2.4.2. Система засадних основоположних стандартів : Метрологія, стандартизація і скертифікація : B-ko.com : Книги для студентів

2.4.2. Система засадних основоположних стандартів

Призначеність розроблення комплексу засадних стандартів - установити вимоги до національної стандартизації та правил її функціонування. Основні завдання комплексу засадних стандартів національної стандартизації: розроблення засадних та організа­ційно-методичних стандартів національної стандартизації з огляду на прийняття Закону України «Про стандартизацію», нові докуме­нти міжнародних та регіональних організацій зі стандартизації; сприяння впроваджуванню міжнародних та європейських стандар­тів; уточнення та подання докладніше правил стосовно того, як треба розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати та скасовувати національні стандарти, забезпечивши відповідність цих правил «Кодексові усталеної практики щодо розроблення, за­твердження і застосування стандартів», «Угоді про технічні бар'є­ри в торгівлі (Угода ТБТ) Світової організації торгівлі (COT)» та ISO/IEC Guide 59 «Кодексові усталених правил стандартизації»; врахування вимог директив Європейського Союзу 98/34/ЕС (з до­повненнями та змінами, установленими директивою 98/48/ЕС) «Про процедуру інформування щодо стандартів і технічних рег­ламентів, а також регламентів, що стосуються послуг в інформа­ційному суспільстві».

Зміст основоположних стандартів. Система основополож­них стандартів розглядає порядок розроблення, узгодження, за­твердження, розповсюдження, перевірки, перегляду, зміни та ска­сування стандартів.

♦♦♦ Основоположні організаційно-методичні стандарти встанов­люють: визначеність, завдання, класифікаційні структури різноманітних об'єктів стандартизації; загальні організаційно-технічні положення щодо провадження робіт у певній сфері діяльності тощо; правила, як розробля­ти, схвалювати та впроваджувати нормативні документи і технічну доку­ментацію (конструкторську, технологічну, проектну, програмну тощо); правила запроваджування продукції у виробництво.

♦♦♦ Основоположні загально-технічні стандарти встановлюють: науково-технічні терміни та визначення позначених ними понять, часто вживані в науці, техніці, промисловості й сільському господарстві, будів­ництві, на транспорті, у закладах культури, охорони здоров'я, охорони праці та в інших сферах національної економіки; умовні познаки (назви, коди, позначки тощо) для різних об'єктів стандартизації, їхні цифрові, літерно-цифрові познаки, зокрема познаки фізичних величин (українсь­кими, латинськими, грецькими літерами) та їхню розмірність, замінні написи (або піктограми! позначки) тощо; правила, як будувати, виклада­ти, оформлювати різні види документів (нормативні, конструкторські, будівельні, проектні, технологічні, експлуатаційні, ремонтні, організацій­но-розпорядчі, комп'ютерно-програмні тощо) та вимоги до їхнього зміс­ту; загально технічні величини, вимоги та норми, необхідні для технічно­го, зокрема метрологічного, забезпечення процесів виробництва.

♦♦♦ Зміст стандартів на терміни та визначення понять - згідно з ДСТУ 3966. Якщо впроваджують міжнародний стандарт на терміни без національних доповнень зі ступенем відповідності «!дентичний» (IDT), йому дають назву «Словник термінів».

Система основоположних стандартів:

ДСТУ 1.0-2003. Національна стандартизація. Oсновні положення.

ДСТУ 1.1-2001. Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять.

ДСТУ 1.2-2003. Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів.

ДСТУ 1.3:2004. Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення техні­чних умов.

ДСТУ 1.5-2003. Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.

ДСТУ 1.6:2004. Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів.

ДСТУ 1.7-2001. Державна система стандартизації. Правила і мето­ди прийняття та застосування міждержавних і регіональних стандартів.

ДСТУ 1.11:2004. Національна стандартизація. Правила проведення експертизи проектів національних нормативних документів

ДСТУ 1.12:2004. Національна стандартизація. Правила ведення справ нормативних документів

ДСТУ 1.13-2001. Національна стандартизація. Правила надавання повідомлень торговим партнерам України.

Змістовна характеристика основоположних стандартів:

ДСТУ 1.0. Цей стандарт установлює мету, принцип та основні завдання стандартизації, суб'єкти та об'єкти стандартизації, нормативні документи у сфері стандартизації (НД) та види стандартів, правила позна­чення НД та організацію робіт зі стандартизації. Положення цього станда­рту застосовують, виконуючи роботи зі стандартизації чи використовуючи її результати, усі суб'єкти стандартизації та суб'єкти господарювання неза­лежно від форми власності та виду діяльності, а також громадські органі­зації. Зміст стандарту: сфера застосовності, нормативні посилки, тер­міни та визначення понять - класифікатор, каталог, реєстр, стандарт організації, вид нормативного документа; мета, принципи та основні завдання стандартизації, суб'єкти стандартизації, об'єкти стандартиза­ції, нормативні документи, познаки нормативних документів, органі­зація робіт зі стандартизації.

ДСТУ 1.1. Цей стандарт установлює терміни та визначення основних понять у сфері стандартизації та тісно пов'язаній з нею процедурі встано­влення відповідності продукції, процесів і послуг певним вимогам, яка полягає у випробуванні, оцінюванні відповідності, інспектуванні та на­гляді за відповідністю, у декларуванні, сертифікації, реєстрації, затвер­дженні та акредитації. Терміни, встановлені цим стандартом, є обов'язко­вими для вживання у всіх нормативних документах, у відповідній навча­льно-методичній і довідковій літературі та в інших текстах незалежно від категорії та виду носіїв інформації. Зміст стандарту: Терміни та ви­значення основних понять - стандартизація, об'єкт стандартизації, сфера стандартизації, рівень розвитку техніки, рівень стандартизації, міжнарод­на стандартизація, регіональна стандартизація, національна стандартизація, відповідність призначенню, сумісність, взаємозамінність, безпека, захист навколишнього середовища, захист продукції, мета стандартизації, но­рмативні документи тощо.

ДСТУ 1.3. Цей стандарт установлює правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначання технічних умов (ТУ) на продукцію, процеси, послуги. Цей стандарт можна застосовувати під час розроблення ТУ, які є складниками комплекту конструкторської до­кументації з огляду на те, що положення цього стандарту доповнюють та уточнюють вимоги ГОСТ2.114. Стандарт мають застосовувати суб'єкти господарювання України (підприємства, установи, організації та грома- дяни-суб'єкти підприємницької діяльності), незалежно від форм власно­сті та видів діяльності. ТУ встановлюють вимоги до продукції, призначеної до самостійного постачання (виконання, надавання) та регулюють відноси­ни між виробником {постачальником) та споживачем (користувачем).

ДСТУ 1.5. У цьому стандарті визначено правила, як будувати, викла­дати положення та оформлювати національні стандарти, а також вимоги до їхнього змісту та рекомендації щодо внесення змін до них. Цих правил треба дотримуватися, розробляючи інші нормативні документи національ­ного рівня прийняття (кодексів усталеної практики, настанов, технічних умов тощо). Положення цього стандарту можна поширювати на нормати­вні документи інших видів і рівнів прийняття (ухвалювання). Цей стан­дарт призначено для органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, які розробляють, експортують, перевіряють чи застосовують станда­рти. Зміст стандарту: у цьому стандарті використано терміни, уста­новлені в ДСТУ 1.1 а також подано терміни, додатково використані у цьо­му стандарті, та визначення позначених ними понять: комплекс стан­дартів, багаточастинний стандарт, багатотомний стандарт, нормативний структурний елемент, структура стандарту, структурні елементи, зміст стандартів, зміст основоположних стандартів, зміст стандартів на продукцію, послуги.

ДСТУ 1.6. Цей стандарт установлює правила, як подавати, пере­віряти та реєструвати нормативні документи зі стандартизації: націо­нальні та міждержавні стандарти, кодекси усталеної практики (наста­нови, зводи правил, правила), державні класифікатори, зміни до них, прийняті Державним комітетом України з питань технічного регулю­вання та споживчої політики (Держспоживстандартом України) та Державним комітетом України з будівництва та архітектури (Держбу- дом України), а також стандарти наукових, науково-технічних та ін­женерних товариств чи спілок, і стандарти організацій (крім підпри­ємств та їхніх об'єднань), стандарти громадських організацій, зареєст­ровані у Мін'юсті України, технічні умови, а також зміни до них. По­ложення цього стандарту мають застосовувати, виконуючи роботи зі стандартизації, всі суб'єкти стандартизації України та суб'єкти госпо­дарювання, незалежно від форм власності та виду діяльності, а також громадські організації. Стандарт не поширюється на НД для забезпе­чення потреб оборони. Зміст стандарту: терміни та визначення по­нять, загальні положення; правила подавання нормативних документів на реєстрацію; вимоги до нормативних документів, поданих на реєст­рацію; перевіряння нормативних документів перед реєстрацією; пра­вила реєстрування нормативних документів; інформаційне забезпе­чення щодо зареєстрованих або скасованих нормативних документів.