2.1.3. Правові основи стандартизації : Метрологія, стандартизація і скертифікація : B-ko.com : Книги для студентів

2.1.3. Правові основи стандартизації

Державну політику у сфері стандартизації визначають закони України та інші нормативно-правові акти. Принципові положення державної системи стандартизації відображені в Декретах Кабінету Міністрів України:

♦♦♦ Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 р. який визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організацій­ні форми їх функціонування на території України і розглядає: держав­ну систему стандартизації, її мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх робіт з станда­ртизації, основні принципи стандартизації; нормативні документи із стандартизації та вимоги до них: категорії нормативних документів із стандартизації, державні стандарти України, галузеві стандарти, стан­дарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок, технічні умови і стандарти підприємств, відповідальність за розроблення і за­твердження нормативних документів, використання нормативних до­кументів; організацію робіт із стандартизації: управління діяльністю в сфері стандартизації, технічні комітети з стандартизації, інформаційне забезпечення робіт з стандартизації; фінансування робіт із стандарти­зації, стимулювання застосування державних стандартів: джерела фі­нансування, використання коштів, одержаних від реалізації стандартів, міжнародні відносини у сфері стандартизації, участь Державного комі­тету України з стандартизації, метрології та сертифікації в міжнарод­ному співробітництві у сфері стандартизації, міжнародні договори.

♦♦♦ Декрет Кабінету Міністрів України "Про державний на­гляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідаль­ність за їх порушення" від 08.04.1993 p., який встановлює правові основи державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил суб'єктами підприємницької діяльності визначає: їх відповідальність за порушення цих стандартів, норм і правил та розглядає визначання термінів, що вживаються в Декреті - продукція, якість продукції, стан­дарт, норми, правила; органи державного нагляду та службові особи, які здійснюють Держнагляд - державні інспектори, голова Держстан­дарту, начальники управлінь, директори центрів стандартизації; об'єкти і форми державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил: форми державного нагляду, об'єкти державного нагляду; функції органів держнагляду, права, обов'язок та відповідальність їх службових осіб: функції органів держнагляду, права, обов'язки та від­повідальність службових осіб органів держнагляду, відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення стандартів, норм і правил.

♦♦♦ Інші нормативні документи:

ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення.

ДСТУ 1.1-2001 Національна стандартизація. Стандартизація та су­міжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять.

ДСТУ 1.2:2003 Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів.

ДСТУ 1.3:2004 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення техні­чних умов.

ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.

ДСТУ 1.6-2004 Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів.

ДСТУ 1.7-2001 Державна система стандартизації. Правила і методи прийняття та застосування міждержавних і регіональних стандартів.

ДСТУ 1.12:2004 Національна стандартизація. Правила ведення справ нормативних документів.

В Україні застосовуються стандарти Української РСР, які викорис­товуються як державні до їх заміни або скасування. Як державні стан­дарти України також використовуються стандарти СРСР (ГОСТ), пе­редбачені Угодою про проведення погодженої політики в сфері стан­дартизації, метрології та сертифікації (Москва, від 13.03.1992). Харак­терно відмітити використання міжнародних стандартів в якості держа­вних, наприклад, стандарти серії ISO 14000.

2.1.4 Основні поняття та їх визначання

Стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні поло­жень для загального і багаторазового користування стосовно розв'я­зання існуючих чи можливих проблем і спрямована на досягнення оп­тимального ступеня впорядкованості за даних умов.

Національна система стандартизації — це система, яка визна­чає основну мету і принципи управління, форми та загальні організа­ційно-технічні правила виконання всіх видів робіт із стандартизації.

Національна стандартизація — стандартизація, що проводиться на рівні однієї певної країни.

Об'єкт стандартизації — Об'єкт, що має бути застандартизова-

ним.

Галузь стандартизації — сукупність взаємопов'язаних об'єктів стандартизації.

Сфера стандартизації - сфера діяльності, що охоплює взаємопо­в'язані об'єкти стандартизації.

Рівень стандартизації - географічно, політично чи економічно означений ступінь участі у стандартизації.

Нормативний документ — документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів.

Вид нормативного документа - певний складник розподілу до­кументів відповідно до специфіки об'єктів і аспектів стандартизації.

Стандарт - створений на основі консенсусу та ухвалений визна­ним органом нормативний документ, що встановлює, для загального і багаторазового користування, правила, настановні вказівки або харак­теристики різного виду діяльності чи її результатів і який є спрямова­ним на досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній сфері та доступним широкому колу користувачів.

Стандарт організації - стандарт, прийнятий суб'єктом стандарти­зації іншого рівня, ніж національний орган стандартизації, на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних та інших спільних ін­тересів.

Комплекс (система) стандартів — сукупність взаємопов'язаних стандартів, що належать до певної галузі стандартизації і встановлю­ють взаємоузгодженні вимоги до об'єктів стандартизації на підставі загальної мети.

Національний стандарт — стандарт, прийнятий національним органом з стандартизації.

Основоположний стандарт - стандарт, що має широку сферу поши­рення або такий, що містить загальні положення для певної галузі.

Термінологічний стандарт - стандарт, що поширюється на термі­ни та їхні визначення.

Стандарт на методи випробування - стандарт, що встановлює методи випробування, як наприклад, використання статистичних ме­тодів і порядок проведення випробувань.

Стандарт на продукцію - стандарт, що встановлює вимоги, які повинен задовольняти виріб (група виробів), щоб забезпечити свою відповідність призначенню.

Стандарт на процес - стандарт, що встановлює вимоги, які по­винен задовольняти процес, щоб забезпечити свою відповідність приз­наченню.

Стандарт на послугу - стандарт, що встановлює вимоги, які по­винна задовольняти послуга, щоб забезпечити свою відповідність при­значенню.

Стандарт на сумісність - стандарт, що встановлює вимоги сто­совно сумісності виробів чи систем у місцях їх поєднання.

Стандарт загальних технічних вимог - стандарт, що містить пе­релік характеристик, для яких значення чи інші дані встановлюються для виробу, процесу чи послуги в кожному випадку окремо.

 

-

2.2

Організація робіт з стандартизації і вимоги до змісту нормативних документів

  •      Організація робіт з стандартизації. Норма­тивні документи і порядок їх розроблення.
  •      Правила позначення нормативних документів.
  •      Зміст стандартів та технічних умов

 

В практичній діяльності робіт зі стандартизації необхідно вирішу­вати конкретні завдання, що стосуються різних галузей промисловості, науки, техніки, охорони середовища для проживання, наприклад: роз­робка методик вимірів концентрації забруднюючих речовин в об'єктах природного середовища; встановлення єдиних систем документації; розробка систем стандартів гармонізованих з міжнародними та інше. Такі завдання залежно від їх змісту можливо вирішувати в масштабах країни, галузі виробництва (міністерства) або підприємства.