2.3.4. Порядок розроблення міждержавних стандартів

магниевый скраб beletage

Порядок розроблення міждержавних стандартів регламентується нормативними документами:

ДСТУ 3281-95. Державний стандарт України. Порядок розроблен­ня міждержавних стандартів.

ГОСТ 1.0:2003. Національна стандартизація. Основні положення

ДСТУ 1.2-2003. Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів.

ГОСТ 1.5-2003. Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.

ПМГ 03-93. Порядок реєстрації і підготовки до видання міждержа­вних нормативних документів з стандартизації.

КНД 50-013-93. Порядок укладання договорів на розроблення но­рмативних документів.

КНД 50-040-95. Порядок проведення експертизи та підготовки до затвердження проектів державних (міждержавних) стандартів та змін до них.

Ці нормативні документи встановлюють порядок розроблення, уз­годження, експертизи, редагування та видання міждержавних стандар­тів в Україні, їх вимоги є обов'язковими.

Загальні положення. Міждержавні стандарти розробляють згідно з планом державної стандартизації України (міждержавної частини). Технічне завдання (далі - ТЗ) розробляють згідно з ДСТУ 1.2-2003 (уз­годжується тільки з організаціями, що діють в Україні). Технічне за­вдання на розроблення стандарту слід узгоджувати з органами держа­вного нагляду, напрямки діяльності яких стосуються вимог стандарту. Проект міждержавного стандарту та пояснювальну записку до нього на всіх етапах розробляють російською мовою. З остаточною редакці­єю розробником надається і автентичний текст проекту міждержавно­го стандарту українською мовою. Вимоги до побудови, викладення та оформлення визначені ГОСТ 1.5, порядок узгодження і затвердження - ДСТУ 1.2, ГОСТ 1.0 та ДСТУ 3281, реєстрації ПМГ-03. Останню сторі­нку проекту стандарту виконують відповідно до додатка А. ДСТУ 3281. Пояснювальну записку оформляють згідно з ДСТУ 1.2. Нормативні посилання на ДСТУ та інші нормативні акти, затверджені органами державного нагляду України, в міждержавному стандарті не допускаються.

Стандарт отримує статус міждержавного за умови прийняття його Міждержавною радою із стандартизації, метрології, сертифікації (далі - МДР), а в галузі будівництва - Міждержавною науково-технічною ко­місією із стандартизації і технічного нормування в будівництві (далі - МНТКС). Такий стандарт дістає позначення ГОСТ. Прийнятий ГОСТ видається російською мовою з автентичним текстом українською мо­вою. До переліку організацій (підприємств), яким проект стандарту буде направлений на відгук, залежно від об'єкта стандартизації та виду стандарту включають організації України з якими проект стандарту потрібно узгодити та головні організації (підприємства), що розробля­ють і виготовляють продукцію, яка є об'єктом стандартизації, за умо­ви, що вони не є розробниками стандарту.

Додатково розробник може включити до переліку організацій, яким стандарт має бути направлений на відгук, організації та підпри­ємства (за умови попередньої домовленості з ними) країн-учасниць Угоди про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації (далі - Угода), які виявили зацікавленість у стандарті, і секретаріат Міждержавного технічного комітету із станда­ртизації (далі - МТК), якщо він діє в іншій країні.

Якщо стандарт розробляє Міждержавний технічний комітет із стандартизації, секретаріат якого веде Україна, до переліку органі­зацій, яким стандарт буде направлений на відгук, розробник вклю­чає національний ТК країн-учасниць Угоди, що виявили зацікавле­ність у стандарті.

Перелік організацій України, з якими потрібно узгодити проект стандарту, складають відповідно до ДСТУ 1.2. Додатково до нього включають секретаріат МТК (що діє в їхній країні), а також національ­ні органи із стандартизації країн-учасниць Угоди, які виявили зацікав­леність у розробленні стандарту та зазначені в плані міждержавної стандартизації, і Технічний секретаріат Міждержавної Ради (секретарі­ат МНТКС) для інформації. До переліку організацій, з якими необхідно узгодити проект стандарту, включають органи державного нагляду, напрямки діяльності яких стосуються вимог стандарту.

• Організація-розробник розробляє проект міждержавного стан­дарту і супровідні документи до нього згідно з вимогами ДСТУ 3281. Першу редакцію проекту стандарту і пояснювальну записку направ­ляють на відгук в організації та підприємства згідно з переліком, наве­деним у ТЗ. 3 урахуванням обґрунтованих зауважень та пропозицій, надісланих організаціями і підприємствами України та інших країн, розробляють остаточну редакцію проекту міждержавного стандарту, зведення відгуків на першу редакцію російською мовою та уточнюють пояснювальну записку.

Остаточну редакцію проекту міждержавного стандарту з пояс­нювальною запискою і зведенням відгуків направляють на узго­дження в організації України згідно з переліком, наведеним у ТЗ. Доопрацьовану за результатами узгодження в Україні редакцію проекту міждержавного стандарту разом із пояснювальною запис­кою та зведенням відгуків (за умови розсилання першої редакції в організації, національні ТК із стандартизації інших країн) направ­ляють на узгодження в секретаріат МТК (який діє в іншій країні) та на розгляд у національні органи із стандартизації країн-учасниць Угоди, що виявили зацікавленість у розробленні стандартів, згідно з переліком, наведеним у ТЗ, а також у Технічний секретаріат МДР (секретаріат МНТКС) для інформації. Один примірник проекту мі­ждержавного стандарту направляють у Видавництво стандартів Де­ржстандарту Росії на видавниче редагування.

Проект міждержавного стандарту розробник направляє в інші кра­їни із супровідним листом Держстандарту України (Держкоммістобу- дування в Україні), підписаним заступником Голови Держстандарту України (Держкоммістобудування України).

Реєстраційний номер листа складається із номера Управління Де­ржстандарту (Держкоммістобудування), через тире - номери договору між організацією-розробником та науково-дослідним інститутом Дер­жстандарту України (Держкоммістобудування України), на який пок­ладено функції координації робіт із розроблення та експертизи станда­ртів (далі - НДІ), а через дріб - номера теми в плані міждержавної ста­ндартизації. Супровідний лист організації-розробнику надає НДІ.

Держстандарт України (Держкоммістобудування України) всі за­уваження, пропозиції або бюлетені голосування щодо проекту міжде­ржавного стандарту, одержані від національних органів із стандарти­зації країн - учасниць Угоди, і проект стандарту, що пройшов видав­ниче редагування, у дводенний термін з дня надходження направляє в НДІ для подальшої роботи. НДІ розглядає їх і в десятиденний термін направляє розробнику цей проект стандарту і копії вищезазначених матеріалів (крім бюлетенів голосування).

За наявності обґрунтованих зауважень та пропозицій до міждержа­вного стандарту від інших країн-учасниць Угоди, МТК (що діє в іншій країні), які змінюють характеристики та показники об'єкта стандарти­зації, розробник (у разі згоди із зауваженнями та пропозиціями) до­опрацьовує проект стандарту, зведення відгуків, уточнює пояснюваль­ну записку, і вдруге надсилає на узгодження і розгляд в організації України, національні органи інших країн, секретаріат МТК одночасно.

У цьому разі проект міждержавного стандарту в Технічний секре­таріат МДР (секретаріат МНТКС) не направляють.

Якщо текст проекту стандарту зазнав значних змін, доопрацьовану редакцію проекту міждержавного стандарту також вдруге направля­ють у Видавництво стандартів Держстандарту Росії.

Термін видавничого редагування проекту міждержавного стандар­ту видавництвом Держстандарту Росії встановлений ПМГ 03. Термін розгляду і висилання зауважень або бюлетенів голосування національ­ними органами із стандартизації країн-учасниць Угоди встановлений ГОСТ 1.0. Принципові розбіжності під час розгляду усуваються відпо­відно до ГОСТ 1.0. У разі відсутності зауважень та пропозицій від на­ціонального органу із стандартизації протягом трьох місяців з моменту одержання ним проекту міждержавного стандарту Держстандарт Укра­їни, за звертанням до нього розробника, листом сповіщає (нагадує) національний орган, що згідно з ГОСТ 1.0 внаслідок відсутності відпо­віді проект міждержавного стандарту вважається узгодженим. Заува­ження і пропозиції, що надійшли після зазначеного терміну, переда­ються Держстандартом України (Держкоммістобудування України) НДІ і далі розробнику для використання під час перегляду міждержав­ного стандарту або внесення в нього змін (копії повинні зберігатися у справі стандарту в НДІ).

Після узгодження проекту стандарту з організаціями згідно з пере­ліком, наведеним у ТЗ, організація-розробник у разі необхідності до­опрацьовує остаточну редакцію проекту міждержавного стандарту за результатами розгляду національними органами країн-учасниць Угоди та видавничого редагування і розробляє зведення відгуків російською мовою на проект стандарту за зауваженнями та пропозиціями націона­льних органів, здійснює автентичний переклад тексту стандарту на українську мову і подає на розгляд та експертизу в НДІ справу станда­рту, до якої входять два примірники проекту міждержавного стандарту російською мовою (один з них перший), а також примірник проекту, що пройшов видавниче редагування у Видавництві стандартів Держс­тандарту Росії; два примірники проекту міждержавного стандарту українською мовою (один з них перший); копія технічного завдання на розроблення міждержавного стандарту; перша редакція проекту між­державного стандарту; зведення відгуків на першу редакцію проекту міждержавного стандарту від організацій України та інших країн й оригінали (копії)листів-відгуків; оригінали документів, що підтвер­джують погодження проекту міждержавного стандарту організаціями України МТК; протокол засідання ТК України або науково-технічної ради (НТР) організації-розробника.

Разом з цими документами подають такі документи у двох примір­никах пояснювальну записку до проекту міждержавного стандарту; зведення відгуків на проект стандарту за результатами його розгляду національними органами країн-учасниць Угоди; копії листів розсилан­ня на розгляд проекту стандарту до країн-учасниць Угоди, листів- нагадувань, якщо не одержана відповідь від національних органів із стандартизації.

Oформлення проекту міждержавного стандарту має відповідати вимогам 6.1 ГОСТ 1.5. ЦЩ приймає від розробника матеріали за 3.2.14 цього документа згідно з вимогами КНД 50-013 і в термін не більш як 1,5 місяця здійснює державну експертизу проекту міждержавного ста­ндарту з підготовкою висновку на нього; видавниче редагування прое­кту міждержавного стандарту.

НДІ здійснює державну експертизу надісланих матеріалів згідно з КНД 50-048. Висновок на проект міждержавного стандарту оформля­ють згідно з додатком А КНД 50-049.

НДІ здійснює видавниче редагування остаточної редакції проекту міждержавного стандарту українською мовою і забезпечує його автен­тичність тексту російською мовою. Допускається вносити редакційні виправлення, які не змінюють вимог стандарту, і в текст російською мовою. Редактор вносить відповідні виправлення після погодження їх з експертом або розробником. Після видавничого редагування проект стандарту українською мовою (або окремі сторінки) і російською, як­що в нього внесені виправлення, передруковують. Передрук здійснює НДІ. Якщо проект стандарту з поважних причин не проходив видавни­чого редагування у Видавництві стандартів Держстандарту Росії, оста­точна редакція проекту стандарту російською мовою після експертизи підлягає видавничому редагуванню в НДІ.

НДІ передає з супровідним листом Держстандарту України на роз­гляд та схвалення такі матеріали: висновок до проекту стандарту, про­ект міждержавного стандарту російською мовою; проект міждержав­ного стандарту українською мовою; пояснювальну записку до проекту міждержавного стандарту; копію ТЗ на розроблення міждержавного стандарту; зведення відгуків на проект міждержавного стандарту за результатами його розгляду національними органами країн-учасниць Угоди; оригінали документів, що підтверджують погодження проекту міждержавного стандарту організаціями України і МТК; проект міжде­ржавного стандарту, що пройшов видавниче редагування у Видавниц­тві стандартів Держстандарту Росії.

Держстандарт України (Держкоммістобудування України) органі­зовує розгляд поданих матеріалів в управліннях, чи на науково- технічній комісії із стандартизації (НТКС) Держстандарту України (Держкоммістобудування України) і приймає рішення щодо розробле­ного проекту стандарту. У разі наявності зауважень їх можна вирішу­вати з НДІ в робочому порядку або справу стандарту повертають у НДІ для доопрацювання проекту стандарту.

Після схвалення проекту стандарту Держстандартом України (Держкоммістобудування України) НДІ з супровідним листом Держс­тандарту України (Держкоммістобудування України) направляє до Технічного секретаріату Міждержавної Ради (секретаріат МНТКС) копію проекту стандарту російською мовою з пояснювальною запис­кою і бюлетенями голосування. Виготовлення копії здійснює НДІ.

Після прийняття стандарту Міждержавною Радою Технічний секретаріат (секретаріат МНТКС) надає інформацію Держстандарту України (Держкоммістобудування України) щодо позначення стан­дарту згідно з ГОСТ 1.5-93, переліку країн-учасниць Угоди, які приєднались до нього, а також номер протоколу засідання МДР (МНТКС), на якому стандарт прийнято. Цю інформацію передають у НДІ для подальшої роботи.

Міждержавному стандарту, прийнятому Міждержавною Радою, чинність в Україні надасться наказом Держстандарту України (Держ- коммістобудування України). Після одержання інформації з Технічно­го секретаріату за 3.2.23 НДІ у термін не більш як один місяць вигото­вляє оригінал-макет стандарту двома мовами. На зворотному боці ти­тульного аркуша ставлять штамп «До друку». Виготовляють примір­ник оригінал-макета стандарту російською мовою і додатково примір­ник титульного аркуша до нього, які з супровідним листом Держстан­дарту України (Держкоммістобудування України) НДІ надсилає в Тех­нічний секретаріат Міждержавної Ради (секретаріат МНТКС) для ре­єстрації та виготовлення копій для забезпечення стандартом країн- учасниць Угоди. Видання міждержавного стандарту в Україні здійс­нюють після його реєстрації Технічним секретаріатом. Під час видання стандарту текст російською та автентичний тексту українською мовою брошурують в одній обкладинці, на якій наводять позначення і назву російською та українською мовами.

 

Національні системи стандартів

  • Комплекси стандартів та нормоконтроль технічної документації. Система засадних основоположних стандартів. Система стан­дартів з якості. "Стандартизація послуг.

 

Національна система стандартизації спрямована на забезпечення реалізації єдиної технічної політики у сфері станда­ртизації, метрології та сертифікації, захи­сту інтересів споживачів продукції, пос­луг, взаємозамінності та сумісності про­дукції, її уніфікації, економії всіх видів ресурсів. Залежно від специфіки об'єкта стандартизації встановлено такі види ста­ндартів: основоположні (організаційно- методичні, загально технічні та терміно­логічні) стандарти; стандарти на методи (методики) випробовування (вимірюван­ня, аналізування, контролювання); стан­дарти на продукцію; стандарти на проце­си, на послуги; стандарти на сумісність продукції, послуг чи систем у їхньому спільному використовуванні; стандарти загальних технічних вимог. Згідно з рів­нями суб'єктів стандартизації в Україні розрізняють національні стандарти та ста­ндарти організацій. Стандарти національ­ного рівня розробляють на об'єкти стан­дартизації державного значення та прий­мають на засадах консенсусу.

 

Система національних стандартів згідно з ДКНД (ДК 004) входить в такі групи нормативних документів (табл.2.4.1):

Таблиця 2.4.1

Витяг з державного класифікатора ДК 004

Код

Назва

01

Загальні положення. Термінологія. Стандартизація.

01.020

Термінологія.

01.040

Словники

01.120

Стандартизація. Загальні правила

03.

Соціологія. Послуги. Організація та керування

 

підприємствами.

03.120

Якість

03.120.01

Якість взагалі

03.120.10

Керування якістю

03.120.20

Сертифікація продукції та підприємств. Оцінювання

 

відповідності.

Згідно із усталених правил стандартизації національна ста­ндартизація повинна: мати затверджені правила стосовно того, як розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати та ска­совувати стандарти; застосовувати стандарти на добровільних за­садах, якщо інше не встановлено законодавством, і розробляти їх за участі всіх зацікавлених сторін і приймати на засадах консенсусу; розробляти національні стандарти на основі відповідних міжнарод­них і регіональних стандартів чи їх проектів на завершальній стадії, а доцільність розроблення національних стандартів, положення яких відмінні від міжнародних, має бути зумовлено потребами за­хисту життя, здоров'я та майна людей, захисту тварин, рослин, охо­рони довкілля, кліматичними чи географічними чинниками або сут­тєвими технічними проблемами; створювати єдину систему забез­печування офіційною інформацією щодо програми робіт і чинних стандартів та самими стандартами - національний центр міжнарод­ної інформаційної мережі ISONET WTO*.