2.5.3. Система стандартів з якості об'єктів природного се­редовища. : Метрологія, стандартизація і скертифікація : B-ko.com : Книги для студентів

2.5.3. Система стандартів з якості об'єктів природного се­редовища.

Ця система стандартів встановлює правила визначання забруд­нюючих речовин, методи відбору проб, апаратуру і реактиви, прилади для вимірювання параметрів середовища, проведення аналізу, оброб­ку результатів та документацію для реєстрації результатів; встанов­лює терміни, характеристики і настанови щодо вимірювання якості пові­тря, води, грунтів; розроблює правила і вимоги щодо якості, розглядає якість взагалі, атмосферу довкілля, повітря всередині приміщення, атмосферу робочої зони, викиди стаціонарних джерел і викиди двигу­нів транспортних засобів; досліджує фізичні і біологічні властивості води; хімічні характеристики Грунтів, фізичні, біологічні і гідрологіч­ні властивості Грунтів.

Стандарти з якості атмосфери

Якість атмосфери - це сукупність властивостей атмосфери, по визначенню ступеню впливу фізичних, хі­мічних та біологічних факторів на людей, рослинний і тваринний світ, а також на матеріали, конструкції і до­вкілля в цілому.

Атмосферне повітря лише умовно можна вважати невичерпним природним ресурсом. Річ у тім, що повітря необхідне тільки певної якості, а під впливом антропогенної діяльності хімічний склад та фізи­чні властивості повітря дедалі погіршуються. На Землі вже практично не залишилося місця, де б повітря зберегло свої початкові чистоту та якість, а в деяких промислових зонах стан атмосфери вже просто за­грозливий для навколишнього середовища.

Забруднення атмосфери відбувається, як природним так й ан­тропогенним шляхами. Природне забруднення атмосфери відбувається за рахунок надходження до неї вулканічного газу, природного пилу, спорів грибів, різних мікроорганізмів, пилок рослин тощо. Антропо­генне забруднення атмосфери - це наслідок не продуманої виробничої діяльності людини. Взагалі, забрудненістю атмосфери називають не­сприятливі зміни стану атмосферного повітря, цілком або частково зумовлені діяльністю людини. ін. Шкідливі речовини, що потрапляють в атмосферу від промислових і сільськогосподарських підприємств, енергетичних установок, транспортних засобів, розчиняються у повітрі та переносяться рухомими потоками повітря на великі відстані. Розсі­ювання забруднень призводить до зниження концентрації шкідливих речовин у зонах їх викиду та до одночасного збільшення площ із за­брудненим повітрям.

Найбільшими джерелами забруднення атмосферного повітря є крупні промислові підприємства, особливо металургійні, хімічні і наф­тохімічні, будівельних матеріалів, електростанції, котельні, тобто ті галузі економіки, де використовується величезна кількість палива. Значні обсяги забруднюючих речовин надходять у атмосферне повітря і від діяльності транспортних засобів.

Якість атмосфери регламентується за стандартами в яких розгля­даються показники якості атмосферного повітря за станом забруднен­ня, правила контролю якості повітря населених пунктів, та ін.

Система стандартів з якості атмосферного повітря Державні і міжнародні

Якість повітря. Загальні положення. Одиниці вимірювання.

Якість повітря. Характеристики і настанови щодо вимірювання якості повітря. Якість повітря. Обмін даними. Частина 1. Загальний формат даних Якість повітря. Обмін даними. Частина 2. Стислий формат даних.

ГОСТ 17.2.1.01-76.

ГОСТ 17.2.1.03-84

ГОСТ 17.2.1.04-77

ГОСТ 17.2.3.01-86 СТ СЗВ 1925-79 ГОСТ 17.2.3.02-78

ГОСТ 30494-96

Визначення розміру фракцій під час відбирання проб частинок, які впливають на здоров'я людини. Одиниці О, рекомендації по використанню. Статистичні дані. Глосарій та символи. Ч.1. Вірогідність та загальні статистичні терміни. Міждержавні і європейські

Атмосфера. Классификация вьібросов по составу.

Атмосфера. Терминьї и определения контроля Загрязнения.

Источники и метеорологические фактори загрязнения. Терминь и определения. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенньїх пунктов.

Правила установления допустимих вьібросов вредньїх веществ промьішленньїми предприятиями. Параметрь микроклимата в помещениях. Розгляд основних стандартів проводиться за змістом розкриття теми.

Терміни й показники якості повітря згідно із ГОСТ 17.2.1.03.

Стандарт розглядає терміни й визначення контролю забруднення, по­казники якості атмосферного повітря за станом забруднення: по­казник забруднення, єдиний показник, комплексний показник за­бруднення, середній рівень забруднення по містах, галузях проми­словості, концентрація домішок в атмосфері, приземна концентра­ція домішок, разова, максимальна, середньодобова концентрація домішок в атмосфері, середньомісячна, середньорічна, фонова концентрація домішок в атмосфері, орієнтовний безпечний рівень забруднюючої атмосферу речовини.

ДСТУ ISO 4226:2004 ISO 4226:1993 ДСТУ ISO 6879-2003 ISO 6879:1995 ДСТУ ISO 7168-1-2003 ISO 7168-1:1999 ДСТУ ISO 7168-2-2003 ISO 7168-2-1999 ДСТУ ISO 7708-2003 ISO 7708:1995 ISO 1000:1992 ISO 3534-1:1993

Характеристики і настанови щодо вимірювання якості повіт­ря згідно із ДсТУ ISO 6879, ISO 6879 і КО 3534-1. Стандарти визна­чають умови та використовувані характеристики, що стосуються ме­тодів визначання якості повітря. Величини робочих характеристик визначені згідно з пов'язаними серіями методів випробовування, при­значених для того, щоб визначити, наскільки відповідний метод оці­нювання якості повітря підходить у конкретному випадку. Зміст ста­ндартів: Для визначання робочих характеристик використовують три терміни, що є базовими в процесі вимірювання, а саме: величина, що характеризує якість повітря, вихідний сигнал і виміряне значення. На­станови: показник якості повітря, проба повітря, нульовий показ, від­мова, системи, вимірний складник, виміряне значення, вихідний сиг­нал, еталонний матеріал. Робочі характеристики: точність, відхилю, калібрувальна функція, межа вирішення, межа чутливості, стабіль­ність, період роботи, строк роботи, точність, повторність тощо. Клю­чові слова: повітря, якість, вимірювання, характеристика, виконування, визначання, словник.

Одиниці вимірювання якості повітря згідно із ДСТУ ISO 4226, ISO 4226 і ISO 1000 визначають одиниці та символи, які застосовують під час підготовки результатів дослідження якості повітря з посилан­ням на Міжнародної системи одиниць - Одиниці СІ та рекомендації по використовуванню десятинних кратних та дольних від них та деяких інших одиниць. Зміст стандартів: розглядаються основні одиниці вимірювання речовин: для газів та пару за показниками - об'ємної долі і масової концентрації основних компонентів, газоподібних за­бруднювальних речовин; для часток за показниками - масової конце­нтрації завислих речовин, розміру часток, атмосферного пилу, біологі­чних, мікробіологічних та інших завислих речовин; для одиниць вимі­рювання стану газу за показниками - термодинамічної температури, тиску, відносної вологості; для метеорологічних показників - швидко­сті і напрямку вітру, інтенсивності опадів, освітлення, атмосферного тиску.

Правила контролю якості повітря населених пунктів згідно із ГОСТ 17.2.3.01 і СТ СЗВ 1925. Стандарти встановлюють правила контролю якості повітря населених пунктів - якості повітря селіте- бних територій існуючих населених пунктів і які тільки забудову­ються. Зміст стандарту: організація контролю встановлення трьох категорій постів спостереження за забрудненням атмосфери: стаці­онарний, маршрутний, пересувний (під факельний); розміщення і кількість постів спостереження, програма і терміни спостереження; відбір проб, характеристика забруднення атмосфери — концентра­ція домішок (разова, середньодобова, середньомісячна, середньорі­чна), правила їх розрахунку

Стандарти з якості водних об'єктів

  • Якість води - це характеристика її складу і властивос­тей, яка визначає придатність для конкретних видів вико­ристання.

Згідно з водним кодексом України, оцінювання якості води здійс­нюється на основі нормативів екологічної безпеки водокористування та екологічних нормативів водних об'єктів. Чинні нормативи дають змогу оцінювати якість води, яку використовують комунально- побутового, господарсько-питного і рибогосподарського використан­ня. Забезпечення належної кількості та якості води є однією з най­більш вважливих проблем і має глобальне значення.

Якість водних об'єктів - це сукупність властивостей

Іводи по визначенню ступеня впливу фізико-хімічних та біо­логічних факторів на людей, рослинний і тваринний світ та довкілля в цілому.

Регламентується за стандартами в яких розглядаються основні те­рміни та визначання, правила контролю якості води водойм і водото- ків, правила вибору, оцінка якості джерел центрального господарсько- питного водопостачання, гігієнічні вимоги і контроль за якістю питної води, правила контролю якості морських вод та ін.

Серед забруднень розрізняють фізичне, хімічне, біологічне й теп­лове:

Фізичне забруднення води відбувається внаслідок накопичення в ній нерозчинних домішок - піску, глини, мулу в результаті змивання дощовими водами з розорених ділянок (полів), надходження суспензій з підприємств гірничодобувної промисловості, потрапляння пилу, що переноситься вітром в суху погоду тощо.;

Хімічне забруднення води відбувається через надходження у во­дойми зі стічними водами різних шкідливих домішок неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі, мінеральні добрива) та органічного (нафта й нафтопродукти, миючі засоби, органічні добрива тощо) скла­ду. Шкідлива дія токсичних речовин, що потрапляють у водойми, по­силюється за рахунок так званого кумулятивного ефекту (прогресуюче збільшення вмісту шкідливих сполук у кожній наступній ланці трофі­чного ланцюга);

Біологічне забруднення водойм полягає у надходженні до них із стічними водами різних мікроорганізмів (бактерій, вірусів), спор гри­бів, яєць гельмінтів і т.д., багато з яких є хвороботворними для люди­ни, тварин і рослин. Серед біологічних забруднювачів перше місце посідають комунально-побутові стоки, а також стоки м'ясокомбінатів, підприємств з обробки шкір, деревообробних комбінатів;

Теплове забруднення води відбувається внаслідок спускання у во­дойми підігрітих вод від ТЕС, АЕС та інших енергетичних об'єктів. Тепла вода змінює термічні та біологічні режими водойм і шкідливо впливає на їхніх мешканців.

Основні стандарти з якості водних об'єктів: Державні, міжнародні і європейські

ISO 5667-3:1994 ДСТУ ISO 6107-1:2004 ISO 6107-1:1996 ДСТУ 4107-2002, ISO 5667-16:1998 ДСТУ EN 1420-1:2004 EN 1420-1:1999

ГОСТ

8.556-91 ГСИ.

ГОСТ

17.

1.1.01-77

ГОСТ

17.

.1.1.02-77

ГОСТ

17.

1.1.03-86

ГОСТ

17.

1.1.04-80

ГОСТ

17.

1.2.03-90

ГОСТ

17.

1.3.04-82

ГОСТ

17.

1.3.06-82

ГОСТ

17.

1.3.07-82

ГОСТ

17.

1.3.08-82

ГОСТ

17.4.3.05-86

ГОСТ

2761-84

ГОСТ

24481-80

ДСТУ ISO 5667-3-2001 Якість води. Відбір проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами. Якість води. Словник термінів. Частина 1.

Якість води. Відбір проб. Частина 16. Настанови з біотестування.

Визначення впливу органічних речовин на якість води, призначеної для споживання людиною. Оцінювання води в трубопровідних системах на запах. Частина 1. Метод випробування. ДСТУ 3041-95,        Використання і охорона води. Терміни та

визначення.

ДСТУ 3928-99          Токсикологія води. Терміни та визначення.

Міждержавні і європейські

Методики определения состава и свойств проб вод. Общие требования к разработке. Использование и охрана вод. Основньїе терминьї и определения.

Классификация водних обьектов. Классификация водопользований. Классификация подземних вод по целям водопользования.

Критерии и показатели качества води для орошения. Общие требования к охране поверхностних и подземних вод от загрязнения пестицидами. Общие требования к охране подземних вод. Правила контроля качества води водоемов и водотоков.

Правила контроля качества морских вод. Требования к сточним водам и их осадкам для орошения и удобрения.

Правила вибора и оценка качества источников центра- лизованного хозяйственно- питьевого водоснабжения. Вода хозяйственно-питьевого и промишленного водоснабжения. Методи химического анализа. Отбор, хранение и транспортирование проб ГОСТ 27065-86   Качество вод. Термини и определения

ГОСТ 30813-2002 и ИСО 6107-1-8-96 Вода и водоподготовка. Термини и

Определения.

Розгляд основних стандартів проводиться за змістом розкриття теми.

Класифікація водних об'єктів та водокористувачів згідно із ГОСТ 17.1.1.02, ГОСТ 1.1.03, ГОСТ 17.1.1.04. Стандарти розглядають класифікацію водних об'єктів за ГОСТ 17.1.1.02, класифікацію водо­користувачів за ГОСТ 17.1.1.03, класифікацію підземних вод за цілями водокористування за ГОСТ 17.1.1.04.

Правила охорони і загальні вимоги до охорони води природних джерел згідно із ГОСТ 17.1.3.04, ГОСТ 17.1.3.06, ГОСТ 17.1.3.07, ГОСТ 17.1.3.08. Стандарти розглядають загальні вимоги до охорони підземних вод, загальні вимоги до охорони поверхневих і підземних вод від забруднення пестицидами, правила контролю якості води во­дойм і водотоків, правила контролю якості морських вод. Стандарт ГОСТ 17.1.3.08 встановлює правила контролю якості морських вод, якості води морів і гирлового узмор'я річок включаючи їх замикаючі створі за фізичними, хімічними і гідробіологічними показниками, ос­новні терміни. Зміст стандарту: призначення і розміщення пунктів контролю. Програма і періодичність проведення контролю.

Терміни та визначання якості води згідно із ДСТУ ISO 6107, ДСТУ 3041, ГОСТ 17.1.1.01, ГОСТ 27065, ГОСТ 30813 і ИСО 6107.. Стан­дарти розглядають терміни та визначання, основні показники якості, склад та властивості води, її токсикологію. Зміст стандартів: стан водного об'єкта, кадастр водяний, регулювання якості води, здатність води, цвітіння води, евтрофування води, пункт контролю якості води, автоматизована система контролю якості води, стан водного об'єкта, кількісні і якісні показники відповідності критеріям природного стану об'єкта.

Відбирання проб води і загальні технічні умови та методи випро­бувань згідно із ДСТУ ISO 5667-3, ДСТУ 3920, ДСТУ 3913, ГОСТ 24481. Стандарти встановлюють, правила контролю якості води водойм і водотоків, включаючи гирлові ділянки річок за фізичними, хімічними і біологічними показниками, що здійснюється загальнодер­жавною службою спостереження і контролю за забрудненням об'єктів природного середовища.

Правила вибору джерел і оцінку якості питної води згідно із ДСТУ EN 1420-1, EN 1420-1, ГОСТ 2761, ГОСТ 24481. Стандарти встановлюють правила вибору джерел центрального господарсько- питного водопостачання в інтересах здоров'я населення, гігієнічні ви­моги і контроль за якістю питної води, гігієнічні вимоги з якості на питну воду централізованої системи господарсько-питного водопоста­чання. Зміст стандарту: склад та властивість води поверхневих дже­рел господарсько-питного водопостачання; гігієнічні вимоги, органо­лептичні і мікробіологічні показники води; концентрація хімічних ре­човин, що впливають на органолептичні властивості води, нормативи органолептичних властивостей води - за запахом, забарвленням, сма­ком і присмаком, мутністю; контроль за якістю води; токсикологічні показники безпеки хімічного складу води; показники якості - плаваючі домішки (речовини), запахи, присмаки, забарвлення, реакція, мінера­льний склад, біохімічна потреба в кисні, бактеріальний склад, токсичні хімічні речовини: вимоги і нормативи; концентрація хімічних речовин, що зустрічаються в природних водах або добавляються до води у про­цесі її обробки; санітарна характеристика стану водозабору; програма дослідження, протокол дослідження.

Критерії якості і технічні вимоги природної води для промис­лових потреб згідно із ДСТУ 4004 і ДСТУ 3940, ГОСТ 17.1.2.03-90. Стандарти розглядають автоматизовані системи контролю стічних вод, їх типи та основні вимоги; біологічні сигналізатори токсичності при­родних та стічних вод; аналізатори складу та властивостей води; кри­терії якості та загальні технічні вимоги і методи випробувань.

Стандарти з якості ґрунтів

  • Якість ґрунтів - це сукупність фізико-хімічних і біоло­гічних властивостей ґрунтів, визначаючих їх безпечність в епідеміологічних і гігієнічних відносинах. Визначається якість Грунтів за показниками їх санітарного стану, та комплексу критеріїв (санітарно-хімічних і санітарно - мікробіологіч­них). За словами академіка B.I. Вернадського, грунт є основою органі­зації біосфери. Географи називають грунт дзеркалом, фокусом ланд­шафту. У Грунті взаємодіють всі компоненти біосфери, поєднуючись, формуючи там складну полі генетичну біокосну систему. Ґрунти є ва­жливим та незамінним природним ресурсом і головним завданням дія­льності людини є підтримка здатності грунтів до самовідновлення у процесі Грунтоутворення.

Забруднення грунтів відбувається як природним шляхом, так і в результаті антропогенної діяльності. Антропогенне забруднення грун­тів відбувається внаслідок діяльності різних галузей промисловості та сільського господарства, транспорту, військової діяльності, енергетики та комунально-побутових господарств. За величиною зон та рівнем забруднення грунтів забруднення поділяються на фонове, локальне, регіональне, глобальне.

Найбільш небезпечними для грунтів є хімічне забруднення, еро­зія, засолення. Внаслідок внесення високих доз мінеральних добрив грунт забруднюється баластними речовинами - хлоридами, сульфата­ми. Пестициди пригнічують біологічну активність грунтів, знищують потрібні мікроорганізми, черв'яків, зменшують природну родючість.. Площа земель, забруднена залишками отрутохімікатів, сягає 13 млн. га. Грунти також забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та паливом, які з них виливаються під час роботи на полях. У грунт потрапляють і техногенні забрудню­вачі від промислових підприємств - сульфати, окиси азоту, важкі ме­тали (нікель, свинець, хром, кобальт, ванадій та ін.) та інші сполуки. Негативний бік мають і такі важливі для сільського господарства ро­боти, як зрошення та осушення земель. Зрошувані землі дають близько 30 % продукції рослинництва, але створення водойм і зрошення вели­кої території призводять до підняття Ґрунтових вод і зміни їхнього хі­мічного складу. Виникає засолення грунтів, заболочування, підвищу­ється сейсмічність території.

За ступенем забруднення грунти поділяються на сильно забруд­нені, середньо забруднені і слабо забруднені. У сильно забруднених грунтах кількість забруднюючих речовин у декілька разів перевищує ГДК. Вони мають низьку біологічну продуктивність та істотні зміни фізико-хімічних, хімічних та біологічних властивостей, внаслідок чого вміст хімічних речовин у вирощуваних культурах перевищує встанов­лені норми. У середньо забруднених грунтах перевищення ГДК незна­чне, що не призводить до помітних змін його властивостей. У слабо забруднених грунтах вміст хімічних речовин не перевищує ГДК, але перевищує фонову концентрацію.

Якість ґрунтів регламентується за стандартами в яких розгля­даються номенклатура показників санітарного стану Ґрунту, методи відбирання і підготовки проб для хімічного, бактеріологічного і гель­мінтологічного аналізу та ін.

Основні стандарти з якості грунту Державні і міжнародні

ДСТУ 3866-99           Класифікація грунтів за ступенем вторинної

солонцюватості.

ДСТУ 3980-2000         Ґрунти. Фізико-хімія грунтів. Терміни та визначення

ДСТУ 4287:2004         Якість грунту. Відбирання проб.

ДСТУ 4288:2004         Якість грунту. Паспорт грунту.

ДСТУ 4362:2004         Якість грунту. Показники родючості грунтів

ДСТУ ISO 10381-6-2001 Відбір проб. Частина 6. Настанови щодо відбору, ISO 10381-6:1993    оброблення та зберігання фунту для дослідження

 

ДСТУ ISO 10390-2001 ISO 10390:1994 ДСТУ ISO 11074-1:2004 ISO 11074-1:1996 ДСТУ ISO 11074-2:2004 ISO 11074-2:1998 ДСТУ ISO 11074-4:2004

ДСТУ ISO 11259:2004 ISO 11259:1998 ДСТУ ISO 11266-2001 ISO 11266:1994

ДСТУ ISO 11269-2-2002 ISO 11269-2:1995

ДСТУ ISO 15176:2004 ISO 15176:2002

ДСТУ ISO 15709:2004 ISO 15709:2002 аеробних мікробіологічних процесів у лабораторії. Якість грунту. Визначання рН.

Якість грунту. Словник термінів. Частина 1. Забруднення та охорона грунтів. Якість грунту. Словник термінів. Частина 2. Пробовідбирання.

Якість грунту. Словник термінів. Частина 4. Відновлювання грунтів та ділянок. Якість грунту. Спрощений опис грунту.

Настанови щодо лабораторного випробовування біодеградації органічних хімічних речовин у грунті в аеробних умовах.

Визначання дії забрудників на флору грунту. Частина 2. Вплив хімічних речовин на проростання та ріст вищих рослин.

Характеристика вийнятих грунтів та інших Ґрунтових матеріалів, призначених для вторинного використання. Ґрунтова вода та ненасичена зона. Визначення, позначення та теорія.

 

Міждержавні і європейські

 

Почвьі. Классификация химических веществ для контроля загрязнения.

Почвьі. Номенклатура показателей санитарного состояния.

Требования к охране плодородного слоя почвь при производстве земляних работ. Почвьі. Требования к методам определения загрязняющих веществ.

Общие требования к классификации почв по влиянию

на них химических загрязняющих веществ.

Методи отбора и подготовки проб для химического,

бактериологического, гельминтологического анализа.

Метод определения потенциальной опасности зрозии

под воздействием дождей

Охрана природи. Земли. Классификация

малопродуктивнь х угодий для землевания.

Метод определения рН водной витяжки вскришних

и вмещающих пород.

Грунти. Классификация.

ГОСТ 17 4.1.02-83

ГОСТ 17.4.2.01-81 СТ СЗВ 4470-84 ГОСТ 17.4.3.02-85

ГОСТ 17.4.3.03-85

ГОСТ 17.4.3.06-86

ГОСТ 17.4.4.02-84

ГОСТ 17.4.4.03-86

ГОСТ 17.5.1.06-84

ГОСТ 17.5.4.01-84

ГОСТ 25100-95 ГОСТ 26212-91 ГОСТ 26244-84

ГОСТ 26483-85

Почви. Определение гидролитической кислотности. Обработка почви предпосевная. Требования к качеству и методи определения. Почви. Приготовление солевой витяжки и

 

Определение ее рН по методу ЦИНАО. ГОСТ 27593-88       Почвьі. Терминьї и определения.

Розгляд основних стандартів проводиться за змістом розкриття теми.

Терміни та визначення якості грунтів згідно із ДСТУ 3980, ДСТУ ISO 11074, ГОСТ 27593. Стандарти установлюють терміни та ви­значення основних понять, які характеризують Грунти — природні, в сільськогосподарському використанні та змінені іншими антропоген­ними діями — щодо фізико-хімічних властивостей і показників; поняття про забруднення та охорону грунтів, пробовідбирання, відновлювання грунтів та ділянок. Зміст стандартів: галузь використання, основні положення, загальні поняття - Грунт, фаза Грунту, фазовий склад Грунту, витяж­ка з Грунту; хімічна термодинаміка грунтів - хімічна реакція у Грунті, хімічний компонент Грунту, термодинамічна система Грунту, термоди­намічні нормальні умови в Грунті, потенціал хімічної реакції в Грунті, енергія термодинамічної системи Грунту; буферні властивості Грунтів - буферність Грунту, окисно-відновна буферність Грунту, гідробуфер- ність Грунту; фізико-хімічні характеристики Грунтів - кислотність та лужність Грунту, вбиральна здатність Грунту, насиченість Грунту основа­ми ємність вбирання Грунту; Грунтові колоїди -, колоїди Грунту, міне­ральні колоїди Грунту, органічні колоїди Грунту, електрокінетичний потенціал Грунтової частки тощо.

Паспорт та класифікація ґрунтів і хімічних речовин для конт­ролю забруднення згідно із ДСТУ 3866, ДСТУ 4288, ГОСТ 17.4.1.02, ГОСТ 17.4.3.03, ГОСТ 17.4.3.06, ГОСТ 17.5.1.06, ГОСТ 25100. Станда­рти установлюють загальні вимоги до складання паспорта Грунту окремого Грунтового виділу, визначає основні показники його ро­дючості для контролювання за станом Грунтів, охорони від деграда­ції, підвищення їх родючості та раціонального використовування і загальні вимоги до класифікації Грунтів по впливу на них хімічних забруднюючих речовин, класифікація малопродуктивних угідь для землевання. Зміст стандартів: сфера застосування, нормативні посилання, загальні положення, правила та порядок проведення робіт з паспортизації, характеристика місцезнаходження Грунту, класифікаційна належність Грунту, профільна характеристика Грун­ту, агрохімічна характеристика орного шару Грунту, санітарний стан Грунту; характеристики місцезнаходження Грунту - географіч­ні координати, адміністративне підпорядкування, землекористувач, вид діяльності, номер земельної ділянки, площа земельної ділянки, площа Грунтового виділу, морфологічний тип рельєфу, форма схи­лу, крутизна схилу, градус, експозиція схилу, та ін.

Показники родючості ґрунтів згідно із ДСТУ 4362. Стандарт установлює показники родючості Грунтів земельних ділянок сільсько­господарського призначення. Положення цього стандарту мають за­стосовувати усі суб'єкти господарювання, щоб визначити та проконт­ролювати стан родючості Грунтів, якість земельної ділянки, придат­ність земель для різних способів використання під час моніторингу та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначен­ня, а також створення Грунтово-агрохімічних баз даних. Стандарт при­значено також для використання в роботі органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, охорони природного довкілля, аграрної політики та власниками землі й землекористувачами. Зміст стандар­ту: сфера застосування, нормативні посилання, терміни та визначення понять, загальні положення, показники родючості Грунтів.

Номенклатуру показників санітарного стану ґрунтів згідно із ГОСТ 17.4.2.01 і СТ СЗВ 4470. Стандарти розглядають номенклатуру показників санітарного стану Грунтів - санітарне число, амонійний азот, нітратний азот, хлориди, рН, пестициди, важкі метали, нафта і нафтопродукти, сірчисті сполучення, канцерогенні речовини, радіоак­тивні речовини, макро- і мікрохімічні добрива, термофільні бактерії, клострідіум перфрінгес, патогенні мікроорганізми, яйця і личинки ге­льмінтів, личинки і лялечки синантропних мух види землеволодінь для яких є обов'язковим застосування показників санітарного стану Грун­тів - земля населених пунктів, курортів і зон відпочинку, зон санітар­ної охорони джерел, водопостачання, санітарно-захисних зон підпри­ємств, транспортних земель, сільськогосподарських угідь, лісових угідь; основні терміни - санітарна охорона Грунтів, санітарний стан Грунтів, показники санітарного стану Грунтів, термофільні бактерії, клострідіум перфрінгес, гельмінти, синантропні мухи.

Відбирання і підготовка проб згідно із ДСТУ 4287, ГОСТ 17.4.4.02. Стандарти встановлюють правила, послідовність і настанови щодо відбору, оброблення та зберігання фунту для дослідження аероб­них мікробіологічних процесів у лабораторії методи відбирання і під­готовки проб для хімічного, бактеріологічного і гельмінтологічного аналізу згідно стандарту з метою контролю загального і локального забруднення і якої Грунтів в районах впливу промислових, сільського­сподарських, господарсько-побутових і транспортних джерел забруд­нення. Зміст стандарту: підготовка до відбору проб, підготовка до аналізу; заповнення первинних документів - паспорту дослідної ділян­ки землі, бланку описання пробної ділянки, супроводжувального тало­ну, бланку опису Грунту.

Настанови щодо відбору, оброблення та зберігання грунту для досліджень згідно із ДСТУ ISO 10381-6 і ISO 10381-6. Стандарти ви­світлюють настанови щодо відбору, оброблення та зберігання грунту для дослідження аеробних мікробіологічних процесів у лабораторії. Ґрунти являють собою гетерогенний комплекс, оскільки вони склада­ються з живих і неживих компонентів, які зустрічаються в різноманіт­них комбінаціях. Тому стан Ґрунтового зразка від його відбору до за­вершення експерименту повинен контролюватися щодо впливу Ґрун­тової мікрофлори. Температура, вміст води, наявність кисню та трива­лість зберігання, як відомо, впливають на мікрофлору Ґрунту, і отже на процеси, опосередковано. Проте, Ґрунти можуть ефективно використо­вуватися в лабораторних системах, для дослідження мікробіологічних опосередкованих процесів, за умови, що динаміка життєдіяльності мікрофлори визначена. Ця частина ISO 10381 містить настанови щодо відбору, оброблення та зберігання Ґрунтів для лабораторних дослі­джень, головним напрямком яких є вивчення життєдіяльності мікроор­ганізмів в аеробних умовах. Тут описується як мінімізувати вплив ко­ливань температури, вмісту води і наявності кисню на аеробні мікро­біологічні процеси, щоб полегшити одержання достовірних лаборато­рних результатів.

Вимоги до охорони родючого шару ґрунту при виконанні земе­льних робіт згідно із ДСТУ ISO 15176 і ISO 15176, ДСТУ ISO 15709 і ISO 15709, ГОСТ 17.4.3.02, ГОСТ 5180. Стандарти встановлюють ха­рактеристики вийнятих грунтів та інших Ґрунтових матеріалів, приз­начених для вторинного використання, регламентують визначення фізичних характеристик грунтів. Зміст стандартів: ГОСТ 5180 вста­новлює методи лабораторного визначення фізичних характеристик грунтів: визначення вологості грунту методом висушування, визна­чення сумарної вологості мерзлого грунту, визначення меж плинності та меж розкочування, визначення щільності грунту методом, що ріже кільця; визначення щільності грунту методом зважування у воді; ви­значення щільності мерзлого грунту методом зважування в нейтраль­ній рідині, визначення щільності сухого грунту розрахунковим мето­дом, визначення щільності часток грунту пікнометричним методом, визначення щільності часток грунту пікнометричним методом з нейт­ральною рідиною.

Визначання рН і кислотності грунтів згідно із ДСТУ ISO 10390 і ISO 10390, ГОСТ 17.5.4.01, ГОСТ 26212, ГОСТ 26483. Стандарти встано­влюють визначення рН водної витяжки розкривних порід, а також інструме­нтальний метод для регулярного визначання рН із застосовуванням розчинів хлориду калію або хлориду кальцію. Зміст стандартів: принцип проведення процедури загально придатної для всіх типів ґру­нтових зразків; реактиви - вода, розчин хлориду калію, розчин хлори­ду кальцію, розчини для калібрування рН-метра, буферний розчин; обладнання - струшувальна машина або механічна мішалка, рН-метр скляний електрод та електрод порівняння, або комбінований електрод , термометр, посудина для зразка, ложка, відомої місткості; лаборатор­ний зразок - застосовують фракцію частинок ґрунтових зразків, повіт­ряно-сухих або висушених за температури, не вищої за 40 °С, що про­ходить крізь сито з квадратними вічками розміром 2 мм.; процедура - приготування суспензії, калібрування рН-метра, вимірювання рН, збі­жність та відтворюваність, оформлювання протоколу.

Визначання дії забрудників на флору грунту згідно із ДСТУ ISO 10694 і ISO 10694, ДСТУ ISO 11265 і ISO 11265, ДСТУ ISO 11266 і ISO 11266, ДСТУ ISO 11269-2 і ISO 11269-2. Стандарти регламенту­ють настанови щодо лабораторного випробовування біодеградації ор­ганічних хімічних речовин у грунті в аеробних умовах; проведення елементного аналізу і визначання вмісту органічного та загального вуглецю; визначання питомої електропровідності, визначання дії за- брудників на флору грунту та вплив хімічних речовин на проростання та ріст вищих рослин.

 

2.6

Система стандартів з безпеки пі­дприємств та безпеки праці

Стандартизація професійної безпеки та

  • промислової гігієни. Стандартизація безпе­ки праці і захист від шумового та вібраційно­го забруднення. Безпека праці і захист від електромагнітного забруднення.

 

Система стандартів з безпеки довкілля, праці та життєдіяльності населення розглядають збереження екологічної рівноваги в регіональ­них системах розселення, шумове, вібраційне і електромагнітне забру­днення міст і сіл; основні аспекти захисту від них довкілля: санітарно- гігієнічні, інженерно-технічні, архітектурно-планувальні, будівельно- акустичні та економічно-соціальні; безпеку праці і захист від електро­магнітного забруднення, загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повіт­ря робочої зони, шкідливі речовини, їх класифікацію і загальні вимоги безпеки та ін.