2.4.3. Система стандартів з якості

В умовах ринкової економіки перевагу одержують стандарти з управління якістю, які орієнтують усі підрозділи організацій на якість з кінцевою метою забезпечення права споживача на безпеку товарів.

Якість - пріоритет номер один. Якість - це сукупність характерис­тик об'єкту, які стосуються його здатності задовольняти установлені і передбачені потреби. Право споживача на безпеку товарів (робіт, пос­луг) гарантується Законом України „Про захист прав споживача " (ст. 16 і ст. 17).

І Система якості - це сукупність організаційної структу­ри, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Якість продукції - це рівень відповідності сукупності тех­нічних, експлуатаційних, економічних, естетичних та інших параметрів продукту рівню потреб суспільства, тобто рі­вень її (продукції) корисних для суспільства властивостей.

Основними властивостями якості продукції в галузі захисту до­вкілля є безпека і екологічність продукції.

Екологічність продукції - це властивість рівня якості кон­кретної продукції, яка полягає у спроможності бути викори­станою за функціональним призначенням, не завдавши непри­пустимо негативного впливу на якість навколишнього середо­вища.

 

Система ДСТУ 2925- 94

ДСТУ 3514--97

ДСТУ ISO 9000-2001 ISO 9000:2000 ДСТУ ISO 9001-2001 ДСТУ ISO 9002-95

стандартів з якості

Якість продукції. Оцінювання якості.

Терміни та визначення. Статистичні методи контролю та

Регулювання. Терміни та визначення Система управління якістю. Основні положення та словник.

Система управління якістю. Вимоги. Модель забезпечення якості в процесі вироб­ництва, монтажу та обслуговування.

 

Модель забезпечення якості в процесі контролю готової продукції та її випробувань. Система управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. Настанови з перевірки систем якості. ч.1. Перевірка.

Настанови з перевірки систем якості. ч.2. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з перевірки системи якості.

Настанови з перевірки систем якості. ч.3. Керування програмами перевірки. Статистические методи управления качеством продукции. Терминьї и определения.

Розгляд основних стандартів проводиться за змістом розкриття теми.

Терміни та визначення якості, статистичні методи контро­лю та регулювання згідно із ДСТУ 2925, ДСТУ 3514, ШСТ 15895. Стандарти установлюють терміни та визначення основних понять у галузі якості продукції та послуг, статистичних методів контролю та регулюван­ня якості продукції. Зміст стандартів: загальні поняття - якість продук­ції, показники якості - властивостей, способу вираження - кількості вла­стивостей, використання для оцінки стадії визначання значень; факто­ри якості продукції - організаційні, економічні, суб'єктивні; методи визначення якості - обсяг вибірки випадкова вибірка, проба, контроль за кількісною і якісною ознакою, статистичне регулювання технологі­чного процесу - точність технологічного процесу, показник точності, статистичне регулювання, статистичний аналіз точності й стабільності технологічного процесу, ризик непоміченого розладу, похибка вироб­лення продукції; метод обліку дефектів; терміни та визначення загаль­но технічних понять - випадкова величина, математичне сподівання, дисперсія випадкової величини, розмах вибірки, коефіцієнт варіації, кореляція, довірча ймовірність.

ДСТУ ISO 9003-95

ДСТУ ISO 9004-2001 ISO 9004:2000 ДСТУ ISO 10011-1-97

ДСТУ ISO 10011-2-97

ДСТУ ISO 10011-3-97 ШСТ 15895-77

Управління якістю та елементи системи якості згідно із ДСТУ 3230, ДСТУ І8О 9004-1. Стандарти дають опис елементів, що мають складати систему якості підприємства. Зміст стандартів: ор­ганізації всіх видів діяльності, пов'язаних з якістю продукції, та взає­модія з ними; всі стадії життєвого циклу продукції і процесів, почина­ючи з визначання потреб ринку і закінчуючи задоволенням вимог; ти­пові стадії - маркетинг і вивчення ринку, проектування і розроблення продукції, планування і розробка процесів, закупівля, виробництво або надання послуг, перевірка, пакування і складування, збут і продаж, монтаж і здавання в експлуатацію, технічна допомога та обслугову­вання, експлуатація, утилізація або вторинне перероблення.

Управління якістю і політика в галузі якості згідно із ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9002, ДСТУ ISO 9003. Стандарти містять настано­ви з якості та програми поліпшення якості Зміст стандартів: поліп­шення якості, об'єкти оцінок систем якості та технічного нагляду - діяльність з управління і забезпечення якості відповідно до вимог та іншої додаткової документації щодо оцінки; системи якості, і стан ви­робництва з точки зору можливості забезпечення стабільної якості продукції; якість продукту, кількісне визначання якості - визначається технічним рівнем продукції, рівнем якості виготовлення продукції, рівнем якості продукції в експлуатації або споживанні, якістю роботи, якістю послуг за ДСТУ 3230.

Принципи управління якістю згідно із ДСТУ ISO 90001.. Стан­дарт розглядає системи управління якістю, основні положення та сло­вник. Зміст стандартів: Принципи управління якістю - орієнтація на замовника організації, єдність мети та напрямів діяльності організації, працівники на всіх рівнях становлять основу організації, бажаного ре­зультату досягають ефективніше, якщо діяльністю та пов'язаними з нею ресурсами управляють як процесом; ідентифікація, розуміння та управління взаємопов'язаними процесами як системою, постійне по­ліпшення діяльності організації в цілому як незмінна мета організації; прийняття рішень на підставі аналізування даних та інформації; взає­мовигідні стосунки між організацією та її постачальниками підвищу­ють спроможність обох сторін створювати цінності.

Об'єктами оцінок систем якості та технічного нагляду є діяльність з управління і забезпечення якості відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9002, ДСТУ ISO 9003 та іншої додатко­вої документації щодо оцінки, системи якості; стан виробництва з точки зору можливості забезпечення стабільної якості продукції; якість продукту (на підставі інформації з різних джерел). Упрова­дження міжнародних стандартів ISO 9000 - важливий етап адап­тації підприємств, організацій до умов ринкового середовища. Да­ний стандарт - це сукупність структури, методик, процесів і ресу­рсів, необхідних для загального керівництва якістю. Практика по­будови системи якості за стандартами ISO 9000 здалася досить обґрунтованою та корисною до застосування. Кількісне визначен­ня якості - визначається технічним рівнем продукції, рівнем якос­ті виготовлення продукції, рівнем якості продукції в експлуатації або споживанні, якістю роботи, якістю послуг за ДСТУ.

Класифікація промислової продукції: продукція, що витрача­ється при використанні (сировина і природне паливо, матеріали і продукти, видаткові вироби); продукція, що втрачає свій ресурс (вироби, що не підлягають ремонту; вироби, що підлягають ремон­ту). Поняття та визначення регламентуються нормативними доку­ментами: КНД 50-011, ДСТУ БА 1.1-11, ДСТУ 2925. Класифікація показників якості - надійність, технологічність, уніфікація, безпека, екологічність, економічність та ін. за ДСТУ 2925 і ДСТУ БА 1.1-11. Фактори якості продукції - технічні, технологічні, організаційні, економічні і суб'єктивні. Оцінка рівня якості, безпеки і екологічно- сті продукції. Методи оцінки - диференційний і комплексний.

Стандартизація показників якості продукції і її елементів (на­півфабрикатів, деталей, вузлів, агрегатів і комплектуючих виробів) може здійснюватися в двох напрямках:

♦  комплексно - з забезпеченням повної взаємоув'язки необхідних показників якості і технічних характеристик від сировини до готових виробів;

♦ роздрібно - по кожному виду продукції з оптимальними показ­никами, враховуючи досягнутий рівень науки і техніки.

Перше направлення відповідає принципу від цілого до окремого, а друге - від окремого до цілого. В теперішній час найбільше значення має перше направлення і саме воно покладено в основу розвитку стан­дартизації на найближчі роки, хоча в окремих випадках не викликає сумнівів доцільність і корисність другого направлення стандартизації показників якості окремих видів продукції.

Стандартизація показників якості сировинних продуктів, ма­теріалів і напівфабрикатів, палива і мастильних матеріалів. По кожному виду сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива і масти­льних матеріалів може бути встановлено декілька показників, що дос­татньо повно характеризують їх і впливають на їх питомі витрати, якість і зовнішній вигляд, на продуктивність праці при виготовленні продукції та ефективність використання обладнання. Наприклад, по чорних і кольорових металах і сплавах спільного застосування такими показниками є механічні властивості і хімічний склад з обмеженим вмістом шкідливих добавок. Золистість, не змерзання і розміри кусків характеризують якість енергетичного вугілля і т.д.

Продукція з несталими, змінними властивостями (залежно від пар­тій) знижує ефективність поточного виробництва і негативно впливає на роботу автоматичних ліній і автоматизованих виробництв. Нестабі­льні властивості матеріалів і напівфабрикатів є реальними перешкода­ми для автоматизації виробництва, тому показники якості матеріалів і

включаються в державні стандарти чи технічні умови.

Важлива роль стандартів у системі народного господарства викли­кає необхідність охоплення ними все більше видів і різновидностей матеріалів і напівфабрикатів. Але така точна оцінка часто є нездійс­ненною. Трапляється це через те, що кількісні оцінки показників ма­ють свої криві розподілення, що не завжди враховується при розробці стандартів. Для цього слід ширше використовувати методи математи­чної статистики. Тоді показники якості та властивості матеріалів і на­півфабрикатів у стандартах будуть більш обґрунтованими і стабільни­ми. В окремих випадках рішення може бути різним, оскільки треба враховувати: досягнутий промисловістю технічний рівень; ступінь вивчення залежності між внесеними в проект стандарту технічними характеристиками продукції і фактичними її властивостями; методи вивчення характеристик в їх спільності; наявність засобів і можливість розділення цих сукупностей на їх елементи та інші.

Інтереси споживачів потребують максимального стискання діапа­зонів показників, що характеризують властивості і особливості кожної марки матеріалів. Місцеві виробники матеріалів, навпаки, зацікавлені в розширенні цих діапазонів. Завдання стандартизації зводяться до знаходження "золотої середини", причому вона не завжди знаходиться посередині. Застосовані при стандартизації марок матеріалів оптима­льні рішення відображають не тільки виробничі можливості, але й те­хнічну політику в даній галузі (металургійній, хімічній і т.п.) промис­ловості.

 

Система стандартів з захисту довкілля

  • Система екологічних стандартів.
  • Система стандартів з управління на­вколишнім середовищем. Система стандартів з якості об'єктів природного середовища.

 

Система стандартів з захисту довкілля розглядає екологічні аспекти діяльності організацій. Екологічний аспект - еле­мент діяльності, продукції чи послуг організації, який може взаємодіяти з навколишнім середовищем.

Л

о

А

Система екологічних стандартів є невід'ємною складовою частиною ком­плексу стандартів держави тому, що необхідно постійно враховувати антро­погенний вплив на НПС, який зростає в часі та просторі. Придатність навколи­шнього середовища для життя характе­ризується рівнем його якості. Якість природного середовища постійно впли­ває на якість продукції, сировини, мате­ріалу. Тому ця проблема є також об'єк­том екологічної стандартизації і привер­тає все більшу увагу як урядів різних країн, так і громадських організацій.

 

\ Т ;

t* чфдо