7.2. Міжнародний валютний фонд: основні цілі та напрями діяльності

магниевый скраб beletage

МВФ був заснований на міжнародній валютно-фінансовій кон­ференції ООН у Бреттон-Вудсі в 1944 році. Його Статут набув чин­ності в 1945 році, а практична діяльність розпочалася в 1947 р.

До головних цілей МВФ належать:

— сприяння міжнародному співробітництву у валютній сфері;

— сприяння розширенню міжнародної торгівлі, росту зайнятості та покращенню економічних умов країн—членів;

— забезпечення функціонування міжнародної валютної систе­ми шляхом координації валютної політики; підтримки валютних курсів;

— визначення паритетів і курсів валют; запобігання конкурент­ному знеціненню валют;

— створення багатосторонньої системи платежів за поточними операціями між країнами—членами та усунення валютних обмежень;

— надання допомоги країнам—членам шляхом видачі позик і кредитів в іноземній валюті для врегулювання платіжних балансів; стабілізації валютних курсів;

— консультаційна допомога з фінансових і валютних питань країнам—членам;

— здійснення контролю за дотриманням країнами—членами кодексу поведінки в міжнародних валютних відносинах.

МВФ здійснює регулювання валютно-розрахункових відносин між державами—членами, надає їм фінансову допомогу у випадку виникнення валютних труднощів шляхом надання короткотерміно­вих позик в іноземній валюті.

Основні напрями діяльності Міжнародного валютного фонду охоплюють:

— міжнародне співробітництво у валютній сфері, яке здійсню­ється шляхом підтримки загальної системи розрахунків та системи розрахунків за спеціальними правами запозичення;

— фінансову допомогу країнам—членам, яка здійснюється від­повідно до розробленого механізму й фінансової політики;

— консультаційну й технічну допомогу з надання консультацій з питань валютних операцій, удосконалення фінансових систем країн—членів, координації технічної допомоги як у межах МВФ, так і в співробітництві з іншими міжнародними організаціями.