1.3. Маркетингові стратегії щодо психолога у спорті

магниевый скраб beletage

Суспільне усвідомлення цінності людської індивідуа-льності ще тільки відбувається. «Усі люди різні», «Кожному своєпризначення у житті» та ін. — ці прості психологічні реалії зу-стрічають великий суспільний опір ідей щодо рівності усіх членівсуспільства, щодо необхідності суспільного забезпечення цієї рі-вності, що розуміється як тотожність здібностей та можливостейлюдей.

Ця суперечність суспільної свідомості буде супроводжуватипрактичного психолога упродовж усієї його роботи як неконкре-тність уявлень оточуючих щодо змісту його роботи, як абсолю-тизація його професійних можливостей, як надто критичне став-лення до результатів і процесу його діяльності та ін.

До цього треба бути готовим, тому що усвідомлення суспільс-твом цінності людини здійснюється і через реалізацію професій-ної діяльності практичного психолога. Для того, щоб чітко орієн-туватися у ній, психологу треба вміти розрізняти соціальнийзапит на його професію та свої реальні професійні можливості,суспільний статус своєї професії.

Соціальний запит на професію практичного психолога форму-ється не в науці. Скоріше соціальний запит на професійну діяль-ність усвідомлюється і формулюється у публіцистичній та науково-популярній літературі, що аналізує проблеми сучасної людини.

Про необхідність конкретного психологічного знання про лю-дину починають говорити і представники суміжних галузей: вчи-теля, лікарі, юристи. Ці знання їм необхідні тому, що вони неможуть вирішувати головне завдання своєї професії, цілеспрямо-вано впливати на людину.

У цих двох сферах народжується доступне суспільній свідомостіуявлення змісту професійної діяльності практичного психолога,людини, яка може отримати об'єктивні дані щодо індивідуаль-них особливостей внутрішнього світу людини. Вимога одна —об'єктивні, достовірні дані про індивідуальність людини.

При цьому у суспільний свідомості критерії об'єктивності на-уки психології — основи професійної діяльності практичногопсихолога — обговорюються значно менше і не так інтенсивно,як питання необхідності самої професії психолога. У ній вивча-ється шлях до прояву та розуміння індивідуальності людини і уситуації навчання, і у ситуації виробництва, і у юридичній прак-тиці, так як у цих галузях нашого життя значною мірою усвідом-люються труднощі, які у загальному вигляді може бути сформу-льовано як запит: «що треба зробити, щоб він був як усі?»

Розповсюдженість у суспільній свідомості ідей щодо суспіль-ного ж впливу на людину, до ідей прямого втручання психологав його життя робить соціальні очікування результатів його робо-ти близькими до результатів діяльності чарівника. Феномен очі-кування людини, що влаштовує життя інших людей, піклуєтьсяза їх благо замість них самих — один з розповсюджених феноме-нів, у якому виявляється особливість запиту на професійну дія-льність психолога.

3відси виникає багато складностей в отриманні, передачі тавикористанні психологічної інформації у роботі психолога.

Щоб усвідомити це з надбанням належного суспільного статусусвоєї професії, психолог повинен чітко уявляти, з ким і де він маєсправу у своїй роботі. Це та реальність його професійної діяльнос-ті, яка пов'язана з поняттям 3амовника, Клієнта та Користувачапсихологічної інформації. Ці люди у загальному розумінні — до-рослі та діти. Щоб це положення не залишалося таким загальним,підкреслимо, що згідно з юридичними нормами за дитину його ба-тьки несуть відповідальність до 18 років, а з 18 років підліток вженесе юридичну відповідальність за свої дії. Це вихідне положеннядля роботи психолога у ситуації отримання і використання психо-логічної інформації, для вирішення питань про відповідальність запсихологічну інформацію, яку він несе як професіонал.

Це вихідне юридичне положення дозволяє з певним ступенемвідповідальності поставитися до змісту соціального запиту, оріє-нтованого на виявлення індивідуальності людини. Характеристи-ки індивідуальності є у всіх людей, але не всі люди можуть від-повідально ставитися до цієї своєї особливості. Психологу требачітко усвідомлювати можливі варіанти прояву індивідуальностілюдини, які пов'язані з поняттям норми психічного розвитку. Яквідомо, психічно хвора людина несе обмежену відповідальністьза свою індивідуальність. Психічно здорова доросла людина у бі-льшості випадків володіє можливістю відповідати за прояви своєїіндивідуальності.

Таким чином, соціальний запит на професійну діяльність психо-лога орієнтовано на ті групи населення, які не є психічно хворимилюдьми (ними займаються лікарі-психіатри), а належать до катего-рії психічно нормальних людей, здатних потенційно до прояву від-повідальності за свою індивідуальність. У той же час психолог непотрібен автентичній, вільній особистості, яка володіє високоюкультурою, яка здатна нести юридичну та моральну відповідаль-ність за прояви своєї індивідуальності.

Отже, клієнтом психолога є людина, яка повідомляє психологічнуінформацію, тобто передає психологу знання про себе чи про іншихлюдей. При повідомленні цього знання він припускає чи реально вка-зує свою роль у виникненні цього знання. Він вважає себе прямо чинепрямо відповідальним за зміст цієї психологічної інформації.

Якщо скористатися іншим визначенням, то клієнт — це лю-дина, яку включено у процес отримання психологічної інформа-ції. Ця «включеність» заважає йому побачити головне у психоло-гічній інформації — критерії її достовірності, відрефлектуватишляхи її отримання. Професійна діяльність психолога спрямова-на на зміну ставлення клієнта до змісту та шляхів отриманняпсихологічної інформації.

Особливість роботи психолога полягає у тому, щоб у ситуаціїотримання запиту на свою професійну діяльність визначити, зким він має справу — із замовником чи з клієнтом. Для вирішен-ня цього питання психологу доводиться виконувати дуже важли-ву роль, яку можна було б визначити як роль психолога-слідчого.Її сутність полягає у тому, щоб з великою вірогідністю відтвори-ти походження психологічної інформації, з якою він планує пра-цювати. Для цього він повинен володіти певними професійнимивміннями щодо походження психологічної інформації, серед цихнавичок головна — ведення інтерв'ю з клієнтом чи замовником.

Відтворення послідовності подій, що породжують психологі-чну інформацію, передбачає введення контексту і підтексту утекст, що повідомляється психологу. Це структурує ситуаціювзаємодії психолога з клієнтом і дозволяє вирішити ще одне важ-ливе питання — питання про користувача психологічної інфор-мації. Іншими словами, питання в тому, кому та з якою метоюможе бути передано отриману інформацію.

У відношенні психологічної інформації щодо до дітей віком14 років це питання вирішується однозначно — психолог повід-омляє інформацію людям, які несуть відповідальність за дитину,тобто його батькам. Батьки можуть використовувати психологіч-ну інформацію за власним розсудом. Щодо дорослих людей пи-тання користувача психологічної інформації вирішується так:людині повідомляють зміст психологічної інформації та її при-значення, а також критерії оцінки змісту цієї інформації з точкизору замовника на неї. Таким чином, клієнт має можливість зі-ставити свої дані з вимогами і може побачити їх відповідність чиневідповідність.

Повідомлення психологічної інформації у будь-якому випадкумає безоцінний характер і передбачає адекватну для клієнта мовуїї передачі, при цьому психолог повинен дотримуватися одного зголовних принципів своєї роботи: «не нашкодь».

Соціальний запит на професійну діяльність психолога завждипов'язаний із використанням поняття норми — норми віковогопсихічного розвитку чи норми особистісного розвитку людини.

Таким чином, соціальний запит на професійну діяльність пси-холога є відображенням усвідомлення у суспільстві цінності ін-дивідуальності людини і ставлення до неї як до соціальної тапсихологічної реальності. Своєю практичною роботою психологуточнює цей запит і створює умови для усвідомлення соціально-го статусу своєї професії [55].

З іншого боку, у структурі соціального запиту на професійнудіяльність психолога є така складова, як престиж, тобто вважа-ється престижним мати такого фахівця на підприємстві, у фірмі,установі та ін. У той же час у суспільстві спостерігається нереа-лістичність очікування щодо можливих результатів діяльностіспеціаліста, впевненість у тому, що з приходом психолога у ор-ганізацію ситуація сама зміниться на краще.

Соціальний запит на фахівця висуває певні умови до соціуму,одна з них — підготовка (чи перепідготовка) спеціаліста для за-доволення соціального запиту. Доцільним буде сформувати устудентів стійкій інтерес та мотивацію до оволодіння спеціальні-стю «психолог у спорті» (спортивний психолог). Своєрідна рек-лама серед студентів може проводитися на факультеті, в універ-ситетській газеті, на університетському радіо, у психологічнихжурналах та ін.

1. Охарактеризуйте статус спортивного психолога в су-часному українському суспільстві. Обґрунтуйте відповідь.

З іншого боку, треба продемонструвати спортивним функціоне-рам, спортсменам тренерам та керівникам спортивних закладів мо-жливості психолога у спорті як спеціаліста. Розширення поглядівзазначених категорій та збагачення їх новою інформацією про пси-холога у спорті буде сприяти підвищенню попиту на професійну ді-яльність останнього. Зокрема, розповсюдження інформації у засо-бах масової інформації (ЗМІ): у спортивних газетах та журналах, утелевізійних передачах на спортивну тематику, по радіо тощо; роз-повсюдження буклетів та невеликих брошур, які містять у стисломувигляді дані щодо можливостей професійної діяльності психолога успорті; функціонування при факультеті чи при спортивному закладітелефону довіри для спортсменів, де вони будуть мати змогу отри-мати необхідну їм психологічну інформацію, проконсультуватися,одержати підтримку та ін.

Як формується соціальний запит на професійну діяль-ність психолога у галузі спорту?

Хто може виступати клієнтом спортивного психолога?

Хто з зарубіжних і вітчизняних вчених досліджував про-блему професійної діяльності спортивного психолога?

Охарактеризуйте специфіку соціального запиту на про-фесійну діяльність психолога у спорті.

На які теоретико-методологічні підходи доцільно спи-ратися при аналізі професійної діяльності психологау спорті?

Охарактеризуйте принцип ієрархічності відносно аналізуроботи психолога у галузі спорту.

У чому полягає інноваційність програми «Фізичне вихо-вання — здоров'я нації'» щодо впровадження у спорт вищихдосягнень заходів спортивного, соціального та іншого ха-рактеру?

Які напрями професійної діяльності психолога у спорті єактуальними у контексті програми «Фізичне виховання —здоров'я нації»?

У чому полягає сутність системного підходу до аналізупрофесійної діяльності психолога у спорті?

У чому специфіка методу мікроструктурного аналізупрофесійної діяльності психолога у спорті порівняно з ін-шими методами аналізу?

т і

І Завдання для самопідготовки

Охарактеризуйте суб'єктивні та об'єктивні ознаки про-фесійної діяльності психолога у спорті.

Проаналізуйте сучасну кон'юнктуру ринку робочих місцьдля психологів на Україні.

Охарактеризуйте відмінність аналізу професійної діяльно-сті психолога у соціальному й у психологічному аспектах.

Розкрийте сутність професійної діяльності психолога усистемі спорт у вищих досягнень.

Дайте характеристику основних завдань психолога успорті з огляду новітніх напрямів програми «Фізичне вихо-вання — здоров'я нації».

Розкрийте сутність діяльнісного підходу до визначенняособливостей організації професійної діяльності психологау спорті.

Спираючись на набуті знання, здійсніть психологічнийаналіз професійної діяльності психолога у спорті.

Розкрийте сутність маркетингових стратегій щодопрофесійної діяльності психолога у спорті.

Дайте характеристику різного типу ускладненням у ро-боті спортивного психолога.

Література

Алексеев А.В. Психология спорта вьісших достижений. — М.: Фи-зкультура и спорт, 1989. — 63 с.

Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии лич-ности // Вопросьі психологии. — 1989. — №1. — С. 5—8.

Блауберг Н.В., Юдин З.Г. Становление и серьезность системногоподхода. — М.: Просвещение, 1983. — 270 с.

Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. — М.:ПЗРСЗ, 2001. — 302 с.

Борисова Е.М., Логинова Г.П. Индивидуальность и профессия. —М.: Знание, 1991. — 78 с.

Боталов А.А. Понятие профессионального мьішления (методоло-гические и идеалистические аспекти). — Томск: Изд-во Томского уни-верситета, 1995. — 228 с.

Вачков И.В. Введение в профессию «психолог»: Учеб. пособие /В.И.Вачков и др. — М.: «МОДЗК», 2003. — 464 с.

Вопросьі профессиоведения: научньїе труди ВНИИ профтехобра-зования / Науч. ред. С.Н.Левиева. — СПб.: Питер, 1997. — 74 с.

Ганюшкин А.Д. Задачи, формьі и методьі совместной работьі пси-холога и тренера. — Смоленск: СГУ, 1989. — 272 с.

Где нужен психолог?: Сб. научньїх трудов / Ред. колл.: А.В.Ге-селевич и др., Л.Н.Жукова (отв. ред.). — М.: Знание, 1992. — 47 с.

Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспита-ния и спорта: Учеб. пособие для студ. вьісш. пед. учеб. завед. — М.:Изд. Центр «Академия», 2000. — 288 с.

Гончаров В.Д. Человек в мире спорта. — М.: Физкультура испорт, 1988. — 194 с.

Горбунов Г.Д. Практический психолог в спорте. — Спб.: Изд.ГАФК, 1995. — 394 с.

Горбунов Г.Д. Психопедагогика спорта. — М.: Физкультура испорт, 1986. — 208 с.

Гуменюк М.П. Олімпійський характер. Про психологію в спорті. —К.: Молодь, 1978. — 144 с.

Гуменюк Н.П., Клименко В.В. Психология физического воспита-ния и спорта. — К.: Вища школа, 1985. — 311 с.

Деркач А.А., Исаев А.А. Педагогика и психология деятельностиорганизатора детского спорта. — М.: Просвещение, 1985. — 335 с.

Джамгаров Т.Т., Румянцева В.И. Лидерство в спорте. — М.: Фи-зкультура и спорт, 1989. — 179 с.

Дружилов С.А. Индивидуальньїй ресурс профессионального раз-вития // Актуальньїе проблемьі современной науки. — 2002. — № 4. —С. 269—272.

Дружилов С.А. Психология профессионализма: инженерно-психологические аспектьі. — Новокузнецк: СибГУ, 2000. — 264 с.

Загайнов Р.М. Доверие души: Записи спортивного психолога. —М.: Физкультура и спорт, 1989. — 111 с.

Загайнов Р.М. Как осознанньїй долг: Дневник психолога. — М.:Физкультура и спорт, 1991. — 316 с.

Загайнов Р.М. Проклятие профессии: бьітие и сознание практи-ческого психолога. — М.: Смьісл, 2001. — 574 с.

Загайнов Р.М. Психолог в команде: Из дневника психолога. —М.: Физкультура и спорт, 1984. — 144 с.

Згурский В.С. Человек и профессия. — М.: Знание, 1988. — 31 с.

Зинченко В.П., Смирнев С.Д. Методологические вопросьі психо-логии. — М.: Изд-во МГУ, 1983. — 274 с.

Иванова Е.М. Основьі психологического изучения профессиона-льной деятельности. — М.: Издательство Московского Университета,1987. — 207 с.

Ильин Е.П. Психология физического воспитания. — М.: Про-свещение, 1987. — 287 с.

Кісарчук З.Г. Теоретико-методологічні проблеми діяльностіпрактикуючого психолога // Практична психологія: теорія, методи, тех-нології. — К.: Ніка-Центр, 1997. — С. 18-27.

Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения:Учеб. пособие. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. — 512 с.

Коломінський Н.Л. Методологічні засади професійної підготовкипрактичного психолога // Практична психологія та соціальна робота. —2003. — №4. — С. 12—13.

Конторович Л.В., Плиско В.Е. Системньїй подход к методологии //Ежегодник. — М.: Наука, 1984. — С.27-41.

Котлер Ф. Основьі маркетинга. — Новосибирск: Наука, 1992. — 736 с.

Кудрявцев Т.В., Сухарев А.В. Особенности личности и профессиональ-ное самоопределение // Вопросьі психологии. — 1985. — № 1. — С. 86—93.

Кузьмина В.П. Исторические предпосьілки и гносеологическиеоснования системного подхода // Психологический журнал — Т.3. —1982. — № 4. — С. 3—24.

Макаренко А.А. Человек и профессия. — Новосибирск: Зап-Сиб.кн. изд-во, 1986. — 43 с.

Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл-бук, К.: Вак-лер, 1999. — 528 с.

Орбан Л.Е. Психология становления личности профессионалом: ак-меологический подход // Сучасна психологія в ціннісному вимірі: Матеріалитретіх Костюківських читань. — К.: 1994. — Т.1. — С. 210—211.

РОЗДІЛ 2 СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА У СПОРТІ