджується вивчен-ням практичного досвіду роботи конкретних навчальних закла-дів, в яких проводиться дослідження. Оперативно і в повному об-сязі зібрати практичний матеріал, узагальнити його та систе-матизувати допоможе оволодіння студентом основними ме-тодами дослідження: спостереженням, експериментом, бесідою,анкетуванням, інтерв'ю, математичними методами обробки кіль-кісних даних, методом порівняльного аналізу тощо. Найкращихрезультатів можна досягти за допомогою комплексного викорис-тання цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особ-ливостей теми дослідження, специфіки предмета та конкретнихумов окремі методи можуть набути переважного значення.

Накопичуючи та систематизуючи факти, треба вміти визна-чити їх достовірність і типовість, найсуттєвіші ознаки для науко-вої характеристики, аналізу, порівняння. Порівняльний аналіз до-помагає виділити головне, типове в питаннях, що розглядаються,простежити зміни, що сталися в роботі культурологічних, інфор-маційних установ протягом останніх років, виявити закономірно-сті, проаналізувати причини труднощів у їх функціонуванні, ви-значити тенденції та перспективи подальшого розвитку.

Таким чином, широке використання відомих у науці мето-дів накопичення, вивчення, систематизації фактів та практично-го досвіду в цілому дасть змогу виконати основне завдання кур-сового дослідження: поєднати різні роз'єднані знання в ціліснусистему, вивести певні закономірності, визначити подальші тен-денції розвитку теорії та практики відповідної сфери діяльності.