10.1. Стратегічний менеджмент і стратегічні рішення

магниевый скраб beletage

Стратегічний менеджмент з огляду на швидкі зміни середовища і,як наслідок, організаційні зміни стає провідною ланкою управліннясучасної організації. Стратегія, як своєрідна «дорожня карта», повинназабезпечити ринкову конкурентоспроможність організації. Стратегічнірішення і мають розробити цю «карту». Значення стратегії важливорозуміти всім керівникам, незалежно від рівня ієрархії управління ворганізації.

У сучасному мінливому середовищі організаціям необхідно прово-дити фундаментальні оцінювання й робити конкретний вибір, а стра-тегічний менеджмент допомагає в цьому: оцінює становище організа-ції стосовно її оточення (споживачів, конкурентів, інших суб'єктів),використовує конкретні методи для визначення мети й місця організа-ції на певний майбутній період, а також найбільш оптимальні методидосягнення цієї мети — корпоративну стратегію.

Загалом стратегія — це тип принципової поведінки організації увзаємодії із зовнішнім середовищем, а стратегічний менеджмент —розробка й реалізація такого типу принципової поведінки, яка б задо-вольняла ключові, довготермінові інтереси організації.

Процес стратегічного менеджменту можна подати у вигляді такихосновних етапів:

формулювання місії організації;

визначення стратегічних цілей;

формування основної стратегії;

формування організації;

виконання оперативного плану;

контроль за виконанням.

У місії декларується загальна мета діяльності організації, її при-значення і філософія, орієнтація на задоволення певних потреб спожи-вачів.

Визначення стратегічних цілей та основної стратегії має дати від-повіді на такі основні питання: де ми перебуваємо, де хочемо бути,яким чином туди потрапити? Відповіді на ці запитання базуються настратегічному аналізі.

Формування організації передбачає: постановку завдань щодо реа-лізації стратегії, визначення обов'язків і розподіл владних повнова-жень усередині організації тощо. Виконання оперативного плану пе-редбачає короткострокове планування, постановку операційнихзавдань, визначення бюджету і т. д.

Контрольний етап виконує такі функції: стеження за виконаннямстратегії, оцінку виконання порівняно з попередньо встановленимистандартами, внесення необхідних коректив в операційне планування.

Аналітична діяльність управлінців має фокусуватися на питаннях,пов'язаних із забезпеченням поточної та майбутньої ринкової конку-рентоспроможності організації. У цьому сенсі важливо:

виявляти конкурентні переваги й недоліки організації, а такожаналізувати значущість кожного з них в умовах існуючого конкурент-ного середовища;

визначати способи реального виявлення (забезпечення) своїхконкурентних переваг у конкретному контексті конкурентної бороть-би, а також способи зменшення впливу тих недоліків, які неможливоусунути;

вирішувати, яким чином розвинути конкурентні переваги орга-нізації, наприклад, наскільки вони можуть бути значущими для спо-живачів у майбутньому;

приймати рішення про стратегію, адекватну вимогам зовніш-нього середовища, інтересам власників і персоналу.

Успішне формулювання й виконання стратегій, орієнтованих надії, залежать від здатності управлінців забезпечити необхідне узго-дження інтелектуальних, міжособових і лідерських факторів. Не існуєпростої формули, яка спрацьовуватиме для будь-якої організації. Алекерівники організацій мають уміти приймати адекватні стратегічні рі-шення.

Стратегічне рішення — це результат аналізу, пошуку, розрахунків,дискусій і роздумів часто досить великої кількості людей, до якої мо-жуть входити власники, представники топ-менеджменту, аналітики,експерти, в тому числі зовнішні. Такі рішення спираються на колекти-вні знання і досвід, що дозволяє не тільки передбачати, а й впливати впотрібному напрямку на хід подій. При цьому дуже важливе вміннядивитися на проблеми творчо, орієнтуватися на знаходження новатор-ських рішень.

Кожний колектив накладає на стратегічне рішення відбиток свогостилю. Певні особливості створюються також різноманітністю й непо-вторністю умов функціонування і розвитку конкретних організацій,окремих періодів діяльності. Але існують важливі спільні моменти.

По-перше, рішення виступає як комплексна програма дій на перс-пективу. Воно має забезпечити ефективне функціонування організаціїшляхом чіткої координації й дотримання необхідної пропорційності увзаємодії окремих частин, а також зовнішніх зв'язків. Тільки в цьомувипадку досягається стійка кооперація і переваги спеціалізації. Стра-тегічне рішення, звісно, підтримує систему внутрішнього поділу праціта водночас якісно закріплює планомірність, а також інші сфери орга-нізаційних відносин.

По-друге, спільна риса стратегічних рішень — їх директивний ха-рактер. Чіткий порядок, високий рівень узгодженості в діяльності різ-них ланок організаційного процесу потребують високої виконавчої ди-сципліни, своєчасної та точної реалізації прийнятих рішень.

По-третє, стратегічне рішення завжди спрямоване на подоланнясуперечностей. Здається, там, де розвиток організації відбуваєтьсястійко, без великих труднощів, не виникає необхідності в активномувтручанні в хід справи. Але умови діяльності постійно змінюються,тому, подолавши одну суперечність, організація зустрічається з ін-шою, і це закономірно.

Характерні особливості стратегічних рішень порівняно з оператив-ними показано в табл. 10.1. При цьому маємо враховувати певну умо-вність деяких оцінок: наприклад, під «невизначеністю» стратегічнихрішень насамперед треба розуміти наявність відносно незначної кіль-кості формалізованих, тобто кількісно визначених, цілей.

Таблиця 10.1

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХТА ОПЕРАТИВНИХ РІШЕНЬ

Порівняльний показник

Властивість рішення

Оперативне

Стратегічне

Тип рішення

Добре структуроване

Слабоструктуроване

Частота застосування

Часто повторюванеі шаблонне

Нове і незвичне

Цілі

Чіткі, конкретні

Відносно невизначені

Інформація

Легкодоступна й достовірна

Важкодоступна, орієнтаціяна прогнозні оцінки

Наслідки

Відносно незначні

Важливі

Організаційний рівень

Нижчий і середній рівніуправління

Вищий рівень управління

Час для прийняття рі-шення

Короткий

Тривалий

Основа для рішення

Правила, набір процедур

Оцінка і творчість