3.2. Умови участі країн в Європейському Союзі та перспективи його розширення : Міжнародні організації : B-ko.com : Книги для студентів

3.2. Умови участі країн в Європейському Союзі та перспективи його розширення

Визначальні критерії участі в ЄС сформульовано для країн Центральної та Східної Європи на Копенгагенському засіданні Єв­ропейської ради в червні 1993 року як:

— досягнення стабільності інституцій, які гарантують демокра­тію, верховенство права, права людини, дотримання і захист прав меншин (політичний критерій);

— існування функціонуючої ринкової економіки, а також здат­ність витримувати конкурентний тиск та дію ринкових сил у межах ЄС (економічний критерій);

— спроможність взяти на себе зобов'язання, що випливають із членства, у тому числі дотримуватися цілей політичного, економіч­ного та монетарного союзу шляхом приведення національної сис­теми законодавства у відповідність до Спільного доробку ЄС (юридичний критерій).

Ці критерії не є остаточними, оскільки існує ще критерій внут­рішньої спроможності ЄС «поглинути» нового члена, а також гео­графічний критерій, адже членом ЄС може стати лише «європейсь­ка країна».

Найважливішою умовою для початку переговорів про вступ до ЄС є відповідність політичному критерію членства, а приведення національного законодавства у відповідність до acquis communautaire здійснюється в останні роки перед безпосереднім вступом держави до ЄС у ході переговорів про приєднання. Під­твердженням цього є стаття 49 Договору про Європейський Союз, де встановлено, що «будь-яка європейська держава, що шанує принципи, сформульовані в частині першій статті 6, може зверну­тися з поданням щодо набуття членства в Союзі». Такими принци­пами є засадничі принципи Союзу, спільні для всіх держав—чле­нів, а саме: свобода, демократія, шанування прав людини і основоположних свобод, верховенство права. Те, що дотримання політичного критерію є «передумовою початку переговорів про вступ» було підтверджено на засіданнях Європейської ради в Люк­сембурзі (1997) та Гельсінкі (1999). Звідси випливає пріоритетність досягнення відповідності політичному копенгагенському критерію, а не критерію, досягнення якого буде необхідним під час виконан­ня узгоджених умов вступу до ЄС.

Подальше розширення ЄС пов'язується з приєднанням низки країн, які вже розпочали переговори щодо вступу до цієї організа­ції. Так, Хорватія розпочала переговори в жовтні 2005 року, а в че­рвні 2006 року чільники Євросоюзу заявили про прогнозований вступ Хорватії до ЄС у 2010 році.

Туреччина з квітня 1987 року є офіційним кандидатом (англ. — applicant country, candidate country) на вступ до ЄС. Офіційно попе­редні переговори розпочалися в жовтні 2005 року, проте фахівці прогнозують можливий вступ Туреччини у 2015 року. Країна пови­нна здійснити низку необхідних соціальних і економічних реформ. Географічною проблемою залишається те, що лише 3 % території Туреччини належить до Європейського континенту, хоча формаль­но, оскільки відповідно до Копенгагенських критеріїв географічних вимог немає.

Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн у різний час також подавали заяви про вступ до Європейського Союзу, але внаслідок низки при­чин (наприклад, негативні результати референдумів у Норвегії) так і не стали його членами й залишаються учасниками єдиної еконо­мічної зони ЄС без набуття членства в Євросоюзі.

Македонія отримала офіційний статус кандидата в грудні 2005 році Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія офі­ційно визнані потенційними кандидатами, створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок то­варів та послуг, капіталу і праці), монетарного і політичного союзу, а також впровадження спільного громадянства.