3. Теорія Лімана Портера — Едварда Лоулера.

магниевый скраб beletage

Л. Портер і Е. Лоулер розробили комплексну процесійну теоріюмотивації, яка поєднувала в собі елементи теорії очікувань і теоріїсправедливості. В їх моделі, представленій на рисунку 6.10, фігуруютьп'ять змінних:

витрачені зусилля;

сприйняття отриманих результатів;

винагорода;

ступінь задоволення;

Згідно з моделлю Портера-Лоулера досягнуті результати залежатьвід докладених зусиль працівника, його здібностей і характерних влас-

оцінка ролі працівника.

тивостей, а також від усвідомлення ним своєї ролі у процесі праці. Рі-вень докладених зусиль працівника визначається цінністю винагородиі ступенем упевненості у тому, що даний рівень зусиль приведе доконкретного рівня, тобто ці зусилля будуть гідно нагороджені. Люди-на задовольняє свої потреби за допомогою винагород за досягнуті ре-зультати.

Більше того, у теорії Портера-Лоулера встановлюється співвідно-шення винагороди та результатів, тобто людина задовольняє свої по-треби за допомогою винагород за досягнуті результати, і, що дуже ва-жливо, результативна праця приносить задоволення працівникові.

Для того, щоб краще зрозуміти, як Портер і Лоулер пояснюють ме-ханізм мотивації, послідовно розберемо їхню модель. Згідно з модел-лю результати, досягнуті співробітником, залежать від 3 змінних: ви-трачених зусиль (3), здібностей та характерних властивостей людини(4), а також від усвідомлення ним своєї ролі у процесі праці (5).

Рівень зусиль, що витрачаються, у свою чергу, залежить від цінностівинагороди (1) та того, наскільки людина вірить в існування зв'язку міжвитратами зусиль і можливою винагородою (2). Досягнення необхідногорівня результативності (6) може привести до внутрішніх винагород (7а),таких, як похвали керівника, премія. Пунктирна лінія між результативніс-тю та зовнішніми винагородами означає, що може існувати зв'язок міжрезультативністю та винагородою, що йому видається. Річ у тому, що цівинагороди відображають можливості винагород, які визначає керівникданого співробітника та організації в цілому.

Пунктирна лінія між результативністю та винагородою, яка сприй-мається як справедливе (8), використана для того, щоб показати, щозгідно з теорією справедливості люди мають свою оцінку ступенясправедливості винагороди, яку видають за ті чи інші результати. За-доволення (9) — це зовнішні і внутрішні винагороди з урахуванням їхсправедливості (8). Задоволення є мірилом того, наскільки цінна вина-города насправді (1). Ця оцінка буде впливати на сприймання люди-ною майбутніх ситуацій.

Модель Портера — Лоулера свідчить, наскільки важливооб'єднати такі поняття, як зусилля, здібності, результати, винагорода,задоволення та сприйняття в рамках єдиної взаємопов'язаної теоріїмотивації.

Дослідження підтвердили точку зору Портера і Лоурера про те, щовисока результативність є основною причиною повного задоволенняпрацівника, а не її наслідком. Теорія довела, що мотивація не є прос-тим елементом у ланцюгу причинно-наслідкових зв'язків. Вона зроби-ла основний внесок у розуміння мотивації.

Також розглядався механізм мотивації через поведінкові аспектиособистості сприяння й оцінку можливих наслідків вибраного її типупри досягненні цілі.