Основні визначення: : Метрологія, стандартизація і скертифікація : B-ko.com : Книги для студентів

Основні визначення:

Дійсне значення - це значення фізичної величини, знайдене екс­периментальним шляхом і настільки наближене до істинного значення, що з певною метою може бути використане замість нього. Це значення змінюється залежно від необхідної точності вимірювань. При техніч­них вимірюваннях значення фізичної величини, знайдене з допусти­мою похибкою, приймається за дійсне значення.

Істинне значення фізичної величини - це значення, яке ідеально віддзеркалює властивості даного об'єкта як в кількісному, так і в якіс­ному відношенні. Воно не залежить від засобів нашого пізнання і є тією абсолютною істиною, до якої ми прагнемо і хочемо записати її у вигляді числового значення.

Одиниця фізичної величини - фізична величина, значення якої рі­вне одиниці.

За характером взаємозалежності фізичні величини поділяються на основні і похідні. Наприклад - Міжнародна система СІ (7 основних,

2 додаткових та багато видів похідних одиниць).

Основна фізична величина - це фізична величина, що входить у систему і умовно прийнята за незалежну від інших величин цієї систе­ми (наприклад: маса - 1 кг., довжина - 1 м.).

Похідна фізична величина - це фізична величина, що входить у систему і визначається через основні величини цієї системи (напри­клад: прискорення, м / с2).

За особливістю додавання фізичні величини поділяють на - адити­вні, неадитивні.

Адитивні величини додаються (наприклад, маси тіл).

Неадитивні, які не додаються (наприклад, щільність, яка вимірю­ється шляхом інших вимірів).

За наявністю або відсутністю розмірності фізичні величини поді­ляють на розмірні та безрозмірні (або відносні).

Розмірна фізична величина - величина в розмірності якої показ­ник ступеня розмірності хоча б однієї з однакових величин не дорів­нює нулю.

Безрозмірна (відносна) величина - є відношення даної фізичної величини до однорідної. Застосовується для різного роду характерис­тик (наприклад, коефіцієнт корисної дії).

Відносні величини мають різні форми вираження:

частка - база порівняння прийнята за одиницю - 1;

відсоток (%) - база порівняння прийнята за 100, (1% = 10 -2);

проміль (% о) - база порівняння прийнята за 1000 (1% о = 10 -3);

продеціміль (% оо) - база порівняння прийнята за 10000

(1% оо = 10 -4);

просантіміль (% ооо) - база порівняння прийнята за 100000

(1% ооо = 10 -5);

мільйонні долі (ррт) - база порівняння прийнята за 1000000

(Іррт = 10 -6) і т.д.

Логарифмічною величиною називають логарифм відношення фі­зичної величини до однорідної величини (наприклад, бел, децибел).

За способом отримання числового значення вимірювальної фі­зичної величини всі вимірювання діляться на прямі, побічні, сукуп­ні, сумісні.

Прямі - це такі вимірювання, коли значення вимірювальної вели­чини знаходять прямо із дослідних значень (порівняння розміру з роз­міром, або показів вимірювального приладу). Наприклад, вимірювання довжини лінійкою, температури - термометром.

Побічні - це такі, при яких значення вимірювальної величини зна­ходять за проміжним результатом прямих вимірів інших величин, зв'я­заних із вимірювальною величиною відомою залежністю. Наприклад, потужність P = I*U знаходимо за результатами виміру напруги U вольтметром і сили струму І амперметром.

Сукупні - проводять для декількох однакових фізичних величин, значення яких знаходять методом рішення системи рівнянь. Напри­клад, знаходження струмів в складній електричній мережі методом контурних струмів.

Сумісні - виконують для двох і більше не однакових фізичних ве­личин, їх значення знаходять при розв'язанні одного або системи рів­нянь.