19.1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МСС

магниевый скраб beletage

Кінець XX — початок XXI століття, людство — учасники ісвідки подій космічного масштабу. На очах одного покоління вдалосяпідірвати і зруйнувати величезну цивілізацію, що з'єднувала і врівно-важувала два головних блоки людського світу — Захід і Схід.

По тому, що відбувається навколо (життя народу за минулі рокинезалежності суттєво не поліпшується, а стає все більше і більше жеб-раків) можна зробити висновок, що смута — надовго, і людей чекаютьще неймовірні пригоди, — усе, що з ними зробили, називається термі-ном: «маніпуляція суспільною свідомістю» (МСС).

Приймемо це як факт: деяка впливова й організована частина люд-ства якимсь чином домоглася того, що наше суспільство, у ціломумайже 300 млн. чоловік, активно діяло за програмою, що приноситьвеличезні вигоди цій групі та величезні втрати нам самим.

За своїми масштабами, витратами, тривалістю і результатами цяпрограма не має аналогів в історії. Вона змінила вигляд не тільки гео-графічної карти, вигляд світу, але і торкнулася майже всіх жителівпланети.

Люди, незалежно від їх ідеології та політичних вподобань, поділя-ються на два типи.

Перші вважають, що людина — це велика дитина і маніпуляція їїсвідомістю (МС) освіченим і мудрим політиком — «прогресивний за-сіб». Адже не потрібно примушувати і змушувати людину, а тількиправильно маніпулювати її свідомістю, приводячи її до потрібних дій.Батіг — це боляче, а духовний наркотик — приємно.

Другі вважають, що воля людини — величезна цінність. Вонивідкидають МС, вважаючи, що фізичне насильство менш руйнівне дляроду людського, ніж «зомбування», роботизація людей.

Ці дві позиції визначаються цінностями, ідеалами людини.

Сперечатися про те, яка позиція вірна, даремно. Це все одно, щосперечатися про те, що важливіше — душа чи тіло. Краще говоритипро справи — їх можна і потрібно оцінювати з позицій совісті, оскіль-ки вони торкаються нашого життя.

Коли людина, яка себе поважає, чує про маніпуляцію свідомістю,вона думає, що її вже неможливо надурити [11]. Вона — індивідуум,вільний атом людства. Атом-то атом, але й атом розщепили.

Увагу привертає не стан спокою, а ситуації зламування стабільноїсистеми. Спричиняє сильне враження те, що маленький, навіть по кра-пельці, струмочок може розмити величезну греблю. І якщо люди хо-чуть щось зберегти, ні в якому разі не можна допускати такого стру-мочка, тому що він запустить ланцюговий процес, що самоприско-рюється, (як з атомною енергією — якщо до шматка урану додати1 протон, то відбудеться ядерний вибух). Таких прикладів граничнихефектів у природі дуже багато.

Але головний інтерес становить сама Людина. Вона — не простосоціальна істота, вона має розум, здатний до абстрактного мислення, імову. Має складну психіку, важливою частиною якої є уява. Вона роз-винута настільки, що людина живе одночасно у двох вимірах, у двохреальностях — дійсній та уявній. Уявний світ здебільшого визначаєповедінку людини. Але він хиткий і податливий, на нього можнавплинути зовні так, що людина цього впливу і не помітить.

Можна програмувати поведінку людей шляхом зовнішнього впливу,наприклад, вжививши електроди в мозок, чи за допомогою фізичних по-лів і хімічних засобів впливати на вишу нервову систему. Лоботомування(хірургічні операції в лобовій частині головного мозку, після чого людинавтрачає бунтарський дух і стає усім задоволена), стерилізація жінок і кас-трація чоловіків (активно застосовувалася нацистами при боротьбі із семі-тами) — усе це змінює психіку і поведінку людей.

Закладена біологічна програма поведінки недостатня для того,щоб бути людьми (наприклад, Мауглі). Вона доповнюється програ-мою, яка записана в знаках культури. І ця програма — колективнийздобуток.

У цьому ракурсі потрібно встановити, який саме вид впливу визна-чається як маніпуляція.

У словниках європейських мов це слово тлумачиться як звертаннядо об'єктів з визначеною метою, наміром. Сучасне переносне значенняслова — спритне відношення до людей як до об'єктів, речей.

Оксфордський тлумачний словник англійської мови трактує мані-пуляцію як «акт впливу на людей або керування ними зі спритністю,особливо зі зневажливим підтекстом, як приховане керування чи об-робка». Метафора «спритність рук і ніякого шахрайства» заснована насприйнятті й увазі, на знанні психології людини. Якщо фокусник-маніпулятор володіє майстерністю, то помітити маніпуляцію дужеважко, хоча всі дивляться дуже пильно.

Поняття маніпуляції також розглядається як нав'язування маніпу-лятором своєї волі у формі прихованого впливу. Основа маніпуляції —експлуатація емоцій людини.

Першою книгою, присвяченою МС, була книга соціолога з ФРНГербера Франка «Маніпульована людина» (1964). Він дав визначенняманіпуляції як «психічний вплив, що виробляється таємно, а отже нашкоду тим людям, на яких він спрямований. Найпростішим прикладомцьому може служити реклама».

Маніпуляція, як зауважив американський теоретик Герберт Шиллер(1919-2000), повинна залишатися непомітною. «Для маніпуляції потрібнафальшива дійсність, у якій її присутність не буде відчуватися. Тому при-ховування, утаювання інформації — обов'язкова ознака, хоча деякі при-йоми містять у собі граничне саморозкриття (гру в щирість, коли політикрве на собі сорочку і пускає по щоці сльозу)». Байка Івана АндрійовичаКрилова (1769-1844) «Ворона і Лисиця» про шматочок сиру — яскравийприклад маніпуляції. Чи можна назвати лисицю брехухою і злодійкою?Вона ж всього-на-всього просить ворону заспівати. Ворона — жертва ма-ніпуляції, тому що стала співучасницею дії (перестала їсти, стала співати),а якби вона засумнівалася в щирості лисиці, захистила свій дух — вона бне стала жертвою маніпуляції.

Отже маніпуляція — це не насильство, а спокуса. Кожній людинідані дух і воля. Виходить, вона навантажена відповідальністю —встояти, не піддаватися спокусі. Але люди найчастіше не слухають ро-зумних доведень — вони начебто бажають бути обдуреними. Вже ві-домий російський письменник і революціонер Олександр Іванович Ге-рцен (1812-1870) дивувався тому, «як мало можна взяти логікою, колилюдина не хоче переконатися». Головна умова маніпуляції — неба-жання людей витрачати час, щиросердечні й розумові сили на сумнів увірогідності інформації. Легше пасивно зануритися в потік інформації,ніж її критично переробити. На це не вистачить жодних сил, якщо лю-дина не володіє деяким набором контролюючих «розумових інструме-нтів», що самі собою, без зусиль свідомості і волі, аналізують інфор-мацію з однієї ознаки: чи містяться в ній симптоми МС? Тобтонеобхідно виявити те повідомлення, з якого стирчить занадто багато«локшини», приготовленої, щоб навішати її на вуха об'єкта, і подума-ти над запитанням — а хто кухар, кому це вигідно?

Усім потрібно учитися науці герменевтиці. Герменевтика (від гре-цького слова «роз'яснюю») — має пряме відношення до герметизму(«закритість»). Зміст поняття іде до легендарного мудреця ГермесуТрисмегисту («Тричі Найбільшому») — магу й астрологу, засновникуалхімії. Тексти, написані в традиції герметизму, доступні тільки по-свяченому, знаючому символіку (Гомер, Джордано Бруно, Ніколо Ма-кіавеллі). Так, як вже було зазначено, Н. Макіавеллі створив вченняпро державу, переписав по-новому роботи давньогрецького філософаПлатона (Арістокла) (428 чи 427 р. до н.е. — 348 чи 347 р. до н.е.),римського вченого-енциклопедиста і письменника Марка ТеренціяВаррона (116-27 pp. до н.е.), римського історика Тіта Лівія (59 р. дон.е. — 17 р. н.е.), італійського поета Данте Аліг'єрі (1265-1321).

«...Есть речи — значенье темно иль ничтожно,

Но им без волненья внимать невозможно...»

Пошук прихованого змісту — психологічно важкий процес. Люди,які мають владу і «грошові мішки» (в основному вони мають потребув МСС), завжди мають можливість найняти для передачі повідомленняулюбленого артиста, шановного академіка чи непідкупного бунтаря —для кожної категорії населення — свої ідеали.

Древні римляни відкрили найважливіший принцип соціальноїгерменевтики — «шукай, кому вигідно».

Основними видами маніпуляцій є:

міжособистісні;

масові;

політичні.

Останній вид — це приховане управління політичною свідомістюта поведінкою людей з метою примусити їх до дії або бездіяльностівсупереч їх власним інтересам. Способами політичного маніпулюван-ня є: пряма підтасовка фактів, замовчування невигідної інформації,упереджена інтерпретація фактів, надання сфальсифікованої інформа-ції, навішування ярликів для компрометації політиків, використанннягрупових інтересів та ін.

Маніпуляція суспільною свідомістю. Основні засоби маніпуляціїсуспільною свідомістю є:

Мовні — використання певних штампів, термінів, ідеологічнихта політичних кліше.

Немовні — блокування чи затримання «невигідної» інформації,викладання інформації у сприятливому для себе контексті.

Активні — насадження стереотипів і цінностей.

Пасивні — фрагментарність інформації.

Особливого значення маніпуляція набуває з удосконаленням інфо-рмаційних технологій, які суттєво розширюють спектр застосуванняманіпулятивних стратегій і тактик.

Сприйняття повідомлень залежить від номінативного аспекту по-дання інформації, оскільки процес номінації є одним із видів психоло-гічного програмування масової свідомості

Графічні засоби організації тексту сприяють його чіткій візуалізації тарозставляють акценти повідомлення, підсилюючи його певні частини. Цізасоби можуть використовуватись окремо або в поєднанні з іконічнимизасобами, підсилюючи маніпулятивний потенціал вербальної частини по-відомлення. Зображення, що супроводжують текст, посилюють вплив ве-рбальної аргументації завдяки добору іконічних елементів, що відповідаєзагальній маніпулятивній інтенції адресанта. Цьому також сприяють ко-льорові виокремлення, які привертають увагу до повідомлення та черезвластивості кольорів певним чином впливати на психіку людини налаш-товують її на конкретне емоційне сприйняття інформації.

Так, ЗМІ використовують мову жестів як засіб маніпулювання сві-домістю адресата, розміщуючи фотографії, яким притаманне певнеоцінне значення невербальної поведінки об'єкта (наприклад, усмішка,відкриті долоні, стиснуті кулаки). Як правило, невербальні елементипідтверджують оцінку, що міститься у вербальній частині повідомлен-ня, роблячи її більш ефективною.

Елементи аналізу маніпуляції з позицій вербальних засобів містяться вдослідженнях 80-х років минулого століття, коли Д. Болінджер,X. Вайнріх торкнулися маніпулятивних аспектів номінації. Інтерес до цієїтеми оновився у зв'язку з політичним курсом США на початку XXI сто-ліття і його відображенням сучасними англомовними ЗМІ.

У цілому, головною метою вербальних та невербальних маніпуля-тивних стратегій і тактик є формування позитивного чи негативногосприйняття інформації, що подається. А вдалі маніпулятивні стратегіїзабезпечують позитивне сприйняття. Для їх створення та впроваджен-ня залучається велика кількість фахівців різних галузей. Конкретневтілення їх вивчають політологи та соціологи. Прикладний аспект ма-ніпуляції свідомістю має важливе значення для соціології, оскількифактичні результати опитування громадської думки у ЗМІ можуть бу-ти сфальсифіковані в інтересах зацікавленої сторони. Питання маніпу-ляції свідомістю є предметом вивчення і таких сучасних галузей нау-кового знання, як політичний маркетинг, іміджеологія, паблікрілейшнз (див. розділ 18). Методи впливу на підсвідомість грунтовновивчаються також психологами і лінгвістами.

Аналіз мас-медійних матеріалів засвідчує, що стереотипи висту-пають своєрідною основою для маніпуляції свідомістю, оскільки вониє спрощеною формою сприйняття інформації. Завдяки використаннюстереотипів маніпулятор має змогу залучити соціально-культурніустановки аудиторії. Прилаштовуючись до наявних стереотипів, мані-пулятор розраховує на те, що інформацію, яку він подає, буде сприй-нято беззастережно (наприклад, будь-який представник Близького

Сходу є терористом ^ боротьба иа Близькому Сході є необхідною).Стереотипні уявлення, які спостерігаються в політичній сфері, є меншстійкими порівняно з іншими галузями життєдіяльності суспільства.Це пов'язано з досить високою динамікою змін на політичній арені.Можливою також є, наприклад, модифікація мовного оформлення сте-реотипу для його застосування за нових умов. Як-то, негативний образнизки східних країн у західному суспільстві підтримується завдякистереотипному уявленню про «вісь зла», яке побудоване на іншомустереотипі — СРСР як «імперія зла».

Стереотипні уявлення є основою для сучасних ідеологічних міфо-логем — інструменту маніпуляцій, здійснюваних в інтересах владноїеліти. Міфологеми виконують подвійну функцію: вони пояснюють іс-нуючий лад і виправдовують його, репрезентуючи його як систему, за-сновану на праві.

Сучасне міфотворення є складником ідеологічних систем багатьохрозвинених країн. Маніпуляції, спираючись на закони соціального функ-ціонування та розвитку, виступають інструментом формування ідеології.Важливу роль в ідеологічних та інших маніпуляціях відіграє психологіч-ний чинник, зокрема апелювання до почуттів та емоцій. Сучасні дослі-дження засвідчують, що найширше при маніпуляції свідомістю викорис-товується почуття страху, оскільки страх є базовим чинником, щовизначає поведінку людини (наприклад, «не роби цього, а то знаєш, щотрапиться!»). Сприятливі умови для використання почуття страху ство-рює криза, реальна або штучна, яка здійснює сильний вплив на почуття.Прикладом можуть слугувати події у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року,коли уряд Сполучених Штатів сприяв появі своєрідного ланцюжка про-позицій: терористична атака ^ всі арабські країни підтримують тероризм^ терористи ^ терористична загроза іде з Іраку ^ війна з Іраком. Черезманіпулювання почуттями та уявою ЗМІ вдалося запевнити більшістьамериканців, що війна з Іраком необхідна для самозахисту, до того ж вонапринесе визволення іракському народу.

Сьогодні засоби МСС набувають все кольоровішого забарвленнязавдяки використанню новітніх її механізмів.