4. Теорія постановки цілей Едвіна Лока.

магниевый скраб beletage

Теорія Е. Лока виходить з того, що люди суб'єктивно розуміютьмету підприємства, як свою особисту і намагаються досягти її, прицьому отримуючи задоволення від виконання визначеної роботи. Ре-зультативність праці багато в чому визначається такими характеристи-ками цілей як належність людини до них, їхня складність тощо.

Якщо цілі реальні, то чим вони вищі, тим більших результатів до-сягає людина в процесі їхнього виконання. Саме ясність і визначеністьцілей, чіткість та конкретність їх постановки, приводить до високихрезультатів. Що вище допустимість цілей для працівника, то наполег-ливіше він буде намагатися виконати їх, незважаючи на складність,специфічність, або якісь інші перепони. Якщо ж цілі не реальні — во-ни перестають бути засобом мотивації.

Особливої ролі в успішній реалізації цілей набуває саме сприятли-ва організація праці та здібності працівників.

Згідно з теорією постановки цілей на мотивацію працівників дужевпливає й отриманий результат. Якщо він позитивний, працівник за-лишається задоволеним собою і мотивація підвищується. Якщо нега-тивний чи «нульовий» — мотивація падає. Слід враховувати, що назадоволеність або незадоволеність досягнутим результатом впливаєтакож його внутрішня та зовнішня оцінка.

Так, аналізуючи різноманітні теорії мотивації, Д. С. Синк [61] зро-бив такі висновки:

аналізуючи мотивацію, треба зосередитися на чинниках, які спо-нукають до дії або підсилюють її, що включають потреби, мотиви таспонукання;

мотивація орієнтується на процес і має відношення до виборуповедінки, напряму зусиль, мети та винагороди, на яку розраховують урезультаті виконаної роботи.

Американський економіст і соціолог Т. Веблен спростовував дум-ку про економічну людину, тобто про людину, яка виступає в якостімаксимізації корисності, або, кажучи словами самого Т. Веблена, вякості «блискавичного визначення задоволень і неприємностей, абомаленької кульки, що розкатується під дією стимулів, які кидають їїтуди-сюди, але в той же час вона залишається незворушною».

Мета споживання, вважав Т. Веблен, полягає не в тому, щоб задо-вольнити матеріальні потреби. Сучасне індустріальне суспільство даєзмогу без великих труднощів задовольняти життєві потреби людей.

Замість цього, споживання в сучасному суспільстві стає засобом під-вищеного статусу відносно суспільства, що забезпечується, як вважавТ. Веблен, «споживанням, що кидається у вічі». Більшість економістівдотримується думки, що люди, як правило, роблять раціональний ви-бір, систематично зіставляючи ступінь задоволення потреб, що отри-мують від певної витрати, з тими жертвами, які вони повинні понести.

Отже, бажання працювати залежить не стільки від кількості щорі-чної заробітної плати, скільки від того, заради чого людина буде пра-цювати. Доки працівник вважає, що працюючи певний час, отримува-тиме більше, ніж цей певний час буде йому коштувати, доти він будепрацювати, і буде рости його сукупна користь. Та навпаки, чим відда-ча менша, тим вигідніше зменшити час роботи.

К. Еклунд розглядав систему винагород та наскільки далеко можезайти політика вирівнювання доходів, не приносячи при цьому збитківекономіці.

Формування системи винагород має спонукати працівників вияв-ляти ініціативу, підвищувати свою кваліфікацію і впроваджувати новіідеї. Також дуже важливе вирівнювання доходів. Це дає змогу праців-никам, які мають малі доходи, підвищити рівень освіти і медичногообслуговування.

Крім матеріальних стимулів, існують моральні, тобто бажання зро-бити внесок в удосконалення господарства без будь-яких винагород.

К. Еклунд вважає, що не існує однозначної відповіді на питання,наскільки важливі моральні стимули у порівнянні з матеріальними. їх-нє порівняльне значення різноманітне в різних країнах і за різні часи,та залежить від історичних традицій, політичної ідеології, умов зако-нодавства [34].

Американський економіст А. Лаффер на початку 80-х років про-славився на так званій «Кривій Лаффера». Занадто великі податкизменшують у людей бажання працювати. Чим вище ставка податку,тим менше працівники будуть працювати легально. Якщо ставка пода-тку буде підвищуватися, то через певний час вона досягне такого рів-ня, за якого ніхто не захоче працювати та сплачувати ці податки, адержава не отримає певної кількості доходу. Тобто, високі податки не-гативно впливають на бажання людей працювати та платити податки.

У. Оучі вивів теорію «Z», згідно з якою досягнення високої ре-зультативності виробництва грунтується на індивідуальних зусиллях ізвикористанням трьох головних заповідей теорії — довіри, такту і бли-зькості. Тобто, кожна людина здатна діяти на свій розсуд і працюватиавтономно, без контролю, тому що вона має довіру. Жорсткий конт-роль знижує мотивацію, стримує творчий розвиток свободи [50].

Розглядаючи ці теорії, все ж необхідно зазначити, що, на жаль, ін-дустріальне суспільство недостатньо використовує інтелектуальнийпотенціал людини (готовність використовувати свої знання й досвід).Викладені теорії мають допомоги в застосуванні теоретичних знань напрактиці у будь-якій сфері діяльності.