7.4. Банк міжнародних розрахунків (БМР)

Банк міжнародних розрахунків засновано в 1930 році як міжде­ржавний банк, що поєднує проведення суто комерційних операцій для центральних банків з організацією валютного співробітництва. Банк створено на основі міжурядової Гаазької угоди, яку підписали шість держав (Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Італія, Фран­ція, Японія), а також на основі Конвенції цих держав зі Швейцарі­єю, на території якої функціонує Банк. Членами Банку є 49 держав, які представляють центральні банки цих країн.

До головних цілей Банку належать:

— сприяння співробітництву між центральними банками;

—забезпечення додаткових умов для міжнародних фінансових операцій;

—сприяння сторонам як довіреної особи в міжнародних фінан­сових угодах.

Основні напрями та завдання діяльності Банку передбачають виконання операцій за дорученням центральних банків-акціонерів відповідно до Статуту такими операціями є:

—купівля, продаж, обмін і зберігання золота як за власні кошти, так і за кошти центральних банків, а також одержання позик від них;

—купівля, продаж векселів та інших короткотермінових зо­бов'язань;

—продаж і купівля іноземної валюти та цінних паперів, крім акцій, як за власні кошти, так і за кошти центральних банків;

—прийом від центральних банків коштів на поточні рахунки, а також вкладів;

— короткотермінове фінансування центральних банків.

Банкові забороняється: випускати банкноти з оплатою за

пред'явленням; акцептувати переказні векселі; надавати позики урядам, за винятком купівлі державних облігацій; володіти неру­хомістю, яка переходить до Банку в результаті погашення зобов'я­зань перед ним протягом тривалішого терміну, ніж потребує вигід­на реалізація цього майна.

Технічний апарат і досвід роботи Банку використовуються в процесі укладання міжнародних фінансових угод, виконання функ­цій агента і довіреної особи в процесі реалізації міжнародних креди­тних угод, а також операцій, пов'язаних з функціонуванням Євро­пейської валютної системи, здійсненням фінансових операцій, пов'язаних з кредитами та позиками Європейського Союзу.

Загалом Банк виконує роль форуму для міжнародного валютно­го співробітництва, контролює банківську діяльність, виконує функ­ції Базельського комітету з банківського нагляду: обговорення про­блем нагляду; координації розподілу наглядових повноважень між національними відомствами відносно іноземних філій банків з ме­тою забезпечення ефективного контролю діяльності банків у світі, зміцнення надійності та стабільності міжнародної банківської сис­теми, виконує роль центру економічних досліджень з метою кра­щого розуміння питань функціонування міжнародних фінансових регіонів, сприяння узгодженню валютної політики держав шляхом збору і публікації даних про стан міжнародної банківської справи, про систему управління в центральних банках, формування інфор­маційної бази даних.

Акціонерний капітал Банку належить найбільшим центральним банкам, насамперед європейських країн. Банк міжнародних розра­хунків функціонує на комерційній основі як акціонерне товариство, що виплачує дивіденди на акції.

З 1982 року Банк міжнародних розрахунків надає проміжні кре­дити за гарантією центрального банку країнам, які очікують надан­ня кредиту МВФ, щоб уникнути кризи їх міжнародної валютної лі­квідності. Такі кредити одержали Угорщина, Мексика, Бразилія, Аргентина, Югославія.

Таким чином, Банк міжнародних розрахунків слід розглядати, як міжнародний банк центральних банків, агента і розпорядника в міжнародних розрахункових і фінансових операціях, Центр еконо­мічних досліджень і форум міжнародного валютно-кредитного співробітництва.

Діяльність БМР має конфіденційний характер. Рекомендації, підготовлені Банком міжнародних розрахунків на основі консенсу­су, часто мають більше значення, ніж інші міждержавні й наднаці­ональні рішення.