1.4. Інтегральний алґоритм (золоті правила) швидкогочитання

Навички швидкого читання, як і скоропису, суттєво вплива-ють на якість і темп навчальної, наукової та професійної діяльності.Кожен має і може навчитися читати швидко (500 і більше слів за хви-лину або 3000 і більше знаків за хвилину), якщо з'ясує причини свогоповільного читання (наприклад, артикулювання під час читання "просебе", затримування на одній фразі, відсутність уваги, невміння зо-середжуватися, недостатність поля зору тощо) та усвідомить сім зо-лотих правил швидкого читання[18]:

Читати "про себе" без артикулювання.

Читати "по вертикалі".

Читати за інтегральним алґоритмом, що визначає послідов-ність пошуку інформації і здобуття нових знань:

а)         назва книги (статті);

б)         автор;

в)         вихідні дані джерела;

г)         назви розділів, глав, параграфів, тем, підтем тощо;

д)         фактаж;

е)         незрозумілі, спірні місця тощо;

є) новизна інформації, можливості її використання у прак-тичній діяльності.

Читати джерело перший раз повністю, без регресій. Повторнечитання джерела здійснювати після осмислення його за пер-шим разом читання.

Читати за диференціальним алґоритмом, що допомагає ви-значити головну, важливу, потрібну інформацію:

а)         ключові слова, терміни;

б)         смислові ряди;

в)         домінанту-значення.

Вдосконалювати щодня увагу, короткочасну і довготривалупам'ять, швидкість читання.

Читати щодня обов'язковий для себе обсяг наукової літера-тури.

Завдання для само- та взаємоконтролюдо розділу 1

Завдання 1. Прокоментуйте твердження М. Гайдеггера, що вся ді-яльність людини "перебуває під знаком Слова".

Завдання 2. Переконайте в тому, що мова відноситься до всіх іншихзасобів прогресу, як перше й основне.

Завдання 3. Поясніть сутність поняття мовна компетентність

студента (фахівця) та проілюструйте його яскравими при-кладами.

Завдання 4. З'ясуйте, за яких умов формується та вдосконалюєтьсямовна/мовленнєва культура студента (фахівця).

Завдання 5. Обгрунтуйте, що і чому обумовлює специфіку науковоїмови.

Завдання 6. Поясніть, у чому та як виявляються особливості науко-вого стилю мови. Проілюструйте переконливими прикладамисвою відповідь.

Завдання 7. Доведіть, чому в джерелах наукової інформації спосіб ви-кладення матеріалу є формально-логічним (колективним).

Завдання 8. Обгрунтуйте, що зумовлює в науковому стилі вибір мов-них засобів.

Завдання 9. Простежте, яка лексика характеризує науковий стильмови/мовлення. Проілюструйте відповідь конкретними при-кладами.

Завдання 10. Обгрунтуйте, яке місце в науковій літературі посіда-ють терміни та чим це обумовлено.

Завдання 11. Поясніть, яку роль відіграє порядок слів у писемній на-уковій мові та як ви розумієте принцип "лінійної" презента-ції інформації в науковій прозі. Проілюструйте свою відповідьпереконливими прикладами.

Завдання 12. Здійсніть лексичний аналіз науково-навчального текстуза обраним фахом (обсяг до трьох сторінок), класифікував-ши лексику наведеними групами: а) загальнонаукова; б) влас-не термінологічна; в) слова-організатори думки; г) слова -конкретизатори думки; д) слова-домінанти (ключові слова).Визначте функції кожної лексичної групи.

Завдання 13. Проаналізуйте науково-навчальний текст за ступенемуживаності іменників та дієслів. Сформулюйте аргументова-ний висновок.

Завдання 14. З'ясуйте, який відмінок іменника та чому переважає внауковому тексті. Проілюструйте переконливими приклада-ми свою відповідь.

Завдання 15. Доведіть, якими частинами мови і чому найчастішепредставлений підмет у науковому тексті. Проілюструйтесвою відповідь прикладами.

Завдання 16. Визначте інформаційну роль порядку слів у науковомутексті, з'ясувавши, де і чому міститься основна інформація.

Завдання 17. З'ясуйте, які види простих і складних речень та чомудомінують у науковій літературі. Наведіть переконливі при-клади.

Завдання 18. Поясніть у загальному плані сутність і функції алго-ритмічних приписів у розв'язанні навчальних та професійнихзавдань. Проілюструйте яскравими прикладами свою відпо-відь.

Завдання 19. З'ясуйте, яка роль належить алгоритмічним приписаму самоорганізації мисленнєво-мовленнєвої діяльності студен-та, наприклад, при опрацюванні численних джерел науковоїінформації.

Завдання 20. Назвіть і лаконічно схарактеризуйте етапи самостій-ної роботи за алгоритмічними приписами.

Завдання 21. Наведіть та обгрунтуйте загальновизнані правилаефективного опрацювання (читання) наукового тексту.

Завдання 22.Хронометруйте темп читання (опрацювання) науково-навчальних текстів і порівняйте одержані результати із се-редньостатистичними нормами.

Завдання 23. Проаналізуйте свій темп читання/опрацювання науко-во-навчальних текстів з опановуваних дисциплін і знайдітьвласні резерви його підвищення.

Завдання 24. Перекладіть українською мовою та прокоментуйтедумку видатного філолога-славіста Олександра Потебні, ім'яякого присвоєне Інституту мовознавства НАН України.

Логические категории ... народнихразличий не имеют.

Завдання 25. Обгрунтуйте актуальність наведеного твердження ан-глійського філософа, соціолога, культуролога Герберта Спен-сера.

Основна мета навчання — це не стільки самі знання, скількидії на засадах здобутих знань.

РОЗДІЛ 2. АЛГОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ

ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИНАВЧАЛЬНИХ ДІЙ ПРИКОМПОЗИЦІЙНО-ЗМІСТОВОМУАНАЛІЗІ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

Здобуття вищої освіти передбачає розвиненість навичок писем-ного мовлення — того виду мовленнєвої діяльності, який має на метіпередавання інформації у письмовій формі за законами раціональноїта ефективної організації мисленнєво-мовленнєвого процесу. Під часписемного мовлення в комплексі діють певні психологічні механізми:

механізм осмислення (усвідомлення) прочитаної або сприйня-тої на слух інформації (встановлення смислових зв'язків міжпоняттями, встановлення логічних зв'язків також між темою(відомим) іремою (новим));

механізм випереджувального синтезу (промовляння внутріш-ньою мовою кожного слова, яке записується; передбачення на-ступних слів і форм зв'язку між ними; уявлення подальшогорозкриття змісту на рівні окремого речення, великих фрагмен-тів висловлювання, а також у межах висловлювання(тексту)в цілому);

механізми пам'яті (насамперед оперативна пам'ять, оскількипри записуванні речень і тексту в цілому предмет висловлю-вання має постійно утримуватися в пам'яті), які служать засо-бом організації й збереження інформації.

Якість писемного мовлення безпосередньо залежить від ступе-ня сформованості зазначених вище психологічних механізмів, прицьому очевидною є тенденція: чим вищий ступінь сформованості цихмеханізмів рідною мовою, тим легше і швидше вони спрацьовувати-муть в умовах роботи з іншомовними науковими джерелами.

Отже, навчитися оптимально організовувати та скеровувати своюмисленнєво-мовленнєву діяльність при роботі з письмовим чи уснимджерелом наукової інформації з метою подальшого її узагальнення та"згортання" до рівня плану, конспекту, анотації, реферату, доповіді,рецензії можна завдяки відповідним алґоритмічним приписам.